Ухвала суду № 130997119, 13.10.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/40898/17-ц

пр. № 2-505/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2025 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Ільєвої Т.Г.,

при секретарі Романенко Д.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури м. Києва, Генерального прокурора України Луценка Юрія про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до Прокуратури м. Києва, Генерального прокурора України Луценка Юрія про стягнення коштів, надійшли для розгляду судді Підпалому В.В. після проведення повторного автоматичного розподілу, у зв`язку із задоволенням заяви про самовідвід судді Вовка С.В.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Підпалого В.В. від 10 грудня 2019 року по справі було зупинено провадження до залучення до участі у справі правонаступника.

Згідно довідки від 28.10.2020 П`ятої Київської державної нотаріальної контори вбачається, що станом на 28.10.2020 року єдиним спадкоємцем за заповітом ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

29.05.2025 ухвалою судді Ільєвої Т.Г. прийнято цивільну справу № 757/40898/17-ц за позовом ОСОБА_2 до Прокуратури м. Києва, Генерального прокурора України Луценка Юрія про стягнення коштів до свого провадження та поновлено провадження у справі.

Одночасно вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

21.08.2025 до суду надійшло клопотання Офісу Генерального прокурора, в якому представник просив суд закрити провадження у справі, так як правовідносини у даній справі не допускають правонаступництво.

13.10.2025 до суду надійшли заяви представників Київської міської прокуратури, Офісу Генерального прокурора, в яких останні просять закрити провадження у справі, так як правовідносини у даній справі не допускають правонаступництво.

Позивач в судове засідання не з`явився, про місце і час судового засідання повідомлявся належним чином.

Враховуючи, що учасники по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно з ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Нормами ч. 6 ст. 13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У своїй постанові від 16.05.2018 року по справі № 183/4229/14 Верховний суд зазначив, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.

Отже ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_2 15.05.2017 звернувся до Генерального прокурора України з приводу невиконання органами прокуратури рішення Печерського районного суду м. Києва від 30.08.2004 у справі № 2-1070-1/04, яким визнано бездіяльність прокуратури м. Києва, у зв`язку із неприйняттям за заявою ОСОБА_2 процесуального рішення в порядку ст. 97 КПК України.

Позивач вважає вказане рішення Печерського районного суду невиконаним, оскільки 12.06.2017 з прокуратури м. Києва отримав відповідь від 01.06.2017 № 17/2/1-19916-14 про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР.

За вказаних підстав, просить суд стягнути з відповідачів солідарно кошти за невиконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 30.08.2004 в розмірі 2 тис. євро.

Також, судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить актовий запис від 23.07.2019 № 12438 у Книзі реєстрації смертей.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.12.2019 зупинено провадження у справі № 757/40898/17-ц до залучення до участі у справі правонаступника.

Судом встановлено, що згідно з довідкою від 28.10.2020, виданою П`ятою Київською державною нотаріальною конторою, станом на 28.10.2020 єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 за заповітом є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.05.2025 поновлено провадження у справі та залучено до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 .

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_2 просив суд стягнути на його користь моральну шкоду, завдану невиконанням судового рішення.

Підставами позову позивачем зазначено ст. ст. 1167, 1173, ч. 6 ст. 1176 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 1176 ЦК України, за відсутності підстав для застосування ч. 1 цієї статті, в інших випадках заподіяння шкоди органом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органом досудового розслідування, прокуратури або судом, така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органами державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).

У позовній заяві ОСОБА_2 не вказано фактичних обставин, передбачених ст. 1176 ЦК України або заподіяння позивачу матеріальної шкоди, отже предметом позову позивачем визначено відшкодування моральної шкоди.

Так, частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Водночас, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 1230 ЦК України установлено, що до спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя.

У постанові від 07.02.2019 у справі № 752/17889/14 Верховний Суд виснував, що оскільки на момент смерті спадкодавця відсутні правові підстави (зокрема судові рішення) на підставі яких особі належали певні виплати, то і правонаступництво у такій справі не допускається.

Таким чином, оскільки, на момент смерті ОСОБА_2 , були відсутні правові підстави (судові рішення, інші документи) на підставі яких йому належать виплати, які є предметом спору у цій справі, спірні правовідносини не передбачають правонаступництва.

Отже, Законом не передбачено можливості переходу права на відшкодування моральної шкоди до спадкоємців у разі смерті громадянина.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17.02.2022 у справі № 463/3828/15-ц за позовом особи до Головного управління Міністерства внутрішніх справ У країни у Львівській області, Львівської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями органів досудового розслідування, залишивши без змін ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі.

Таким чином, провадження в цій справі підлягає закриттю, оскільки спірні правовідносини нерозривно пов`язані із особою померлого позивача ОСОБА_2 та не допускають правонаступництва.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.255, 256, 260, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Закрити провадження у цивільній справі № 757/40898/17-ц за позовом ОСОБА_2 до Прокуратури м. Києва, Генерального прокурора України Луценка Юрія про стягнення коштів за невиконання рішення.

Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення через Печерський районний суд м. Києва.

Повний текст ухвали складено 13 жовтня 2025 року.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА