Постанова № 1309874, 22.01.2008, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

22.01.08 Справа № 5/162

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства “Лужанський експериментальний завод” від 29.10.2007 р. № 588

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.10.2007 р.

у справі № 5/162

за позовом Державного підприємства “Лужанський експериментальний завод” (далі –ДП “Лужанський експериментальний завод”), смт.Лужани Кіцманського р-ну Чернівецької обл.

до ВАТ “Чернівцігаз”, м.Чернівці

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТзОВ “Відродження”, м.Київ

про повернення безпідставно отриманих коштів у сумі 36 167, 85 грн.

За участю представників сторін:

від позивача –Зінчук П.Ф. (юрисконсульт, довіреність № 857 від 29.12.2006 р. у матеріалах справи, а.с.73);

від відповідача –не з”явився;

від третьої особи - не з”явився

Представнику позивача роз”яснено його права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

Оскільки позивач не заявляв клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2007 р., 25.12.2007 р.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 16.10.2007 р. у справі № 5/162 (суддя Дутка В.В.) в задоволенні позову про стягнення безпідставно отриманих коштів за період з 01.02.2007 р. по 19.06.2007 р. у сумі 35 384, 19 грн. основного боргу, 783, 66 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами відмовлено повністю за безпідставністю.

Позивач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю, з наступних підстав: судом першої інстанції не визначено, який газ з 01.02.2007 р. насправді транспортувався до ДП “Лужанський експериментальний завод” і чи транспортувався він саме відповідачем; право власності на газ переходить до позивача на комерційному вузлі обліку газу, розташованому на лінії розмежування заводської мережі та газорозподільної мережі (тобто на заводському лічильнику газу), а до цього часу транспортується газ постачальника; висновок господарського суду про те, що відповідач надавав послуги саме ДП “Лужанський експериментальний завод”, не відповідає дійсності; послуги відповідача по транспортуванню газу не надавались; рішення судів по інших справах не можуть мати преюдиційне значення, оскільки позивач не брав у них участь; актом приймання-передачі від 31.01.2007 р. газові мережі фактично вилучені від позивача та передані на баланс Чернівецькій філії ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”; посилання відповідача на сам факт надходження газу на завод не є доказом виконання зобов”язань за договором на транспортування природного газу і ін.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення з підстав, викладених у ньому.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі виставлених ВАТ “Чернівцігаз” рахунків за транспортування газу ДП “Лужанський експериментальний завод” частково їх оплачував (а.с.32-55) з метою запобігання відключення від газопостачання, про що свідчать приписи відповідача від 04.04.2007 р. (а.с.18), 25.04.2007 р. (а.с.18), 25.05.2007 р. (а.с.18), 11.06.2007 р. № 18 (а.с.15), 16.07.2007 р. № 19 (а.с.16).

Одночасно ТзОВ “Відродження” пред”явило ДП “Лужанський експериментальний завод” вимогу по оплаті з 01.02.2007 р. послуг з транспортування газу.

1 червня 2005 року між ТзОВ “Відродження” (постачальник за договором, третя особа в справі) і ДП “Лужанський експериментальний завод” (споживач за договором, позивач у справі) був укладений договір № 01-06/ПГ постачання природного газу з терміном дії до 31 грудня 2005 року (а.с.79-82).

Відповідно до п.9.1 вказаного договору якщо до завершення строку дії жодна зі сторін в письмовій формі не заявить про своє бажання розірвати договір, то він вважається продовженим на невизначений строк. При цьому кожна зі сторін має право в будь-який час розірвати договір, попередивши про це іншу сторону не менше, ніж за один місяць письмово.

31 січня 2007 року підписана додаткова угода № 31/01-07 до договору № 01-06/ПГ постачання природного газу від 01.06.2005 р., яка є невід”ємною частиною останнього та діє до повного завершення розрахунків між сторонами (а.с.83).

Згідно з п.3.8 договору в редакції додаткової угоди приймання та передача газу, що постачається за даним договором, оформляється актами приймання-передачі газу з обов”язковим зазначенням власника ресурсу газу та є невід”ємною частиною даного договору. Акт приймання-передачі газу є підставою для здійснення остаточних розрахунків між постачальником і споживачем. Акти прийому-передачі газу складають уповноважені представники сторін у двох примірниках до 5 числа місяця, наступного за звітним.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу ДП “Лужанський експериментальний завод” слід задоволити частково, рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.10.2007 р. у справі № 5/162 скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задоволити частково, стягнути з відповідача на користь позивача 35384, 19 грн. основного боргу, 378, 07 грн. 3 % річних, а в задоволенні решти (405, 59 грн.) відсотків за користування чужими грошовими коштами відмовити.

При цьому колегія виходила з наступного.

Судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю, оскільки трьохсторонній договір на транспортування природного газу від 02.01.2004 р. № 06/03-3814 7432, укладений між ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України”, ВАТ “Чернівцігаз” і ДП “Лужанський експериментальний завод”, сторонами в установленому законом порядку не розірваний, не визнаний недійсним, то спірні кошти набуті відповідачем на підставі укладеного між сторонами договору та не можуть вважатись безпідставно набутими в розумінні статті 1212 ЦК України.

Проте колегія суддів не погоджується з таким висновком господарського суду з огляду на наступне.

Без факту виконання зобов”язань, передбачених у договорі, останній сам по собі є лише декларацією та не породжує жодних підстав на отримання майна чи коштів. Факт виконання зобов”язань за договором на транспортування природного газу від 02.01.2004 р. № 06/03-3814 7432 відповідачем не підтверджено. Виставлення рахунку не засвідчує факт надання послуг.

У матеріалах справи відсутні та на виконання вимог ухвал суду апеляційної інстанції від 04.12.2007 р., 25.12.2007 р. ВАТ “Чернівцігаз” не подано доказів надання ДП “Лужанський експериментальний завод” послуг з транспортування природного газу за спірний період –лютий-квітень 2007 року.

На відміну від ВАТ “Чернівцігаз” ТзОВ “Відродження” представило такі докази, а саме: акти приймання-передачі газу за спірний період –лютий-квітень 2007 року, які є невід”ємними частинами договору та підставою для здійснення остаточних розрахунків між постачальником і споживачем.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, споживач природного газу ДП “Лужанський експериментальний завод” проводив розрахунки за транспортування природного газу з 01.02.2007 р. виключно з постачальником, тобто з ТзОВ “Відродження”, яке в свою чергу провело оплату транспортних послуг, що підтверджується угодами закупівлі природного газу для подальшого постачання споживачам, у т.ч. і ДП “Лужанський експериментальний завод”.

Як вбачається з позовної заяви (а.с.7-8), розрахунку позовних вимог (а.с.59-62), ДП “Лужанський експериментальний завод” вважає відсотки за користування чужими грошовими коштами штрафною санкцією, яка з урахуванням вимог ч.6 ст.231 ГК України в спірний період становить 8, 5 % (облікова ставка НБУ).

Однак колегія суддів не погоджується з даною позицією скаржника, оскільки відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями є неустойка, штраф, пеня, а обов”язок по сплаті відсотків за користування чужими грошовими коштами виникає в силу закону.

Так, згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки договором не встановлений інший розмір відсотків, ніж 3 % річних, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне перерахувати розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами.

35 384, 19 грн. (сума основного боргу) х 3 % / 365 днів х 130 днів (прострочений період з 15.03.2007 р. по 20.07.2007 р.) = 378, 07 грн.

Оскільки матерілами справи підтверджено сплату ТзОВ “Відродження” послуг з транспортування природного газу за спірний період – лютий-квітень 2007 року, то відповідно до ст.1212 ЦК України кошти в розмірі 35 384, 19 грн. основного боргу, 378, 07 грн. 3 % річних, отримані ВАТ “Чернівцігаз”, підлягають поверненню ДП “Лужанський експериментальний завод”.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст.33 ГПК України).

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Чернівецької області не відповідає матеріалам справи, не грунтується на чинному законодавстві, а доводи апелянта підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.49, ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ДП “Лужанський експериментальний завод” задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.10.2007 р. у справі № 5/162 скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задоволити частково.

Стягнути з ВАТ “Чернівцігаз” (58009, м.Чернівці, вул.Винниченка, 9 А; р/р 260060100074 в банку ТзОВ КБ “Фінансова ініціатива”, м.Київ, МФО 380054, код 03336166) на користь ДП “Лужанський експериментальний завод” (59342, Чернівецька обл., Кіцманський р-н, смт.Лужани, вул.Центральна, 53; р/р 26001302789 в Укрсоцбанку м.Чернівці, МФО 356011, код 00333380) 35 384, 19 грн. основного боргу, 378, 07 грн. 3 % річних, а в задоволенні решти (405, 59 грн.) відсотків за користування чужими грошовими коштами відмовити.

Стягнути з ВАТ “Чернівцігаз” (58009, м.Чернівці, вул.Винниченка, 9 А; р/р 260060100074 в банку ТзОВ КБ “Фінансова ініціатива”, м.Київ, МФО 380054, код 03336166) на користь ДП “Лужанський експериментальний завод” (59342, Чернівецька обл., Кіцманський р-н, смт.Лужани, вул.Центральна, 53; р/р 26001302789 в Укрсоцбанку м.Чернівці, МФО 356011, код 00333380) 653, 12 грн. судових витрат за розгляд справи в судах обох інстанцій.

Доручити Господарському суду Чернівецької області видати відповідний наказ.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя М.В.Краєвська

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин