Рішення № 131036815, 16.10.2025, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 16.10.2025

Справа № 334/6839/24

Провадження № 2-а/334/2/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2025 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі,

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить скасувати постанову про його притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП від 14 серпня 2024 року № 4АВ06914354 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього за відсутності складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позову зазначив, що 14.08.2024 через застосунок «Дія» повідомлено ОСОБА_1 про те, що відносно нього була винесена постанова № 4АВ06914354, якою останнього було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП. Зокрема вказується, що ОСОБА_1 перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину на М30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине 404+377. Позивач вважає, що така постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є протиправною та такою, що підлягає скасуванню через істотні порушення процесуальних та матеріальних норм, що свідчить про відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Оскаржувана постанова була складена на підставі статті 14-2 КУпАП, яка по своїй суті суперечить Конституції України. Винесення постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису здійснюється без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Цей факт факт складення постанови про адміністративне правопорушення без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності унеможливлює реалізацію конституційного права особи на захист, права особи на професійну правничу допомогу. Винесення оскаржуваної постанови без встановлення фактичного суб`єкта правопорушення є порушенням його прав, закріплених у статті 268 КУпАП, статтях 59 та 63 Конституції України. Оскільки ОСОБА_1 не вчиняв адміністративного правопорушення і не мав можливості захистити свої права під час розгляду справи, постанова підлягає скасуванню. Його вина в даній справі базується виключно на факті реєстрації транспортного засобу на позивача, що суперечить принципам індивідуалізації відповідальності та презумпції невинуватості. Відтак, відповідач, винісши постанову відносно ОСОБА_1 , порушив його права на захист, правову допомогу та належну правову процедуру, що є підставою для скасування цієї постанови. Крім того, відповідно до вказаної постанови, всупереч Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 13.01.2020 № 13 в оскаржуваній постанові не було чітко та достовірно зазначено місце вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до її змісту таким місцем вказано адресу М05 Київ-Одеса 19+400. Проте, така зашифрована інформація не має для особи, що притягається до адміністративної відповідальності, як і для будь-якої іншої особи, жодного інформативного змісту. Єдине, про що можна здогадатися із такого хаотичного набору цифр це переміщення автомобіля по трасі М30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине. Але конкретне місце проїзду, де було зафіксоване правопорушення, відповідачем не було встановлене і не було відображено в постанові. Така інформація не дозволяє перевірити особливості діючих правил на відповідній ділянці дороги, наявність чи відсутність певних обмежень у русі, в т.ч. стосовно швидкості. Також всупереч частини другої статті 283 КУпАП та Інструкції в оскаржуваній постанові не зазначено суть адміністративного правопорушення та опис обставин, установлених під час розгляду справи. За її змістом вказано лише, що ОСОБА_1 нібито перевищив встановленні обмеження у швидкості більш ніж на 20 км/год. При цьому, інкримінований п. 12.9 (б) ПДР передбачає склад цілого ряду правопорушень, що залежать від фактичних обставин події.

Представник відповідача Малій О.М. подав відзив на позов, в якому позов не визнав та зазначив, що відповідно до змісту оскаржуваної постанови серії 4АВ № 06914354, 14.08.2024 о 11 год. 06 хв., за адресою М30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине 404 + 377, особа, яка керувала транспортним засобом Chevrolet Lacetti, номерний знак НОМЕР_1 , перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 26 км/год, чим порушила пункт 12.9.б) Правил дорожнього руху України. За дане правопорушення відповідальну особу ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Оскаржувана постанова винесена інспектором ДПП Тертичною Л.А. на підставі інформаційних файлів та метаданих до них за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками адміністративного правопорушення, отриманих в електронному вигляді із системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі. Результатами автоматичної фіксації перевищення встановленої обмеження швидкості автомобілем Chevrolet Lacetti, номерний знак НОМЕР_1 , є три фотокартки з зображенням транспортного засобу та відеозапис правопорушення. На фотокартках міститься вся необхідна інформація для встановлення факту вчинення правопорушення, а саме: дата та час вчинення правопорушення; місце вчинення правопорушення; географічні координати місця вчинення правопорушення; фотофіксація автомобіля з чітким зображенням державного номерного знаку; швидкість руху автомобіля, км/год; обмеження (перевищення) швидкості, км/год; напрямок руху автомобіля. Аналіз усіх наявних в справі доказів, в тому числі відеофіксації та фотокарток автомобіля дає підстави стверджувати, що факт перевищення встановленої обмеження швидкості автомобілем доведений в повній мірі. Таким чином в діях позивача є склад адміністративного правопорушення за постановою серії 4АВ № 06914354, інспектор ДПП мала всі законні підстави для складання адміністративних матеріалів по справі, нею дотримана процедура та порядок складання адміністративних матеріалів. Постанова у справі про адміністративне правопорушення обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством. Доводи позивача безпідставні та необґрунтовані. З приводу посилання позивача на зашифровану інформацію в постанові, а саме М30 Стрий Умань Дніпро Ізварине 404 + 377, що йому нібито не вказане конкретне місце проїзду, необхідно зазначити, що відповідно до дорожнього знаку 5.68 Правил дорожнього руху України, він позначає «Кілометровий знак». Відстань від початку дороги (населеного пункту, державного кордону, місця прилягання до іншої дороги або від іншого об`єкта згідно з паспортом дороги) до місця встановлення знака. В оскаржуваній постанові чітко зазначено місце вчинення адміністративного правопорушення, а саме автомобільна дорога М30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине 404 км. + 377 м. А посилання позивача вказує лише на самостійне трактування норм законодавства та Правил дорожнього руху України на свою користь з метою введення в оману учасників судового процесу.

Позивачем ОСОБА_1 подана відповідь на відзив, яку суд не бере до уваги, оскільки відповідно до частини першої статті 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 26.08.2024 відкрите провадження у справі, справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін. У відповідача витребувані матеріали справи про адміністративне правопорушення, в якій ухвалено оскаржувану постанову. Витребувані докази суду надані разом із відзивом 28.08.2024. Ухвалою про зупинення провадження у справі від 05.09.2024 задоволене клопотання позивача про зупинення провадження у справі. Зупинене провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-51/2020 за конституційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини першої статті 14-2, частини п`ятої статті 279-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Ухвалою про поновлення провадження у справі від 13.08.2025 поновлене провадження у справі та призначене судове засідання. Ухвалою про розгляд клопотання від 26.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив. Неявка позивача не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Малій О.М. у судове засідання не з`явився. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України через неявку у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, від 14.08.2024 серії 4АВ № 06914354, складеної інспектором ДПП Тертичною Лілією Анатоліївною, 14.08.2024 об 11.06 годині за адресою М30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине 404+377, зафіксовано транспортний засіб CHEVROLET LACETTI, номерний знак НОМЕР_1 . Особа, яка керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 26 км/год, чим порушила пункт 12.9.(б) Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена частиною першою статті 122 КУпАП. Постановлено притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. Постанова також містить інформацію про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксоване правопорушення Каскад, 053-1120, а також результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення.

Зазначені в оскаржуваній постанові обставини підтверджуються доданими до неї фотознімками, а також відеозаписом.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У частинах першій та другій статті 72 КАС України зазначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з пунктами 8, 11 частини першої статі 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закону № 580-VIII) поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання та регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30.06.1993 № 3353-XII «Про дорожній рух» (далі Закон № 3353-XII), встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР).

Статтею 14 Закону № 3353-XII передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з пунктом 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до пункту 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до підпункту «б» пункту 12.9 водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.

У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. У житлових і пішохідних зонах швидкість руху не повинна перевищувати 20 км/год. Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.51, дозволяється рух із швидкістю: а) автобусам (мікроавтобусам), що здійснюють перевезення організованих груп дітей, легковим автомобілям з причепом і мотоциклам - не більше 80 км/год.; б) транспортним засобам, якими керують водії із стажем до 2 років, - не більше 70 км/год; в) вантажним автомобілям, що перевозять людей у кузові, та мопедам, - не більше 60 км/год; г) автобусам (за винятком мікроавтобусів) - не більше 90 км/год; ґ) іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год. Під час буксирування швидкість не повинна перевищувати 50 км/год. (пункти 12.4-12.7 ПДР).

Місце вчинення адміністративного правопорушення за адресою М30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине 404+377 (координати N49.204127 E28.604424) знаходиться у межах населеного пункту с. Писарівка Вінницького району Вінницької області. Отже рух транспортних засобів у цьому місці дозволений із швидкістю не більше 50 км/год.

Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що передбачено частиною першою статті 122 КУпАП.

Відповідно до примітки до цієї статті суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - четвертою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Згідно з положеннями частини першої статті 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Частиною першою статті 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до відповіді з Єдиного державного реєстру транспортних засобів автомобіль CHEVROLET LACETTI, зареєстровано на позивача ОСОБА_1 з 03.08.2022 за договором купівлі-продажу, отже позивач станом на 14.08.2024 був власником цього автомобіля і відповідальною особою у розумінні частини першої статті 14-2 КУпАП.

Таким чином за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі, у тому числі за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, суб`єктом відповідальності є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті14-2 КУпАП, а не особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, яким починаючи з 03.08.2022 є позивач.

Відповідно до частини третьої статті 14-2 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.

Положеннями частини першої статті 279-3 КУпАП передбачено два випадки звільнення від відповідальності відповідальної особи. Так, відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Доказів того, що до 14.08.2024 транспортний засіб CHEVROLET LACETTI, номерний знак НОМЕР_1 , вибув з володіння позивача внаслідок протиправних дій інших осіб, чи протиправно використовувались іншими особами номерні знаки, що належать цьому автомобілю не надано.

Також відсутні відомості, що особою, яка керувала транспортним засобом CHEVROLET LACETTI, номерний знак НОМЕР_1 , подано звернення до органу, уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання факту вчиненого ним адміністративного правопорушення того дня при керуванні цим автомобілем і надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності.

Відтак відсутні підстави для звільнення позивача ОСОБА_8 від адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 122 КУпАП, якого притягнуто до відповідальності як відповідальну особу, за якою зареєстровано транспортний засіб CHEVROLET LACETTI, номерний знак НОМЕР_1 , за перевищення 14.08.2024 об 11.06 годині за адресою М30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине 404+377 встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км/год при керуванні цим транспортним засобом.

Враховуючи вищевказане, суд встановив наявність у діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, що є підставою для відмови у позові.

Суд критично оцінює аргументи позивача про те, що складання оскаржуваної постанови на підставі статті 14-2 КУпАП суперечить Конституції України, оскільки вказана норма права не визнана неконституційною.

Також відхиляється аргумент щодо не зазначення в оскаржуваній постанові місця вчинення правопорушення, який спростовується самою постановою, в якій зазначено, що місцем вчинення правопорушення є автодорога М30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине 404+377.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58), згідно з якою, принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи вищевказане та відмову у позові з зазначених судом підстав, суд вважає недоцільним надавати детальну відповідь на інші аргументи позивача.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 139 КАС України у зв`язку з відмовою у позові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на нього.

Керуючись статтями 6-9, 139, 244-246, 250, 286 КАС України, суд

ухвалив:

у позові відмовити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, від 14.08.2024 серії 4АВ № 06914354, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, винесену інспектором Департаменту патрульної поліції Тертичною Лілією Анатоліївною, залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

відповідач: - Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя М.В. Фетісов