Рішення № 130981865, 29.09.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

___________________

Провадження 2/760/5238/25

В справі 760/8870/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

29 вересня 2025 року в місті Києві

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Левіцької Н.О.

представника Позивачки - адвоката Бутиріна Я.Я.

представника Відповідачів - адвоката Муравйової І.В.

розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про поділ майна набутого за час спільного проживання.

ІІ. Описова частина

16 квітня 2024 року Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про поділ майна набутого за час спільного проживання.

Позивач в позовній заяві просила визнати за нею право на частку майна, набутого за час спільного проживання з ОСОБА_4 , а саме: квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 36553189); квартири АДРЕСА_2 (реєстраційний номер 1396556180000); автомобіля Toyota Camry, 2008 р.в. з VIN НОМЕР_1 ; грошових коштів на банківських рахунках в АБ «ПІВДЕННИЙ».

Свої вимоги Позивач мотивувала тим, що познайомилася з ОСОБА_4 у 2006 році, а з 2007 року і до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 вони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу. За цей період, як зазначила Позивачка, вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет і взаємні права та обов`язки, що робить набуте майно спільною сумісною власністю відповідно до статті 74 Сімейного кодексу України.

Факт спільного проживання, на думку Позивачки, підтверджується численними доказами, серед яких особиста переписка електронною поштою та у месенджерах, наявні у позивачки оригінали договори купівлі-продажу майнових прав, акти прийому-передачі, технічні паспорти, витяги з реєстрів нерухомості та транспортних засобів, дипломи та послужні книжки ОСОБА_4 як моряка, історії найму з порталів, контракти з судновласниками, виписки з банківських рахунків, акти ОСББ про фактичне проживання Позивачки в квартирі на АДРЕСА_3 з 2017 року, виписки з сайту booking.com про спільні бронювання, фактури та поліси страхування, квитанції про оплати, декларації про доходи, велика кількість спільних фотографій і відео за період з 2007 по 2023 роки, докази замовлення товарів.

Ухвалою суду від 17 квітня 2024 року у справі було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

03 травня 2024 року до суду надійшов відзив Відповідачів на позовну заяву.

Відповідачі в відзиві позов не визнали і просили суд відмовити в його задоволенні повністю. Вони мотивували свою позицію тим, що є єдиними спадкоємцями ОСОБА_4 за законом відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України, оскільки є його рідними дітьми від єдиного зареєстрованого шлюбу.

На їх думку, Позивачка ніколи не проживала з покійним однією сім`єю, не мала з ним спільного побуту, бюджету чи взаємних прав і обов`язків, як це визначено статтею 3 Сімейного кодексу України. Вони звернули увагу суду на те, що ОСОБА_4 у всіх інвестиційних і майнових договорах з 2010 по 2012 роки зазначав про відсутність у нього шлюбу чи спільного проживання з кимось як з дружиною.

Наполягали на тому, що квартири ремонтувалися ОСОБА_4 спільно з сином, про що свідчать наявні у нього чеки, накладні та рахунки на будівельні матеріали з 2018 року.

Стверджували, що покійний проживав з дочкою ОСОБА_3 в Херсоні до 2019 року, що підтверджується довідкою №74 від 27 квітня 2024 року; ключі від квартир, документи та автомобіля він довіряв виключно сину, а не Позивачці; в медичній декларації 2020 року та трудовому договорі 2023 року довіреною особою вказаний син.

Відповідачі поставили під сумнів акт ОСББ про проживання Позивачки в будинку по АДРЕСА_3 разом з ОСОБА_4 , оскільки саме ОСББ зареєстроване лише у 2023 році. Так само Відповідачі піддають сумніву справжність чеків про оплату комунальних послуг за вказаною адресою з підписом "ОСОБА_1", оскільки цей підпис міг бути внесений пізніше. Коментуючи надані Позивачкою фотографії, зазначили, що вони дублюють поодинокі події, переважно застілля, без ознак справжнього сімейного життя.

