Рішення № 131043080, 16.10.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2025 рокуСправа №160/18772/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27.06.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону щодо скерування заяви від 11.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати протиправною бездіяльність Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону щодо невстановлення винних осіб і нескладення протоколу(-ів) про адміністративне правопорушення на службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 за ознаками, передбаченими ст. ст. 172-13, 172-15, 172-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- зобов`язати Волинську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону встановити винних осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 за вчинки, які мають ознаки: зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем, за що передбачена відповідальність ст. 172-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення; недбалого ставлення до військової служби, за що передбачена відповідальність ст. ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення; бездіяльності військової влади, за що передбачена відповідальність ст. 172-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- визнати протиправною бездіяльність Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону щодо ненадання запитаної інформації за запитом від 05.05.2025;

- зобов`язати Волинську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону надати вичерпну та достовірну інформацію на запит від 05.05.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 11 квітня 2025 року, керуючись п. 11 ч. 1 ст. 255 КУпАП, позивач звернувся електронною поштою до відповідача із заявою про складення протоколів про адміністративні правопорушення на службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 за ст. ст. 172-13, 172-15, 172-16 КУпАП. До заяви було додано відповідну Ухвалу Волинського апеляційного суду від 10.03.2025 у справі №161/3273/25 провадження №11-сс/802/168/25 та докази вчинення протиправних дій службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 з ознаками передбаченими ст. ст. 172-13, 172- 15, 172-16 КУпАП. 16.04.2025 від відповідача електронною поштою надійшов лист №30.51/02-1695ВИХ-25 від 15.04.2025, яким повідомлено про скерування заяви від 11.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ). Положеннями КУпАП та іншими нормативно-правовими актами не передбачено таких дій. На думку позивача, відповідач не виконав обов`язків та порушив Закон. Оскільки, позивач звертався до відповідача у порядку КУпАП, а не у порядку Закону України «Про звернення громадян». По-друге, розд. ІІ Інструкції №363 встановлено вимоги до роботи із запитами на інформацію та моє назву «II. Забезпечення порядку доступу до публічної інформації» - отже п. 3 вказаного розділу жодним чином не надавав права відповідачу скерувати заяву від 11.04.2025 до ЗТУ ВСП. Таким чином, відповідачем протиправно скеровано заяву від 11.04.2025 до ЗТУ ВСП. При цьому відповідач мав всі можливості самостійно встановити винних осіб у вчиненні адміністративних правопорушень з ознаками ст. ст. 172-13, 173-15, 172-16 КУпАП шляхом отримання доступу до службової документації ІНФОРМАЦІЯ_3 (резолюції, розпорядження тощо про визначення осіб, яким доручено розгляд заяв позивача), але відповідач жодних дій по виявленню винних осіб не вчинив, чим вчинив протиправну бездіяльність. 05.05.2025 позивач звертався електронною поштою до відповідача із запитом від 05.05.2025 результатів призначених службових перевірок та інформації про притягнення до адміністративної відповідальності службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 . Станом на дату звернення з цією позовною заявою жодної відповіді від відповідача не надходило. Ненаданням відповіді на інформаційний запит відповідач порушив вимоги п. 1 ч. 1 ст. 3, п. 2 ч. 1 ст. 5, п. 1 ч. 3 ст. 10, п. 6. ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 відкрито провадження у адміністративній справі; призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

