Рішення № 131044500, 16.10.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2025 рокусправа № 380/9683/25

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРАГОН ПАРК 4» до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії та скасування розпорядження, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДРАГОН ПАРК 4» (місцезнаходження: 81146, Львівська обл., Львівський р-н, село Підберізці, вул. Мостюківська, будинок 1, код ЄДРПОУ 45541989) звернулося до суду з позовом до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради (місцезнаходження: 79057, Львівська обл., місто Львів, вулиця Генерала Т. Чупринки, будинок 85, код ЄДРПОУ 04056121), в якому просить:

- визнати протиправними дії Франківської районної адміністрації Львівської міської ради (79057, Львівська обл., місто Львів, вул. Генерала Т. Чупринки, будинок 85, код ЄДРПОУ 04056121) щодо зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРАГОН ПАРК 4» (код ЄДРПОУ 45541989, 81146, Львівська обл., Львівський р-н, село Підберізці, вул. Мостюківська, будинок 1) демонтувати самостійно встановлений шлагбаум на вул. Стрийській, 202 у м. Львові;

- зобов`язати Франківську районну адміністрацію Львівської міської ради (79057, Львівська обл., місто Львів, вул. Генерала Т. Чупринки, будинок 85, код ЄДРПОУ 04056121) утриматися від вчинення таких дій;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 03.04.2025 №163 «Про демонтаж самовільно встановленого шлагбауму на вул. Стрийській 202 у м. Львові».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на таке. Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради 03.03.2025 прийнято розпорядження №163 «Про демонтаж самовільно встановленого шлагбауму на вул. Стрийській 202 у м. Львові», яким зобов?язано ТОВ «ДРАГОН ПАРК 4» демонтувати самовільно встановлений шлагбаум на вул. Стрийській 202 у м. Львові. ТОВ «ДРАГОН ПАРК 4» вважає, що дії Франківської районної адміністрації з покладення на позивача обов`язку демонтувати вказаний шлагбаум та вказане розпорядження є протиправними, оскільки самовільне встановлення цього шлагбауму саме позивачем жодним чином не підтверджено. Зазначає, що самовільне влаштування шлагбаума є адміністративним правопорушенням, за вчинення якого несе відповідальність особа, вина якої доведена. Складання вимог (приписів) щодо порушень при влаштуванні шлагбаумів віднесено до компетенції Національно поліції України. Водночас, повноваження відповідача по здійсненню контролю за станом благоустрою та повноваження з примусового демонтажу шлагбауму не є тотожними повноваженнями. Представник позивача також вказує, що позивач не є фактичним землекористувачем земельної ділянки за м. Львів, вул. Стрийська, 202 та не здійснював установлення шлагбауму за вказаною адресою. З врахуванням викладеного просить позов задовольнити.

Ухвалою від 07.04.2025 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 05.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є довідки про доставку електронного листа.

Станом на момент розгляду цієї справи жодних заяв по суті справи на адресу суду від відповідача не надходило. Суд враховує, що згідно з ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДРАГОН ПАРК 4» зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за адресою: Львівська область, Львівський район, село Підберізці, вул. Мостюківська, 1.

Франківська районна адміністрація Львівської міської ради 03.03.2025 прийняла розпорядження №163 «Про демонтаж самовільно встановленого шлагбауму на вул. Стрийській, 202 у м. Львові» (далі Розпорядження №163).

Згідно з п.1 Розпорядження №163 відповідач зобов`язав ТОВ «ДРАГОН ПАРК 4» демонтувати самовільно встановлений шлагбаум на вул. Стрийській 202 у м. Львові в термін до 20.04.2025.

Пунктами 2-4 Розпорядження №163 передбачено, що у разі невиконання п. 1, відділу благоустрою та інфраструктури Франківської районної адміністрації Львівської міської ради укласти договір з підрядною організацією для примусового демонтажу самовільно встановленого шлагбаума на вул. Стрийській, 202 у м. Львові, взяти його на зберігання та скласти відповідний акт в термін до 30.04.2025. Підрядній організації повернути демонтований шлагбаум власнику після відшкодування витрат за демонтаж, транспортування та зберігання. Відділу благоустрою та інфраструктури Франківської районної адміністрації Львівської міської ради звернутися до Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області щодо вжиття заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку під час проведення демонтажних робіт.

