Рішення № 131036652, 02.10.2025, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/8145/24

Провадження № 2/333/630/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2025 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Михайлової А.В., за участю секретаря судового засідання Панченко К.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачаТОВ «Бізнес Позика»звернувся до суду з позовом доОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 08.09.2020 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 140626-КС-001 про надання кредиту, шляхом акцептуванням пропозиції (оферти) банку щодо укладення договору № 140626-КС-001 про надання кредиту, на умовах, визначених офертою з використанням одноразового ідентифікатора. За умови договору ОСОБА_1 отримав від банку грошові кошти в сумі 24000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності та зобов`язалась повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом. Позивач ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, шляхом перерахування грошових коштів в сумі 24000,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 . 24.12.2020 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору № 140626-КС-001 про надання кредиту, за умовами якої відповідач отримав додатково в кредит грошові кошти в сумі 24000,00 грн. Комісія, пов`язана з наданням додаткового кредиту склала 480,00 грн. Відповідач належним чином умови договору не виконав, грошові кошти сплатив частково. Станом на 16.08.2024 року ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 45 773,30 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 24 602,78 грн.; суми прострочених платежів по процентах 21 170,52 грн.

Посилаючись на викладені обставини, просить стягнути з відповідача вищезазначену заборгованість.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив справу розглядати без його участі, проти винесення заочного рішення суду не заперечував, про що зазначив у позовній заяві та подав до суду письмову заяву через підсистему «Електронний суд».

Відповідач до суду не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.

Суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч.4 ст.223 та ч.1 ст.280 ЦПК України.

В силу ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано і підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено, що08.09.2020 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 140626-КС-001 про надання кредиту, шляхом акцептуванням пропозиції (оферти) банку щодо укладення договору № 140626-КС-001 про надання кредиту, на умовах, визначених офертою з використанням одноразового ідентифікатора. За умови договору ОСОБА_1 отримав від банку грошові кошти в сумі 24000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності та зобов`язалась повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом. Кредит наданий строком на 16 тижнів, процентна ставка в день 1,02439584, фіксована, термін дії договору до 29.12.2020 року. Даний кредит є споживчим. Договором визначений графік платежів. Відповідач підтвердив, що ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, тест яких розміщено на сайті кредитодавця, ознайомлена з інформацією щодо споживчого кредитування, Паспортом споживчого кредиту.

Кредит наданий відповідно до Правил надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика», згідно з якими після отримання Заявником від Кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання Кредиту в Особистому Кабінеті Заявника розміщається Оферта, яка є пропозицією у розумінні ч.4 ст.11 Закону України «Про електрону комерцію» та, відповідно до ч.5 ст.11 Закону України «Про електрону комерцію», включає умови, закладені у цих Правилах, які є невід`ємною частиною Договору. Після отримання Заявником Оферти Заявнику надсилається Одноразовий ідентифікатор (п.3.1.1). Позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені Договором про надання кредиту та Додатковою угодою, до закінчення терміну дії договору (п.4.2.2.2). Позичальник має право вимагати від позичальника повернення суми кредиту, сплати комісії та комісії за зміну умов договору, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафу) у разі її нарахування та виконання усіх інших зобов`язань, передбачених Договором та Додатковою угодою (п.4.3.1.3). Обчислення строку користування Кредитом та нарахування процентів за користування Кредитом за Договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування Кредитом з урахуванням умов Договору (Додаткової угоди). Таким чином, проценти за користування Кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму Кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику протягом всього строку кредитування (п.5.1). Комісії здійснюється в момент укладання Договору. Порядок та розмір оплат Комісії визначено Графіком платежів (п.5.2). Нарахування Комісії за зміну умов договору здійснюється в момент укладання Додаткової угоди. Порядок та розмір оплат Комісії за зміну умов договору визначено Графіком платежів, що зазначений у Додатковій угоді (п.5.3). Заборгованість підлягає сплаті, шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок Кредитодавця у строк відповідно до Графіку платежів, встановленого Договором про надання кредиту або Додатковою угодою. Датою повернення (погашення) кредиту, так само як і датою сплати процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених умовами Договору про надання кредиту (Додатковою угодою), при безготівкових розрахунках вважається - дата зарахування коштів - а рахунок Кредитодавця (п.5.4).

ОСОБА_1 за кредитним договором № 140626-КС-001 ТОВ «Бізнес Позика» перераховано 24000,00 грн., про що свідчить розрахунковий документ.

24.12.2020 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору № 140626-КС-001 про надання кредиту, за умовами якої відповідач отримав додатково в кредит грошові кошти в сумі 24000,00 грн. Комісія, пов`язана з наданням додаткового кредиту склала 480,00 грн.

Відповідач був ознайомлений з паспортом споживчого кредиту щодо отримання кредитних коштів в сумі 24000 грн. На рахунок ОСОБА_1 на підставі додаткової угоди було додатково перераховано кредитні кошти в сумі 24000,00 грн.

Згідно з довідкою про стан заборгованості та розрахунком заборгованості станом на 16.08.2024 року ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 45 773,30 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 24 602,78 грн.; суми прострочених платежів по процентах 21 170,52 грн.

За приписами ч.ч. 1, 2ст. 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1ст. 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1ст. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1ст. 1054 Цивільного кодексу Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1ст. 1048 цього ж Кодексупозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу Українивизначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до положень статей1077,1078 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зстаттею 1081 ЦК Україниклієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами першою, другоюстатті 1082 ЦК Українивстановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного договору та додаткових угод між відповідачем та ТОВ «Бізнес Позика», невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем за вищевказаним договором про надання кредиту.

За приписамистатті 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, щостаття 204 ЦК Українизакріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано.

При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст.ст.76-81 ЦПК України на спростування даних обставин як на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Відтак, в силу вказаних вимог матеріального закону, суд доходить висновку, що згідно з умовами договору про надання кредиту позичальник зобов`язався повернути грошові кошти, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.

Незважаючи на це, відповідачка не виконала свого обов`язку, надані їй кредитні кошти в строк, передбачений договором та додатковими угодами до нього не повернула.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства зобмеженою відповідальністю«Бізнес Позика»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 141, 223, 247, 265, 273, 280-284, 353, 354 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Позовну заявуТовариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.

Стягнути зОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 ,зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1 , на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ: 41084239, Місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411)заборгованість за договором про надання кредиту № 140626-КС-001 від 08.09.2020 року станом на 16.08.2024 року в сумі 45773,30 грн. (сорок п`ять тисяч сімсот сімдесят три гривні 30 копійок), яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 24 602,78 грн.; суми прострочених платежів по процентах 21 170,52 грн.

Стягнути зОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 ,зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1 , на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ: 41084239, Місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411)судовий збір в сумі 2422, 40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В.Михайлова