16.07.2025 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_5 є органом управління ІНФОРМАЦІЯ_3 , та уповноважене здійснювати перевірки фактів щодо можливих неправомірних дій підпорядкованих службових осіб, у тому числі, за наявності підстав, ініціювати та проводити службові розслідування. Враховуючи той факт, що здійснення перевірок та/або проведення службового розслідування щодо можливих неправомірних дій посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 не входять до компетенції Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, заяву ОСОБА_1 від 11.04.2025, у відповідності до положень ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», 15.04.2025 було скеровано за належністю до ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що повідомлено заявника листом №30.51/02-1695ВИХ-25. Аналогічним чином, 09.05.2025 листом №30.51/02-2090ВИХ-25 Волинською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону переадресовано запит ОСОБА_1 від 05.05.2025 для розгляду до ІНФОРМАЦІЯ_6 , яке було зобов`язане повідомити заявника про результати службових перевірок в частині можливих неправомірних дій посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що також повідомлено ОСОБА_1 . Сам факт пересилання звернення заявника для розгляду уповноваженому органу, у відповідності до положень ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», є законною дією посадової особи, яка розглядає звернення, жодним чином не порушує законні права та інтереси заявника та не може вважатись протиправною бездіяльністю, оскільки такі дії узгоджуються із приписами чинного законодавства. Разом із цим, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.04.2025 та вивчення фактів, викладених у ній, прокурором не встановлено підстав для складання протоколів про військові адміністративні правопорушення відносно посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 , відтак саме посилання позивача про наявність у діях вказаних посадових осіб ознак складу адміністративних правопорушень є суто його суб`єктивною оцінкою фактів та обставин, що не може слугувати підставою для притягнення до адміністративної відповідальності службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 . Станом на момент розгляду відповідачем заяви позивача, відповідно до вимог ст. ст. 38, 247 КУпАП строки притягнення до адміністративної відповідальності службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 вже минули, навіть за наявності у їхніх діях ознак адміністративного правопорушення, чого встановлено не було, як уже зазначалось вище. Зі змісту позовної заяви відповідачем встановлено, що позивачем вимог Кодексу адміністративного судочинства України при формуванні позовної заяви не дотримано, оскільки Волинська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону не є самостійною юридичною особою та немає власного ідентифікаційного коду в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України. Натомість ОСОБА_1 у своїй позовній заяві замість зазначення коду юридичної особи зазначив умовний код Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в ЄСІТС «Електронний суд» (3832605721). Відтак позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без розгляду.

04.08.2025 позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що відзив від 15.07.2025 подано з порушенням норм процесуального права встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, Положення №1845/0/15-21, та норм матеріального права Закону України «Про прокуратуру», Положення №144, а також особою, яка не підтвердила належним чином повноважень. Законодавством передбачено прямо встановлені обов`язки прокурорів виявляти факти порушень Законодавства у сфері оборони та притягати до адміністративної відповідальності винних осіб, в тому числі в порядку нагляду за дотриманням законодавства при провадженнях у справах про адміністративні правопорушення, але відповідачем не виконані вказані обов`язки, чим вчинено бездіяльність. В позовній заяві відповідачем викладено обставини підтверджені належними доказами звернення позивача до відповідача з заявою від 02.02.2025. Вказаний доказ доводить звернення до відповідача у строки визначені ст. 38 КУпАП. Не дивлячись на те, що в заяві від 02.02.2025 акцентувалась увага на наявності ознак правопорушень передбачених ККУ, це не виключало наявності ознак передбачених КУпАП. Але відповідачем не було вжито жодних дій щодо вивчення обставин викладених у заяві від 02.02.2025 та доданих доказів з метою кваліфікації дій службових осіб в/ч НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до положень ККУ так і згідно положень КУпАП. Таким чином, на момент звернення з заявою від 02.02.2025, строк передбачений ст. 38 КУпАП не минув. Отже, бездіяльність відповідача є доведеною та підтвердженою належними доказами. Відповідачем не наведено жодної обставини, яка б заважала відповідачу виконати обв`язки по складенню адміністративних протоколів на підставі заяви позивача та наданих належних доказів вчинення адміністративних правопорушень службовими особами в/ч НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 .

08.08.2025 представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких повторно вказано про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України в частині формування позовної заяви.

13.08.2025 позивачем подані до суду заперечення на заперечення відповідача, в яких вказано, що ані до відзиву від 15.07.2025, ані до заперечення від 07.08.2025 не додано жодного належного та допустимого доказу відношення ОСОБА_2 до Відповідача (Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері обороги Західного регіону), жодного доказу призначення та перебування на посаді керівника Відповідача (Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері обороги Західного регіону) та жодного доказу наявності повноважень представляти інтереси відповідача у суді, чим порушено вимоги ст. ст. 8, 9, 18, 55, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 30, 31, 32, 33, 34 Положення №1845/0/15-21 з урахуванням положень п. 5 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про прокуратуру», п. 2.2 розд. 2 Положення №144 Одночасно звертаю увагу Суду, що до відзиву від 15.07.2025 додано копію листа Відповідача №30.51/02-2090ВИХ-25 від 09.05.2025, яку підписано не ОСОБА_2 як керівником Відповідача. До того ж до того самого відзиву додано квитанцію №3994625 та квитанцію №3994626 в яких чітко зазначено, що він відправлений фізичною особою, а не законним представником Відповідача. Так само до заперечення від 07.08.2025 додано квитанцію №4184616 та квитанцію №4184615 в яких чітко зазначено, що вони відправлені фізичною особою, а не законним представником відповідача та/або заступником керівника відповідача. Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження повноважень Довган Н.Я. у якості представника відповідача.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 .

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 07.06.2024.

11.12.2024 позивач звернувся на офіційну електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про вчинення 10.12.2024 протиправних дій старшим офіцером відділення психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 лейтенантом ОСОБА_3 , посвідчення офіцера НОМЕР_4 , в частині складання протоколу про військове адміністративне правопорушення.

09.01.2025, 14.01.2025, 01.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_8 надані позивачу відповіді, оформлені листами за №1529/1/464 (відповідь на звернення ОСОБА_1 ), за №1529/1/739 (відповідь на звернення ОСОБА_1 через Луцький РУП ГУНП), №1529/1/1499 (відповідь на звернення ОСОБА_1 ТУ ДБР м. Львів), в яких повідомлено, що виходячи з положень ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є документом, який є підставою для висунутого обвинувачення.

02.02.2025 позивач звернувся на офіційну електронну адресу Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону із заявою про невиконання службових обов`язків та бездіяльність службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 з ознаками ст. ст. 367, 425 Кримінального кодексу України з обтяжуючими обставинами, передбаченими ст. ст. 364, 365, 366, 426-1, 369-2, 396, 426 Кримінального кодексу України, в якій просив:

- внести відомості про факти протиправних дій та бездіяльності службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо вчинення дій з ознаками приховування раніше вчиненого злочину, передбачене ст. ст. 367, 425 Кримінального кодексу України з обтяжуючими обставинами, передбаченими ст. ст. 364, 365, 366, 426-1, 369-2, 396, 426 Кримінального кодексу України;

- надати документ, що підтверджує прийняття цієї заяви та її реєстрацію в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань) шляхом надсилання на мою поштову адресу: АДРЕСА_1 та електронну поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_9 ;

- визнати ОСОБА_1 потерпілим та ознайомити з правами потерпілого, надати пам?ятку з правами потерпілого шляхом надсилання на мою поштову адресу: АДРЕСА_1 та електронну поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_9 ;

- згідно ст. ст. 131, 154 КПК України застосувати захід забезпечення кримінального провадження шляхом відсторонення від посади (виконання обов?язків) начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_4 та інших службових осіб, які вчинили бездіяльність за письмовою заявою позивача з метою унеможливлення вчинення дій по перешкоджанню слідчих дій та знищенню доказів;

- згідно ст. ст. 131, 154 КПК України застосувати захід забезпечення кримінального провадження шляхом відсторонення від посади (виконання обов`язків) службову особу ОСОБА_5 ( НОМЕР_5 ) як виконавця листів №1529/1/464 від 14.01.2025 та №1529/1/739 від 14.01.202025.

09.02.2025 позивач звернувся на офіційну електронну адресу Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону із запитом на отримання результату розгляду заяви від 02.05.2025 та витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якому просив:

- терміново (негайно, невідкладно) надати результат розгляду заяви від 02.02.2025 та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 29.01.2025;

- терміново (негайно, невідкладно) надати пам`ятку з правами потерпілого.

Не погодившись з бездіяльністю Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, позивач звернувся зі скаргою до Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.02.2025 у справі №161/3273/25, залишеною без змін ухвалою Волинського апеляційного суду від 10.03.2025, відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Постановою Волинського апеляційного суду від 09.04.2025 у справі №161/23134/24 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 175-15 КУпАП.

11.04.2025 позивач звернувся на офіційну електронну адресу Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону із заявою про складення протоколу про адміністративне правопорушення службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій просив:

- терміново (негайно, невідкладно) надати доручення прокурорам Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону встановити конкретних службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , які вчинили правопорушення, передбачене ст. ст. 172-13, 172-15, 172-16 КУпАП;

- не пізніше 24 годин з моменту виявлення осіб, які вчинили правопорушення, передбачене ст. ст. 172-13, 172-15, 172-16 КУпАП, скласти на цих осіб протоколи про адміністративні правопорушення;

- забезпечити вчасне надсилання протоколів та доказів до відповідного суду на розгляд та винесення постанови;

- про результати розгляду повідомити позивача.

16.04.2025 на електронну адресу позивач надійшов лист Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 15.04.2025 №30.51/02-1695ВИХ-25, в якому повідомлено, що з урахуванням необхідності проведення перевірки та додаткового вивчення викладених у зверненні фактів, про результат розгляду звернення ОСОБА_1 буде повідомлено додатково, в межах строків, встановлених законодавством. Проінформовано, що з метою перевірки можливих фактів вчинення неправомірних дій (бездіяльності) службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 , копію звернення також скеровано до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також, відповідачем надано лист до начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 від 15.04.2025 №30.51/02-1695ВИХ-25, в якому вказано, що керуючись ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», п. 3 розділу ІІ Інструкції про порядок розгляду звернень і запитів та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, затвердженої наказом

Генерального прокурора від 06.08.2020 №363, направлено за належністю для розгляду в межах наданих повноважень звернення ОСОБА_1 від 11.04.2025

щодо можливих неправомірних дій службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 . Про результати розгляду та прийняте рішення повідомити заявника в установлений законодавством строк.

05.05.2025 позивач звернувся на офіційну електронну адресу Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону із запитом щодо результатів службових перевірок щодо порушення законодавства службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 за заявою від 11.04.2025.

Позивач вказує, що ним не отримано відповіді на запит від 05.05.2025.

До відзиву відповідачем додано лист Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 09.05.2025 за №30.51/02-2090ВИХ-25, скерованого до начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 , про направлення за належністю запиту позивача від 05.05.2025.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо керування заяви від 11.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , бездіяльністю Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону щодо невстановлення винних осіб і нескладення протоколу(-ів) про адміністративне правопорушення на службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , бездіяльністю відповідача щодо ненадання запитаної інформації за запитом від 05.05.2025, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача щодо залишення позовної заяви без розгляду через зазначення невірного коду ЄДРПОУ відповідача, суд зазначає наступне.

Волинська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону є відокремленим підрозділом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (код ЄДРПОУ 38326057).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно зі ст. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

В адміністративних справах відповідачем може виступати особа, не зареєстрована самостійною юридичною особою, а є відокремленим підрозділом, якщо вважає, що саме такою особою порушено права та законні інтереси позивача у справі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц зазначила, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному процесуальним законодавством. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Розглядаючи справу, судом встановлено, що до відзиву відповідачем надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, в якому визначено ідентифікаційний код відповідача 3832605721, тобто такий самий, який визначено позивачем в позовній заяві.

Той факт, що відповідач у справі є відокремленим підрозділом і не має коду ЄДРПОУ юридичної особи не може бути підставою для позбавлення позивача конституційного права звернення до суду та вирішення його питання повноважним судом.

Отже, клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є немотивованим та таким, що не ґрунтується на доказах, наданих до суду учасниками справи, а тому не підлягає задоволенню.

Стосовно доводів представника відповідача щодо незазначення в позовній заяві засобів досудового врегулювання спору, а також переліку додатків, доданих до позовної заяви, суд зазначає про непідтвердження вказаних доводів, оскільки позовна заява містить інформацію щодо звернення позивача із запитом від 05.05.2025 щодо результатів службових перевірок щодо порушення законодавства службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 за заявою від 11.04.2025, копія якого в наявності у відповідача, оскільки відповідачем було надано відповідь на вказаний запит листом від 09.05.2025 за №30.51/02-2090ВИХ-25. Також позовна заява містить перелік доданих до позовної заяви документів, з яким відповідач має можливість ознайомитись, оскільки позовна заява отримана Волинською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону в інформаційній системі «Електронний суд» 30.06.2025.

Стосовно доводів позивача про відсутність повноважень Довгана Назарія Ярославовича на представництво інтересів від імені Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника (ч. 3 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, право представника юридичної особи брати участь у справі, повинно підтверджуватись, зокрема, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Сторона у справі має право на звернення до суду через представника, керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені лише на підставі документа, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

Згідно правової позиції Верховного Суду висловленої в ухвалі по справі №826/4872/16 від 25.05.2018, звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.

Представником відповідача подано до відзиву витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, в якому вказано, що керівником Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону є Довган Назарій Ярославович.

Підстави вважати вказаний документ підробленим або недійсним у суду немає, відтак доводи позивача щодо неналежного підписанта відзиву судом не підтверджені.

Стосовно суті позовної заяви, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України «Про прокуратуру».

Положення про Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони (на правах Департаменту) Офісу Генерального прокурора затверджено наказом Офісу Генерального прокурора від 30.05.2023 №144 (далі - Положення).

Відповідно до п. 1.1 Положення Спеціалізована прокуратура у сфері оборони (на правах Департаменту) Офісу Генерального прокурора (далі - Спеціалізована прокуратура) є самостійним структурним підрозділом Офісу Генерального прокурора, підпорядкованим першому заступнику або заступнику Генерального прокурора згідно з розподілом обов`язків.

Згідно з п. 1.2 Положення Спеціалізована прокуратура керується у своїй діяльності Конституцією України, Законами України "Про прокуратуру", "Про державну службу", Кримінальним та Кримінальним процесуальним кодексами України (далі - КК України та КПК України), іншими актами законодавства, наказами Генерального прокурора, Регламентом Офісу Генерального прокурора, а також цим Положенням.

Пунктом 3.1 Положення визначено, що організація і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, участь у судовому провадженні та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про кримінальні правопорушення у тому числі вчинені організованими групами і злочинними організаціями, а також передбачені ст. ст. 255-1, 255-2, 255-3 КК України: проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); вчинені військовослужбовцями; військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, добровольцями добровольчих формувань територіальної громади; а також під час виконання службових обов`язків працівниками військових частин, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства оборони України, Збройних Сил України, інших військових формувань, оборонно-промислового комплексу України та органів державної влади, які комплектуються військовослужбовцями; вчинені на території розташування військових частин, установ, організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державного космічного агентства України та підприємств оборонно-промислового комплексу України; у сфері службової діяльності та проти власності, об`єктом посягання яких є військове майно та (або) кошти для потреб оборони, у тому числі для військових адміністрацій з питань здійснення заходів правового режиму воєнного стану; інші кримінальні правопорушення у порядку, визначеному КПК України, у тому числі якщо хоча б один із співучасників кримінального правопорушення є вищезазначеним суб`єктом або хоча б одне правопорушення у кримінальному провадженні відповідає вищевказаним критеріям.

Відповідно до п. 3.8 Положення організація та здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності оперативними підрозділами Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, спеціальної поліції Національної поліції України, Головного управління внутрішньої безпеки (крім оперативно-розшукових справ стосовно організованої та транснаціональної злочинності) та Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України, Управління інформації, Департаменту оперативно-розшукової діяльності Адміністрації Державної прикордонної служби України, підрозділами забезпечення внутрішньої безпеки та власної безпеки, оперативного документування, оперативно-розшуковими та оперативно-технічними підрозділами Державної прикордонної служби України, Управління оперативного забезпечення розслідування військових кримінальних правопорушень Головного оперативного управління Державного бюро розслідувань, а також забезпечення контролю за ефективністю нагляду спеціалізованими прокуратурами (на правах обласних) за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності територіальними оперативними підрозділами відповідних правоохоронних органів.

Пунктом 4.3.2 Положення визначено, що Відділ організації діяльності прокурора у провадженні в справах про адміністративні правопорушення забезпечує:

- безпосереднє здійснення та організаційне забезпечення діяльності спеціалізованих прокуратур (на правах обласних) при провадженні в справах про військові адміністративні правопорушення, а також щодо участі в розгляді судами таких справ за складеними прокурорами відділу протоколами;

- безпосереднє здійснення та організаційне забезпечення діяльності спеціалізованих прокуратур (на правах обласних) у сфері протидії корупції поза межами кримінального провадження;

- участь у розгляді судами справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені статтями 172-4 - 172-9, 172-9-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з урахуванням розмежування повноважень, визначених наказом Генерального прокурора;

- безпосереднє здійснення повноважень та організаційне забезпечення діяльності спеціалізованих прокуратур (на правах обласних) з нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян, поза межами кримінального провадження у підрозділах Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та Державної прикордонної служби України;

- моніторинг медіа з метою виявлення порушень вимог законодавства у сфері оборони та складання протоколів про вчинення військових адміністративних правопорушень або ініціювання внесення до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення.

Відповідно до п. 5.7.7 Положення начальник відділу організації діяльності прокурора у провадженні в справах про адміністративні правопорушення третього управління організовує підготовку матеріалів та проєктів протоколів про вчинення військових адміністративних правопорушень відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також забезпечує участь прокурорів у розгляді судами справ про військові адміністративні правопорушення.

Згідно з п. 5.11.7 Положення прокурори відділу організації діяльності прокурора у провадженні в справах про адміністративні правопорушення третього управління забезпечують збирання відповідних матеріалів та складають протоколи про вчинення військових адміністративних правопорушень.

Досліджуючи питання наявності повноважень на Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону на розгляд питання щодо перевірки факту адміністративного правопорушення, вчиненого ІНФОРМАЦІЯ_8 , за зверненням громадян, в тому числі і за заявою ОСОБА_1 від 11.04.2025, суд досліджує питання статусу ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» військова служба правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку) - спеціальне правоохоронне формування у складі Збройних Сил України, призначене для забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, у військових навчальних закладах, установах та організаціях (далі - військові частини), військових містечках, на вулицях і в громадських місцях; для запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у Збройних Силах України, їх припинення; для захисту життя, здоров`я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов`язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних Сил України, а також для захисту майна Збройних Сил України від розкрадання та інших протиправних посягань, а так само для участі у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об`єктах.

Судом встановлено, що позивач в заяві від 11.04.2025 просив терміново (негайно, невідкладно) надати доручення прокурорам Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону встановити конкретних службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , які вчинили правопорушення, передбачене ст. ст. 172-13, 172-15, 172-16 КУпАП; не пізніше 24 годин з моменту виявлення осіб, які вчинили правопорушення, передбачене ст. ст. 172-13, 172-15, 172-16 КУпАП, скласти на цих осіб протоколи про адміністративні правопорушення; забезпечити вчасне надсилання протоколів та доказів до відповідного суду на розгляд та винесення постанови; про результати розгляду повідомити позивача.

Питання щодо осіб, яким надано право складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ст. ст. 172-13, 172-15, 172-16 КУпАП, врегульовано ст. 255 КУпАП.

Зокрема, в абз. 11 п. 1 ст. 255 КУпАП визначено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст. ст. 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: прокурор (ст. ст. 172-4 - 172-20, 185-4, 185-8, 185-11).

