Рішення № 131021559, 03.09.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13866/25

провадження № 2-а/753/286/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Розумієнком І. П, розглянувши в судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача: Сулима Максим Іванович, до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, представник відповідача: Корнейчук Олег Ленгенович, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

27.06.2025 ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивачка), від імені якої діє представник Сулима М. І., звернулася до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) № 328/31-00-07-01-03-20 від 18.06.2025.

Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що факти, викладені в акті документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Фарма Старт» № 1079/Ж5/31-00-07-01-02-22/30117001 від 14.04.2025, який послугував підставою для винесення оскаржуваної постанови, оскаржуються у встановленому законом порядку, а відтак постанова є необґрунтованою і незаконною та не доведений склад адміністративного правопорушення.

Ухвалою судді від 28.07.2025 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання 03.09.2025.

27.08.2025 від представника позивача надійшло клопотання про поновлення строку для подання доказу - рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги № 22509/6/99-00-06-02-03-06 від 04.08.2025, та долучення його до матеріалів справи.

За результатами розгляду клопотання суд визнав обґрунтованими доводи представника позивача про наявність поважних причин, які унеможливлювали подання рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги ТОВ «Фарма Старт» у встановлений частиною другою статті 79 КАС України строк, і на цій підставі прийняв зазначений доказ до розгляду.

28.08.2025 від Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти вимог позову, які мотивовані тим, що оскаржувана постанова ухвалена уповноваженою посадовою особою в порядку та спосіб, що встановлені законодавством. Відповідач зазначив, що оскаржувана постанова прийнята на підставі акту про результати документальної планової виїзної перевірки, під час якої установлено, що ТОВ «Фарма Старт» не подана звітність з єдиного внеску за грудень 2015 року, чим порушено підпункт 4 пункту два статті 6 Розділу ІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (зі змінами і доповненнями, що діяли в період встановлення порушення), а тому винесене рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 27.05.2025 № 1112/Ж10/31-00-07-01-02-27, рішення від 27.05.2025 № 1111/Ж10/31-00-07-01-02-27 є правомірним та законним.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, від представника позивачки Сулими М. І. надійшла заява про підтримання вимог позову та розгляд справи за його відсутності, відповідач з будь-якими заявами чи клопотання з питань розгляду справи до суду не звертався.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Постановою № 328/31-00-07-01-03-30 від 18.06.2025 головного бухгалтера ТОВ «Фарма Старт» ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 165-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн.

У постанові зазначено, що розглянувши протокол від 10.06.2025 № 312/31-00-07-01-02-30 і додані до нього матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: акт документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Фарма Стар" (код ЄДРПОУ 30117001), № 1079/Ж5/31-00-07-01-02-22/30117001 від 14.04.2025 з урахуванням висновку про розгляд заперечення № 269/Ж7/31-00-07-01-02-24 від 13.05.2025 щодо головного бухгалтера ОСОБА_1 встановлено порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а саме: порушення пп. 4 п.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (зі змінами і доповненнями, що діяли в період встановлення порушення): неподання звітності з єдиного внеску за грудень 2015 року; порушення п.2 ст.6, п.1 ст.7, п.5, п.6, п.7, п.8, п.12, п.13 ст.8, п.2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (зі змінами і доповненнями, що діяли в період встановлення порушення), що призвело до зниження єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за грудень 2015 року на загальну суму 2 636 846,64 гривень, у тому числі: на суму нарахованого єдиного внеску за ставкою 37,58%-2 262 010,66 грн; на суму нарахованого єдиного внеску за ставкою 8,41% - 6 551,94 грн; на суму нарахованого єдиного внеску за ставкою 34,7% - 64 097,14 грн; на суму нарахованого єдиного внеску за ставкою 33,2% - 75 471,92 грн; на суму утриманого єдиного внеску за ставкою 3,6% - 219 263,07 грн; на суму утриманого єдиного внеску за ставкою 2,6% - 4 802,69 грн; на суму утриманого єдиного внеску за ставкою 2% - 4 649,22 гривень.

Даючи оцінку правомірності оскаржуваної постанови суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За правилом, визначеним частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення (пункт 1 статті 247 КУпАП).

Подію адміністративного правопорушення утворюють обставини вчинення особою діяння (дії чи бездіяльності), що відбувається у певному часі, місці та певним способом, а склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона.

