Ухвала суду № 130990998, 15.10.2025, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/11695/20

н/п 2/766/1393/25

УХВАЛА

15 жовтня 2025 р. м.Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого судді Ус О.В., за участі секретаря судового засідання Петішкіна О.О., розглянувши матеріали цивільної справим за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Херсонобленерго» про визнання незаконними та скасування висновку комісії від 08.08.2018 р. та акта про порушення від 31.07.2018 р., стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває вищевказана справа, яка розглядається в порядку загального позовного провадження.

Підготовче провадження по справі закрите 13.07.2021 р., справа призначена до розгляду за суттю, задоволено клопотання позивачки про виклик свідка ОСОБА_2

28.10.2021 р. розгляд справи відкладений за заявою позивачки для укладення договору з новим представником.

13.12.2021 р. представник позивачки адвокат Васильєва М.В. (за дорученням Херсонського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги № 4599-Д) подала заяву паро ознайомлення з матеріалами справи.

24.01.2022 р. судове засідання не відбулося через перебування головуючого у іншому судовому процесі, розгляд справи відкладено на 18.05.2022 р.

24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено.

Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ підсудну Херсонському міському суду Херсонської області.

Рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 р. «Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області», зокрема вирішено відновити з 1 червня 2023 року роботу Херсонського міського суду Херсонської області, територіальну підсудність судових справ якого змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22 (зі змінами, внесеними розпорядженням Голови Верховного Суду від 26 вересня 2022 року № 52), від 10 січня 2023 року № 2. Датою початку процесуальної діяльності, зокрема, Херсонського міського суду Херсонської області визначено 12 червня 2023 року.

Після відновлення роботи суду, проведення інвентаризації, призначено розгляд справи було призначено на 22.05.2024 р., 27.11.2024 р., 25.02.2025 р., 23.06.2025р., 23.06.2025 р., 31.07.2025 р., 15.10.2025 р.

При цьому позивачка в жодне з призначених засідань не прибула, про причину своєї неявки суд не повідомила, заяву про розгляд справи у її відсутність суду не направила.

15.10.2025 р. на електронну адресу суду без КЕЦП надійшло клопотання адвоката Васильєвої М.В. про відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану, оскільки вона перебуває за кордоном, а позивачка та її чоловік у Кіровоградській області, а їх син, якого вона просила допитати в якості свідка за кордоном.

В судове засідання сторони не прибули.

У частині третій статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Слід зазначити, що положеннями Цивільного процесуального кодексу України не передбачена можливість «відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану».

Крім того, відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 26 ЗУ "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Поняття розумних строків розгляду справи в контекстіст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не тотожне (не ідентичне) поняттю процесуальних строків в національних системах права. Право Європейського Суду з прав людини є «автономним» і його тлумачення Судом Конвенції не пов`язане з тлумаченням права національними судами.

Європейський Суд з прав людини оцінює «розумність» тривалості провадження з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявника та інші.

В пункті 1.6. Європейської хартії про статус суддів (Рада Європи, 1998 р.) з урахуванням положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом» зазначено, що на державу покладається обов`язок забезпечувати суддів всіма засобами, необхідними для належного виконання їхніх завдань, і зокрема, для розгляду справ в межах розумного періоду часу.

У пункті 33, 35 Рекомендації СМ/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухваленою Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 року, підкреслено, що кожна держава повинна виділяти судам достатньо ресурсів, приміщень та устаткування, щоб вони могли функціонувати відповідно до стандартів, викладених у ст.6 Конвенції, а також щоб судді могли ефективно працювати.

З огляду на поточну ситуацію, яка склалася, суд здійснює свою діяльність у штатному режимі. З метою дотримання розумних строків розгляду справи та недопущення порушення конституційних прав учасників справ на судовий захист, оскільки неодноразове відкладення розгляду справи буде суперечити принципу ефективності судового процесу, який направлено на недопущення затягування строків розгляду справи, підстав для відкладення розгляду справи до закінчення у зв`язку з воєнним діями в Україні немає.

Проте факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для відкладення розгляду справи до його закінчення без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на діяльність учасника справи.

Враховуючи викладене, клопотання відповідачів щодо відкладення розгляду справи до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні задоволенню не підлягає.

Позивачка не позбавлена права приймати участь в справі в режимі відеоконференції або подати до суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Також неможливість забезпечити в судове засідання явку свідка не є підставою для відкладення розгляду справи. Посилання в заяві на перебування чоловіка позивачки, який має від неї довіреність разом з нею в Кіровоградській області є взагалі недоречним, оскільки він не є учасником справи, не був допущений до участі в якості представника позивачки, оскільки справа розглядається в порядку загального позовного провадження, а останній не є адвокатом.

ОСОБА_3 не позбавлена права звернутися самостійно (або через представника) до Південного міжрегіонального центра з заявою про надання їй правничої допомоги іншим адвокатом, контакти найближчого бюро можна знайти за адресою https://legalaid.gov.ua. Також законом «Про безоплатну правничу допомогу» визначена можливість подати електронне звернення електронними засобами зв`язку, а додаткову інформацію про суб`єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу, порядок подачі звернення та адреси бюро правничої допомоги можна дізнатися, зателефонувавши на єдиний номер контакт-центру 0800-213-103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні та приймаються з понеділка по п`яницю з 8:00 до 18:00.

Крім того, суд додатково наголошує, що відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов`язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи, тому суд вживає вичерпних заходів для повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і захистити свої права.

За змістом ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов`язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.

Враховуючи завдання цивільного судочинства, принцип правової визначеності, поширення загального правила, закріпленого в ЦПК України, відкладення судового розгляду у випадку неявки в судове засідання будь-кого з осіб, що беруть участь у справі, за відсутності відомостей про причини неявки в судове засідання не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст. ст. 7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини і ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

Суд звертає увагу, що за приписами п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

За висновками КЦС у складі ВС у постанові від 28.10.2021 року у справі №465/6555/16-ц право на доступ до правосуддя право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Аналіз норм, вказаних у ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України дає підстави стверджувати, що повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

У згаданих нормах законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Враховуючи наведене, суд додатково звертає увагу позивачки, що наслідком її повторної неявки в судове засідання та відсутність заяви про розгляд справи у її відсутність є підставою для залишення її позову без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 240, 258-261 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання адвоката Васильєвої М.В. про відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану відмовити.

Розгляд справи відкласти до 09-00 год. 14 січня 2026 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

СуддяО. В. Ус