Ухвала суду № 130989801, 09.10.2025, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/4753/25

Провадження № 1-кп/589/876/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2025 рокум. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасників кримінального провадження:

прокурора (дистанційно) ОСОБА_3 ,

обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Шостка кримінальне провадження № 22025200000000281 від 17.09.2025 щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

м. Середина-Буда Сумської області, громадянина рф, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2 , одружений, раніше судимий,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця

м. Середина-Буда Сумської області, громадянина України, зареєстрований та фактично мешкає за адресою АДРЕСА_1 , одружений, раніше не судимий,

обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.114-2 КК України,

-08.10.2025 ухвалено рішення про призначення підготовчого судового засідання, суд,-

В С Т А Н О В И В :

07.10.2025 до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025200000000281 від 17.09.2025, щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.114-2 КК України.

Разом із обвинувальним актом надійшли також клопотання про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених.

Дане кримінальне провадження, відповідно до вимог ч.1 ст.32 КПК України підсудне Шосткинському міськрайонному суду, підстави, передбачені п. 5-8, 10 ч.1, ч.2 ст. 284 КПК України для закриття провадження відсутні, обвинувальний акт затверджений прокурором і відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстав для його повернення немає.

Також суд, дотримуючись вимог ч.4 ст.315 КПК України, роз`яснив обвинуваченим право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно них колегіально судом у складі трьох суддів.

Прокурор ОСОБА_3 просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта та, зважаючи на реальну поточну ситуацію, триваючу агресію рф проти України, здійснювати судовий розгляд у закритому судовому засіданні.

Відповідне клопотання від 08.10.2025 міститься також у матеріалах справи, де прокурор посилається на п.4 ч.2 ст.27 КПК України та на Перелік інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України, інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану, затвердженого наказом Головнокомандувача Збройних Сил України №73 від 03 березня 2022 року.

За доводами клопотання матеріли кримінального провадження містять відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, як то інформацію про місце розташування військовослужбовців та військової техніки Збройних сил України та інших військових формувань, збір і передача якої ворогу входить до складу обвинувачення у вказаному кримінальному провадженні.

Обвинувачені та захисник не заперечували проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, проте заперечували проти клопотання прокурора про здійснення судового розгляду у закритому судовому засіданні.

Крім цього стороною захисту висловлено позицію про небажання реалізовувати право на розгляд даного кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів, вважають за можливе розгляд суддею одноособово, визначеному протоколом автоматизованого розподілу головуючому судді довіряють повністю.

Вивчивши клопотання прокурора про розгляд кримінального провадження у закритому судовому засіданні та врахувавши думки сторони захисту з цього приводу суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки прокурором не доведено таку необхідність.

Під час підготовчого судового засідання з`ясовано, що відсутні перешкоди призначення судового розгляду.

За таких обставин суд, вислухавши думки учасників підготовчого провадження, вважає за необхідне призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, що надійшов до суду, суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Визначено склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Усі питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду, передбачені ст.315 КПК України, вирішені.

Крім цього у підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд обрати обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, без визначення розміру застави, посилаючись на те, що заявлені ризики, які враховані при обранні останнім запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудовогорозслідування, продовжують існувати.

Зокрема, акцентував увагу суду на наявності ризиків передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: що обвинувачені можуть переховуватись від суду, зокрема, на території рф, оскільки мають тісні зв`язки з представником держави-агресора, а місто, в якому вони проживали до затримання, знаходиться в безпесередній близькості від державного кордону з рф.

Також оскільки обвинувачені ознайомлені з матеріалами кримінального провадження, то обізнані про свідків обвинувачення, їх анкетні дані, місце проживання, що дасть змогу останнім чинити тиск на них для зміни показів на свою користь під час судового розгляду кримінального провадження.

Прокурор посилається на сталий контакт обвинувачених з представником рф, який може надати їм допомогу в переховуванні на території рф. За таких умов, за доводами прокурора, єдиним способом уникнення кримінальної відповідальності є доведення злочинних намірів до кінця, отже існує ризик продовження вчинення кримінального правопорушення та вчинення інших кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки.

Захисник проти задоволення вказаного клопотання прокурора не заперечував, додавши, що для таких категорій злочинів, у яких обвинувачуються його підзахисні, обрання іншого запобіжного заходу неможливе.

Обвинувачені також не заперечували проти обрання щодо них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, погодилися із думкою захисника.

Заслухавши думки сторін судового провадження, вивчивши доводи заявленого прокурором клопотання, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Обґрунтовуючи дане клопотання сторона кримінального провадження прокурор вказує, що слідчим відділом Управління СБ України в Сумській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025200000000281 від 17.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.114-2 КК України, яке виділене в окреме провадження з матеріалів кримінального провадження №22024200000000466.

14.04.2025 о 10 год. 20 хв. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 затримано слідчим слідчого відділу УСБУ в Сумській області, в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України.

Пізніше того ж дня, 14.04.2025, ОСОБА_4 о 20 год. 27 хв. та ОСОБА_5 о 20 год. 47 хв., в присутності їх захисників, вручено письмові повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України.

07.10.2025 обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, надійшов до суду.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачуються у поширенні інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану, з метою надання такої інформації представнику держави, що здійснює збройну агресію проти України та за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України.

Статтею 176 КПК України визначено вичерпний перелік запобіжних заходів, починаючи від найбільш м`якого, яким є особисте зобов`язання, та закінчуючи найбільш суворим запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання процесуальним ризикам, вичерпний перелік яких наводиться у п. 1-5 ч.1 вказаної статті.

Такими ризиками є спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як вбачається з доводів клопотання, 16.04.2025 на підставі ухвал слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми до підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, який неодноразово продовжено до 14.10.2025.

Вирішуючи клопотання сторони обвинувачення, суд вважає, що наразі вказані ризики не зменшились та продовжують існувати.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує, що на існування ризику переховування від суду вказують ті обставини, що ОСОБА_4 до моменту затримання, підтримував тісні контакти з представником держави-агресора (рф) та виконував поставлені ним завдання. Вказаний факт свідчить, про зацікавленість представників держави-агресора (рф) в безпосередній співпраці з ОСОБА_4 , та як наслідок наданні останньому будь-якої допомоги в переховуванні від суду на території рф. Також суд враховує, що він є громадянином рф, має на території рф близьких знайомих і родичів, регулярно перетинає кордон України з рф поза встановленими пунктами пропусків, за попередньою домовленістю з представниками рф.

Ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні підтверджується тим, що ОСОБА_4 ознайомлений з матеріалами кримінального провадження, обізнаний про свідків обвинувачення, їх анкетні дані, місце проживання, що дасть змогу чинити тиск на них для зміни показів на свою користь під час судового розгляду кримінального провадження.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_4 , також видається наявним і таким, що не зменшився і не зник, оскільки ОСОБА_4 підтримує сталий зв`язок з представником спецслужби рф та може продовжити кримінальну протиправну діяльність проти основ національної безпеки, розраховуючи на допомогу від представника держави-агресора у переховуванні на її території. Крім цього ОСОБА_4 вже засуджений за вчинення злочину проти основ національної безпеки та перебуває на іспитовому строці.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_5 суд враховує, що на існування ризику переховування від суду вказують обставини безпосередньої близькості місце проживання останнього від державного кордону з рф, його контакту з представником спецслужби рф, що може забезпечити надання допомоги у перетині кордону та переховуванні на території держави-агресора. ОСОБА_5 також має на території рф знайомих і добре обізнаний у місцевості прикордонної зони.

Ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні підтверджується тим, що ОСОБА_5 ознайомлений з матеріалами кримінального провадження, обізнаний про свідків обвинувачення, їх анкетні дані, місце проживання, що дасть змогу чинити тиск на них для зміни показів на свою користь під час судового розгляду кримінального провадження.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачується, також видається наявним і таким, що не зменшився і не зник, оскільки ОСОБА_5 підтримує контакт з представником держави-агресора та може продовжити кримінальну протиправну діяльність проти основ національної безпеки, розраховуючи як на винагороду на допомогу від представника держави-агресора у перетині кордону та переховуванні на її території.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, визначеним положеннями ст. 177 КПК України.

23.04.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо вдосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки», яким внесені зміни, зокрема, ст. 176 доповнено частиною 6, згідно з якою під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. 109-114-1,258-258-5,260,261,437-442 КК України, за наявності ризиків зазначених у ст. 177 КПК України, застосовується запобіжний захід визначений п.5 ч.1 цієї статті, тобто тримання під вартою безальтернативно.

Водночас відповідно до ч.1ст.178 КПК Українипри вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, визначені даної нормою.

Так, суд враховує тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років та відповідно до ст.12 КК України даний злочин є особливо тяжким.

Обвинувачений ОСОБА_4 є особою похилого віку, даних про хвороби у суду немає, на обліку і лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має постійне місце проживання, раніше судимий за ч. 1 ст. 110 та ч. 2 ст. 436-2 КК України вирокомЗарічного районного суду м. Суми від 29.05.2023, яким призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, без конфіскації майна, звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; ризик повторення протиправної поведінки суд оцінює як високий.

Обвинувачений ОСОБА_5 є особою похилого віку, даних про хвороби у суду немає, на обліку і лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, раніше не судимий; ризик повторення протиправної поведінки суд оцінює як середній.

Також згідно з абз. 8 ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Враховуючи вищевикладені підстави та обставини, передбачені ст. 177, 178 КПК України, характер обвинувачення та встановлених ризиків, з огляду на вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України суд не визначає розмір застави.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги, що в межах судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від правосуддя, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та продовжити кримінальну протиправну діяльність, отже клопотання є обґрунтованим, гарантуватиме виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків та виправдовує подальше їх застосування, тому клопотання прокурора підлягає задоволенню та до обвинувачених необхідно застосувати запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою на максимальний строк 60 днів без визначення розміру застави.

Згідно ч.1 ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду, суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 183, 314-316, ч.2 ст. 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Підготовче провадження закінчити.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження №22025200000000281 від 17.09.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.114-2КК України, суддеюодноособово у відкритому судовому засіданні у залі суду Шосткинського міськрайонногосуду Сумськоїобласті на 16 жовтня 2025 року о 14 годині 00 хвилин.

Викликати в судове засідання: прокурора, уповноваженого на участь у справі, обвинувачених і захисника.

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинувачених - задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 07.12.2025 включно.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 07.12.2025 включно.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, протягом 5 днів з дня вручення їй копії ухвали.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 13.10.2025.

СуддяОСОБА_1