Вирок № 131038577, 15.10.2025, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/10127/24

н/п 1-кп/766/516/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР під №12024231020000534 від 06.06.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Херсона, громадянки України, українки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, -

в с т а н о в и в:

I.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_5 у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше червня 2022 року, реалізуючи прямий умисел, прийняла пропозицію представників окупаційної влади та добровільно зайняла посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Херсонської області м. Херсон, а саме - «начальник отдела бухгалтерского учета и отчетности - главный бухгалтер» в «военно - гражданской администрации Херсонской городской териториальной громады Херсонского района Херсонской области».

Діючи з метою виконання покладених на неї представниками окупаційної влади організаційно-розпорядчих функцій, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду - «начальник отдела бухгалтерского учета и отчетности - главный бухгалтер» в «военно - гражданской администрации Херсонской городской териториальной громады Херсонского района Херсонской области», перебуваючи на вищевказаній посаді, у незаконно створеному на тимчасово окупованій території органі, виконувала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарчі функції, чим добровільно зайняла посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

II.Застосовані судом правові процедури. Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia).

З урахуванням того, що судовий розгляд здійснювався за відсутності обвинуваченої, дотримання процедур, встановлених процесуальним законом для такого розгляду, суд вважає за необхідне мотивувати окремо.

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України, надійшов до Херсонського міського суду Херсонської області для розгляду по суті.

Ухвалою суду від 26 червня 2024 року було призначено підготовче судове засідання.

Судом від призначення обвинувального акту до підготовчого судового засідання та до ухвалення рішення про проведення спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченої, було проведено судові засідання: 15.07.2024 року, 02.12.2024 року та 19.12.2024 року.

Про всі зазначені вище судові засідання обвинувачена повідомлялась про судовий розгляд кримінального провадження стосовно неї та мала можливість прибути до суду та скористатись своїм правом на вільний вибір захисника, користуватись своїми правами та подати до суду будь-які клопотання чи заяви.

Зазначеною можливістю, наданою судом, обвинувачена ОСОБА_5 не скористалась.

Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.

До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відноситься: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження доказів.

При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.

Так, змістом абз. 1 ч. 3 ст. 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

Згідно положень ч. 2 ст.297-1КПК України вбачається, що серед переліку злочинів, щодо яких може здійснюватися спеціальне досудове розслідування, наявне посилання на ст. 111-1 КК України, за якою, висунуто обвинувачення ОСОБА_5 .

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

У відповідності до положень ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

На виконання зазначених положень процесуального закону, повідомлення про виклик обвинуваченої ОСОБА_5 до призначених судових засідань опублікуванні у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур`єр та на сайті Офісу Генерального прокурора.

Також, повідомлення про виклик до суду ОСОБА_5 були завчасно опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області щодо всіх судових засідань, які призначались у кримінальному провадженні.

Крім того, згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 на цей час перебуває на тимчасово окупованій території Херсонської області.

Водночас, незважаючи на наявні у матеріалах провадження докази відсутності ОСОБА_5 протягом тривалого часу на території України, у органу досудового слідства, прокурора та суду відсутні будь-які відомості щодо адреси можливого проживання або перебування останньої за кордоном для направлення судового повідомлення про виклик в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України.

З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані для повідомлення обвинуваченої.

Щодо забезпечення права на захист.

Відповідно до ч.2 ст.47 КПК України захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.49 КПК України суд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. У цьому провадженні участь захисника є обов`язковою з огляду на положення ч. 1 ст. 52 КПК України, оскільки висунуто обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Разом з цим, стосовно ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст.52 КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженню є обов`язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.

Під час підготовчого судового засідання та проведення подальшого спеціального судового провадження даного кримінального провадження, судом у повному обсязі було забезпечено участь захисника в захисті інтересів обвинуваченої.

З урахуванням зазначеного, ухвалою суду від 19 грудня 2024 року клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження було задоволено, оскільки наявними у матеріалах справи доказами належним чином доведено, що обвинувачення ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12024231020000534 від 06.06.2024 року висунуте щодо злочину, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України, тобто того, який входить до переліку злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК України. Ухвалою суду від 15.01.2025 року був призначений судовий розгляд з вирішенням питань, передбачених ч. 3 ст. 31, 314-316 КПК України.

Разом з цим, за період часу з 26.06.2024 року (ухвали про призначення підготовчого судового засідання) та до виходу суду до нарадчої кімнати 14.10.2025 року, інформація, яка стосувалася всіх призначених судових засідань, своєчасно публікувалася та була доступною через офіційний веб-сайт суду та публікацій у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження.

Підсумовуючи, суд констатує, що всі передбачені КПК України умови для проведення судового розгляду за спеціальною процедурою «in absentia», судом виконані та дотримані у повному обсязі.

III. Позиція сторін кримінального провадження.

Прокурор в ході судових дебатів висловив позицію, щодо повної доведеності вини обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй злочину. Просив визнати обвинувачену ОСОБА_5 винною та призначити покарання за ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування або органах, що надають публічні послуги строком на 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного їй майна.

Захисник в судових дебатах зазначила про недоведеність стороною обвинувачення добровільності позиції ОСОБА_5 у зайнятті посади в незаконно створеному органі, просила ухвалити виправдувальний вирок.

IV. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 14.06.2024 року (справа 766/8889/24, н/п № 1-кс/766/4458/24), по даному кримінальному провадженню здійснювалося спеціальне досудове розслідування.

Вина ОСОБА_5 у вчиненні поставленого їй у провину кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:

-протоколом огляду від 10.05.2024 сайту «Администрации Херсонской области» окупаційної влади з додатками до нього DVD-R диск із файлами, отриманими в ході огляду, роздрукованими «Указ № 018 от 12.05.2022 «О структуре органов исполнительной власти» та «Структура органов исполнительной власти», що підтверджує створення військо-цивільної адміністрації окупаційної влади;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.05.2024, за змістом якого свідок ОСОБА_6 впізнав на фото №1 ОСОБА_5 , як жінку, яка під час окупації м. Херсона приходила в магазин для закупівлі будівельних матеріалів і представилась начальником бухгалтерії від окупаційної адміністрації;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.05.2024, за змістом якого свідок ОСОБА_7 впізнав на фото №1 ОСОБА_5 , як жінку, яка під час окупації м. Херсона зайняла посаду «начальник відділу бухгалтерського обліку та звітності - головний бухгалтер» окупаційної адміністрації м. Херсона;

-протоколом обшуку від 11.06.2024 за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою : АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено документація окупаційної адміністрації, а саме: списки та контакти працівників «ВГА» г. Херсон», де зазначена ОСОБА_5 , як начальник відділу бухгалтерського обліку та звітності - головний бухгалтер» окупаційної адміністрації м. Херсона, штатний розпис «ВГА г. Херсона» станом на липень 2022 року де ОСОБА_5 входить у склад Департаменту по бюджету та фінансуванню; розпорядження № 16-к від 06.07.2022 голови окупаційної адміністрації м. Херсона ОСОБА_8 про призначення ОСОБА_5 бухгалтером відділу бухгалтерського обліку Департаменту по бюджету та фінансуванню; розпорядження № 19-к від 11.07.2022 голови окупаційної адміністрації м. Херсона ОСОБА_8 про призначення ОСОБА_5 в.о. головного бухгалтера окупаційної адміністрації м. Херсона;

-копією протоколу про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 18.12.2023 (розсекречений), відповідно до якого отримано інформацію з електронної скриньки kherson.gov@mail.ru, яка належить окупаційному органу влади, а саме: так званій «ВГА г. Херсона». З вказаної скриньки отримано інформації про «Список сотрудников военно-гражданской администрации Херсонской городской территориальной громады Херсонского района Херсонской области на получение зароботной платы за ноябрь 2022 года», «відомість про отримання грошових засобів», «контакти співробіників ВГА м. Херсона», «розпорядження про преміювання працівників ВГА м. Херсона», «відомості про співробітниківі, які пропрацювали більше трьох місяців з 13.04.2022».

Також вина обвинуваченої ОСОБА_5 підтверджуюся наступними показами свідків, допитаних в ході судового засідання.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , пояснив, що вперше побачив ОСОБА_5 в квітні 2022 року, коли вона приїхала до нього в магазин по вул.Шенгелія, 3-а. Разом із нею був якійсь чоловік і двоє військових. Подивившись ціни на будівельні матеріали, вони поїхали. В кінці квітня 2022 року ОСОБА_5 приїхала вдруге, показала документи сказала, що очолює бухгалтерію окупаційної адміністрації. В ході розмови зазначила, що цікавиться цінами на будівельні матеріали для відновлення окупаційної адміністрації та показала договір, який хотіла укласти на закупівлю товару в російських рублях. Свідок також зазначив, що ОСОБА_5 поводила себе вільно, була в гарному настрої.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , пояснив, що знав ОСОБА_5 і до початку війни, а після окупації м.Херсона зустрів її на Центральному ринку. При зустрічі обвинувачена розповіла, що працює у військовій адміністрації, займає посаду начальника бухгалтерії. У зв`язку із цим запропонувала посаду податківцяіз гарною заробітною платою.

V.Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, ОСОБА_25 , заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Проаналізувавши досліджені докази у справі в сукупності, суд вважає їх достовірними, допустимими, об`єктивно та послідовно підтверджуючими встановлені судом обставини та винність ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення. Суд сприймає як належні та достатні докази показання свідків, допитаних в судовому засіданні, оскільки їх покази були послідовними щодо обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення справи, а саме щодо часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення та особи, яка їх вчинила, були логічними та узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами. Судом також не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що свідки з будь-яких причин обмовив чи міг обмовити обвинувачену. Крім того, свідки були у встановленому КПК України порядку приведені до присяги та попереджені про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Дослідивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду (стороною обвинувачення), є вагомими для того, щоб визнати обвинувачену винною у пред`явленому обвинуваченні, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року.

Судом також встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. Також судом у повному обсязі було забезпечено змагальність процесу.

Таким чином, дослідивши в ході судового розгляду обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_5 в інкримінованому їй злочині, кваліфікація її дій, доведена поза розумним сумнівом у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 :

- ч. 5 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

VI. Призначення покарання.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, яка раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також характер, мотиви, обставини вчиненого злочину, та обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

Обставини, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання, судом не встановлені.

Обставиною, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Призначаючи обвинуваченій покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з правовими орієнтирами, визначеними у ст.ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів, іншими особами у тому числі.

Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч.1 ст.1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність - правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.

Призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даним, що всебічно характеризують особу винного, адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З огляду на вище наведене, суд вважає за можливе застосовувати щодо обвинуваченої покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченою злочину проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, яка посягає на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави та дані про особу винної, відсутність обставин, що пом`якшують та наявність обставин що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що конкретні обставини кримінального провадження та наведені вище дані про особу обвинуваченої, дають підстави для призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі із забороною обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування або органах, що надають публічні послуги та з конфіскацією всього належного їй майна, й водночас указує на неможливість досягнення мети покарання шляхом застосування більш м`якого покарання, є винятково високий ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину й особи винної.

Суд приходить до висновку, що ізоляція ОСОБА_5 шляхом позбавлення волі, відповідає вимогам справедливості щодо застосування покарання та відображає співмірність злочину та кари і буде відповідати меті покарання, закріпленій ст. ст. 50, 65 КК України, а також забезпечить мету покарання у виді виправлення засудженої та запобігання вчинення нею нових злочинів. Підстави для застосування положень ст.ст. 69, 75КК України, відсутні.

VІI. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Питання речових доказів суд вирішує у порядку передбаченому ст.100 КПК України.

Відповідно до частини 4 статті 174 КПК України - суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

В даному кримінальному провадженні арешт на майно було накладено ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області № 766/8889/24 від 17.06.2024 року з метою майбутньої конфіскації майна, а тому суд не вбачає підстав для скасування раніше обраного заходу забезпечення кримінального провадження.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 372-374, 376, 615 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування або органах, що надають публічні послуги на строк 15 (п`ятнадцять) років, із конфіскацією всього належного їй майна.

Строк відбування призначеного ОСОБА_5 покарання рахувати з моменту приведення даного вироку до виконання.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування або органах, що надають публічні послуги рахувати з моменту відбуття ОСОБА_5 основного покарання.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 17.06.2024 залишити без змін до затримання ОСОБА_5 та приведення вироку до виконання.

Речові докази:

-книжечка розміром 11х152 мм., з написом «Конституция Росийской Федерации» із зображенням двохголового орла (герб РФ) на фоні прапору з білого, синього та червоного кольорів на 31 арк.; газети: Точка Отчета за 14 вересня 2022 м. Херсон в кількості 9 газет, в якій є зображення та інформація про РФ, окуповані території України країною агресором, статті про дії та рішення президента РФ; комсомольская правда в кількості 1 шт. за август 2022 року в м. Херсоні, в якій є зображення та інформація про РФ, окуповані території України країною агресором, статті про дії та рішення президента РФ; Наднепрянская правда сентябрь 2022 м. Херсон, в кількості 25 газет, в якій є зображення та інформація про РФ, окуповані території України країною агресором, статті про дії та рішення президента РФ - знищити;

-«Список сотрудников администрации ВГА города Херсона для выдачи пропусков» з номерами пропусків, ПІБ працівника, посади, зазначений розподіл за відділами, без підпису, на Воєнного коменданта Херсонської області полковника ОСОБА_9 , документ складений від імені голови ВГА г. Херсона ОСОБА_8 на семи аркушах; «Список сотрудников администрации ВГА города Херсона для выдачи пропусков» з номерами пропусків, ПІБ працівника, посади, зазначений розподіл за відділами, без підпису на 3 аркушах; ???відомість від червня 2022 року від ВГА г. Херсона на одному аркуші; ???лист на ім?я ОСОБА_10 від імені голови ВГА г. Херсона ОСОБА_8 на одному аркуші; список прийнятих на роботу станом на 01.06.2022 на 1 аркуші; «???штатное расписание ВГА города Херсона» узгоджено із ОСОБА_10 та Затверджено ОСОБА_8 в 2022 році, де зазначені відділи та посади працівників і суми заробітних плат, на восьми аркушах; ???схема ВГА м. Херсона на двох аркушах; «???положение управления по работе с персоналом ВГА г. Херсона», затвердженого ОСОБА_8 від імені начальника управління по роботі з персоналом на 5 аркушах; «Положение управления по работе с персоналом ВГА г. Херсона», затвердженого ОСОБА_8 на 5 аркушах; ????заявление ОСОБА_8 на одному аркуші; ????заявление ОСОБА_8 на одному аркуші; «???штатное расписание ВГА города Херсона», узгоджено із ОСОБА_10 та Затверджено ОСОБА_8 в 2022 році, де зазначені відділи та посади і ПІБ працівників і суми заробітних плат, на восьми аркушах; ????список співробітників администрации ВГА г. Херсона (получение паспортов РФ) , де зазначені дата сдачі і отримання паспорту РФ, ПІБ, посада та назва підрозділу окупаційної адміністрації від імені голови ВГА ОСОБА_8 на семи аркушах; ????розпорядження від імені голови «военно-гражданской администрации города Херсона» ОСОБА_8 кожен на 1 аркуші без підпису, а саме: №8к, 4К, 5к, 5к, 2К, 1к, 20к, 11К, 35к, 32к, 28к, 27к, 26к, 23к, 22K, 21к, 20k, 19к, 18к, 17к, 16к, 15K, 2к, 10-к, 4-к, 1к - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-Жорсткий диск force le 200 на 120 ГБ 1.8 1.9 8168000 12 59 10 290; жорсткий диск WD SATA 16 МБ WD 5000 аак на 500 ГБ серійний номер wcc2elnaeyp9; Жорсткий диск Seagate c.n. Svy6v09n - конфіскувати в дохід держави.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набуває законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку після його проголошення вручити прокурору, захиснику та направити на адресу обвинуваченого.

Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

СуддяОСОБА_1