Ухвала суду № 131015447, 14.10.2025, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/1774/25

Провадження № 2/379/705/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14 жовтня 2025 рокум.Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області Шабрацький Г.О., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Таращанської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

10.10.2025 до Таращанського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник адвокат Якименко О.В. до Таращанської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2025 головуючим суддею у справі визначено Шабрацького Г.О.

Вивчивши позовну заяву і додані до неї документи, приходжу до висновку, що її слід залишити без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст. 175 і 177 ЦПК України.

Під час вирішення питання про відкриття провадження судом встановлено наступне.

В порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Представник позивачки у позовній заяві посилається на те, що позивач пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , стверджуючи, що у травні 2025 року дізналася про наявність заповіту та про смерть ОСОБА_2 .

Також зазначає, що перебування позивача за кордоном з 15.10.2019 року є поважною причиною пропуску подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Однак позивачкою не зазначено доказів, що підтверджують викладені нею обставини в позовній заяві щодо того, що на час відкриття спадщини та протягом подальших шести місяців вона перебувала в Республіці Італія. Доказів на підтвердження наведеного до матеріалів справи не долучила, що позбавляє суд можливості встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч.1ст. 84ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Відповідно до ст.ст.2,19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», Державна прикордонна служба України наділена повноваженнями, щодо здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб.

Позивач не ставить питання про витребування даних з Державної прикордонної служби України про перетин позивачем державного кордону.

Відповідно до ч.8ст.95 ЦПК України іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Документи, складені за участю органів державної влади та місцевого самоврядування або такі, що від них виходять, може бути використано на території іншої держави лише після відповідного їх посвідчення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Способом оформлення документів для їх можливого використання за кордоном є проставлення апостиля, запровадженого Гаазькою Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів 1961 року, згода на обов`язковість якої надана Законом України від 10 січня 2002 року "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів".

Згідно з положеннями вказаної Конвенції документ, на якому проставлено апостиль, не потребує жодного додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі-учасниці цієї Конвенції.

Як вбачається, до позовної заяви додано копію з копії документа іноземної держави.

Крім цього, статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.

Статтею 1 Закону України«Про забезпечення функціонування української мови як державної» встановлено,що єдиноюдержавною (офіційною)мовою вУкраїні єукраїнська мова. Статус української мови як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави. Статус української мови як єдиної державної мови в Україні визначається виключно Конституцією України. Порядок функціонуванняі застосування державної мови визначається виключно законом. Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов`язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом. Українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України.

Частинами 1,6ст.13 Закону України«Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено,що мовою нормативно-правових актів і актів індивідуально ї дії,діловодства і документообігу органів державної влади,органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позовна заява складена українською мовою, а доданий до неї додаток (письмовий доказ), який за формою є документом правового характеру та посвідчує обставини виникнення, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків сторін спору, складений мовою іноземної держави без його перекладу на українську мову.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу.

Статтею 79 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

З метою дотримання вимог ст. 10 Конституції України, ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 9 ЦПК України, а також з метою встановлення дійсного змісту письмових доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суддя дійшов висновку, що додані до позовної заяви документи, які викладені іноземною мовою, необхідно перекласти на державну мову та засвідчити вірність перекладу цих документів нотаріально.

Згідно ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави, а відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При таких обставинах позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивача і надати йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Таращанської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом,залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, позовна заява на підставі ч. 3ст. 185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута позивачу.

Ухвала не підлягає оскарженню.

СуддяГ. О. Шабрацький