Судом проаналізовано лист Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 15.04.2025 №30.51/02-1695ВИХ-25, в якому повідомлено, що з урахуванням необхідності проведення перевірки та додаткового вивчення викладених у зверненні фактів, про результат розгляду звернення ОСОБА_1 буде повідомлено додатково, в межах строків, встановлених законодавством. Проінформовано, що з метою перевірки можливих фактів вчинення неправомірних дій (бездіяльності) службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 , копію звернення також скеровано до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також, судом проаналізовано лист Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону до начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 від 15.04.2025 №30.51/02-1695ВИХ-25, в якому вказано, що керуючись ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», п. 3 розділу ІІ Інструкції про порядок розгляду звернень і запитів та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, затвердженої наказом

Генерального прокурора від 06.08.2020 №363, направлено за належністю для розгляду в межах наданих повноважень звернення ОСОБА_1 від 11.04.2025

щодо можливих неправомірних дій службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 . Про результати розгляду та прийняте рішення повідомити заявника в установлений законодавством строк.

Судом не встановлено, що листи Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону містять повідомлення щодо неможливості розгляду поставленого позивачем питання у відповідності та в рамках повноважень, наданих абз. 11 п. 1 ст. 255 КУпАП, не вказано про перешкоди розгляду заяви позивача від 11.04.2025 саме адресатом, до якого звернуто прохання позивача щодо перевірки викладених в заяві фактів.

Водночас позивач в заяві від 11.04.2025 спирався на абз. 11 п. 1 ст. 255 КУпАП, який було проігноровано виконувачем обов`язків керівника Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Назарієм Довганом.

Порядок розгляду в органах прокуратури звернень громадян, юридичних осіб та громадських організацій без статусу юридичної особи, звернень і запитів народних депутатів України, депутатів місцевих рад, звернень комітетів, тимчасових слідчих і тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України, адвокатських запитів (далі - звернення і запити), здійснення контролю за результатами їх розгляду визначено Інструкцією про порядок розгляду звернень і запитів в органах прокуратури України, затвердженою наказом Офісу Генерального прокурора від 25.06.2024 №153 (далі - Інструкція №153).

Відповідно до п. 8 Інструкції за результатами вирішення звернень приймається одне з таких рішень:

задоволено - наведені у зверненні доводи визнано обґрунтованими (надано відповідну інформацію, прийнято відповідне процесуальне рішення за результатами розгляду скарги на дії, рішення слідчого або прокурора згідно з вимогами КПК України; пред`явлено позов, здійснено вступ у справу, провадження в якій відкрито за позовом (заявою) іншої особи, внесено апеляційну, касаційну скаргу або заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами під час представництва в суді; внесено документ реагування згідно зі статтею 26 Закону України "Про прокуратуру", задоволено прохання про особистий прийом заявника, надано для ознайомлення матеріали за зверненням тощо);

відмовлено у задоволенні (відхилено) - вимоги заявника, викладені у зверненні, визнано необґрунтованими;

роз`яснено - надано роз`яснення щодо компетенції органів прокуратури, вимог законодавства, у тому числі надано усні роз`яснення на усні звернення під час особистого прийому та приймання звернень на телефон "гарячої лінії".

Пунктом 9 Інструкції передбачено, що звернення вважається вирішеним, якщо розглянуто всі порушені у ньому питання, заявнику надано відповідь у встановленому порядку.

Відповідно до п. 10 Інструкції відповідь за результатами вирішення звернення надається тим органом прокуратури, якому його надіслано і до компетенції якого належить вирішення порушених у ньому питань.

Згідно з п. 11 Інструкції у разі відмови в задоволенні звернень у відповіді зазначаються мотиви прийнятого рішення з посиланням на норми законодавства, а також роз`яснюється порядок його оскарження, у необхідних випадках долучається копія процесуального рішення.

Судом не встановлено, що Волинською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону прийнято одне з передбачених Інструкцією рішень за результатом звернення позивача від 11.04.2025.

