Вирок № 131004564, 03.10.2025, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/3369/24

№ 1-кп/183/2051/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2025 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасників провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження №12024041350000185стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Смиківці Тернопільського району Тернопільської області, громадянина України, який має базову середню освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судимого:

25 березня 2024 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років,

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

встановив:

05 лютого 2024 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебували у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , де разом розпивали алкогольні напої.

В ході спільного вживання алкогольних напоїв, у ОСОБА_4 виник словесний конфлікт з ОСОБА_6 , який вдалося зупинити та вказані особи продовжили спільно вживати алкогольні напої.

Далі, 05 лютого 2024 року, приблизно о 16 годині 50 хвилин, між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , повторно виник словесний конфлікт, в результаті чого ОСОБА_4 , завдав одного удару кулаком лівої руки в область обличчя ОСОБА_6 , на що останній почав нецензурно виражатися в бік ОСОБА_4 , та в ході даного спілкування у ОСОБА_4 виник прямий умисел на позбавлення життя ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій прямий умисел, 05 лютого 2024 року, приблизно о 16 годині 52 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , взяв зі столу кухонний ніж та діючи умисно, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого, тримаючи ніж у лівій руці лезом до низу наніс один удар з права на ліво вниз в область шиї ОСОБА_6 з лівої сторони, спричинивши своїми умисними діями ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: різаної рани шиї зліва, з пораненням лівої внутрішньої яремної вени та проникаюча у ліву плевральну порожнину /лівобічний пневмоторакс - повітря у плевральні порожнині/, яка ускладнилася розвитком лівосторонньої нижньодольової пневмонії, з лівостороннім серозно-фібринозним плевритом, що призвело до легенево-серцевої недостатності та інтоксикації. Вказані тілесні ушкодження, у своїй сукупності, за ступенем тяжкості, відносяться до тяжких, як небезпечні для життя та призвели до смерті ОСОБА_6 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 у хірургічному відділенні КП «Новомосковська ЦРЛІЛ».

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю та зазначив, що обставини в обвинувальному акті викладені правильно. Пояснив, що 05 лютого 2024 року, перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , тримаючи кухонний ніж лівою рукою, наніс один удар в область шиї ОСОБА_6 , після чого ніж кинув, також бачив, що у потерпілого тече кров. Зазначив, що у скоєному щиро кається.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

В судовому засіданні у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст вищенаведених обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких обвинуваченим ОСОБА_4 скоєно злочин, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували.

З урахуванням думки прокурора, обвинуваченого, захисника, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та вважає можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, дослідженням проведених у кримінальному провадженні судових експертиз, на які посилається сторона обвинувачення, а також документів, що характеризують особу обвинуваченого.

При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.

З досліджених судом лікарського свідоцтва про смерть №189н, висновку експерта №189н від 22.02.2024 року, висновку експерта №189н/д від 22.02.2024 року, вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в хірургічному відділенні КП «Новомосковська ЦРЛІЛ» від тілесних ушкоджень у виді різаної рани шиї зліва, з пораненням лівої внутрішньої яремної вени, та проникаюча у ліву плевральну порожнину /лівобічний пневмоторакс - повітря у плевральні порожнині/, яка ускладнилася розвитком лівосторонньої нижньодольової пневмонії, з лівостороннім серозно-фібринозним плевритом, що призвело до легенево-серцевої недостатності та інтоксикації, які у своїй сукупності, за ступенем тяжкості, відносяться до тяжких, як небезпечні для життя, у даному випадку привели до смерті потерпілого, заподіяні предметом з гострим ріжучим краєм, яким могло бути лезо клинка ножа, та виниклизадовго донастання смертіпотерпілого,можливо 05.02.2024року,та знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті потерпілого.

Оцінивши в сукупності всі докази у справі, в межах обраного обсягу та порядку дослідження доказів, суд дійшов до однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, доведена у повному обсязі і його умисні дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі.

Суд приймає до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив особливо тяжкий злочин.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до вимог, передбачених ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини, а також готовністю нести кримінальну відповідальність.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до вимог, передбаченою ч. 1 ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Посилання в обвинувальному акті на рецидив кримінальних правопорушень, як на обтяжуючу покарання обставину, суд вважає безпідставним, оскільки судимість ОСОБА_4 за вироком від 19.05.2010 року Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області була погашена 07.05.2023 року, тобто на момент вчинення злочину він вважався таким, що не має судимості.

