Ухвала суду № 131061092, 16.10.2025, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/715/25

Провадження № 2/342/577/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2025 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Гайдич Р.М.,

секретаря судового засідання Лукасевич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», в інтересах якого діє представник Ванжа Надія Володимирівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

Ухвалою суду від 28.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання учасники справи не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялися у передбаченому чинним законодавством порядку.

Із поданням позовної заяви представником позивача подано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача. (а.с.34)

Від відповідача, через поштове відділення, 23.09.2025 до суду поступила заява про зупинення провадження у справ, а саме просить суд зупинити провадження у даній цивільній справі на підставі п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України з посиланням на те, що з позовними вимогами не погоджується, а з 19 червня 2025 року він перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 . До заяви надав копію довідки № 4770 від 29.06.2025.

Також, від відповідача ОСОБА_1 на електронну адресу суду 16.09.2025 поступила заява про зупинення провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Суд, оглянувши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Щодо заяви відповідача, яка поступила на електронну адресу суду 16.09.2025.

Згідно з частиною восьмою статті 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Пунктами 12, 32 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис.

Частиною першою, другою статті 6, частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені ст.183 ЦПК України, відповідно до ч.2 якої письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22, зазначено, що звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

Частиною четвертою статті 183 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Заява ОСОБА_1 від 15.09.2025 надійшла на електронну адресу суду 16.09.2025 в електронній формі без скріплення електронним цифровим підписом відповідача, тому вважається такою, що не підписана особою, яка її подала, та підлягає поверненню без розгляду.

Щодо заяви відповідача, яка поступила 23.09.2025 до суду, через поштове відділення, про зупинення провадження у справ, суд приходить до наступного.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Із відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.09.2025 слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно Указу Президента України №65/2022 від 24.02.2022 призваний 19.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу по мобілізації у в/ч НОМЕР_1 .

Із копії довідки № 4770 виданої 29.06.2025 військовою частиною НОМЕР_1 МОУ слідує, що сержант гвардії ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 з 19.06.2025 по теперішній час.

Також, на підтвердження проходження військової служби відповідачем надано суду копії військового квитка серії НОМЕР_2 .

Підстави, за наявності яких суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, передбачені статтею 251 ЦПК України.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з п. 14 ч. 14 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 16.07.2025 прийнято до розгляду справу № 754/947/22 для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування положень пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України у справах, в яких сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, перебуває у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань.

В ухвалі ВП ВС від 16.07.2025 у справі № 754/947/22 зазначено, що зупинення провадження у справі можливе лише за умов перебування відповідної особи у складі ЗСУ у військовій частині, яка переведена на воєнний стан і виконує бойові завдання у зоні бойових дій. Довідка військової частини про перебування військовослужбовця на військовій службі у цій частині під час дії воєнного стану, запровадженого Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», складена відповідно до чинної Інструкції, зокрема за формою № 5, не є належним або достатнім доказом, який би свідчив про наявність підстави застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.

Верховний Суд у справі № 756/3462/20 (постанова від 29 березня 2023 року) також виснував, що наявність підстави для застосування зазначеної процесуальної норми права може доводитися наказом по особовому складу військової частини. А у справі №904/4027/22 (постанова від 11 березня 2025 року) Верховний Суд, серед іншого, врахував, що в період перебування особи на військовій службі у військовій частині, в суді апеляційної інстанції її інтереси представляв адвокат. Також вказав на суперечність змісту довідок військової частини щодо перебування особи на військовій службі у військовій частині.

Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду не погодилася з наведеною вище правовою позицією судів касаційної інстанції у складі Верховного Суду.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне прийняти справу до провадження Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини третьої статті 403 ЦПК України, оскільки існує необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування положень пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України у справах, в яких сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, перебуває у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань.

Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.

Таким чином, на розгляді у ВП ВС перебуває справа, у якій буде вирішуватися питання, щодо підтримання або відступу від висновків ВС, щодо зупинення провадження у справі, лише за умов перебування сторони або третьої особи у складі ЗСУ у військовій частині, яка переведена на воєнний стан і виконує бойові завдання у зоні бойових дій.

Відповідно до відомостей з ЄДРСР, станом на 16.10.2025 Велика Палата Верховного Суду не ухвалено остаточне рішення у справі 754/947/22.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Аналогічні положення закріплені в ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України (згідно із статтею 12 ЦПК України).

Водночас для вирішення заяви відповідача про зупинення провадження у справі та можливості подальшого розгляду справи з дотриманням прав усіх її учасників Суд вважає за необхідне дочекатись відповідних правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 754/947/22, тому необхідно зупинити провадження у справі № 342/715/25.

Висновки ВП ВС у справі №754/947/22, можуть вплинути безпосередньо на формування єдиної судової практики у відповідній категорії справ, та суттєво вплинути на правозастосування та висновки суду при розгляді цієї цивільної справи.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 43, 183, 251, 253 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 від 15.09.2025 по справі № 342/715/25 - повернути ОСОБА_1 без розгляду.

Зупинити провадження у справі № 342/715/25 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», в інтересах якого діє представник Ванжа Надія Володимирівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до закінчення розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду від 16.07.2025 № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Гайдич Р. М.