Ухвала суду № 131029328, 08.10.2025, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/275/25

Провадження 2-з/362/33/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" жовтня 2025 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаряТельнової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області заяву представника ОСОБА_1 адвоката ФедороваДмитра Анатолійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Глевахівської селищної ради, Феодосіївської територіальної громади Обухівського району Київської області, Київської міської ради, третя особа П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності та визнання незаконними і скасування рішень,

в с т а н о в и в:

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 звернувся до суду через систему «Електронний суд» в порядку цивільного судочинства з позовом в якому просить: 1. визнати незаконним та скасувати рішення Рославичівської сільської ради Васильківського району Київської області серія та номер: 1009-XLVIII-VII, видане 07.08.2020, про надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий номер 3221487301:01:034:0187 площею 0.12 га, розташованої в АДРЕСА_1 ; 2. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 54493536 від 09.10.2020 р. Глевахівської селищної ради Васильківського району, Київської області відносно рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 1009-XLVIII-VII, видане 07.08.2020, Рославичівською сільською радою Васильківського району Київської області про надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий номер 3221487301:01:034:0187 прощею 0.12 га, розташованої в АДРЕСА_1 . Визнати право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 3221487301:01:034:0187 площею 0,12 га, розташовану в АДРЕСА_1 . Зобов`язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 3221487301:01:034:0187 площею 0,12 га, розташовану в АДРЕСА_1 ; Стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4844 грн 80 коп.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01.04.2025 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку протягом п`яти днів з дня її отримання для усунення недоліків позову.

У встановлений в ухвалі суду строк, позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.06.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засіданні (а.с. 86-88).

03.09.2025 року через систему «Електронний суд» до суду від представника ОСОБА_1 адвокат Федоров Д.А. надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить з метою забезпечення позову ОСОБА_1 щодо визнання права власності на спадкове майно померлої ОСОБА_4 на земельну ділянку кадастровий номер 3221487301:01:034:0187 площею 0,12 га, розташовану в АДРЕСА_1 накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 3221487301:01:034:0187 площею 0,12 га,розташовану в АДРЕСА_1 .

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що до Васильківського міськрайонного суду Київської області подано цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Глевахівської селищної ради, Феодосіївської територіальної громади Обухівського району Київської області, Київської міської ради, третя особа П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності та визнання незаконними і скасування рішень. Враховуючи спосіб, в якій відповідач отримала право власності на спірне майно, є обґрунтований ризик перепродажу або відчуження цього майна. Так, спадкове майно померлої ОСОБА_4 може бути перепроданим або відчуженим в інший спосіб відповідачем, що унеможливіть виконання рішення суду. Невжиття заходів щодо накладення арешту на спадкове майно померлої ОСОБА_4 , у разі відчуження цього майна відповідачем, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

В силу вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України розгляд заяви здійснено без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Згідно з частиною 2 статті 149ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно вимогст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2)забороною вчиняти певні дії; 3)встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно вимогст.151 ЦПК Українизаява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав і законних інтересів інших учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог,пересвідчитися зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та визначаються судом залежно від фактичних обставин у кожному конкретному випадку, однак будь-який сімейний спір стосовно дитини повинен вирішуватися з урахуванням та найкращим забезпеченням інтересів дитини.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263ЦПК України).

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, так як питання обґрунтованості заявлених вимог є предметом дослідження судом під час розгляду справи по суті і не вирішується судом під час розгляду заяви про забезпечення позову, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суд (постанова від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 року у справі №914/1570/20 вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштівне дляздійснення розрахунківз позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі № 922/4587/13 та від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц.

Відповідно до частин третьоїстатті 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

З матеріалівсправи вбачається,що позивачзвернулася досуду зпозовом до ОСОБА_2 , Глевахівської селищної ради, Феодосіївської територіальної громади Обухівського району Київської області, Київської міської ради про визнання права власності та визнання незаконними і скасування рішень.

Представником ОСОБА_1 адвокатом Федоров Д.А. у заяві про забезпечення позову взагалі необґрунтовано підстави вжиття заходів забезпечення позову, реальні ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, до заяви про забезпечення позову не надано жодних доказів, які б свідчили про намір та підготовчі дії відповідачів щодо відчуження нерухомого майна, а лише наявне посилання в заяві на загальну норму закону.

До заяви про забезпечення позову не приєднано жодних доказів щодо наміру відповідачів ухилитися від виконання судового рішення, враховуючи саме предмет позову.

Таким чином доводи заявника про те, що існує реальна загроза утруднення виконання чи неможливість виконання рішення суду в подальшому є лише припущеннями.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).

Враховуючи викладене те, що заява про вжиття заходів забезпечення позову ґрунтується на припущеннях представника позивача і при цьому ним не надано суду жодного належного, допустимого та достовірного доказу в розумінні ст.ст. 76-78 ЦПК України в підтвердження фактів імовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення суду в майбутньому в разі невжиття таких заходів, не наведено посилань на те, що існують обставини, які свідчать про реальну можливість або підготовчі дії відчуження відповідачами нерухомого майна, суд дійшов висновку про відхилення заяви про забезпечення позову.

Крім того, позивачем в заяві не зазначено щодо застосування зустрічного забезпечення відповідно до вимог ст. 154 ЦПК України.

Відхиляючи заявузаявника про вжиття заходівзабезпечення позовусуд також зауважує, що клопотанняпро забезпеченняпозову,яке ранішебуло відхиленоповністю абочастково,може бутиподано вдруге,якщо змінилисьпевні обставини.Тобто назаяви прозабезпечення позову,в задоволенніяких буловідмовлено,не поширюєтьсязаборона повторнозвертатись досуду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 76-78, 149-159, 247, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволеннізаяви ОСОБА_1 адвоката ФедороваДмитра Анатолійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Глевахівської селищної ради, Феодосіївської територіальної громади Обухівського району Київської області, Київської міської ради, третя особа П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності та визнання незаконними і скасування рішень - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко