Ухвала суду № 131005081, 15.10.2025, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/2936/25

Провадження № 1-кп/188/605/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2025 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ще Петропавлівка Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12025041530000117 від 21.05.2025р. відносно ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

за участю прокурора в режимі відеоконференції: ОСОБА_4

за участю потерпілої: ОСОБА_5

за участю захисників в режимі відеоконференції: ОСОБА_6 , ОСОБА_7

за участю обвинуваченого: ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт № 12025041530000117 від 21.05.2025р. відносно ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , посилаючись на те, що існують ризики, які передбачені ст. 177 КПК України. На сьогоднішній день вказані ризики не зникли і не зменшились, отже продовжують існувати, в зв`язку з чим прокурор просить задовольнити клопотання, яке мотивоване тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років, у зв`язку з чим, розуміючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним, останній може переховуватись від суду з метою уникнення покарання, незаконно впливати на потерпілого та свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, обвинувачений може змінити місце фактичного мешкання, перетнути державний кордон поза пунктами пропуску, виїхати на тимчасово окуповану територію України та переховуватися від суду. Цей ризик підтверджується тими обставинами, що обвинувачений ОСОБА_3 як військовослужбовець, який тривалий час знаходився в районі ведення бойових дій, значно краще ніж пересічний громадянин України володіє інформацією щодо місць проходу на територію, яка тимчасово непідконтрольна органам державної влади України, і може використовувати вказану інформацію для переховування на вказаній території. Ризик незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадження підтверджується тим, що обвинувачений проходить військову службу в одній військовій частині зі свідками, отже цей ризик є актуальним, як і ризик незаконно впливати на потерпілу, оскільки обвинувачений ознайомлений з матеріалами кримінального провадження і має доступ до анкетних даних потерпілої. Крім того, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки характер та тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, а також навички останнього поводження з вогнепальною зброєю як військовослужбовця та доступ під час виконання службових обов`язків до вогнепальної зброї та бойових припасів, в тому числі до не облікованих, свідчать про підвищену небезпеку останнього.

Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала клопотання прокурора та зазначила, що обвинувачений обов`язково повинен перебувати під вартою, оскільки одразу після скоєння дорожньо-транспортної пригоди він залишив місце пригоди, переховувався, маючи намір сховатися від поліції, і у разі зміни запобіжного заходу обвинуваченому він може зникнути в невідомому напрямку.

Захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 також заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили змінити запобіжний захід цілодобовий домашній арешт, посилаючись на ті обставини, що обвинувачений не має наміру переховуватись від суду, чинити тиск на свідків чи потерпілу та вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисників.

Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Вирішуючи питання про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частина 2 ст. 177 КПК України зазначає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, чим перешкоджати здійсненню провадження у справі, незаконно впливати на свідків та потерпілу і продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Розглядаючи доведеність наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, судом враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років, у зв`язку з чим, розуміючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним, останній може переховуватись від суду з метою уникнення покарання, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілу та свідків. Крім того, обвинувачений може повернутися до місця проходження служби, що значно ускладнить розгляд вказаного кримінального провадження, а також є ризик перетинання державного кордону поза пунктами пропуску, виїхати на тимчасово окуповану територію України та переховуватися від суду, оскільки, як повідомила потерпіла в судовому засіданні та підтвердив обвинувачений, після вчинення злочину він дійсно покинув місце злочину, був затриманий працівниками поліції і самостійно не повідомив відповідні органи про скоєння дорожньо-транспортної пригоди, отже, вказана поведінка обвинуваченого свідчить лише про наміри уникнення кримінальної відповідальності, що підтверджує актуальність ризику переховування від суду. До того ж, ризик незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадження підтверджується тим, що обвинувачений проходить військову службу в одній військовій частині зі свідками, отже цей ризик є актуальним, як і ризик незаконно впливати на потерпілу, оскільки обвинувачений ознайомлений з матеріалами кримінального провадження і має доступ до анкетних даних потерпілої. Крім того, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки характер та тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, а також навички останнього поводження з вогнепальною зброєю як військовослужбовця та доступ під час виконання службових обов`язків до вогнепальної зброї та бойових припасів, в тому числі до не облікованих, свідчать про підвищену небезпеку останнього.

Крім того, судом береться до уваги позиція потерпілої, яка категорично заперечує проти зміни запобіжного заходу обвинуваченому, оскільки останній, зухвало скоївши наїзд на її чоловіка, покинув місце скоєння пригоди, не надав допомогу потерпілому, не повідомив відповідні служби про подію, залишився тим самим потерпілого на вірну смерть. Також, обвинувачений не надав жодної матеріальної допомоги потерпілій протягом всього часу з моменту дорожньо-транспортної пригоди.

Стороною захисту не надані будь-які докази щодо доцільності обрання більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того судом береться до уваги, що у контексті практики ЄСПЛ ризик втечі підозрюваного, обвинуваченого оцінюється не лише на основі суворості можливого вироку, а має досліджуватися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Заслухавши доводи захисників щодо необґрунтованості клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обґрунтування щодо зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, суд вважає їх такими, що не є переконливими при розгляді вказаного клопотання.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченій менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів, без зменшення розміру застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177,182-183, 331, 369, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити запобіжний захід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12025041530000117 від 21.05.2025р. строком на 60 (шістдесят) днів з 15:00 год. 15.10.2025 року до 15:00 год. 13.12.2025 року включно.

Визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 60 (шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) грн. 00 коп.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у вказаному розмірі протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної судом суми застави, обвинувачений підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_3 покласти такі обов`язки:

Прибувати за кожною вимогою до суду;

Не відлучатися з населеного пункту, в якому мешкає, без дозволу суду;

Утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.

З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі якщо він не з`явиться за викликом до суду з неповажних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або порушить інші покладені на нього судом обов`язки застава звертається в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1