Постанова № 1310150, 28.11.2007, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2007 № 18/474

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

при секретарі:

За участю представників:

Від позивача – Варвянська О. М. – по довіреності, Сидоренко А. О. – по довіреності.

Від відповідача 1 – не з’явився.

Від відповідача 2 – не з’явився.

Від відповідача 3 – не з’явився.

Від відповідача 4 – Левченко В. С. – по довіреності.

Від відповідача 5 – не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Основа"

на рішення Господарського суду м.Києва від 31.10.2007 р.

у справі № 18/474

за позовом Акціонерний комерційний банк "ТАС-Комерцбанк"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікольська"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Проект-Н"

ВАТ "Агроекспорт"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Основа"

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРАТ-296"

про заборону вчиняти дії, що порушують право іпотекодержателя та про визнання недійсними договорів

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 30.10.2007 р. Господарський суд м. Києва порушив провадження у справі № 18/474 за позовом АКБ “ТАС-Комерцбанк” до ТОВ “Нікольська”, ТОВ “Проект-Н”, ВАТ “Агроекспорт”, ТОВ “Юридична фірма “Основа”, ТОВ “КРАТ – 296” про заборону вчиняти дії, що порушують право іпотекодержателя та про визнання недійсними договорів.

31.10.2007 р. Господарським судом м. Києва було винесено ухвалу про забезпечення позову у справі № 18/474.

АКБ “ТАС-Комерцбанк” звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її змінити, доповнити пункт 2 резолютивної частини вказаної ухвали наступним абзацом: “Описати та передати зазначене вище майно на зберігання Акціонерного комерційного банку “ТАС-Комерцбанк” (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 30, к/р 320222170101 в ОПЕРУ НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 300164, код ЄДРПОУ 19356840)”.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ТОВ “Юридична фірма “Основа” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, оскільки вважає, що вона була прийнята з порушенням норм процесуального права.

28.11.2007 р. представники відповідачів 1, 2, 3, 5 у судове засідання не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, місце і час проведення судового засідання.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа переглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційні скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Статтею 66 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п. 3 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/611 (з наступними змінами), умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. № 01-8/2776 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв’язку із невжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом четвертим оскаржуваної ухвали було заборонено органам державної реєстрації (державним реєстраторам), а саме: Печерській районній у м. Києві державній адміністрації, відділу з питань підприємництва (відділу реєстрації), Державному реєстратору Жовтневої райдержадміністрації Миколаївської області, Управлінню державної реєстрації міського регістра Луганської міської ради здійснювати дії по виключенню із Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ “Юридична фірма “Основа”, ТОВ “КРАТ-296”, ТОВ “Нікольська”, ТОВ “Проект-Н”, а також проводити будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно державну реєстрацію змін установчих документів та державну реєстрацію припинення ТОВ “Юридична фірма “Основа”, ТОВ “КРАТ-296”, ТОВ “Нікольська”, ТОВ “Проект-Н”.

Таким чином, відповідачам (ТОВ “Юридична фірма “Основа”, ТОВ “КРАТ-296”, ТОВ “Нікольська”, ТОВ “Проект-Н”) фактично було заборонено вчиняти такі дії, як зміна директора, зміна видів діяльності, зміна учасників товариства, а учасникам товариства заборонено продавати свої частки, оскільки всі ці дії згідно вимог чинного законодавства України вимагають внесення змін до установчих документів товариства.

Заборона на здійснення таких дій є безпосереднім втручанням в господарську діяльність й порушенням права згаданих вище відповідачів на вільне здійснення підприємницької діяльності.

Аналогічної думки дотримується Вищий господарський суд України, наприклад в постанові від 06.04.2006 р. у справі № 35/680-05: “Позов забезпечується в т.ч. забороною іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмета спору. (...) за наявності обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, заходи до забезпечення позову можуть буди вжиті судом лише в рамках предмета пред’явленого позову та без порушення прав інших акціонерів”.

Заборонивши Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації, Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, Інспекції Головного державного реєстратора флоту у м. Києві, Інспекції Головного державного реєстратора флоту у м. Одесі, Капітану Миколаївського морського торгівельного порту, першій Державній нотаріальній контурі м. Миколаєва чи будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, реєстрації, перереєстрації, будь-якого обтяження щодо майна місцевий господарський суд фактично задовольнив позовну вимогу позивача про заборону дій, що порушують право іпотекодержателя. Водночас, питання щодо наявності цих прав іпотекодержателя є предметом даної справи.

Крім того, предметом даного спору є немайнові вимоги щодо визнання недійсними договорів та заборони вчиняти певні дії. При цьому позивач не є стороною цих договорів і за результатами розгляду справи не може відбутись передача майна чи грошових коштів, а відповідно не буде стадії виконавчого провадження. Отже, суд першої інстанції помилково наклав арешт на майно, оскільки вимоги позивача не мають матеріального характеру, а отже і матеріального забезпечення.

З пояснень представників АКБ “ТАС-Комерцбанк” та ТОВ “Юридична фірма “Основа”, присутніх у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції було встановлено, що на розгляді у Господарського суду Миколаївської області знаходиться справа за позовом АКБ “ТАС-Комерцбанк” про звернення стягнення на спірне майно, а також те, що своєю ухвалою Господарський суд Миколаївської області забезпечив позов у згаданій справі шляхом накладення арешту на спірне майно.

Враховуючи викладене вище, судова колегія вважає, що ухвалу Господарського суду м. Києва від 31.10.2007 р. у справі № 18/474 необхідно скасувати.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального Кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку “ТАС-Комерцбанк” на ухвалу Господарського суду м. Києва від 31.10.2007 р. у справі № 18/474 – залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “Основа” на ухвалу Господарського суду м. Києва від 31.10.2007 р. у справі № 18/474 – задовольнити.

3. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 31.10.2007 р. у справі № 18/474 – скасувати.

4. Матеріали справи № 18/474 повернути Господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя

Судді Синиця О.Ф.

29.11.07 (відправлено)