Ухвала суду № 131033823, 14.10.2025, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

14 жовтня 2025 року Черкаси справа №925/1245/25

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., розглянувши матеріали

позовної заяви Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (вулиця Шота Руставелі, 9А, місто Київ, 01601, ідентифікаційний код 44768034) в особі філії «Центральний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (провулок Медичний, 4, місто Черкаси, Черкаська область, 18009, ідентифікаційний код 45625546)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нектар Брус» (вулиця Санаторна, 17-А, с.Сем`янівка, Полтавський район, Полтавська область, 38721, ідентифікаційний код 43538424)

про стягнення 1 845 347,46 грн,

ВСТАНОВИВ:

10.10.2025 Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Центральний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» звернулося у Господарський суд Черкаської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нектар Брус» із позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором купівлі-продажу необробленої деревини №UUB18495-3 від 07.01.2025 у розмірі 1 845 347,46 грн, яка складається з 1 563 631,69 грн основної заборгованості за договором, 256 858,50 грн пені та 24857,27 грн штрафних санкцій. У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про непідсудність цієї справи Господарському суду Черкаської області, з огляду на наступне.

Положеннями статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно пункту 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємців.

У параграфі 3 глави 2 розділу І Господарського процесуального кодексу України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності). У вказаному параграфі встановлені вимоги щодо визначення підсудності за місцезнаходження чи місцем проживання відповідача (стаття 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (стаття 28), правила альтернативної підсудності (стаття 29) та правила виключної підсудності (стаття 30).

Юридично обґрунтоване розмежування повноважень кожної ланки судової системи, а також однойменних судів однієї ланки щодо розгляду і вирішення господарських справ гарантує безпомилковість діяльності всієї судової системи, здійснення покладених на неї завдань та є однією з юридичних гарантій належного та справедливого здійснення судочинства.

Отже, територіальна підсудність господарських справ фактично зумовлює відмежування компетенції з розгляду цих справ однорідними судами за просторовою характеристикою, тобто залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Предметом позову позивач визначив матеріально-правову вимогу про стягнення основної заборгованості, пені та штрафних санкцій, а підставою позову - порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу, який укладений між сторонами.

Пунктом 7.8 договору №UUB18495-3 від 07.01.2025 визначено, що у разі виникнення будь-яких спорів щодо виконання цього договору, якщо сторони не можуть дійти взаємної згоди та суперечки й розбіжності не можуть бути вирішені шляхом проведення переговорів, вони вирішуються у судовому порядку, встановленому чинним законодавством України. У договорі відсутня умова щодо визначення місця виконання грошового зобов`язання.

Спір про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за неналежне виконання зобов`язань за договором, безпосередньо не пов`язаний з місцем виконання договору, оскільки предметом спору є вимога про стягнення коштів, а не спір про поставку товару за вказаною у договорі адресою. Зобов`язання зі сплати штрафних санкцій за договором не є такими, які належить, через їх особливість, виконувати тільки в певному місці.

Правила статті 532 Цивільного кодексу України застосовуються до зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не випливає зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.

Отже, сплата заборгованості не містить прив`язки до певного конкретного місця, у тому числі і до місця виконання договору, оскільки така заборгованість, за наявності достатніх правових підстав для її стягнення, буде оплачена відповідачем в добровільному порядку шляхом переказу коштів на рахунок позивача, або буде стягнута виконавцем (державним чи приватним) у примусовому порядку.

Згідно з положеннями частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до Господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (частина 2 вказаної статті).

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як встановлено судом, у позовній заяві у якості відповідача визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Нектар Брус», місцезнаходженням якого за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є: вулиця Санаторна, 17-А, с.Сем`янівка, Полтавський район, Полтавська область, 38721.

Будь-яких обґрунтувань щодо підсудності цього позову за вибором позивача чи наявності виключної підсудності у позовній заяві не наведено, що позбавляє суд можливості дослідження наявності чи відсутності таких обставин.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною третьою статті 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до вищезазначеного, цей спір не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Черкаської області, тому позовна заява Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» підлягає передачі на розгляд до Господарського суду Полтавської області.

Керуючись статтями 27, 31, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Передати матеріали позовної заяви Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (вулиця Шота Руставелі, 9А, місто Київ, 01601, ідентифікаційний код 44768034) в особі філії «Центральний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (провулок Медичний, 4, місто Черкаси, Черкаська область, 18009, ідентифікаційний код 45625546) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нектар Брус» (вулиця Санаторна, 17-А, с.Сем`янівка, Полтавський район, Полтавська область, 38721, ідентифікаційний код 43538424) про стягнення 1845347,46 грн з доданими до неї документами до Господарського суду Полтавської області (вулиця Капітана Володимира Кісельова, 1, місто Полтава, Полтавська область, 36000).

Ухвала набирає чинності з моменту підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня з дня набрання нею чинності.

Суддя О.І. Кучеренко