Вирок № 13099150, 14.04.2009, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 1-36/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2009 року

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Якутюка B.C.,

при секретарі Давиденко М. В.,

з участю прокурора Власова Є.К.,

підсудної ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Богуславі кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Кормань Сокирянського району Чернівецької області, громадянки України, українки, освіта неповна середня, тимчасово не працюючої, одруженої, проживаючої в АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 та ч.3 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2008 року, точної дати не встановлено, ОСОБА_1, перебуваючи на речовому ринку в м. Вінниця, з метою отримання підробленого пенсійного посвідчення, для безкоштовного проїзду в приміському залізничному транспорті, за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою передала їй свою фотокартку та вказала свої анкетні дані після чого отримала від неї пенсійне посвідчення з своєю фотокарткою та відтисками печатей Сокирянського РАйСН Чернівецької області, за що заплатила даній особі 7 гривень.

Після цього, вона, 12 січня 2009 року близько 07 години 20 хвилин, слідуючи в приміському електропоїзді № 6341 сполученням ст. Цвіткове - ст. Миронівка, перед відправленням поїзда зі ст. Таганча Одеської залізниці, що являється адміністративною територією с. Іванівка Богуславського району Київської області, з метою безкоштовного проїзду, предявила провіднику вищевказаного поїзда завідомо підроблене пенсійне посвідчення № 104468 на її ім»я, після чого була затримана працівниками міліції у вказаному приміському електропоїзді і підроблене пенсійне посвідчення в неї було виявлено та вилучено.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів передбачених ч.2 та ч.3 ст. 358 КК України, визнала повністю, розкаялась у вчиненому та пояснила, що в кінці вересня 2008 року точного дня та часу не памятає вона знаходилась в місті Вінниця, провідувала своїх дітей. Коли їхала від дітей до залізничного вокзалу в місті Вінниця проходила речовий базар. На базарі до неї підійшов невідомий чоловік та запитав чи вона пенсіонерка і запропонував їй придбати в нього пенсійне посвідчення, щоб їздити в електропоїздах безкоштовно і що для цього потрібна лише її фотокартка.За це він попросив сім гривень. Вона дала тому чоловікові свою фотокартку, він в її присутності вклеїв до бланку пенсійного посвідчення та поставив два відтиска на печатки і запитав на яке прізвище його заповнити. Вона назвала йому своє прізвище, ім»я по-батькові та свій рік народження, які він при їй записав в бланк пенсійного посвідчення, але потім порахувавши що вік не достатній і виправив рік народження на 1950 рік. В бланку пенсійного посвідчення він записав дату видачі, ким видане та поставив підпис. Потім він віддав їй посвідчення і пішов, а вона з пересадками електричками поїхала додому. Придбане нею підроблене пенсійне посвідчення не використовувала, бо боялась і нікому не показувала..

12 січня 2009 року о 06 годині 35 хвилин, вона сіла на залізничній платформі «Завадівка» в приміський електропоїзд сполученням Цвіткове - Миронівка, щоб доїхати до міста Миронівка куди їхала продати картоплю, щоб мати гроші на прожиття. Коли електропоїзд майже зупинився на ст. Таганча, до неї підійшли провідники і запитала що в неї за проїзд. Вона сказала, що в неї для проїзду є пенсійне посвідчення і предявила це підроблене пенсійне посвідчення, за що їй вибили квиток. Після цього до неї підійшли працівники міліції, виявили в пенсійному посвідченні ознаки підробки, та сказали їй що воно підроблене і склали протокол яким вилучили його. В скоєному вона щиро розкаюється і просила суд суворо її не карати.

Враховуючи те, що підсудна ОСОБА_1 не оспорює фактичні обставини справи, й судом встановлено, що вона правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності її позицій, заслухавши думку учасників судового розгляду та розяснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Злочинні дії підсудної ОСОБА_1 правильно кваліфіковані органом досудового слідства по ч.2 та ч.3 ст. 358 КК України, поскільки вона дійсно в вересні 2008 року на речовому ринку в м. Вінниця за попередньою змовою з невстановленою особою з метою отримання підробленого пенсійного посвідчення, передала останньому свою фотокартку та вказала анкетні дані, після чого отримала пенсійне посвідчення з відтисками печаток Сокирянського РайСН Чернівецької області, після чого 12 січня 2009 року, використала підроблене пенсійне посвідчення, предявивши його провіднику вагона на ст. Таганча в приміському електропоїзді ст. Цвіткове - ст. Миронівка.

Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, її особу та обставини, що помякшують і обтяжують покарання.

До обставин, що помякшують покарання підсудної, суд відносить те, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаялась у скоєному, має зрілий вік, сприяла повному та обєктивному розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудної, суд не вбачає.

Враховуючи обставини, що помякшують покарання підсудної ОСОБА_1, її щире каяття, суд вважає за можливе призначити їй покарання в межах санкції ч.2 та ч.3 ст. 358 КК України у виді позбавлення волі, але з урахуванням її особи, приходить до висновку про можливість застосування щодо неї ст. 75 КК України та звільнення її від відбування покарання з випробуванням.

Речові докази по справі: подрібнене пенсійне посвідчення № 104468 на імя ОСОБА_1 та безкоштовний квиток № 022936 - знищити.

Судові витрати по справі в сумі 525 грн.84 коп. 3а проведення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертиз підлягають стягненню з підсудної на користь експертної установи.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 358 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 358 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк один рік.

На підставі ст. ст. 70, 72 КК України ОСОБА_1 за сукупністю злочинів шляхом повного складання призначених покарань визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк один рік і шість місяців.

На підставі ст. 75 КК України засуджену ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_1 такі обовязки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

Речові докази по справі: подрібнене пенсійне посвідчення № 104468 на імя ОСОБА_1 та безкоштовний квиток № 022936 - знищити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Черкаській області (код:25574009, рахунок 35223003000037, банк: УДК в Черкаській області, МФО 854018) 525 грн.84 коп. (пятсот двадцять пять грн.84 коп.), судових витрат по справі за проведення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертиз.

На вирок суду може бути подано апеляцію до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку, через Богуславський районний суд.