Ухвала суду № 131029109, 16.10.2025, Черняхівський районний суд Житомирської області

Справа № 128/3395/25

Провадження № 2-а/293/11/2025

УХВАЛА

16 жовтня 2025 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до

1. ОСОБА_2 ,

2. Управління патрульної поліції в Вінницькій області

про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача, за змістом якого просить:

скасувати постанову від 17.08.2025 серії ЕНА №5503331, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн за ч.1 ст. 122 КУпАП та стягнути суму сплаченого штрафу у розмірі 340 грн.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 10.09.2025 справа передана за підсудністю до Черняхівського районного суду Житомирської області.

09.10.2024 вказана справа надійшла до Черняхівського районного суду Житомирської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2025 справу № 128/3395/25 передано судді Лось Л.В.

Оглянувши позовні матеріали на предмет відповідності їх нормамКодексу адміністративного судочинства України, які регулюють порядок дотримання заявником вимог щодо подачі та форми позовної заяви до суду за правиламиКодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху за таких підстав.

Частиною першоюстатті 171 КАС Українивизначено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст.160,161,172цьогоКодексу.

Водночас положення статей160,161 КАС Українипоширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. ст.160,161 КАС України.

За нормами ч.4ст. 161 КАС Українипозивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.1ст.94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно ч.2 ст.94 КАС Українивизначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Положеннями ч. 7ст. 161 КАС Українивстановлено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Відповідно до тексту позовної заяви позивач зазначає, що оскаржувану постанову він отримав 18.08.2025 в сервісі «Дія», проте доказів такого отримання та копії оскаржуваної постанови суду не надає.

Отже, наведене вказує на те, що позовна заява подана без дотримання нормст.ст.160, 161 КАС України.

Отже, позивачу варто надати суду оскаржувану постанову чи належним чином засвідчену її копію з доказами отримання позивачем оскаржуваної постанови семе 10.08.2025.

Водночас, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч.1ст. 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг, як визначено п.7 ч.1ст. 4 КАС України.

Згідно ізст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема про порушенняправил дорожнього руху.Від іменіорганів Національноїполіції розглядатисправи проадміністративні правопорушенняі накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За приписами ст. 46 КАС України встановлено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач, а з огляду на ч. 4 цієї статті відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень.

Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч.2 ст.ст.126 КУпАП, поліцейський Мушта А.І. не є тим суб`єктом владних повноважень та не може виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган (підрозділ) Національної поліції.

Таким чином позивачу слід визначитись із колом учасників у справі.

Суд звертає увагу, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.

Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на викладені вище обставини суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Керуючись ст.ст.160,161,169 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до 1. ОСОБА_2 , 2. Управління патрульної поліції в Вінницькій області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі - залишити без руху.

2. Надати позивачу строк 7 (сім) днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали.

3. Роз`яснити позивачу, що у разі, якщо недоліки будуть усунуті в установлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та апеляційному оскарженню не підлягає.

Ухвала складена та підписана: 16.10.2025

Суддя Людмила ЛОСЬ