Рішення № 131038580, 14.10.2025, Білогірський районний суд Хмельницької області

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір`я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947

Справа № 669/543/25

Провадження № 2/669/285/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2025 року смт.Білогір`я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді Бараболі Н.С.

з участю секретаря Хитрун А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Білогір`я цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та припинення стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

20 червня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , який 30.09.2025 року уточнила, про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною повноліття та припинення стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Білогірського районного суду від 27 вересня 2021 року розірвано. Від шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 27 січня 2022 року у справі №669/910/21, з позивачки ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08 жовтня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття. Станом на момент подачі позову, син проживає разом з позивачкою. На підставі наведеного просить припинити стягнення аліментів, які стягуються з неї на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина на її користь.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засідання позовні вимоги підтримала з підстав визначених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення вимог ОСОБА_1 заперечив та вказав, що не визнає позов з підстав наявності заборгованості зі сплати аліментів з позивачки в сумі 8911,60 грн.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони з 24 січня 1999 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 27 вересня 2021 року шлюб між сторонами було розірвано.

Позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про його народження.

Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 27 січня 2022 року по справі №669/910/21 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08 жовтня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

На виконання вказаного рішення 03 березня 2023 року Білогірським районним судом Хмельницької області виданий виконавчий лист.

Судом встановлено, що з 07 червня 2025 року неповнолітній син ОСОБА_5 проживає разом з позивачкою за адресою АДРЕСА_1 разом із матірю ОСОБА_1 , що підтверджується даними акту про встановлення факту проживання без реєстрації в житловому будинку від 17 червня 2025 року та довідкою наданою відділом «Центр надання адміністративних послуг» Ямпільської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області №585/01-25 від 17 червня 2025 року.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно із частини третьої статті 182 СК України, при вирішенні питання стягнення аліментів, суд виходить з того, з ким проживає дитина.

Відповідно до пункту 17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

З аналізу положень статей 179-181 СК України вбачається, що аліменти підлягають використанню на утримання дитини, а тому припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів не витрачає отримані аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на дитину на ім`я одержувача аліментів. При цьому обов`язок платника аліментів утримувати дитину не припиняється.

За своєю суттю аліменти це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає з дитиною та бере активну участь у її вихованні.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України) та на підстави припинення сплати аліментів.

Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст. 273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями статті 273 СК України має на меті скасування їх присудження.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені частиною другою статті 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.

Частиною першою статті 10 СК України визначено, що якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).

Відповідно до частини четвертої статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Судом установлено, що з 07 червня 2025 року спільний неповнолітній син сторін ОСОБА_5 , проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні, про що не заперечувалось сторонами.

Таким чином, суд вважає, що обставина, яка виникла після судового рішення про стягнення аліментів, має істотне значення та є підставою, яка вказує на необхідність звільнення платника аліментів від сплати таких періодичних платежів, адже у такому випадку той з батьків із ким проживає дитина набуває право на отримання аліментів, а в іншого з батьків таке право припиняється, що відповідає встановленому статті 141 СК України принципу рівності прав та обов`язків батьків стосовно своєї дитини.

Суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 4 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Щодо вимоги про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини, суд дійшов до такого.

Відповідно до закону батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Так, відповідно до статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів. 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Матеріальне становище сторін суд визначає, виходячи з вартості приналежного їм майна, рівня доходів, а також величини витрат, які вони здійснюють на утримання себе й членів своєї сім`ї. Разом з тим, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

Пункт 1 ст. 3 ч. 1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27.02.91 р. передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно п. 2 - дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Пунктом 2 ст. 27 ч. 1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27.02.91 р. визначено, що батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

До того ж, у відповідності до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Тобто як відповідач так і позивач повинні утримувати свою дитину.

Відповідно до статей 181, 182 СК України за відсутності домовленості між батьками про спосіб виконання ними обов`язку утримувати дитину розмір аліментів визначається судом з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення. За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду. При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їхній розмір.

Таким чином, спір щодо витрат на утримання дитини може містити незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів, так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

Згідно зі ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі: на одну дитину - однієї чверті; на двох дітей - однієї третини; на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (що також відповідає приписам п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України).

Враховуючи те, що син припинив проживати з батьком і почав проживати з матір`ю та перебуває на її утриманні, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в частині стягнення аліментів, з дня пред`явлення позову до суду.

Згідно із ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 180-183, 191 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 20 червня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття.

Припинити стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття відповідно до рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 27 січня 2022 року у справі №669/910/21 після набрання рішенням у вказаній справі законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211 гривень 20 копійок.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Білогірським РС УДМС України в Хмельницькій області 04 вересня 2014 року.

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя Наталія БАРАБОЛЯ