Рішення № 131005247, 14.10.2025, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/235/25

Провадження № 2/673/266/25

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ НЕ М У КР АЇ НИ

14 жовтня 2025 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючої судді - Грицишиної Л.В.

з участю:

секретаря судового засідання - Осієвської Н.В.,

представника відповідача Бойка В.В.,

розглянувши в м. Деражня в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

04 березня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс») звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №200514497 від 25.04.2016 року в розмірі 56033,74 грн., з яких: 11979,7 грн. заборгованість за тілом кредиту, 23922,27 грн. заборгованість за відсотками, крім цього: 3234,13 грн. з урахуванням 3% річних, 16 897 грн. 64 коп. - інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов?язань, а також понесені витрати по справі на сплату судового збору та витрати на правничу допомогу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ «Діджи Фінанс» вказує, що 25.04.2016 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» (далі- ПАТ «Банк Михайлівський») і ОСОБА_1 укладено кредитний договір №200514497, відповідно до якого ПАТ «Банк Михайлівський» надав відповідачу кредит у розмірі 11979 грн. 70 коп. із встановленням строку користування кредитними коштами з 25.04.2016 року по 25.10.2017 року, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути отримані кошти у встановлений договором строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

Зазначає, що на підставі договору №7_БМ від 25.07.2020 року, укладеного за результатами публічних торгів (аукціону) від 15.06.2020 року (лот №GL16N618071), ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами укладеними ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за кредитним договором №200514497 від 25.04.2016 року, по якому боржником є ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що ОСОБА_1 не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 17.01.2025 року виникла заборгованість у розмірі 35 901 грн. 97 коп., з яких: 11 979 грн. 70 коп. - заборгованість за кредитом, 23 922 грн. 27 коп. - заборгованості за відсотками.

Крім того, оскільки ОСОБА_1 прострочив виконання грошового зобов`язання, то на підставіст.625 ЦК Українипозивачем нараховано 16 897 грн. 64 коп. - інфляційних втрат, а також 2 234 грн. 13 коп. 3% річних.

Ухвалою судді від 07 березня 2025 року позивачу поновлено строк позовної давності та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.

17.07.2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Бойко В.В. направив до суду відзив, строк для подання якого був поновлений судом протокольною ухвалою. У відзиві представник зазначив, що заперечує проти позовних вимог ТОВ «Діджи Фінанс» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 200514497 від 25.04.2016 року у сумі 56 033 грн. 74 коп., вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими.

Зокрема, зазначив, що відповідач не визнає наявність заборгованості за основним боргом, відсотками, інфляційними втратами та 3% річних, а також заперечує вимогу про відшкодування витрат на правову допомогу.

Зазначає, що ОСОБА_1 належним чином у передбачені кредитним договором строки виконував свої договірні зобов`язання - здійснював щомісячні платежі відповідно до графіку, що є невід`ємною частиною кредитного договору, що підтверджується відповідними платіжними документами.

Вказує, що дія кредитного договору тривала з 25.04.2016 по 25.10.2017, після чого у позивача були відсутні правові підстави для подальшого нарахування відсотків. Вважає, що розрахунок заборгованості, поданий позивачем та сформований на підставі договору факторингу від 20.07.2020 року, складений з порушенням вимог законодавства і не відповідає фактичним обставинам.

В судових засіданнях від 17.07.25р. та 09.10.25р. відповідач ОСОБА_1 та його повноважний представник адвокат Бойко В.В. заперечення, викладені у відзиві підтримали, відповідач вказав, що відповідно до визначених в графіку платежів строків він добросовісно здійснював погашення кредиту, в один із візитів до відділення банку Михайлівський, в касі якого він здійснював оплату йому повідомили, що тепер змінилися реквізити для оплати та надали реквізити, отримувачем за якими виступав ТОВ «Фагот», на які він і продовжив перераховувати кредитні платежі в касі банку, надав для огляду в судовому засіданні оригінали платіжних документів на підтвердження здійснення періодичних платежів за кредитним договором №200514497 від 25.04.2016 року. Про зміну кредитора на будь-кого іншого ніхто його не повідомляв. У зв`язку вищевикладеним, просить в позові відмовити.

Правом на подачу відповіді на відзив ТОВ «Діджи Фінанс» не скористалось.