Крім того, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, на обліку у лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

За таких обставин, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та його ставлення до вчиненого, а також відсутність підстав для призначення ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України, а саме нижче від найнижчої межі чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції частини 1 статті 115 КК України, у виді позбавлення волі на рівні мінімальної межі санкції статті, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам, обставинам, що пом`якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.

Таке покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Вирішуючи питання визначення остаточного покарання суд враховує, що ОСОБА_4 вчинив злочин за ч. 1 ст. 115 КК України до постановлення вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.03.2024 року, тому суд вважає за необхідне призначити йому остаточне покарання відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 370, 371, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.03.2024 року, яким ОСОБА_4 засуджено до позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк сім років три місяці.

Строк відбування покарання рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

Зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання за даним вироком строк тримання під вартою, з моменту його затримання 05 лютого 2024 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 року на вилучене 05 лютого 2024 року під час огляду місця події майно: змив з руків`я та з клинку ножа дистильованою водою на стерильний марлевий тампон зі слідами речовини бурого кольору, дерев`яний кухонний ніж, руків`я якого світло-коричневого кольору, на клинку якого виявлено сліди речовини бурого кольору,виріз з ковдри синього кольору з плямами речовини бурого кольору, виріз з ковдри світло-рожевого кольору з плямами речовини бурого кольору, змив з поверхні металевої чарки дистильованою водою на стерильний марлевий тампон, дві металеві чарки, фрагмент (слід) папілярних ліній з пластикової пляшки, який було відкопійовано на липку стрічку, змив зі скляної пляшки 0.25т.м Хлібний дар дистильованою водою на стерильний марлевий тампон, пластикова пляшка, скляна пляшка 0.25 т.м Хлібний дар - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 року на вилучене 05 лютого 2024 року під час затримання ОСОБА_4 майно: шкіряну куртку, чорного кольору без бірок, зі слідами речовини бурого кольору на передній частині; светр темного кольору з надписом «ExpandClub», зі слідами речовини бурого кольору; штани джинсові, синього кольору, зі слідами речовини бурого кольору - скасувати.

Речові докази:

- змив з руків`я та з клинку ножа дистильованою водою на стерильний марлевий тампон зі слідами речовини бурого кольору; дерев`яний кухонний ніж, руків`я якого світло-коричневого кольору, на клинку якого виявлено сліди речовини бурого кольору; виріз з ковдри синього кольору з плямами речовини бурого кольору; виріз з ковдри світло-рожевого кольору з плямами речовини бурого кольору; змив з поверхні металевої чарки дистильованою водою на стерильний марлевий тампон; дві металеві чарки; фрагмент (слід) папілярних ліній з пластикової пляшки, який було відкопійовано на липку стрічку; змив зі скляної пляшки 0.25 т.м Хлібний дар дистильованою водою на стерильний марлевий тампон; пластикову пляшку; скляну пляшку 0.25 т.м Хлібний дар; джинсові штани синього кольору зі слідами речовини бурого кольору, які належать ОСОБА_6 ; шкіряну куртку, чорного кольору без бірок, зі слідами речовини бурого кольору на передній частині; светр темного кольору з надписом «ExpandClub», зі слідами речовини бурого кольору; штани джинсові, синього кольору, зі слідами речовини бурого кольору; відібрані нігтьові зрізи з правої та лівої руки ОСОБА_4 ; відібрані змиви з правої та лівої руки ОСОБА_4 ; відібрані зразки крові ОСОБА_4 ; відібрані зразки букального епітелію ОСОБА_4 ; відібрані зразки крові ОСОБА_6 - знищити;

- DVD-R диск, який є додатком до протоколу проведення слідчого експерименту від 05.02.2024 року за участі ОСОБА_4 ; DVD-R диск, який є додатком до протоколу проведення слідчого експерименту від 12.03.2024 року за участі свідка ОСОБА_7 ; DVD-R диск, який є додатком до протоколу проведення слідчого експерименту від 15.03.2024 року за участі свідка ОСОБА_8 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк, з моменту вручення копії вироку.

Вирок суду у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Суддя ОСОБА_1