Рішення № 131044493, 15.10.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2025 рокусправа № 380/14260/25Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Мостиська), Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) в якому просить суд, з урахуванням уточнених позовних вимог відповідно до клопотання від 06.08.2025, отриманого суддею 12.09.2025:

-визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №670 від 26 червня 2025 року про призов ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 та направлення його для проходження військової служби під час проведення загальної мобілізації до складу військової частини НОМЕР_5 .

-визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №951-ОС від 30.06.2025 року (військова частина НОМЕР_5 ) в частині зарахування до списків особового складу та на всі види забезпечення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

-зобов`язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_5 ) виключити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_5 ), та звільнити з військової служби.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що він був мобілізований проти його волі, незважаючи на те, що мав відстрочку від призову. На думку позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 неправомірно скерував його для проходження військової служби під час проведення загальної мобілізації як військовозобов`язаного до складу військової частини НОМЕР_5 . Після цього, позивач зазначає, що між ним та військовою частиною НОМЕР_5 виникли нові правовідносини. А відтак вважає, що військова частина НОМЕР_5 повинна вчинити дії щодо виключення позивача зі списків особового складу як такого, що має відстрочку від мобілізації. Просить позов задовольнити.

Ухвалою від 15.07.2025 суд постановив задоволенні заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_6 ), поданої його представником, адвокатом Мулявкою Назаром Олеговичем, про забезпечення позову від 14.07.2025 - відмовити.

04.08.2025 суд постановив відкрити спрощене позовне провадження у цій справі.

Ухвалою від 04.08.2025 суд постановив витребувати у військової частини НОМЕР_5 докази.

На виконання цієї ухвали військова частина НОМЕР_5 надала докази. У зв`язку із перебуванням судді у відпустці, ці докази суддею отримано 12.09.2025.

12.09.2025 суддя отримала заяву представника позивача про уточнення позовних вимог в частині формулювання прохальної частини позовної заяви.

Від відповідача, військової частини НОМЕР_5 , надійшов відзив на позовну заяву, у якому він порти позову заперечує з тих підстав, що з дня відправлення позивача до військової частини НОМЕР_5 , позивач проходить військову службу та набув правового статусу військовослужбовця. Також зазначає, що право на відстрочку необхідно реалізувати до набуття статусу військовослужбовця. Крім того, відповідач вказує, що прийняття рішення про зобов`язання відповідача прийняти рішення про звільнення позивача носить дискреційний характер. Просить у позові відмовити.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій вважає помилковим твердження відповідача. що наявність відстрочки не дорівнює звільненню від обов`язку проходження військової служби, а лише надає право на відстрочку від призову.

Позивач наголошує, що оскільки позивача незаконно мобілізовано на військову службу, а чинним законодавством щодо проходження військової служби не передбачено, що скасування документів з оформлення процедури мобілізації має наслідком скасування наказу про зарахування особи до складу військової частини та виключення такої особи зі складу військової частини, куди її направлено відповідним районним ТЦК та СП, то наказ командира військової частини НОМЕР_5 в частині призначення на посаду за штатом воєнного часу та зарахування до списків особового складу частини ОСОБА_1 також є протиправним та підлягає скасуванню, незважаючи на те, що командир вказаної військової частини безпосередньо і фактично не вчиняв протиправної поведінки при прийнятті такого наказу. Вважає відзив необґрунтованим та просить позов задовльнити.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Суд встановив таке.

Позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 26.06.2025 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_6 , визнано придатним до військової служби на підставі довідки ВЛК від 26.06.2025, внаслідок чого ІНФОРМАЦІЯ_6 (відповідач 1) було видано наказ №670 від 26.06.2025 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», на підставі якого позивача відправлено для проходження служби у військовій частині № НОМЕР_5 (відповідач 2).

Наказом начальника НОМЕР_7 прикордонного загону ДПС України №951-ОС від 30.06.2025 «По особовому складу» позивача зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії-санітарного інструктора відділення інспекторів прикордонної служби третьої прикордонної застави прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (тип С), з 26.06.2025.

Наказом начальника НОМЕР_7 прикордонного загону ДПС України №1022-ОС від 17.07.2025 «По особовому складу» позивач вважається таким, що самовільно залишив частину (місце проходження служби), з 08.07.2025.

Відповідно до довідки про здобувача освіти за даними ЄДБО, позивач з 01.09.2024 до 30.06.2025 є здобувачем освіти Олешківського професійного ліцею.

Рівно ж у мобільному застосунку позивача Резерв + є інформація пр те, що позивач має відстрочку від мобілізації на особливий період до 29.06.2025

Позивач, вважаючи, що на момент його доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_6 та прийняття наказу про зарахування до особового складу військової частини НОМЕР_5 у нього було право на відстрочку від мобілізації, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та спірним правовідносинам сторін, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов`язок» від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон №2232-ХІІ).

Згідно з ч.1,3 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: 1) підготовку громадян до військової служби; 2) приписку до призовних дільниць; 3) прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; 4) проходження військової служби; 5) виконання військового обов`язку в запасі; 6) проходження служби у військовому резерві; 7) дотримання правил військового обліку.

Пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.

Повноваження територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки визначені Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі Положення №154).

За змістом п.8 Положення №154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є, зокрема, виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком військовозобов`язаних на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку.

Згідно з п.9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою КМУ від 23.02.2022 №154 (далі Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Постановою КМУ від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який серед іншого визначає процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення (далі Порядок №560), пунктом 3 якого передбачено, що призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Як встановив суд, 26.06.2025 позивача було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_6 , визнано придатним до військової служби на підставі довідки ВЛК від 26.06.2025, внаслідок чого 1 відділом ІНФОРМАЦІЯ_6 було видано наказ №670 від 26.06.2025 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», на підставі якого позивача відправлено для проходження служби у військовій частині № НОМЕР_5 .

Водночас, позивач наголошує, що його призов є протиправним, оскільки у нього наявна діюча відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Суд встановив, що відповідно до електронного військово-облікового документа, сформованого у застосунку «Резерв+», позивачу оформлена відстрочка від призову під час мобілізації. У розділі «тип відстрочки» вказано - п.1 ч.3 ст.23. Відстрочка дійсна до 29.06.2025 року.

Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі Закон №3543-XII) визначені підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.23 Закону №3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Згідно з абз.1 п.62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі Порядок №560), здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту», а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в ЄДЕБО, за формою згідно з додатком 9.

Відповідно до довідки про здобувача освіти за даними ЄДБО, позивач з 01.09.2024 до 30.06.2025 є здобувачем освіти Олешківського професійного ліцею.

У довідці також визначено, що послідовність освіти, визначеної ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту» не порушена.

Враховуючи, що на момент видання оскаржуваних наказів позивач мав дійсну відстрочку від призову (строк дії якої визначено до 29.06.2025 року), він, відповідно до п.1 ч.3 ст.23 Закону №3543-XII, не підлягав призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд вважає, що відповідач 1, приймаючи наказ №670 від 26 червня 2025 в частині призову ОСОБА_1 для проходження військової служби під час мобілізації та направлення його для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_5 , діяв недобросовісно та необґрунтовано, оскільки не врахував наявність у позивача діючої відстрочки. Оскільки у позивача на момент призову була наявна діюча відстрочка, суд вважає, що втручання в право позивача на її реалізацію здійснено з порушенням вимог Закону №3543-XII.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість призову позивача на військову службу під час наявності у нього діючої відстрочки, що є достатнім для скасування оскаржуваного наказу від 24.04.2025 року з підстав необ`єктивності та неправомірності, суд враховуючи позицію ЄСПЛ, викладену у справах «Салов проти України» та «Серявін та інші проти України», не надає оцінку іншим доводам позивача щодо порушення порядку його призову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №670 від 26 червня 2025 року про призов ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 та направлення його для проходження військової служби під час проведення загальної мобілізації до складу військової частини НОМЕР_5

Як наслідок наказ начальника НОМЕР_7 прикордонного загону ДПС України №951-ОС від 30.06.2025 «По особовому складу» позивача зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії-санітарного інструктора відділення інспекторів прикордонної служби третьої прикордонної застави прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (тип С), з 26.06.2025 також є протиправним та підлягає скасуванню. При цьому суд зауважує пр відсутність підстав для висновку про портиправність дій начальника НОМЕР_7 прикордонного загону ДПС України під час видачі спірного наказу.

Щодо захисту порушеного права, то позивач просить зобов`язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_5 ) виключити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_5 ), та звільнити з військової служби.

Стосовно цієї вимоги суд зазначає таке.

Відповідно до положень Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280, зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини для військовослужбовців є іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

Пункт 233 Положення №1153/2008 передбачає, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: - підстави звільнення з військової служби; - думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; - районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Статтею 26 Закону України «Про військову службу та військовий обов`язок» передбачені підстави для звільнення військовослужбовців з військової служби під час воєнного стану.

Разом з тим, позивачем не подано доказів його звернення до командира Військової частини НОМЕР_5 з відповідним рапортом та документами про звільнення з підстав наявності відстрочки, тобто позивачем не дотримана відповідна процедура щодо звільнення з військової служби за наявності на те відповідних підстав.

Також, ухвалення судом рішення про звільнення з військової служби внаслідок скасування наказу про призов та про зарахування до особового складу військової частини буде втручанням у дискреційні повноваження командира військової частини.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 по справі №160/2592/23 сформував правовий висновок, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

Верховний Суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов`язання військової частини прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби не відповідає суті порушеного права позивача, а задоволення цієї вимоги не призведе до поновлення такого права, а тому висновки судів обох інстанцій про задоволення позовних вимог у цій частині є помилковими.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки у суду відсутня дискреція щодо відступу від правових висновків Верховного Суду, суд по цій справі на підставі ч.5 ст.242 КАС України враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 05.02.2025 по справі №160/2592/23, що визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

Таким чином, позовні вимоги про зобов`язання війдповідача 2 виключити позивача зі списків особового складу військової частини є необґрунтовані, а тому задоволенню не підлягають.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Щодо судових витрат.

Суд присуджує судові витрат на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а також з урахуванням того, що скасування наказу відповідача 2, стало наслідком не портиправності дій начальника НОМЕР_7 прикордонного загону ДПС України, а наслідком протиправності наказу відповідача 1, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стосовно судового збору, то з урахуванням задоволених позовних вимог, 2422,40грн судового збору підлягає стягненню з відповідача 1 на користь позивача.

Стосовно судових витрат у вигляді витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, то суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.ч.1, 4, 7, 9 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави суду для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Суд встановив, що 04.07.2025 року між ОСОБА_1 та адвокатом Мулявкою Назаром Олеговичем укладено договір № 04/07/25 про надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 3.2 договору про надання правничої допомоги від 04.07.2025 гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені Сторонами та зазначені в Додатку 1 до цього Договору.

Відповідно до п. 3.6 договору про надання правничої допомоги від 04.07.2025 факт наданих послуг підтверджується актом передачі-приймання виконаних послуг та оформляється Додатком 2 до цього Договору.

Відповідно до п. 1 Додатку №1 до договору № 04/07/25 від 04.07.2025 клієнт зобов`язується сплатити на розрахунковий рахунок Адвоката кошти за такі послуги: підготовка до розгляду справи; аналіз фактичних обставин справи; формування доказів; аналіз судової практики; надання юридичних консультацій; складання і оформлення заяв, скарг, а також позовної заяви та заяви про забезпечення позову до суду у сумі 15000 грн.

Відповідно до п. 2 Додатку №1 до договору № 04/07/25 від 04.07.2025 оплата за цим договором здійснюється так: Клієнт з моменту підписання договору, сплачує за надані послуги в розмірі 15000 грн., що становить сто відсотків від загальної вартості послуг.

Відповідно до платіжної інструкції №AKAX-2C5K-2K50-909M від 04.07.2025 (копія платіжної інструкції додається) адвокат Мулявка Н.О. отримав від ОСОБА_1 кошти в розмірі 15000 грн. за надання правової допомоги за договором №04/07/25 про надання правничої допомоги від 04.07.2025 року.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 1 на користь позивача 5000,00грн правничої допомоги.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

вирішив:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №670 від 26 червня 2025 року про призов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 та направлення його для проходження військової служби під час проведення загальної мобілізації до складу військової частини НОМЕР_5 .

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_5 ) №951-ОС від 30.06.2025 року в частині зарахування до списків особового складу та на всі види забезпечення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (Мостиська) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 2422 (дві тисячі чотириста двадцять два)грн40 судового збору.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (Мостиська) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 5000 (п`ять тисяч)грн.00коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15.10.2025.

СуддяЛунь З.І.