Положеннями частини першої статті 165-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" і "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України, за що передбачено штраф на посадових осіб у розмірі від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Диспозиція цієї норми є банкетною та відсилає до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Згідно з частиною другою статті 6 цього Закону платник єдиного внеску зобов`язаний:

- своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску;

- вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;

- допускати посадових осіб податкового органу до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;

- подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

- надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членів сім`ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суму сплаченого єдиного внеску та інші відомості про застраховану особу, що подаються до податкового органу;

- пред`являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі;

- перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізичної особи посвідчення застрахованої особи;

- повідомляти у складі звітності про прийняття на роботу фізичної особи, відомості про яку відсутні в Державному реєстрі або яка не пред`явила на вимогу платника єдиного внеску посвідчення застрахованої особи, та подавати необхідні відомості і документи для взяття на облік зазначеної особи;

- отримувати в територіальному органі Пенсійного фонду посвідчення застрахованої особи в порядку, встановленому Пенсійним фондом, та видавати їх застрахованим особам;

- повідомляти у складі звітності про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру , про застраховану особу, на користь якої він сплачує єдиний внесок, у десятиденний строк після надходження таких відомостей;

- у випадках, передбачених цим Законом і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, стати на облік в податковому органі як платник єдиного внеску;

- та виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 7 цього Закону єдиний внесок нараховується:

1) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.

2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;

3) для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;

4) для платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами;

5) для платників, зазначених у пункті 16 частини першої статті 4 цього Закону, - на суми, що визначаються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Нарахування та сплата єдиного внеску за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника, з дня направлення по день перетину кордону України у зв`язку з остаточним поверненням в Україну здійснюються за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.

Згідно з частиною п`ятою статті 8 цього Закону розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування:

- єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

- для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється єдиний внесок у розмірі 34,7 відсотка винагороди за цивільно-правовими договорами.

Згідно з частиною шостою статті 8 цього Закону єдиний внесок для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону (військових частин та органів, які виплачують грошове забезпечення особам, зазначеним у пункті 9 частини першої статті 4 цього Закону), встановлюється у розмірі 34,7 відсотка суми грошового забезпечення.

- єдиний внесок для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону (крім військових частин та органів, які виплачують грошове забезпечення особам, зазначеним у пункті 9 частини першої статті 4 цього Закону), встановлюється у розмірі 33,2 відсотка визначеної абзацом другим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з частиною сьомою статті 8 цього Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 2, 6-8 частини першої статті 4 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині дев`ятій цієї статті), встановлюється у розмірі 3,6 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

- для найманих працівників - інвалідів, які працюють на підприємствах УТОГ, УТОС, єдиний внесок встановлюється у розмірі 2,85 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з частиною восьмою статті 8 цього Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 3 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 2,6 відсотка винагороди за цивільно-правовими договорами.

Згідно з частиною дванадцятою статті 8 цього Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 11 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 2 відсотки суми допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Згідно з частиною тринадцятою статті 8 цього Закону єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.

За приписами частини другої статті 9 цього Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до статті 234-2 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов`язані, зокрема, з порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнобов`язкове державне соціальне страхування, віднесено до компетенції податкових органі, діяти від імені яких мають право керівники податкових органів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи.

Зважаючи на викладене, в. о. начальника Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Пужай-Череда А. є особою, уповноваженою на розгляд вказаної справи.

Згідно з положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову складено за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фарма Старт», оформленими актом № 1079/Ж5/31-00-07-01-02-22/30117001 від 14.04.2025.

На підставі цього акту Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та винесено рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з якими ТОВ «Фарма Старт» не погодилось та оскаржило їх до Державної податкової служби України у порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.

За наслідками розгляду цієї скарги 04.08.2025 Державна податкова служба України прийняла рішення про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визнавши їх відкликами з дня прийняття даного рішення.

Встановлена Державною податковою службою України відсутність порушення ТОВ «Фарма Старт» порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування свідчить про відсутність події адміністративного правопорушення із наслідками у виді адміністративної відповідальності відповідальної особи.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що позивача необґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 165-1 КУпАП, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 07.02.2019 у справі № 640/6550/15-а, встановлення протиправності дій суб`єкта владних повноважень само по собі не захищає і не відновлює порушене право, тобто не відповідає завданням адміністративного судочинства, а тому правові підстави для задоволення вимог позову в цій частині відсутні.

Відповідно до положень статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже з огляду на результат розгляду справи на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків слід стягнути судовий збір, який у справах щодо накладення адміністративного стягнення складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (постанова Великої Палати від 18.03.2020 по справі № 543/775/17), що у грошовому виразі становить 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-9, 77, 20, 73-78, 90, 121, 241, 242, 243, 244, 246, 255, 262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 328/31-00-07-01-03-30 від 18 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків(код юридичної особи: 44082145; місцезнаходження: м. Київ, вул. Олександра Кошиця, 3) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя: