Рішення № 131060677, 10.10.2025, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/521/25

провадження № 2-др/179/13/25

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2025 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

за участю:

секретаря судового засідання Хорольській І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача Професійно- технічного училища № 88 - адвоката Сустав Наталії Валеріївни про ухвалення додаткового рішення по справі № 179/521/25 за позовною заявою Професійно-технічного училища № 88 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення витрат за комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

01.10.2025 представник позивача звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення суду щодо стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 9 500 грн.

В обґрунтування заяви зазначає, що під час розгляду цивільної справи № 179/521/25 за позовною заявою Професійно-технічного училища № 88 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення витрат за комунальні послуги позивачем були понесені витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 9 500 грн., які відповідають критеріям, визначеним ст. 137 ЦПК України.

При поданні позову представником позивача у позовній заяві було вказано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, а також зазначено, що ним будуть подані докази щодо розміру понесених витрат на правничу допомогу у строки, передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

25.09.2025 було ухвалено рішення по справі, яким позовні вимоги позивача задоволені частково.

Адвокатом для надання правової допомоги позивачу витрачено 9.5 годин, загальна сума на правничу допомогу складає 9500 грн. Витрати на правову допомогу підтверджуються договором про надання правничої допомоги № 197 від 24.02.2025, додатковою угодою № 3 від 05.05.2025, актом № 1 від 16.06.2025, актом № 2 від 02.09.2025, актом № 3 від 30.09.2025, платіжною інструкцією № 02/09/2025 від 03.09.2025, платіжною інструкцією № 18/06/2025 від 19.06.2025.

08.10.2025 від представника відповідачів надійшло клопотання, згідно якої він не погоджується з заявленими витратами на правову допомогу у розмірі 9500 грн., за таких підстав:

- під час подачі позовної заяви, представник не зазначив яка буде верхня межа судових витрат чим порушив порядок ЦПК, як підстава для стягнення таких витрат у майбутньому;

- представник позивача не врахувала, що позовні вимоги були задоволені частково, а отже й витрати мають стягуватися пропорційно задоволеним вимогам;

- подана представником позивача оплата послуг не відповідає строкам визначеним у додаткових угодах, бо останнє судове засідання було 25.09.2025 року, а позивач сплачує представнику по факту виконаних робіт, тож є підстави вважати, що оплати були за судові засідання по іншим справам, або додаткові угоди можливо складені заднім числом.

Позовні вимоги судом задоволені частково, а тому відсутні підстави для задоволення заяви про стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу. Тому просить відмовити в ухваленні додаткового рішення, а у разі задоволення зменшити витрати до 2000 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Рішенням Магдалинівськогорайонного судуДніпропетровської областівід 25.09.2025 позовні вимоги Професійно-технічного училища № 88 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення витрат по оплаті комунальних послуг задоволені частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО УЧИЛИЩА № 88 витрат по оплаті комунальних послуг у розмірі 17 906,69 грн. (сімнадцять тисяч дев`ятсот шість гривень 69 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Професійно технічного училища № 88 судовий збір у розмірі 1009 грн. 33 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Професійно технічного училища № 88 судовий збір у розмірі 1009 грн. 33 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Професійно технічного училища № 88 судовий збір у розмірі 1009 грн. 33 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінченнясудовихдебатів усправі абопротягом пяти днівпісля ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В сенсі наведених норм та викладених обставин суд вважає необхідним ухвалити додаткове рішення у цивільній справі щодо розподілу судових витрат.

Розглядаючи заяву представника позивача про компенсацію судових витрат позивача на правову допомогу, суд приходить до наступного.

01.10.2025 від представника позивача адвоката Сустав Н.В. надійшла до суду заява про стягнення судових витрат, до якої додано:

- договір про надання правничої допомоги № 197 від 24.02.2025 укладений між адвокатом Сустав Н.В. та ПТУ № 88, згідно умов якого гонорар адвоката за даним договором визначається за домовленістю сторін на підставі доручення клієнта. Виплата гонорару здійснюється клієнтом у розмірі, що встановлюється за домовленістю сторін. Сторонами складається акт виконаних робіт, наданих послуг. Клієнт перераховує суму винагороди після підписання акту виконаних робіт (надання правничої допомоги) на розрахунковий рахунок адвоката. (т. 2 а. с. 100-101);

- додаткова угода № 3 від 05.05.2025, відповідно до якого сторони погодили, що гонорар адвоката за надання правової допомоги є фіксованим в незалежності від витраченого часу та об`єму роботи. В даній додатковій угоді зазначено характер правничої допомоги (послуги) та її вартість (т. 2 а. с. 102);

- акт № 1 від 16.06.2025 прийому-передачі послуг за додатковою угодою № 3 від 05.05.2025 за договором про надання правничої допомоги № 197 від 24.02.2025, відповідно до якого адвокат виконав наступну роботу по справі 179/521/25: ознайомлення з матеріалами справи 5 год. 2000 грн.; клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відео конференції поза межами приміщення суду 0,5 год. 1000 грн.; участь у судовому засіданні 0,5 год. 1000 грн.; участь у судовому засіданні 0,5 год. 1000 грн.. (т. 2 а. с. 105);

- акт № 2 від 02.09.2025 прийому-передачі послуг за додатковою угодою № 3 від 05.05.2025 за договором про надання правничої допомоги № 197 від 24.02.2025, відповідно до якого адвокат виконав наступну роботу по справі 179/521/25: участь у судовому засіданні 0,5 год. 1000 грн.; участь у судовому засіданні 0,5 год. 1000 грн. (т. 2 а. с. 106);

- акт № 3 від 30.09.2025, прийому-передачі послуг за додатковою угодою № 3 від 05.05.2025 за договором про надання правничої допомоги № 197 від 24.02.2025, відповідно до якого адвокат виконав наступну роботу по справі 179/521/25: участь у судовому засіданні 1 год. 1000 грн.; заява про ухвалення додаткового рішення 1 год. 1500 грн.. (т. 2 а. с. 99);

- платіжну інструкцію № 02/09/2025 від 03.09.2025, відповідно до якої ПТУ № 88 перерахувало адвокату Сустав Н.В. 2000 грн. (т. 2 а. с. 103);

- платіжну інструкцію № 18/06/2025 від 19.06.2025, відповідно до якої ПТУ № 88 перерахувало адвокату Сустав Н.В. 5000 грн. (т. 2 а. с. 104);

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. (т. 2 а. с. 107).

Відповідно доч.1,2ст.141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихвимог.Інші судовівитрати,пов`язані ізрозглядом справи,покладаються уразі задоволення позову - на відповідача, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті133та частин 1, 3 статті137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3статті 134 ЦПК Українивизначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 8ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При розгляді даного питання, суд враховує правову позицію Верховного Суду, яка міститься у його Постанові від 30 серпня 2018 року по справі № 466/2631/16-ц, де зазначено, що: «На підтвердження цих обставин (витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги адвоката) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера)».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року по справі № 372/1010/16-ц.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до правової позиції викладеної у Додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування по справі.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Відповідно достатті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом з тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

У висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20, зазначено, що відшкодуванню підлягають витрати на правничу допомогу незалежно від того, чи вони вже сплачені чи тільки мають бути сплачені.

Сплативши вартість послуг за надання правничої допомоги, позивач погодився саме з визначеним розміром, однак для стягнення понесених витрат з відповідача, необхідно довести їх відповідність критерію реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі №362/3912/18 (провадження №61-15005св19), від 31.07.2020 року у справі №301/2534/16-ц (провадження №61-7446св19), додатковій постанові Верховного Суду від 19.11.2020 року в справі №734/2313/17 (провадження №61-7550св19).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15 квітня 2020 року по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Тож суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Суд враховує визначені ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України критерії, в тому числі складність даної справи та виконані адвокатом роботи, час, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсяг наданих адвокатом послуг.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Такий висновок викладений у Додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року, справа №755/9215/15-ц провадження № 14-382цс19.

Судом встановлено, що інтереси позивача ПТУ № 88 в суді представляла адвокат Сустав Н.В. на підставі ордера на надання правничої допомоги від 08.05.2025, виданого на підставі договору про надання правової допомоги від 24.02.2025, та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно платіжних інструкцій АТ КБ Приватбанк позивачем 19.06.2025 та 03.09.2025 перераховано адвокату Сустав Н.В. 7000 грн.

Як вбачається з актів прийому-передачі послуг адвокат надав клієнту послуги, а саме: ознайомлення з матеріалами справи, участь у судових засіданнях, складання заяви про винесення додаткового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи адвокат Сустав Н.В. здійснювала представництво інтересів позивача у судових засіданнях: 19.05.2025, 12.06.2025, 09.07.2025, 07.08.2025, 25.09.2025.

Судом встановлено, що правнича допомога, яку просить позивач стягнути з відповідачів, полягала в ознайомленні зматеріалами справи,участі усудових засіданнях,складанні заявипро винесеннядодаткового рішення, ознайомлення з матеріалами справи, а відтак, на думку суду, в матеріалах справи достатня кількість доказів, які підтверджують фактичне надання адвокатом Сустав Н.В. правничої допомоги ПТУ № 88.

Витрати на правничу допомогу в сумі 9 500 грн. є документально підтвердженими.

Враховуючи складність справи та наданий адвокатом обсяг послуг у суді, враховуючи кількість судових засідань, принципи співмірності та розумності судових витрат, понесених на оплату правничої допомоги, критерій реальності таких витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 500 грн. є належним чином обґрунтованими, співмірними із складністю виконаних адвокатом робіт, витраченим часом на розгляд справи.

За таких обставин, суд відхиляє доводи представника відповідача щодо необґрунтованості витрат на правову допомогу.

Згідно ч. 2 п. 3 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу правову допомогу при розгляді справи в суді, враховуючи те, що позовні вимоги були задоволені частково, тому витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що заява представника позивача підлягає до часткового задоволення, у зв`язку з чим з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 3 847,50 грн.

Керуючись ст. ст. 259, 265, 270 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО УЧИЛИЩА № 88 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення понесених витрат по оплаті комунальних послуг.

Заяву представника позивача ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО УЧИЛИЩА № 88 - адвоката Сустав Наталії Валеріївни задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО УЧИЛИЩА № 88 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 1 282 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО УЧИЛИЩА № 88 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 1 282 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО УЧИЛИЩА № 88 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 1 282 грн. 50 коп.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України.

Позивач: ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНЕ УЧИЛИЩЕ № 88, код ЄДРПОУ 21902066, юридична адреса: Дніпропетровська область, Самарівський район, селище Магдалинівка, вул. Прозорова, будинок 2А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.А.Ковальчук