Зі змісту вказаного розпорядження суд встановив, що таке прийняте на підставі звернень громадян, у тому числі на гарячу лінію міста (звернення від 10.02.2025 №10928) та у зв`язку з відсутністю дозвільних документів (погоджень) на встановлення шлагбаума на вул. Стрийській, 202 у м. Львові.

Згідно з текстом Розпорядження №163 відповідач при його прийнятті керувався нормами Законів України «Про благоустрій населених пунктів», «Про дорожній рух», ухвалою Львівської міської ради №5766 «Про затвердження Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади» та рішенням від 25.02.2025 №161 «Про затвердження Положення про Франківську районну адміністрацію Львівської міської ради та її структуру».

Не погоджуючись із спірним розпорядженням, позивач звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходив з таких мотивів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) наділені значними повноваженнями у різних галузях, зокрема, у сфері бюджету та фінансів, соціально-економічного і культурного розвитку, у сфері управління комунальною власністю, в галузі житлово-комунального господарства, у сфері регулювання земельних відносин, соціального захисту населення тощо. Реалізуючи зазначені повноваження, органи місцевого самоврядування наділені правом приймати управлінські рішення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 280/97-ВР виконавчі органи рад це органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до підпункту 7 пункту «а» статті 30 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Відносини, що виникають у сфері благоустрою населених пунктів і спрямовується на створення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля, збереження і охорону навколишнього природного середовища, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення врегульовані Законом України від 06 вересня 2005 року №2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон № 2807-IV).

Згідно із частиною першою статті 1 Закону № 2807-IV благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

За приписами частини другої статті 10 Закону № 2807-IV до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, зокрема, належить: забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо; залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; видача дозволу на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 73 Закону № 280/97-ВР, акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

До об`єктів благоустрою населених пунктів належать: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам`ятки культурної спадщини, меморіали, меморіальні комплекси, місця пам`яті Українського народу; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору. (п. 1 пп. «г», п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України № 2807-IV).

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 21 Закону № 2807-IV елементами (частинами) об`єктів благоустрою є технічні засоби регулювання дорожнього руху.

До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, видача дозволу на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом (пункт 14 частини другої статті 10 Закону № 2807-IV).

Згідно із статтею 16 Закону № 2807-IV на об`єктах благоустрою забороняється, зокрема, встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Національної поліції.

Відповідно до Положення про Франківську районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженого рішенням Львівської міської ради від 25.02.2025 за № 161, Франківська районна адміністрація Львівської міської ради (надалі районна адміністрація) є виконавчим органом Львівської міської ради відповідно до ухвали міської ради від 04.02.2021 № 32 «Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів», утвореним відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Пунктом 2 зазначеного Положення визначено основні завдання районної адміністрації, серед яких: реалізація інших повноважень, наданих державою, відповідно до чинного законодавства, а також делегованих міською радою, її виконавчим комітетом та міським головою у галузі економічного, культурного та соціального розвитку, житлово-комунального господарства, будівництва, у справах захисту прав дітей, забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, у галузі цивільного захисту.

Відповідно до частин 1, 3 статті 34 Закону № 2807-IV правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Правила не можуть передбачати обов`язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

Ухвалою Львівської міської ради від 19.12.2024 № 5766 затверджено Правила благоустрою Львівської міської територіальної громади, які установлюють порядок благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою Львівської міської територіальної громади.

Згідно з підпунктом 1.17.19 Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади, на об`єктах благоустрою Львівської міської територіальної громади забороняється: самовільно обмежувати рух пішоходів і транспорту, встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з Управлінням патрульної поліції в Львівській області та уповноваженим підрозділом міської ради.

Порядок отримання дозволів на порушення благоустрою, їх призупинення, продовження і закриття передбачено 12 розділом Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади.

Відповідно до підпункту 12.11 Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади, для отримання дозволу на тимчасове порушення благоустрою при виконанні робіт на влаштування блокуючих пристроїв, шлагбаумів, штучних перешкод: топографічне знімання (М 1:500), яке відображає існуючу ситуацію, з нанесеними червоними лініями терміном давності до 1 року, виконане спеціалізованою організацією або сертифікованим спеціалістом і перевірене сектором геослужби та інженерних мереж управління просторового планування департаменту архітектури та просторового розвитку, погоджене: з районною адміністрацією; з Головним управлінням патрульної поліції у Львівській області; погодження департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури у випадку порушення благоустрою у межах червоних ліній вулиць.

Суд звертає увагу, що в законодавстві України визначення поняття «шлагбаум» міститься лише в Інструкції з улаштування та експлуатації залізничних переїздів, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 26 січня 2007 р. № 54 та зареєстрованої в Мін`юсті України 22 лютого 2007 р. за № 162/13429, пункт 1.4. якої вказує, що це є пристрій, який перекриває проїзну частину автомобільної дороги для припинення руху транспортних засобів через залізничний переїзд. Тобто, шлагбаум за своїм призначенням є технічним засобом регулювання дорожнього руху у визначених місцях руху транспорту.

Пунктом 2.1.8 Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади, Львівська міська рада може створювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою комунальної власності (обслуговуюче підприємство), або надавати відповідні повноваження виконавчим органам ЛМР.

Суд звертає увагу, що Правилами благоустрою Львівської міської територіальної громади не визначено порядку демонтажу шлагбауму, як елементу благоустрою чи тимчасової споруди.

При цьому необхідно врахувати, що демонтаж самовільно розміщених тимчасових споруд є крайнім заходом, якому має передувати вжиття уповноваженим суб`єктом інших заходів реагування, націлених на достеменне встановлення порушення в галузі благоустрою населених пунктів, його припинення та ліквідацію наслідків, якщо такі є.

Відповідно до п. 15.8 Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади, за фактами виявлених порушень, а також наявності обставин, які можуть свідчити про адміністративне правопорушення, уповноважені працівники, визначені у Додатку 1 до цих Правил, зобов`язані скласти та внести (видати) припис, який є обов`язковий до виконання, в строк до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою, власниками (користувачами) МАФ, ТС, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об`єктів сезонної дрібнороздрібної торгівельної мережі.

Водночас, матеріали справи не містять приписів, виданих відносно ТОВ «ДРАГОН ПАРК 4» з вимогою демонтувати спірний елемет благоустрою самостійно та відповідно, позивачу не надавався строк для вчинення таких дій.

Вищевказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 10 серпня 2020 року по справі № 161/13062/18.

Крім цього матеріали справи також не містять доказів складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо посадових осіб ТОВ «ДРАГОН ПАРК 4».

Суд також приймає до уваги доводи позивача про те, позивач не є фактичним землекористувачем земельної ділянки за м. Львів, вул. Стрийська, 202 та позивач не здійснював установлення шлагбауму за вказаною адресою. На спростування таких доводів відповідачем не надано суду жодних доказів.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що оскаржуване розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 03.04.2025 №163 «Про демонтаж самовільно встановленого шлагбауму на вул. Стрийській 202 у м. Львові» є протиправним та підлягає скасуванню.

Визнання протиправним та скасування судом Розпорядження №163 виключає необхідність визнання протиправними дій відповідача щодо його прийняття, оскільки на переконання суду сам факт скасування протиправного рішення суб`єкта владних повноважень в повній мірі відновлює порушені права позивача.

Щодо позовної вимоги зобов`язати Франківську районну адміністрацію Львівської міської ради (79057, Львівська обл., місто Львів, вул. Генерала Т. Чупринки, будинок 85, код ЄДРПОУ 04056121) утриматися від вчинення дій щодо зобов`язання позивача демонтувати спірний шлагбаум, суд зазначає наступне.

Право на захист це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом» (ст. 55 Конституції України).

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм слідує, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Тому, зазначена вимога на думку суду є передчасною, оскільки спрямована на захист можливого порушення прав позивача в майбутньому, відтак така задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3028,00 грн, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 03.04.2025 №163 «Про демонтаж самовільно встановленого шлагбауму на вул. Стрийській 202 у м. Львові».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Франківської районної адміністрації Львівської міської ради (місцезнаходження: 79057, Львівська обл., місто Львів, вулиця Генерала Т. Чупринки, будинок 85, код ЄДРПОУ 04056121) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРАГОН ПАРК 4» (місцезнаходження: 81146, Львівська обл., Львівський р-н, село Підберізці, вул. Мостюківська, будинок 1, код ЄДРПОУ 45541989) судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяР.І. Кузан