Вирок № 131025113, 16.10.2025, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

с-ще Новомиколаївка

Іменем України

ВИРОК

16 жовтня 2025 року Справа № 322/1402/25

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження

за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Тернівка Новомиколаївського району Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, який має середню освіту, одружений, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив злочин, пов`язаний з домашнім насильством стосовно свого зятя ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у виді фізичного насильства за наступних обставин.

Так, 23 липня 2025 року, приблизно о 08 год. 30 хв., ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого проживання, в приміщенні літньої кухні, розташованої на території домоволодіння АДРЕСА_1 , під час сварки зі своїм зятем ОСОБА_5 , яка виникла на ґрунті особистих довготривалих неприязних відносин упродовж тривалого родинного проживання на території однієї садиби більше двох років, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , діючи умисно, наніс правою рукою один удар кухонним ножом в ліву нижню частину тулуба останнього, чим відповідно до висновку проведеної судово-медичної експертизи № 1586п від 08.08.2025, спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді одиночного проникаючого колото-різаного поранення живота (по боковій поверхні черевної стінки зліва) з евентрацією прядки великого чепця, без ушкодження внутрішніх органів, яке кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 1 ст. 121 КК України, а саме як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

У судовому засіданні ОСОБА_4 , після роз`яснення йому судом суті обвинувачення, повністю визнав свою вину в пред`явленому обвинуваченні та обставини, викладені у обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаявся.

З урахуванням повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, що характеризують його особу, документів, що підтверджують розмір витрат на залучення експерта, та документів щодо речових доказів у справі. Учасники судового провадження проти зазначеного не заперечили. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, встановлено добровільність їх позицій, а також роз`яснено, що вони позбавляються права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив суду, що він дійсно за вищезазначених обставин завдав ОСОБА_5 один удар кухонним ножом в ліву нижню частину тулуба, чим спричинив потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Дослідивши та оцінивши вищенаведені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та правильність кваліфікації дій обвинуваченого під час досудового розслідування.

При визначенні розміру покарання судом враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , є його щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачені ст. 67 КК України, відсутні.

Суд також враховує те, що ОСОБА_4 має позитивну характеристику за місцем проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, отже не має схильності до вчинення кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищезазначене, данні про особу обвинуваченого, наявність обставини, що пом`якшуює його покарання та тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі. Разом з цим, суд також дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без його ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим вважає за можливе звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся. Клопотання про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу обвинуваченому під час судового розгляду не заявлялось.

Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Довідками Запорізького НДЕКЦ підтверджується розмір витрат на проведення експертизи у сумі 8336,69 грн., отже відповідна сума підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання про долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, а щодо арешту майна на підставі ст. 174 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 76, ч. 1 ст. 121 КК України, ст.ст. 100, 124, 174, 349, 373 376, 393, 395, 532 КПК України, суд

ухвалив:

1. ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

2. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

3. Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 протягом іспитового строку: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

4. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави суму витрат на залучення експерта в розмірі 8336,69 грн. (вісім тисяч триста тридцять шість гривень 69 коп.).

5. Речові докази у справі:

- ніж з руків`ям сірого кольору, спортивні штани; сорочка; пара сланців повернути ОСОБА_4 ;

- ніж з руків`ям коричневого кольору; залишки зразка букальних клітин ОСОБА_4 ; зразок букального епітелію ОСОБА_5 ; дактокарту ОСОБА_4 ; шість марлевих тампонів; фрагмент тканини; матеріали, вилучені з об`єктів дослідження, знищити;

- підковдра; ковдра; ніж з руків`ям зеленого кольору; ніж з руків`ям помаранчевого кольору; ніж з руків`ям чорно-білого кольору; три ножі з руків`ям чорного кольору повернути ОСОБА_6 .

6. Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 01 серпня 2025 року.

7. Копію вироку після його проголошення негайно вручити учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Суддя ОСОБА_1