У рішенні Конституційного Суду України в від 29.06.2010 №17-рп/2010 вказано, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції) неодноразово висловлював свою позицію, у відповідності до якої принцип верховенства права вимагає дотримання вимог "якості" закону, яким передбачається втручання у права особи, основоположні свободи. Зокрема, на думку суду, вираз "згідно із законом" насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права, тлумачитися у спосіб, сумісний з верховенством права і найбільш сприятливий для особи (рішення у справах "Полторацький проти України" (Poltoratskiy v. Ukraine) від 29.04.2003, заява №38812/97, §155, "Олександр Волков проти України" (Oleksandr Volkov v. Ukraine), від 09.01.2013, заява №21722/11, §170, "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine) від 14.10.2010, заяви №23759/03 та №37943/06, §57).

При цьому, під терміном "закон" слід розуміти як норми, встановлені писаним правом, так і правила, що сформувалися у прецедентному праві. Закон має відповідати якісним вимогам, насамперед, вимогам "доступності" і "передбачуваності". "Закон" повинен бути належним чином доступним: громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку. Крім того, норма не може розглядатися як "закон", якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку. Громадянин повинен мати можливість - у разі необхідності за належної правової допомоги - передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія (рішення у справі "Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom), рішення від 23.06.1995, заява №18139/91, §37).

Перенаправляючи заяву позивача від 11.04.2025 до розгляду начальнику ІНФОРМАЦІЯ_10 , відповідачем було порушено принцип правової визначеності, відповідно до якого позивач, будучи обізнаним про наявність повноважень у прокурора в порядку абз. 11 п. 1 ст. 255 КУпАП, на складання протоколу про адміністративні правопорушення за ст. ст. 172-4 - 172-20, 185-4, 185-8, 185-11 КУпАП, мав право звернутись до Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону та отримати обґрунтовану відповідь на поставлене ним питання.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи, що заява позивача від 11.04.2025 не була належним чином розглянута Волинською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних та визнати протиправною бездіяльність Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.04.2025.

Як наслідок, з метою ефективного поновлення порушених прав позивача, суд зобов`язує Волинську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.04.2025 та надати обґрунтовану відповідь по суті поставлених питань.

Позовні вимоги про визнання протиправними дії Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону щодо скерування заяви від 11.04.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнання протиправною бездіяльність Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону щодо невстановлення винних осіб і нескладення протоколу(-ів) про адміністративне правопорушення на службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 за ознаками, передбаченими ст. ст. 172-13, 172-15, 172-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення; зобов`язання Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону встановити винних осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 за вчинки, які мають ознаки: зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем, за що передбачена відповідальність ст. 172-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення; недбалого ставлення до військової служби, за що передбачена відповідальність ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення; бездіяльності військової влади, за що передбачена відповідальність ст. 172-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - не підлягають задоволенню, як передчасно заявлені до моменту отримання від відповідача належної відповіді по суті заяви від 11.04.2025.

Водночас, враховуючи, що матеріалами справи не надано належної відповіді на запит позивача від 05.05.2025, суд задовольняє позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону щодо ненадання запитаної інформації за запитом від 05.05.2025; та зобов`язання Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону надати повну інформацію на запит від 05.05.2025.

Стосовно клопотання позивача про витребування доказів, суд зазначає, що відсутні підстави для витребування додаткових доказів, не заявлених під час подання позовної заяви, оскільки їх витребування не впливає на суть вирішених судом питань.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд робить висновок про часткове задоволення позову.

Розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду даної справи не здійснюється, оскільки позивач у відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (вул. Стрілецька, буд. 2, м. Луцьк, 43006) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.04.2025.

Зобов`язати Волинську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.04.2025 та надати обґрунтовану відповідь по суті поставлених питань.

Визнати протиправною бездіяльність Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону щодо ненадання запитаної інформації за запитом ОСОБА_1 від 05.05.2025.

Зобов`язати Волинську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону надати повну інформацію на запит ОСОБА_1 від 05.05.2025.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський