Ухвала суду № 131035444, 15.10.2025, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Єдиний унікальний № 501/4548/19

Провадження № 1-кп/501/84/25

УХВАЛА

15 жовтня 2025 року м. Чорноморськ

Чорноморський міський суд Одеської області, головуючий суддя ОСОБА_1

Секретар судового засідання ОСОБА_2

Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12019160160000222

прокурор ОСОБА_3

Захисники: ОСОБА_4 , ОСОБА_5

Потерпілий ОСОБА_6 .

Обвинувачені:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м.Татарбунари Одеської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.2 ст.365 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, уродженець м. Іллічівська (м.Чорноморська) Одеської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , (судове провадження відносно обвинуваченого зупинене до звільнення з військової служби).

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України,

Суть питання, що вирішується

Захисник ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 365 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Встановлені судом обставини

В судовому засіданні прокурор заперечував проти закриття кримінального провадження, оскільки злочин, передбачений ч. 2 ст. 365 КК України є тяжким злочином проти життя та здоров`я особи.

Потерпілий в судовому засіданні підтримав прокурора.

Сторона захисту в судовому засіданні вважала необхідним закриття кримінального провадження, оскільки на момент надходження обвинувального акту до суду сплив строк досудового розслідування, а злочин, передбачений ч. 2 ст. 365 КК України не є злочином проти життя та здоров`я особи, а є злочином в сфері службової діяльності.

Відповідно до висунутого обвинувачення, ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що він відповіднодо наказуначальника ГУНПв Одеськійобласті №1181о/свід 10.08.2018,будучи призначенимна посадуінспектора-черговогосектору реагуванняпатрульної поліції№ ЗЧорноморського відділенняполіції Овідіопольськоговідділу поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Одеськійобласті,маючи спеціальнезвання «старшийлейтенант поліції»,будучи відповіднодо ч.1ст.2Закону України«Про державнийзахист працівниківсуду іправоохоронних органів»,ч.З ст.18КК,примітки 1до ст.364КК службовоюособою правоохоронногооргану, у порушення статей 19, 68 Конституції України, статей 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції», ст. ст. 1,2, 18, 23 Закону України «Про Національну поліцію», 21.06.2019, приблизно о 23 годинні 00 хвилин, знаходячись на перехресті вулиць Миру та 1-го Травня у м. Чорноморськ Одеської області, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, шляхом здійснення погроз щодо вилучення транспортного засобу на штраф майданчик та притягненням ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності, вимагав та отримав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду матеріального характеру у вигляді грошових коштів у сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Крім того, ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що він відповідно до наказу начальника ГУНП в Одеській області № 1181 о/с від 10.08.2018, будучи призначеним на посаду інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції № 3 Чорноморського відділення поліції Овідіопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, маючи спеціальне звання «старший лейтенант поліції», спільно зі старшим сержантом поліції ОСОБА_8 , який перебував на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 4 Чорноморського відділення поліції Овідіопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, будучи відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ч. З ст. 18 КК. примітки 1 до ст. 364 КК службовими особами правоохоронного органу, 22.03.2019 у денний час доби, біля 14 год. 00 хв., у напрямку м. Одеса, біля АЗС «АМІК», розташованої у м. Чорноморську, неподалік с. Молодіжного Овідіопольського району Одеської області, діючи всупереч вимогам ст.ст. 1, 2, 3, 7, 17, 23, 59 Закону України «Про Національну поліцію», ст.ст. 21, 28, 29, 30 Конституції України, ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших вимог діючого законодавства України, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки вчинили дії, які явно виходять за межі наданих їм прав і повноважень, що супроводжувалось застосуванням насильства, застосуванням спеціальних засобів, а також болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого ОСОБА_6 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України - перевищення службових повноважень працівником правоохоронного органу, тобто умисному вчиненні дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, що супроводжувалися насильством, застосуванням спеціальних засобів, а також болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого.

Відомості про злочини в ЄРДР внесені: 26.03.2019 р. за № 62019150000000200 за ознаками ч. 3 ст. 365 КК України (т. 1 а.с. 170) та за № 12019160160000222 (т. 1 а.с. 190).

Постановою прокурора від 18.12.2019 р. кримінальні провадження: № 62019150000000200 за підозрою ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 365 КК України, а також № 12019160160000222 щодо неправомірних дій невстановлених працівників Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, об`єднані в одне кримінальне провадження під № 12019160160000222 (т. 1 а.с. 212 213).

Постановою прокурора від 18.12.2019, матеріали щодо можливого вчинення працівниками Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області інших кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, виділені в кримінальне провадження ЄРДР № 62019150000000995 (т. 1 а.с. 214 215).

22.06.2019 р. ОСОБА_7 вручене письмовеповідомлення пропідозру увчиненні злочину,передбаченого ч.3ст.368КК України(т.2а.с.224 228),після чого06.11.2019р. ОСОБА_7 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України (т. 2 а.с. 239 245).

Ухвалами слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 21.08.2019 р. (т. 2 а.с. 237) та від 22.10.2019 р. (т. 2 а.с. 238) строк досудового розслідування продовжувався та становив шість місяців, тобто до 22.12.2019 р.

18.12.2019 р. ОСОБА_7 повідомлений про зміну раніше повідомленої підозри (т. 3 а.с. 9 22).

Остання слідча дія (допит підозрюваного ОСОБА_8 ) проведена 18.12.2019 р. о 16:48 17:05 годині, відповідно до даних реєстру матеріалів досудового розслідування (т. 1 а.с. 33), також 18.12.2019 р. проведені такі процесуальні дії, як повідомлення підозрюваних про проведення відносно них негласних слідчих (розшукових) дій.

19.12.2019 р. підозрювані та потерпілий повідомлені про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, відповідно до даних реєстру матеріалів досудового розслідування (т. 1 а.с. 33).

20.12.2019р. відповідно до даних реєстру матеріалів досудового розслідування, здійснювалося відкриття матеріалів сторонам та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (з 09:00 по 09:53 години потерпілому ОСОБА_6 ; з 10:01 по 12:38 захисту ОСОБА_8 ; з 14:20 по 17:08 захисту ОСОБА_7 ) (т. 1 а.с. 33).

20.12.2019 р. складений та затверджений обвинувальний акт (т. 1 а.с.1, 21), а також вручений обвинуваченому ОСОБА_7 відповідно до розписки (т. 1 а.с. 48).

23.12.2019 р. супровідний лист про направлення обвинувального акту був зареєстрований в журналі вихідної кореспонденції прокуратури (т. 1 а.с. 51).

24.12.2019р. обвинувальний акт з додатками надійшов до Чорноморського міського суду Одеської області, про що свідчить штамп та номер реєстрації вхідної кореспонденції суду (т. 1 а.с. 51).

Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначенийстаттею 219цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Частину першу статті 284 доповнено пунктом 10 згідно із Законом№ 2147-VIII від 03.10.2017-зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див.пункт 4§ 2 розділу 4 Закону.

Зазначений Закон набрав чинності 15.12.2017 р. та зміни введені в дію з 16.03.2018 р., тому застосовуються до даного кримінального провадження, відомості в ЄРДР в якому внесені в 2019 році.

Якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження (абз. 2 ч. 7 ст. 284 КПК України).

Таким чином, КПК України передбачає можливість закриття судом даного провадження судом на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

День звернення до суду з обвинувальним актом

Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ч. 1 ст. 5 КПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 219 КПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу.

Процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров`я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку (ч. 1 ст. 116 КПК України).

Тому, день звернення до суду з обвинувальним актом встановлюється виходячи з дня надходження обвинувального акту до суду, а не виходячи з дня, коли в органі прокуратури здійснена реєстрація вихідної кореспонденції. Тобто звернення до суду з обвинувальним актом у даному кримінальному провадженні, враховуючи те, що сторона обвинувачення не використовувала пошту, відбулося в день отримання судом обвинувального акта 24.12.2019 р., коли його було передано службовій особі суду.

При цьому суд враховує висновки Верховного Суду (Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду) викладені в постанові від 17 лютого 2025 року у справі № 369/16172/20, відповідно до яких «Кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду, тобто направленням його до суду засобами поштового зв`язку або передачі відповідальній особі канцелярії суду.»

Строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування

Враховуючи, що строк досудового розслідування був продовжений до 22.12.2019 р. (т. 2 а.с. 238), постало питання чи не здійснене звернення до суду з обвинувальним актом 24.12.2019 р. після спливу строку досудового розслідування.

Частина 3 ст. 219 КПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) визначала, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченомустаттею 290цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Тому, може бути врахований як день, який не включається у строк досудового розслідування 20.12.2019 р. день фактичного ознайомлення із матеріалами розслідування, він же наступний день після повідомлення про завершення досудового розслідування.

На момент проведення та завершення досудового розслідування чинними були положення ст. 219 КПК України, які не визначали, що включається у строк досудового розслідування день повідомлення підозрюваному, його захиснику, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, оскільки така норма була внесена в абз. 1 ч. 5 ст. 219 КПК України Законом № 2201-IX від 14.04.2022, тобто після виконання такої процесуальної дії.

Водночас, згідно з висновком щодо застосування норм права, який міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року в справі № 216/4805/20, відповідно до положень ч. 5 ст. 219 КПК (в редакції Закону України № 2201-IX від 14.04.2022 року) не включається у строк досудового розслідування, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування. День направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування.

При цьомуцей висновокмає бутизастосований уданому кримінальномупровадженні,оскільки зробленийВерховним Судомза результатамиперегляду судовихрішень укримінальному провадженні,в якомуознайомлення сторонизахисту зматеріалами кримінальногопровадження відбувалосяв 2020році,тобто які вданому кримінальномупровадженні до внесенихзмін в2022році.Крім тогоВерховний Суд при наданні висновку враховував зміни, що зазнала норма: «Як убачається із внесених змін, законодавець врахував частину наявної проблематики щодо застосування вказаної процесуальної норми, при цьому конкретизував те, що день прийняття відповідної постанови та день повідомлення підозрюваному, його захиснику,законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування включаються в строк досудового розслідування.».

Також, висновок Верховного Суду про те, що день повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування, тобто не входить у строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування відповідає загальним правилам обчислення процесуальних строків, відповідно до яких при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу (ч. 5 ст. 115 КПК України).

Таким чином, у даному кримінальному провадженні строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування становить лише один день 20.12.2019 р., коли безпосередньо здійснювалося відкриття матеріалів сторонам та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (з 09:00 по 09:53 години потерпілому ОСОБА_6 ; з 10:01 по 12:38 захисту ОСОБА_8 ; з 14:20 по 17:08 захисту ОСОБА_7 ) (т. 1 а.с. 33). І цей строк тривалістю один день не включається у строки відповідно до вимог ч. 3 ст. 219 КПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017).

Тому, останній день строку досудового розслідування, з урахуванням строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, відповідав даті 23.12.2019 року.

День складання та затвердження обвинувального акту

Суд не погоджується з аргументом захисту про те, що 20 грудня 2019 року (в який здійснювалося ознайомлення з матеріалами досудового розслідування) включається в строк досудового розслідування, оскільки в цей же день був затверджений обвинувальний акт.

Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 01.11.2022 р. у справі № 711/262/20 про те, що складання та затвердження обвинувального акту має відбуватися в межах строку досудового розслідування, оскільки обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, як зазначено у ч. 4 ст. 110 КПК.

В даному кримінальному провадженні обвинувальний акт був складений та затверджений 20.12.2019 року, тобто не після закінчення строку досудового розслідування, що відповідає зазначеному висновку.

Однак, суд не погоджується з твердженням, що співпадіння (накладання) строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та строку складання та затвердження обвинувального акту нівелює, або ж становить виключення з правила, передбаченого ч. 3 ст. 219 КПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) про не включення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в строк досудового розслідування.

Водночас, звернення до суду з обвинувальним актом отримання судом обвинувального акта 24.12.2019 р. відбулося після спливу строку досудового розслідування, останній день якого відповідав даті 23.12.2019 р. (понеділок), у зв`язку з чим в даному кримінальному провадженні встановлений формальний критерій закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України.

Повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи

Питання про наявність перешкод за матеріальним критерієм для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, що полягає у випадку «повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи», має бути вирішене за кожним епізодом обвинувачення окремо.

Так, злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України (в редакції Закону від 15.11.2011 р.) та ч. 5 ст. 12 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) є тяжким злочином, оскільки санкція передбачає покарання до десяти років позбавлення волі. Однак злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України не є злочином проти життя та здоров`я особи, у зв`язку з чим відсутні перешкоди в прийнятті рішення про закриття кримінального провадження в цій частині обвинувачення.

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 365 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України (в редакції Закону від 15.11.2011 р.) та ч. 5 ст. 12 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) також є тяжким злочином, оскільки санкція передбачає покарання до восьми років позбавлення волі.

Однак, обвинувачення у вчиненні цього злочину сформульоване за кваліфікуючими ознаками: «перевищення службових повноважень працівником правоохоронного органу, тобто умисному вчиненні дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, що супроводжувалися насильством, застосуванням спеціальних засобів, а також болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого», що дає підстави віднести такий злочин до злочинів проти життя та здоров`я особи.

Для злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України такі блага, як здоров`я і гідність особи, є обов`язковим додатковим об`єктом, тому перевищення влади або службових повноважень, поєднане, наприклад, з умисним заподіянням тілесних ушкоджень (крім тяжких), повністю охоплюється ч. 2 ст. 365 КК України. Те, що здоров`я особи не є родовим об`єктом складу даного злочину (стаття не розташована у Розділі ІІ «Злочини проти життя та здоров`я особи») не перешкоджає віднесенню цього злочину до даної категорії.

Такий висновок суду співвідноситься з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 13.02.2023 р. (справа № 932/8842/20), відповідно до яких поняття «злочин проти життя та здоров`я особи» у вказаній вище процесуальній нормі охоплює своїм змістом не тільки злочини, передбачені в розділі II Особливої частини КК, а й інші склади злочинів, у яких додатковим об`єктом посягання є життя та здоров`я особи. А тому, якщо з огляду на приписи ст. 12 КК та санкцію відповідної кримінально-правової норми злочин із додатковим об`єктом посягання у виді життя та здоров`я особи є тяжким чи особливо тяжким, то він для застосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК охоплюється поняттям «тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи».

Тому, кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України має бути закрите лише в частині обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 368 КК України, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України повинно бути продовженим.

Відповідно до ч. 11 ст. 284 КПК України ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Однак, оскарження ували суду про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 368 КК України перешкодить суду продовжити судовий розгляд в частині обвинувачення його за ч. 2 ст. 365 КК України.

Матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу (ч. 1 ст. 334 КПК України).

Частини 3, 4 ст. 217 КПК України передбачає, що у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень. Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

З метою забезпечити незалежність судового розгляду за обвинуваченням за ч. 2 ст. 365 КК України від передбаченої законом процедури оскарження ухвали суду про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 368 КК України, є необхідність виділити матеріали кримінального провадження, що підлягає закриттю, в окреме провадження, що не може негативно вплинути на повноту судового розгляду.

При цьому суд враховує, що КПК України не регулюють питання кримінального провадження у випадку, якщо підстави для закриття кримінального провадження встановлені по частині з обвинувачень.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

До загальних засад кримінального провадження відносяться, зокрема, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК України), а також розумність строків (п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України)

Рішення про виділення в окреме кримінальне провадження в частині обвинувачення, яке підлягає закриттю, забезпечить реалізацію права на оскарження рішення про закриття кримінального провадження без шкоди для строків кримінального провадження в частині обвинувачення, розгляд якого має бути продовжений.

Запобіжні заходи

ОСОБА_7 затриманий 21.06.2019 р. відповідно до протоколу від 22.06.2019 р. (т. 2 а.с. 127 131), ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 24.06.2019 р. до ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави (т. 2 а.с. 229 232).

25.06.2019 р. ОСОБА_7 звільнений з-під варти у зв`язку з внесенням застави (т. 2 а.с. 233, 234, 235) та 17.07.2019 р. ОСОБА_7 здав слідчому на зберігання свій Паспорт для виїзду за кордон (т. 2 а.с. 236) відповідно до покладених обов`язків.

Ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 4 ст. 132 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Оскільки запобіжний захід застосований до ОСОБА_7 у кримінальному провадженні за підозрою його у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке підлягає закриттю, то запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_7 ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 24.06.2019 р. припиняє свою дію.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Питання про арешти, і речові докази

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Спеціальна конфіскація на підставі ухвали суду про закриття кримінального провадження з інших підстав, аніж звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути застосована лише у випадках, коли об`єктом спеціальної конфіскації є майно, вилучене з цивільного обороту (п. 1 ч. 3 ст. 961 КК України).

Тому, арешти майна підлягають скасуванню, а арештоване майно поверненню законним володільцям.

Грошові кошти в сумі 10000 грн. купюрами номіналом по 500 грн. в кількості 20 шт. в рамках даного кримінального провадження надав ОСОБА_9 згідно з протоколом огляду від 21.06.2019 р. (т. 2 а.с. 88 90), частина цих грошових коштів в сумі 5000 грн. були повернуті ОСОБА_9 згідно розписки від 21.06.2019 р. (т. 2 а.с. 90).

Частина ж цих коштів в сумі 4500 грн. були вилучені 22.06.2019 р. під час проведення обшуку в службовому кабінеті № 41 будівлі Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, після чого на них накладений арешт ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 26.06.2019 р. (т. 2 а.с. 120 121), та вони визнані речовими доказами постановою про визнання та залучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 10.12.2019 р. (т. 2 а.с. 122 126).

Тому ухвала слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 26.06.2019 р. підлягає скасуванню, а грошові кошти в сумі 4500 грн. мають бути повернуті ОСОБА_9 .

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 26.06.2019 р. (т. 2 а.с. 93 95), накладений арешт на майно, вилучене 21 22.06.2019 р. під час проведення обшуку у службовому автомобілі поліцейських марки «Toyota Prius», державний номерний знак НОМЕР_1 регіон на синьому фоні, яке передане на зберігання до СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві за адресою: м. Миколаїв, вул. Погранична, 9, визнані речовими доказами відповідно до постанови слідчого про визнання та залучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 10.12.2019 р. (т. 2 а.с. 112 118).

Айфон 6С повернутий ОСОБА_8 відповідно до даних протоколу повернення майна від 24.06.2019 р. (т. 2 а.с. 106 107).

Зброя, автомобіль та ключі від поліцейського автомобіля передані начальнику 2-го сектору РПП Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області відповідно до розписок (т. 2 а.с. 108 109), відповідно до постанови слідчого про визнання та залучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 10.12.2019 р. (т. 2 а.с. 112 118).

Доля інших речей має бути вирішена відповідно до положень ч. 9 ст. 100 КПК України.

Підлягають знищенню ватні тампони із змивами з правої та лівої руки ОСОБА_7 , вилучені 22.06.2019 р. під час проведення освідування ОСОБА_7 , арешт на які накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 26.06.2019 р. (т. 2 а.с. 110 111), передані на зберігання до СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві за адресою: м. Миколаїв, вул. Погранична, 9, визнані речовими доказами відповідно до постанови слідчого про визнання та залучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 10.12.2019 р. (т. 2 а.с. 112 118).

Судові витрати

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Однак, враховуючи, що судом не ухвалюється обвинувальний вирок, а приймається рішення про закриття кримінального провадження, то відсутні підстави для стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 таких судових витрат, а прийняття судом будь-якого іншого рішення щодо таких судових витрат КПК не передбачає.

Керуючись ст. 284, 370-372 КПК України, суд

постановив:

Задовольнити частково клопотання захисника ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_7 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Виділити в окреме провадження кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, в копіях усіх матеріалів кримінального провадження в 7 томах.

Закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначенийстаттею 219цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_7 ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 24.06.2019 р. з набранням ухвалою про закриття кримінального провадження законної сили припиняє свою дію.

З набранням ухвалою про закриття кримінального провадження законної сили повернути ОСОБА_7 паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а ОСОБА_12 повернути внесені на депозитний рахунок 37316051016294 в ДКС України м. Київ МФО 820172 в сумі 76840 грн. згідно квитанції № 91 від 24.06.2019 р. за ОСОБА_7 по ухвалі Заводського районного суду міста Миколаєва справа № 487/2698/19 провадження № 1-кс/487/5073/19 від 24.06.2019 р.

З набранням ухвалою про закриття кримінального провадження законної сили скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 26.06.2019 р., та повернути ОСОБА_9 вилучені 22.06.2019, в період часу з 01 год. 29 хв. по 07 год. 50 хв. під час проведення обшуку в службовому кабінеті № 41 будівлі Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Хантадзе, 15, грошові кошти в сумі 4500 грн., а саме грошові кошти купюрами по 500 (п`ятсот) гривень кожна кількістю 9 купюр, серія та номер: ВБ 4339118; ЗБ 5688295; МБ 6500988; ВГ 6301187; БТ 3990937; БТ 7489303; СГ 7536702; УГ 6034948; БТ 1289205; а шапку чорного кольору в якій було виявлено грошові кошти знищити.

З набранням ухвалою про закриття кримінального провадження законної сили скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.06.2019 р. про арешт майна, виявленого та вилученого 21.06.2019, в період часу з 23 год. 51 хв. по 22.06.2019 до 04 год. 15 хв. під час проведення обшуку у службовому автомобілі поліцейських марки «Тоуоtа Prius», державний номерний знак НОМЕР_1 регіон на синьому фоні та:

знищити: ватні тампони за допомогою яких зроблено змиви з керма (рулевого колеса) автомобіля поліцейських; ватні тампони за допомогою яких зроблено змиви з дверної карти, з бардачка, торпеди та пасажирського сидіння вказаного автомобіля; ватні тампони за допомогою яких зроблено змиви з задньої дверної карти, на ручці, кнопці відкривання та рукоятці, задній спинки пасажирського сидіння, у середині заднього карману вказаного сидіння та на самому задньому сидінні автомобіля поліцейських; гумові рукавички за допомогою яких проводились змиви в автомобілі поліцейських;

повернути ОСОБА_7 мобільний телефон«Самсунг С8»,чорного кольору,який належить ОСОБА_7 ; грошові коштизагальної суми447гривень (чотиристасорок сімгривень),купюрами знаступними серійниминомерами:купюра 100гривень серіїЗИ 0363316,купюра 100гривень серіїСБ 7619694,купюра 100гривень серіїУЛ 5557067,купюра 100гривень серіїУШ 7586236,купюра 5гривень серіїТВ 4313615,купюра 20гривень серіїКЛ 0280968,купюра 20гривень серіїТЗ 4354721,купюра 2гривні серіїТА 5424966,які вилученоу поліцейського ОСОБА_7 ; банківську карту ПриватБанк № НОМЕР_2 , технічний паспорт від автомобіля іноземного походження на автомобіль БМВ 530 Д, номерний знак НОМЕР_3 , водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_13 № НОМЕР_4 , яке вилучено у поліцейського ОСОБА_7 ; ремінь та ключі від квартири, які належать ОСОБА_7 ; штани та футболку чорного кольору, на яких виявлено явно виражені сліди жовто-зеленого кольору та які належать ОСОБА_7 ;

повернути ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області: службове посвідчення поліцейського ОСОБА_8 серії ОДП № 004053 у шкіряному обкладинці та жетон поліцейського № 0018531; службове посвідчення поліцейського ОДП №011135, жетон поліцейського № 0064548, картку замісник № 82, яке вилучено у поліцейського ОСОБА_7 ; ремінь та ключі від квартири, які належать ОСОБА_7 ;

вважати повернутимзаконному володільцю автомобіль марки «Тоуоtа Prius», державний номерний знак НОМЕР_1 регіон на синьому фоні та ключі від вказаного автомобіля, який передано на відповідальне зберігання Чорноморському ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області;

З набранням ухвалою про закриття кримінального провадження законної сили скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.06.2019 р. та знищити ватні тампониіз змивамиз правоїта лівоїруки ОСОБА_7 ,вилучені 22.06.2019р.під часпроведення освідування ОСОБА_7 .

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 в частині закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Судовий розгляд продовжити в частині обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (судове провадження відносно якого зупинене до його звільнення з військової служби).

Ухвала в частині закриття кримінального провадження може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду в частині закриття кримінального провадження набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала в частині виділення кримінального провадження та відмови у закритті кримінального провадження оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1