Рішення № 131032535, 16.10.2025, Господарський суд Івано-Франківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 910/862/25

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В.,

секретар судового засідання Поп`юк Я. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, у якій

позивач - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРПОШТА",

відповідач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПЕЦТОРГ ТРЕЙД",

про стягнення 512 576,05 грн штрафних санкцій, з яких 280 942,19 грн пеня, 231 633,86 грн штраф,

за зустрічним позовом про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 736 668 грн,

за участю представників:

від позивача - Хоружа Н. В.,

від відповідача - Мінченко Я. В.,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

1.1. Предметом позову є вимога про стягнення 512 576,05 грн штрафних санкцій, з яких 280 942,19 грн пеня, 231 633,86 грн штраф. Зустрічний позов заявлений про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 736 668 грн.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1. Форма судочинства.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 02.07.2025 суд вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

2.2. Розгляд заяв, клопотань сторін.

Відповідно до ст. 42 ГПК України суд залишив без розгляду клопотання відповідача від 25.08.2025 (вх.№ 7370/25) про витребування доказів (протокольна ухвала від 03.09.2025), оскільки докази, про витребування яких просив відповідач, позивач подав добровільно. З огляду на наведене, відповідач заявив про залишення поданого ним клопотання без розгляду.

3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов, пояснення учасників справи.

3.1. Позовна заява від 24.01.2025 (вх.№ 5695/25 від 30.06.2025).

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеної процедури публічної закупівлі товару між позивачем та відповідачем 25.04.2024 був укладений договір поставки № 250424-27Е. Відповідач зобов`язувався поставити товар (футболки) протягом 30 календарних днів з моменту отримання заявки від позивача. Заявку було отримано відповідачем 29.04.2024, отже, кінцевий термін поставки 29.05.2024. Відповідач поставив частину товару з порушенням встановлених строків, а частину товару на суму 736 668,00 грн не поставив взагалі. У зв`язку з простроченням позивач на підставі умов договору та ст. 231 ГК України нарахував пеню за кожен день прострочення та додатково штраф у розмірі 7% за прострочення понад 30 днів. Позовні вимоги обґрунтовує приписами ст. 509, 525, 526, 530, 610 - 612, 662, 712 ЦК України, ст. 173, 193, 216, 217, 222, 230, 231, 232 ГК України.

3.2. Відзив на позовну заяву від 15.07.2025 (вх.№ 11739/25 ).

Відповідач позовні вимоги визнає частково, не заперечує факт прострочення, але вважає розрахунок позивача помилковим. Надає власний розрахунок санкцій, за яким загальна сума становить 383 850,40 грн (152 216,54 грн пені та 231 633,86 грн штрафу), оскільки частина товару, на його думку, була поставлена вчасно.

Відповідно до ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України, а також враховуючи висновки ВП ВС (постанова від 16.10.2024 у справі № 911/952/22), просить суд зменшити нараховану суму санкцій на 50%, посилаючись на такі обставини:

- договір має змішаний характер (виробництво і поставка), а товар виготовлявся за індивідуальним замовленням;

- існували об`єктивні перешкоди у 2024 році, такі як відключення електроенергії та повітряні тривоги, що вплинули на терміни виробництва;

- зобов`язання за договором виконано у повному обсязі, а прострочення було незначним;

- позивач не надав доказів завдання йому збитків.

Зазначає, що позивач вже отримав 184 076,74 грн за банківською гарантією, що частково компенсує його можливі втрати.

3.3. Зустрічна позовна заява від 15.07.2025 (вх.№ 6212/25).

Відповідач стверджує, що поставив товар на повну суму заявки 5 882 673,60 грн. Поставка на спірну суму 736 668,00 грн підтверджується видатковою накладною № 108 від 15.07.2024, а також тим, що ТОВ "Спецторг Трейд" склало та зареєструвало відповідну податкову накладну № 5 від 15.07.2024. Позивач здійснив оплату за поставлений товар частково - у розмір 5 146 005,60 грн. Заборгованість становить 736 668 грн. Позовні вимоги обґрунтовує приписами ст. 655, 691, 692, 712 ЦК України, ст. 265 ГК України.

3.4. Відповідь на відзив від 21.07.2025 (вх.№ 12006/25).

Заперечує проти аргументів відповідача у повному обсязі як щодо первісного, так і щодо зустрічного позову. Обґрунтовує те, що розрахунок неустойки здійснено на підставі фактичних дат приймання товару, підтверджених первинними документами (відбитками штемпелів на накладних).

Вважає, що немає підстав для зменшення неустойки. Обставини, на які посилається відповідач (відключення світла, повітряні тривоги), не є винятковими, а є передбачуваними ризиками, які мали бути враховані. Прострочення не було "незначним", оскільки сягало 55 та 128 днів при договірному строку в 30 днів.

Отримання коштів за гарантією є реалізацією права на забезпечення виконання зобов`язання і не скасовує відповідальності боржника у вигляді сплати неустойки.

3.5. Відзив на зустрічний позов від 05.08.2025 (вх.№ 12933/25).

Вважає, що факт поставки товару на суму 736 668 грн є не підтвердженим, оскільки видаткова накладна № 108 від 15.07.2024 не підписана уповноваженою особою позивача, а тому не є належним первинним документом, що підтверджує отримання товару.

Реєстрація податкової накладної № 5 від 15.07.2024 сама по собі не доводить факту реального здійснення господарської операції, особливо коли покупець не сформував за нею податковий кредит.

Звертає увагу на пасивність постачальника, який тривалий час не вимагав ані підписання накладної, ані оплати за нею, що свідчить про усвідомлення відсутності факту поставки.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1. Між позивачем як покупцем та відповідачем як постачальником 25.04.2024 був укладений договір поставки № 250424-27Е (далі - Договір).

Умови Договору такі.

п. 1.1. Постачальник зобов`язується поставити покупцю у власність товар, а покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його в порядку та на умовах Договору.

п. 3.5. Оплата за поставлений Товар здійснюється покупцем на підставі належно оформленої видаткової накладної або Акта приймання-передачі Товару (первинні документи).

п. 4.7. Датою поставки (передачі) Товару та переходу права власності на Товар є дата фактичного отримання Товару покупцем від постачальника відповідно до умов Договору на підставі належно оформлених первинних документів.

п. 5.2. За порушення строків виконання зобов`язань постачальник несе відповідальність та сплачує покупцю штрафні санкції в порядку відповідно до ст. 231 ГК України.

4.2. Сторони підписали додаток №1 до Договору (Специфікацію), де визначили одиницю виміру шт.; кількість 29 902; загальну вартість з ПДВ 6 135 890,40 грн. Крім того сторони у специфікації погодили і інші умови, зокрема: розмір банківської гарантії відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі"» 3 % від суми Договору (п. 2 Специфікації); відповідно до п. 4.2 Договору постачальник зобов`язаний поставити товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання заявки (п. 8 Специфікації); договір діє до 31.12.2024, місце поставки товару - склад покупця за адресою: м Київ, вул. Кирпи, 2.

4.3. Виконання умов договору забезпечено банківською гарантією № G11969/24 на суму 184 076,71 грн. Термін дії гарантії з 24.04.2024 до 03.02.2025. Докази стягнення позивачем коштів за банківською гарантією не подані.

4.4. 29.04.2024 Покупець направив Постачальнику заявку № 031872 від 26.04.2024 на поставку товару загальною вартістю 5 882 673,60 грн (кількість - 28 668 шт., з яких 4 457 розмір 2 XL, 2 070 розмір 3 XL, 2 214 розмір 4 XL, 5 689 розмір L, 5 661 розмір М, 2 395 розмір S, 5 577 розмір XL, 604 розмір XS). Граничний строк поставки відповідно до п. 8 Специфікації - 29.05.2024.

4.5. Поставки товару відбувались таким чином:

- 30.05.2024 поставлено товар на суму 1 232 020,80 грн (ВН № 62 від 17.05.2024 на суму 1 088 380,80 грн, ВН № 68 від 22.05.2024 на суму 143 640,00 грн),

- 31.05.2024 поставлено товар на суму 1 341 597,60 грн (ВН № 71 від 31.05.2024),

- 25.07.2024 поставлено товар на суму 2 572 387,20 грн (ВН № 75 від 15.07.2024 ).

Дата поставки товару підтверджується відбитками календарного штемпелю складу позивача.

4.6. Поставку товару на суму 736 668 грн відповідач не довів. Видаткова накладна від 15.07.2025 № 108 не містить ні підпису, ні відбитку штемпеля позивача.

У постанові КГС ВС від 04.06.2019 у справі № 915/905/16 зазначено, що порушення правил оформлення первинних документів не спричиняє їх недійсність, але безпосередньо впливає на можливість доведення стороною обставин, на підтвердження яких вона подала відповідні документи. У разі дефектів первинних документів сторона не позбавлена можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (постанова КГС ВС від 19.02.2020 у справі № 915/675/19).

Реєстрація відповідачем податкової накладної № 5 від 15.07.2024 сама по собі не свідчить про наявність господарської операції, оскільки позивач не формував податковий кредит за цією операцією. Окрім згаданих документів, будь-яких інших доказів відповідач не подав.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

При вирішенні даного спору суд застосовує норми ГК України, який був чинний на час виникнення та існування спірних правовідносин.

5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.

Відповідно до наведеного укладений між сторонами Договір є договором поставки.

5.2. На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання (ст. 173, 174 ГК України), які відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В ч. 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Суд встановив, що позивач відповідно до умов Договору поставку товару на суму 736 668,00 грн не здійснив, а тому він не може вимагати його оплати.

5.3. Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Враховуючи те, що граничний строк поставки 29.05.2024, перший день прострочення 30.05.2024.

5.4. За приписами ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В ч. 2 ст. 231 ГК України визначено, що у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Суд перевірив розрахунок штрафних санкцій і встановив таке.

Відповідач 30.05.2024 поставив позивачу товар загальною вартістю 1 232 020,80 грн (ВН № 62 від 17.05.2024 та № 68 від 22.05.2024).

Станом на 30.05.2024 відповідач не поставив товар вартістю 4 650 652,80 грн.

[Період прострочення №1]: 30.05.2024 - 30.05.2024 грн.

[Сума заборгованості] = 4650652.80 грн.

[Пеня у %] = 0.10

[Кількість днів прострочення] = 1.

[Розмір пені] = 4650652.80*0.10/100*1 = 4 650.65 грн.

Відповідач 31.05.2024 поставив товар вартістю 1 341 597,60 грн (ВН №71 від 31.05.2025). У період з 31.05.2024 до 24.07.2025 відповідач не поставив товар загальною вартістю 3 309 055,20 грн.

[Період прострочення №2]: 31.05.2024 - 24.07.2024 грн.

[Сума заборгованості] = 3309055.20 грн.

[Пеня у %] = 0.10

[Кількість днів прострочення] = 55.

[Розмір пені] = 3309055.20*0.10/100*55 = 181 998.04 грн.

Відповідач 25.07.2024 поставив товар вартістю 2 572 387,20 грн (ВН №75 від 15.07.2025). У період з 25.04.2024 до 29.11.2024 відповідач не поставив товар загальною вартістю 736, 668 грн.

[Період прострочення №3]: 25.07.2024 - 29.11.2024 грн.

[Сума заборгованості] = 736668.00 грн.

[Пеня у %] = 0.10

[Кількість днів прострочення] = 128.

[Розмір пені] = 736668.00*0.10/100*128 =94 293.50 грн.

[Сукупний розмір пені] = 4 650.65 + 181 998.04 + 94 293.50 = 280 942.19 грн.

Крім того відповідач прострочив поставку товару понад 30 днів на загальну суму 3 309 055,20 грн (2 572 387,20 + 736 668). Штраф у розмірі 7 % становить 231 633,86 грн.

Отже, позивач здійснив розрахунок штрафних санкцій правильно.

5.5. Щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд враховує те, що неустойки є мірою відповідальності боржника за порушення договірних зобов`язань та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є, в першу чергу, захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положенням ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Водночас висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України ).

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013, а також в ряді постанов КГС ВС, зокрема в постанові КГС ВС від 22.10.2019 у справі № 918/93/19.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, суд враховує те, що зобов`язання за договором виконано в основній частині поставлено товар на суму 5 146 005,6 грн, що складає 87,5 % від загального обсягу, не виконаною залишилась частина на суму 736 668,00 грн (близько 12,5 %). Позивач доказів наявності у нього збитків внаслідок прострочення поставки товару (футболок) не надав, до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій звернувся через рік після настання строку виконання зобов`язання. Під час укладення Договору вважалось достатнім встановлення банківської гарантії за невиконання чи неналежного виконання зобов`язання відповідачем в розмірі 184 076,74 грн (3 % від суми договору). Водночас заявлена до стягнення сума неустойки становить 8,71% від суми договору.

Інші обставини, вказані відповідачем, суд не враховує.

З огляду на викладене суд вважає справедливим зменшити розмір неустойки на 40 %, стягнувши 307 545,63 грн штрафних санкцій, з яких 168 565,31 грн пеня, 138 980,32 грн штраф.

5.6. Суд відхиляє посилання відповідача на банківську гарантію, яка відповідно до ст. 200 ГК України, ст. 560 ЦК України є засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань. Відповідач не надав доказів того, що сума банківської гарантії була стягнута в користь позивача. Крім того згідно зі ст. 561 ЦК України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Зобов`язання гаранта перед кредитором припиняється у разі закінчення строку дії гарантії (ст. 568 ЦК України). Суд встановив, що гарантія видавалася на строк до 03.02.2025 і на даний час припинилась.

6. Висновки суду.

6.1. Первісний позов належить задовольнити частково - стягнути з відповідача на користь позивача 307 545,63 грн штрафних санкцій, з яких 168 565,31 грн пеня, 138 980,32 грн штраф, відмовити у стягненні 205 030,42 грн штрафних санкцій, з яких 112 376,88 грн пеня, 92 653,54 грн штраф.

6.2. У задоволенні зустрічного позову належить відмовити повністю.

7. Судові витрати.

7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2. При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 7 688,64 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 23.01.2025 № 727250.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України судовий збір в розмірі 7 688,64 грн стягується з відповідача в користь позивача.

При зверненні із зустрічним позовом відповідач сплатив судовий збір у розмірі 8 840,02 грн (платіжна інструкція від 11.07.2025 № 2177).

Відповідно до п. 2. ч. 1. ст. 129 ГПК України, враховуючи відмову у задоволені зустрічного позову, судовий збір покладається на відповідача.

7.3. Доказів понесення інших судових витрат сторони не подали.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 253, 256, 257 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПЕЦТОРГ ТРЕЙД" (76006, м. Івано-Франківськ, вул. Максимовича, 15, каб. 2, ідентифікаційний код 40465034) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРПОШТА" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, ідентифікаційний код 21560045) 307 545,63 грн (триста сім тисяч п`ятсот сорок п`ять гривень 63 копійки) штрафних санкцій, з яких 168 565,31 грн пеня, 138 980,32 грн штраф, а також 7 688,64 грн (сім тисяч шістсот вісімдесят вісім гривень 64 копійки) витрат зі сплати судового збору.

В решті позовних вимог про стягнення 205 030,42 грн штрафних санкцій, з яких 112 376,88 грн пеня, 92 653,54 грн штраф, відмовити.

2. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю. Судові витрати за зустрічним позовом покласти на відповідача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16.10.2025.

Суддя О. В. Малєєва