Рішення № 1310125, 11.01.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.08 Справа № 1/625.

Суддя Н.М.Зюбанова, розглянувши матеріали справи за позовом

Заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ

до Державного підприємства - виробниче об’єднання “Луганський верстатобудівний завод”, м. Луганськ

про стягнення 144908 грн. 94 коп.

в присутності представника відповідача –Апанасенко Н.В., дов. від 03.12.07 №17;

в с т а н о в и в:

Суть спору: про стягнення 110675 грн. 88 коп. боргу за надані послуги за договором від 08.07.03 № 280/492/ВП-2003, 19948 грн. 70 коп. інфляційних нарахувань, 6134 грн. 81 коп. 3% річних, 8149 грн. 55 коп. пені.

Відповідач у відзиві на позовну заяву за листом від 12.12.7 № 316ю/429 проти позову заперечує частково з посиланням на процедуру банкрутства та дію мораторію відносно додаткових вимог, заявлених на підставі ст.. 625 ЦК України. Також відповідачем заявлено клопотання про застосування до спірних відносин правил позовної давності відносно пені на підставі ст.. 258 ЦК України.

За листом від 29.12.07 № 241/9/575 позивач надав уточнені розрахунки додаткових вимог за позовом, які складають 4484 грн. 65 коп. 3% річних, 17597 грн. 46 коп. інфляційних нарахувань та 7866 грн. 42 коп. пені та які виконані з врахуванням факту направлення відповідачу письмової вимоги про сплату боргу у відповідності до ст.. 530 ЦК України.

Прокурор у судове засідання не прибув, але позивачем надані докази направлення листа № 241/9/575 усім сторонам по справі, тому суд вважає можливим розглянути спір у даному судовому засіданні.

Дослідивши обставини справи, додатково надані матеріали, вислухавши представника відповідача, суд прийшов до наступного.

Так, між Державним підприємством ВО “Луганський верстатобудівний завод” /відповідачем/ та Міністерством оборони України /позивачем/ було укладено договір № 280/492/ВП-2003 р. про надання послуг від 08.07.03 з протоколами розбіжностей та їх узгодження, з додатковими угодами, за умовами яких позивач прийняв на себе зобов”язання надавати послуги з контролю якості продукції військового призначення у відповідності до п. 1.1 договору, а відповідач – оплачувати вказані послуги відповідно п. 1.2 договору шляхом передплати за умовами п. 2.2.

Належне виконання прийнятих зобов’язань з боку позивача та надання послуг на суму 110675 грн. 88 коп. підтверджено матеріалами справи, у тому числі оформленими та підписаними сторонами актами про надання послуг з контролю якості, що додаються до позовної заяви.

Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до цивільних відносин, що виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, які виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Оскільки укладеним договором передбачено проведення розрахунків у формі передплати, а послуги були надані без останньої, позивач обґрунтовано звернувся до відповідача з вимогою про сплату боргу у відповідності до ст. 530 ЦК України, якою передбачено, якщо строк /термін/ виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що такою вимогою у розумінні ст. 530 ЦК України є претензія за листом від 19.04.06 № 241/1/9/202П на суму 152784 грн. 47 коп., у тому числі 2126 грн. 77 коп. пені.

Відповідачем у частині боргу позов визнаний, доказів перерахування грошей не надано. На час слухання справи сума заборгованості не змінилася. Тому у цій частині позов є цілком обґрунтованим.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Щодо стягнення 19948 грн. 70 коп. інфляційних нарахувань та 6134 грн. 81 коп. 3% річних, то вимоги позивача є обґрунтованими частково, оскільки прострочення оплати відбулось з боку відповідача по закінченні семиденного строку згідно ст.. 530 ЦК України, а тому до задоволення підлягають вказані додаткові вимоги у відповідності до уточненого розрахунку, зробленого позивачем з врахуванням дати претензії про сплату боргу, а саме 4484 грн. 65 коп. 3% річних /за період з 27.04.06 по 01.09.07/ та 17597 грн. 46 коп. інфляційних нарахувань /з травня 2006 року по вересень 2007 року/. У решті вимог, заявлених на підставі ст.. 625 ЦК України, слід відмовити.

Щодо пені у сумі 8149 грн. 55 коп., нарахування якої передбачено п. 6.3 договору, то у цій частині позову також слід відмовити, оскільки заявником пропущено строк позовної давності для звернення до суду за її стягненням та ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. За матеріалами справи відсутні документи у підтвердження переривання строку позовної давності у частині пені, оскільки у відповіді на претензію відповідач її не визнавав.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню у сумах 110675 грн. 88 коп. боргу, 4484 грн. 65 коп. 3% річних та 17597 грн. 46 коп. інфляційних нарахувань з віднесенням у цій частині судових витрат на відповідача, які підлягають стягненню до державного бюджету України. У решті позову слід відмовити.

На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526, 625 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства виробничого об"єднання “Луганський верстатобудівний завод”, м. Луганськ, вул. Поштова, 1, ідент. код 14311005 на користь Міністерства оборони України, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 6, ідент. код 00034022 –110675 грн. 88 коп. боргу, 17597 грн. 46 коп. інфляційних нарахувань, 4484 грн. 65 коп. 3% річних, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Державного підприємства виробничого об"єднання “Луганський верстатобудівний завод”, м. Луганськ, вул. Поштова, 1, ідент. код 14311005 в доход державного бюджету України 1327 грн. 60 коп. державного мита, п/р 31118095700006, банк ГУДКУ у Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, та 108 грн. 11 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, п/р 31211259700006, банк –ГУДКУ у Луганській області, одержувач –УДК у м. Луганську, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку –259, видати наказ Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дата підписання рішення –16.01.08.

Суддя Н.М.Зюбанова