Ухвала суду № 131051917, 13.10.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41853/20-ц

пр. № 2-ві-55/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2025 року Печерський районний суд м. Києва

в складі головуючого - судді Литвинової І. В.

за участю секретаря судового засідання Когут Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Ільєвої Тетяни Григорівни від розгляду справи № 757/41853/20-ц за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Державної організації Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій про визнання недійсним свідоцтва України на знак товарів та послуг та зобов`язання вчинити дії, -

УСТАНОВИВ:

13 жовтня 2025 року у провадження судді, для розгляду, надійшла заява про відвід головуючого судді Ільєвої Т.Г. від розгляду вказаної справи та в обґрунтування якої заявник зазначив, що обставинами, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді є порушення доступу до правосуддя, що підтверджується постановленням ухвали Печерського районного суду м. Києва від 22 вересня 2025 року у справі № 757/41853/20-ц, якою суд залишив без розгляду первісну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державної організації Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій про визнання запатентованого промислового зразку таким, що не відповідає патентоспроможності, визнання порушеними прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг, заборону використовувати в будь-який спосіб позначення, схожі із знаком для товарів і послуг, зобов`язання усунути з товару, упаковки (спровідних документів до товару) позначення схоже до знаку для товарів і послуг, про вилучення з цивільного обороту та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Державної організації Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій про визнання недійсним свідоцтва України на знак товарів та послуг та зобов`язання вчинити дії, у зв`язку із повторною неявкою у судове засідання, з цим не погоджується заявник, зазначаючи, що представником позивача подавалась заява про участь у судових засіданнях в режимі відео конференції. Однак, заява відсутня в матеріалах справи. Таким чином, заявник вважає, що головуючий суддя навмисно створила умови щодо недопущення його представника у судове засідання 16 червня 2025 року. Стосовно засідання, яке було призначене 22 вересня 2025 року, заявник вказував, що дата засідання була призначена судом без погодження із учасниками справи, у зв`язку із чим представником було подано клопотання про відкладення розгляду справи на підставі запланованої відпустки. 22 вересня 2025 року о 15-57 год. до електронного кабінету надійшла інформація про визначення дати судового засідання на 19 листопада 2025 року за первісним позовом позивача, однак о 18-16 год. надійшла інформація про анулювання дати судового засідання як помилково призначеного. Разом з тим, 24 вересня 2025 року до електронного кабінету надійшла повістка про виклик до суду на 19 листопада 2025 року за зустрічною позовною заявою, а згодом надійшла ухвала про залишення позову без розгляду.

Таким чином, заявник вважає, що головуючий суддя Ільєва Т.Г. є упередженою у вказаній справі.

На підставі частини восьмої статті 40 ЦПК України, заява про відвід судді розглядається без повідомлення учасників справи.

Згідно з положеннями пунктів 1-5 частини першої статті 36 ЦПК України, суддя не може брати участі у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, а також якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Тобто, суддя не може брати участі у розгляді справи і підлягає відводу за наявності на те підстав (обставин), вичерпний перелік яких визначений у статті 36 ЦПК України, що виключає можливість їх розширеного тлумачення.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Європейський суд з прав людини у рішеннях зазначає, що найголовнішою є існування довіри, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Суд дійшов висновку, що обґрунтування, наведені у заяві про відвід, не є підставою для відводу судді у справі.

Керуючись ст.ст. 1-19, 36-40, 352-353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Ільєвої Тетяни Григорівни від розгляду справи № 757/41853/20-ц за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Державної організації Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій про визнання недійсним свідоцтва України на знак товарів та послуг та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І. В. Литвинова