Ухвала суду № 131044070, 15.10.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у виправленні описки в судовому рішенні

15 жовтня 2025 року №640/33540/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження питання про виправлення описки у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення грошової компенсації,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звертався до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог):

визнати протиправною бездіяльність Апарату Верховної Ради України щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної відпустки за період роботи з 28 листопада 2007 року по 12 грудня 2012 року та з 13 грудня 2012 року по 07 квітня 2014 року;

стягнути з Апарату Верховної Ради України на користь позивача грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної відпустки в сумі 58790,54 грн.;

зобов`язати Апарат Верховної Ради України нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки розрахунку з моменту звільнення по день фактичного розрахунку.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у справі № 640/33540/21 адміністративний позов задоволений частково.

Визнано протиправною бездіяльність Апарату Верховної Ради України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки за періоди роботи з 28 листопада 2007 року по 12 грудня 2012 року та з 13 грудня 2012 року по 07 квітня 2014 року.

Стягнуто з Апарату Верховної Ради України на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки за періоди роботи з 28 листопада 2007 року по 12 грудня 2012 року та з 13 грудня 2012 року по 07 квітня 2014 року в сумі 58587,93 грн. (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот вісімдесят сім гривень дев`яносто три копійки).

Стягнуто з Апарату Верховної Ради України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки в сумі 20142,43 грн. (двадцять тисяч сто сорок дві гривні сорок три копійки).

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

08.10.2025 року до суду через канцелярію надійшла заява представника відповідача про виправлення описки.

У заяві про виправлення описки відповідач зазначив, що судом вказано код ЄДРПОУ 20064120, який не належить Апарату Верховної Ради України.

Положення про Апарат піддавалось редагуванню, змінам та уточненням, і станом на сьогодні Апарат Верховної Ради України діє на основі Положення про Апарат Верховної Ради України в редакції розпорядження Голови Верховної Ради України №769 від 25 серпня 2011 (зі змінами).

Згідно з пунктом 5 розділу 1 Положення про Апарат Верховної Ради України Апарат є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

При цьому Апарат Верховної Ради України не зареєстрований в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, проте це жодним чином не впливає на правосуб`єктність, адже Апарат Верховної Ради України є юридичною особою публічного права.

На підставі викладеного заявник просить виключити з його реквізитів, зазначених у рішенні, код ЄДРПОУ.

Розглянувши вказану заяву, суд встановив таке.

Відповідно до частини першої статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина друга статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд зазначає, що опискою або очевидною арифметичною помилкою слід вважати такі помилки (описки), що порушують правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.

Очевидною арифметичною помилкою може бути порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру.

Також слід вказати, що виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання судового рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття. При цьому, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.

Схожі правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 16 липня 2025 року у справі N 240/27706/23.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 09 червня 2022 року (провадження N 11-84сап21) зазначила, що описка, виправлення якої у судовому рішенні допускається відповідно до статті 253 КАС України, означає зроблену судом механічну (мимовільну, випадкову) граматичну помилку в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу, яка може спотворити текст судового рішення чи призвести до його неправильного сприйняття. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не може змінювати суть свого рішення, він лише усуває ті неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи на його правосудність.

Суд зазначає, що заявником не надано до матеріалів заяви про виправлення описки достатніх доказів на підтвердження дійсної неналежності або помилковості зазначеного судом в резолютивній частині рішення від 14 листопада 2024 року ідентифікаційного коду відповідача.

При цьому, суд зобов`язаний вказувати у відповідному рішенні повні реквізити сторін, в тому числі, й ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, що прямо встановлено частиною 5 статті 246 КАС України.

До того ж, заявником не надано жодних доказів та не наведено мотивів у заяві щодо ускладнення або неможливості виконання рішення суду, через зазначений у рішенні ідентифікаційний код відповідача.

Необхідно вказати, що зміст, зокрема, резолютивної частини рішення від 16.04.2025 у цій справі, викладено чітко, без будь-яких помилок, що можуть спотворити текст судового рішення чи призвести до його неправильного сприйняття, в тому числі, зобов`язальна його частина викладена належним чином, не містить жодних помилок, які б призводили до ускладнення виконання рішення або його незрозумілості.

Відтак, відповідач не позбавлений можливості щодо належного виконання рішення суду, після набрання ним законної сили.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що заява відповідача про виправлення описки не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 243, 248, 253, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Апарату Верховної Ради України про виправлення описки у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у справі № 640/33540/21 за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення грошової компенсації, відмовити.

Копію ухвали надіслати (вручити) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.