В судовезасідання представникпозивача явкаякого визнаваласясудом протокольнимиухвалами обов`язковою, не з`явився, в позовній заяві зазначив, що просить розгляд справи проводити за його відсутності, не заперечуючи щодо ухвалення заочного рішення.

Заслухавши відповідача та його представника, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.04.2016 року ПАТ «Банк Михайлівський» і ОСОБА_1 уклали договір кредиту №200514497, за умовами якого ПАТ «Банк Михайлівський» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 11 979 грн. 70 коп. на строк з 25.04.2016 року по 25.10.2017 року, що становить 548 днів, розмір процентної ставки за кредитом - 0,0001%, щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 3.49% з 1 місяця строку дії Кредитного договору та до закінчення строку його дії, разова комісія за видачу кредиту - 1.5 %, сукупна вартість кредиту - 97.21 %, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами щомісячними платежами у розмірі 1 096 грн., а останній платіжу розмірі 1 089 грн. 32 коп.

19.05.2016 між ПАТ «Банк Михайлівський» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» (далі- ТОВ «ФК «Плеяда») був укладений договір факторингу №1905, за умовами якого ТОВ «Банк Михайлівський» відступив ТОВ «ФК «Плеяда» за плату право вимоги за рядом кредитних договорів, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №200514497.

20.05.2016 року між ТОВ «ФК «Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор» був укладений договір факторингу №1, згідно якого ТОВ «ФК «Плеяда» відступило ТОВ «ФК «Фагор» за плату раніше набуті ним від ПАТ «Банк Михайлівський» на підставі договору факторингу від 19.05.2016 року №1905 права вимоги за кредитними договорами.

Рішенням Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року у справі №910/11298/16 застосовано наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 року №1905, а саме: зобов`язано ТОВ «ФК «Плеяда» передати ТОВ «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 року №1905 та актів прийому-передачі від 20.05.2016 року №1 і №2.

Визнано відсутніми у ТОВ «ФК «Плеяда» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19.05.2016 року №1905, реєстрах прав вимог від 19.05.2016 року №1 та від 20.05.2016 року №2 до цього договору та актах прийому-передачі від 20.05.2016 року №1 і №2 до зазначеного договору факторингу.

Визнано недійсним договір факторингу від 20.05.2016 року №1, укладений між ТОВ «ФК «Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор».

Зобов`язано ТОВ «ФК «Фагор» передати ТОВ «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно договору факторингу від 19.05.2016 року №1905 та актів прийому-передачі до нього від 20.05.2016 року №1 і №2.

Визнано відсутніми у ТОВ «ФК «Фагор» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19.05.2016 року №1905, реєстрах прав вимог до нього від 19.05.2016 року №1 та від 20.05.2016 року №2, актах прийому-передачі від 20.05.2016 року до зазначеного договору факторингу №1 і №2, та в договорі факторингу від 20.05.2016 року №1 та додатках до нього.

На прилюдних торгах (аукціоні), що відбулися 15.06.2020 року, ТОВ «Діджи Фінанс» придбало лот №GL16N618071, який включав кредитний портфель фізичних осіб, відчужений на користь ТОВ «ФК «Плеяда» (з подальшою переуступкою права для ТОВ «ФК «Фагор»), у зв`язку із застосуванням правових наслідків нікчемного правочину.

25.07.2020 року між ПАТ «Банк Михайлівський» і ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір №7_БМ про відступлення прав вимоги, за умовами якого ПАТ «Банк Михайлівський» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» своє право грошової вимоги до позичальників за рядом кредитних договорів, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №200514497 (№72071 в Реєстрі договорів, права вимоги за якими відступаються, що є Додатком №1 до договору №7_БМ від 20.07.2020).

Пунктом 2 договору №7_БМ від 25.07.2020 року визначено, що ТОВ «Діджи Фінанс» набуває всі права кредитора за кредитними договорами в день настання відкладальної обставини відповідно до пункту 16-1 цього договору (зокрема, підписання договору сторонами), але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору.

Водночас, в матеріалах справи наявні реквізити для сплати платежів за кредитним договором №200514497 від 25.04.2016 надані ОСОБА_1 після того як 20.05.2016 року між ТОВ «ФК «Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор» був укладений договір факторингу №1, згідно якого ТОВ «ФК «Плеяда» відступило ТОВ «ФК «Фагор» за плату раніше набуті ним від ПАТ «Банк Михайлівський» на підставі договору факторингу від 19.05.2016 року №1905 права вимоги.

З наданих відповідачем копій платіжних документів, які збереглись та оригінали яких були оглянуті та досліджені судом в судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_1 здійснював погашення наданого йому кредиту наступним чином.

Так, згідно графіку платежу долученого позивачем, ОСОБА_1 з 20.05.2016 року повинен був здійснити перший платіж по сплаті кредитного договору №200514497 від 25.04.2016 в сумі 1096 грн. Згідно квитанції від 05.05.2016 року ОСОБА_1 здійснив сплату в сумі 1100 грн. за реквізитами, належними ТОВ «ФК «Фагор», яке виступало отримувачем коштів, призначення платежу: погашення заборгованості за кредитним договором №200514497 від 25.04.2016.

Крім того, матеріали справи містять низку інших платіжних документів, що підтверджують систематичне виконання ОСОБА_1 зобов`язань зі сплати заборгованості за вказаним кредитним договором, а сам: квитанція від 22.06.2016 на суму 1100 грн; від 22.07.2016 на суму 1100 грн; від 23.08.2016 на суму 1100 грн.; від 23.09.2016 на суму 1 100 грн,; від 25.10.2016 на суму 1 100 грн.; від 25.11.2016 на суму 1 100 грн.; від 26.12.2016 на суму 1 100 грн., також матеріали справи містять і інші квитанції. Всі квитанції містять відомості щодо призначення платежу: «погашення заборгованості згідно договору №200514497», що прямо вказує на цільове призначення перерахованих коштів - виконання грошового зобов`язання за вказаним кредитним договором.

Статтею 11 ЦК України визначено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Як передбачено частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Із положень пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України слідує, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, а у разі прострочення виконання зобов`язання сплатити пеню, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

У разі прострочення боржником грошового зобов`язання настають наслідки такого прострочення у виді нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних від простроченої суми. Ці нарахування входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором.

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 05 липня 2017 року (справа №6-459цс17), згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору. Відтак суди мають з`ясувати належним чином обсяг і зміст прав, які перейшли до нового кредитора та чи існували вони на момент їх переходу.

Досліджені судом докази вказують на те, що 25.04.2016 року ПАТ «Банк Михайлівський» і ОСОБА_1 уклали кредитний договір №200514497, на виконання якого ПАТ «Банк Михайлівський» надав відповідачу кредит у розмірі 11 979 грн. 70 коп., а останній зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі договору №7_БМ від 25.07.2020 року ПАТ «Банк Михайлівський» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №200514497.

Проте, на момент переходу цього права ОСОБА_1 повністю сплатив борг за кредитним договором №200514497, повністю виконавши взяті на себе кредитні зобов`язання, у зв`язку з чим право вимоги за цим договором було припиненим.

Згідно ст.514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки на час укладення ПАТ «Банк Михайлівський» і ТОВ «Діджи Фінанс» договору про відступлення права вимоги №7_БМ від 25.07.2020 року ОСОБА_1 виконав зобов`язання за кредитним договором №200514497, тому в ТОВ «Діджи Фінанс» відсутні правові підстави для пред`явлення до нього вимог про стягнення заборгованості за цим договором, інфляційних втрат та процентів від простроченої суми.

Відповідно до ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ч. 2. Даної статті передбачає, що якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Враховуючи, що позивачем не подано жодних доказів на підтвердження того, що відповідач повідомлявся про зміну кредитора на ТОВ «Діджи Фінанс», натомість відповідач подав докази належного виконання умов кредитного договору у визначені в графікові платежів строки, суд прийшов до висновку про належне виконання Круть умов договору та припинення зобов`язання в зв`язку з його виконанням.

При цьому, позивач не позбавлений можливості вимагати від ТОВ «Фагот» повернення отриманих останнім від ОСОБА_1 коштів, сплачених в рахунок погашення зобов`язань за кредитним договором.

З вищезазначеного вбачається, що доводи ТОВ «Діджи Фінанс» про невиконання ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором №200514497 та наявність заборгованості за цим договором, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються письмовими доказами, наданими відповідачем.

З огляду на викладене у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місце знаходження: вул. Авіаконструктора І. Сікорського, 8, м. Київ, 04112, код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено та проголошено 14.10.2025 року.

Суддя: Л. В. Грицишина