Ухвала суду № 131044170, 16.10.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 жовтня 2025 року 320/61306/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження заяву позивача про відвід головуючої судді Колеснікової І.С. в адміністративній справі за позовом гр. ОСОБА_1 до Міністерства енергетики України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом до Міністерства енергетики України, в якому просив:

- визнати відсутність повноважень у Державного комітету України по нафті і газу (далі - ДКУ) видавати наказ від 11.03.1994 № 85 (далі - дії);

- визнати відсутність правосуб`єктності у ДКУ внаслідок ненабуття ним статусу юридичної особи через відсутність державної реєстрації як юридичної особи;

- визнати нечинним наказ ДКУ від 11.03.1994 № 85 з часу його видання та таким, що порушує його майнові права як співвласника державного майна (зокрема державного підприємства «Полтавагаз» (ЄДРПОУ 03351912);

- визнати нанесення йому діями ДКУ моральної шкоди порушенням його майнових прав;

- стягнути з державного бюджету на його користь грошову суму у розмірі 100 000 000,00 грн в якості відшкодування моральної шкоди;

- визнати право на належне виконання відповідачем зобов`язання діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції) (право на законослухняність суб`єкту публічного права).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2024 позовну заяву № 320/61306/24 розподілено судді Колесніковій І.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 повернуто позовну заяву.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025 апеляційну скаргу гр. ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Протоколом від 01.10.2025 справу № 320/61306/24 передано для розгляду раніше визначеному складу суду.

Позивачем 02.10.2025 подано заяву про відвід судді Колеснікової І.С. від розгляду справи № 320/61306/24.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 (суддя Колеснікова І.С.) визнано заяву позивача про відвід судді Колеснікової І.С. у справі № 320/61306/24 необґрунтованою, передано матеріали справи № 320/61306/24 з метою визначення судді на підставі статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для розгляду заяви про відвід судді.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 (суддя Панченко Н.Д.) у задоволенні заяви про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Колеснікової І.С. від розгляду справи № 320/61306/24 відмовлено.

До Київського окружного адміністративного суду 14.10.2025 надійшла заява гр. ОСОБА_1 про відвід судді Колеснікової І.С.

На обґрунтування заявлено відводу заявник зазначає, що не довіряє судді Колесніковій І.С., посилаючись на наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді, оскільки в ухвалі про повернення позовної заяви від 16.04.2025 було неправильно зазначено найменування відповідача, що, на думку заявника, вказує на те, що суддя не ознайомлювалася з позовом та використала для складання ухвали шаблон підготовлений для іншої справи. Крім того, зазначив, що зазначена ухвала була підготовлена помічником судді та підписана суддею.

Заявник, посилаючись на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025, якою скасовано ухвалу про повернення позовної заяви від 16.04.2025, вказує на те, що суддею Колесніковою І.С. порушено статтю 19 Конституції України.

Окрім цього, заявник зазначає, що суддя не може зберігати неупередженість та об`єктивність, оскільки ним подано скаргу до Вищої ради правосуддя.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 визнано відвід судді Київського окружного адміністративного суду Колеснікової І.С. у справі № 320/61306/24 необґрунтованим.

У результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями суддю Лапія С.М. визначено головуючим суддею для розгляду заяви про відвід судді Колеснікової І.С.

Згідно ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 11 ст. 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Розглянувши по суті заяву про відвід судді в даній адміністративній справі, суддя зазначає наступне.

Підстави для відводу судді передбачені статями 36, 37 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 36 КАС України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

На обґрунтування заявлено відводу заявник зазначає, що не довіряє судді Колесніковій І.С., посилаючись на процесуальні дії судді при розгляді позовної заяви.

Розглядаючи заяву про відвід, суд зазначає, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" (безсторонність) судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").

У висновку №3 (2002) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи підкреслюється, що мета, для досягнення якої повноваження надані суддям, - дати їм можливість здійснювати правосуддя шляхом застосування закону, забезпечуючи право кожної людини реалізовувати належні йому права та/або законні інтереси, яких вона була або може бути несправедливо позбавлена.

Отже, прийняття процесуальних актів, а також дії суду під час розгляду справи належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження дій чи актів, що стосуються здійснення правосуддя, неможливий. Правову оцінку дій суду під час розгляду справи, перевірку законності та обґрунтованості прийнятих судових рішень має виключно відповідний суд згідно процесуальним законодавством в межах провадження відповідної справи.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Разом з тим, необхідно зауважити, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Враховуючи викладене, заявлений відвід має бути вмотивований, тобто містити відповідні аргументи та докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Однак, подана заявником заява про відвід судді Колеснікової І.С. таких аргументів та доказів не містить.

При цьому, не можуть бути підставами для відводу судді дії суду під час розгляду справи, заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами чи процесуальні рішення судді під час здійснення правосуддя.

Подання заяви про відвід судді, яка містить лише припущення, свідчить про неповагу до суду.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій в ухвалі від 17.07.2020 у справі № 826/11409/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 КАС України).

Інших доводів щодо упередженості та необ`єктивності судді Колеснікової І.С., крім незгоди з процесуальними діями судді при розгляді позовної заяви, у заяві заявника не наведено.

Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді, необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі "Фей проти Австрії" (заява від 24.02.1993 №255), п.42 рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Оскільки заявлений відвід обумовлений незгодою гр. ОСОБА_1 з процесуальними діями судді Колеснікової І.С., суд вважає заяву про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Колеснікової І.С. у даній адміністративній справі такою, що задоволенню не підлягає.

Керуючись статями 36, 37, 40, 243, 248, 256 КАС України, суддя,

у х в а л и в:

У задоволенні заяви гр. ОСОБА_1 про відвід судді Колеснікової І.С. відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Лапій С.М.