26 липня 2024 року у підготовчому засіданні Відповідачкою ОСОБА_3 надані додаткові пояснення до відзиву. Нею детально проаналізовано фотоматеріали Позивачки і вказано на значне дублювання: наприклад, окремі фото повторюються по три рази, а загалом вони відображають лише близько десяти унікальних подій за 16 років, переважно застілля, без обіймів чи інших ознак близьких відносин. Вона також звернула увагу на те, що споживання електроенергії в квартирі на АДРЕСА_3 в період, коли зі слів Позивачки, вони там начебто жили разом з померлим, є надто низьким. Зокрема, вперше оплату здійснено лише в 2019 році, і заборгованість на той час становила лише 181,47 грн, що виключає можливість проживання там протягом двох років двох осіб, особливо при наявності електроплити. В подальші роки (2019, 2020 та 2021) споживання електроенергії також було в кілька разів менше середніх показників.

У підтвердження Відповідачка надала додаткові докази, такі як роздруківки споживання енергії, абонентські книжки «Київводоканалу», квитанції Znet, інвестиційні договори та інші документи.

02 вересня 2024 року до суду надійшла відповідь Позивача на відзив. Позивачка заперечила всі аргументи Відповідачів, стверджуючи, що документи про відсутність зареєстрованого шлюбу не спростовують фактичного спільного проживання однією сім`єю; ремонт квартир сином не виключає спільної власності на майно; проживання ОСОБА_4 з дочкою в Херсоні не заперечує його відносин з Позивачкою, оскільки вони могли жити разом в різні періоди; листування і передача ключів сину не спростовують довіри до Позивачки, яка мала копії документів; акт ОСББ засвідчено підписами сусідів, а не самою організацією, тому дата реєстрації ОСББ не впливає на дійсність довідки; фото дублювалися через технічні особливості друку електронних доказів, але загалом їх понад 600 з різноманітних подій, включаючи весілля, відпочинок тощо.

Низьке споживання електроенергії в квартирі по АДРЕСА_3 , з позиції Позивачки,, пояснюється тривалими рейсами ОСОБА_4 , під час яких вона тимчасово проживала у м. Херсоні.

Ухвалою від 17 червня 2025 року закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні Позивачка та її представник підтримали позовні вимоги, наполягаючи на достатності доказів для встановлення факту спільного проживання і права на частку майна.

Відповідачі та їх представник проти задоволення позову заперечували, мотивуючи це необґрунтованістю вимог через відсутність доказів спільного проживання однією сім`єю, ведення господарства чи бюджету.

Під час розгляду справи судом допитано свідків:

-ОСОБА_1 (Позивач допитана в якості свідка) зазначила, що вони з ОСОБА_4 познайомилися в 2006 році. В жовтні того ж року він отримав свідоцтво про розірвання попереднього шлюбу, а з 2007 року вони з ним разом почали жити в квартирі в м. Бериславі. Там же проживала і його дочка ОСОБА_5 . В 2007 році у ОСОБА_5 народилася дочка, і Позивачка залишалася там, допомагала з дитиною. В 2014 році ОСОБА_5 (Відповідачка) вже відмовилася від допомоги, після чого вони переїхали з ОСОБА_6 до її матері. Зазначила, що ОСОБА_4 часто ходив в рейси (плавання), проте вони постійно підтримували зв`язок. В 2012 році, як вказує Позивачка, вони разом купили квартиру на АДРЕСА_4 . Чоловік ( ОСОБА_4 ) запропонував, щоб в тій квартирі пожив поки його син, допоки його квартира будується, а самі вони жили в Херсоні. Гроші на ремонт квартири Відповідачу-1 давав саме його батько - ОСОБА_4 . В 2017 році, як зазначає Позивачка, вони придбали квартиру на АДРЕСА_3 , і там почали жити. Зазначила, що ОСОБА_4 постійно переказував кошти з рейсу на її банківський рахунок, що свідчить про спільний бюджет. В той період, коли ОСОБА_4 перебував у рейсах, як зазначила Позивачка, вона переїжджала в Херсон до матері. Стверджує, що вони жили з ОСОБА_4 однією сім`єю, вели спільне господарство, що підтверджується великою кількістю спільних фотографій, в тому числі - з весілля і ОСОБА_7 , і ОСОБА_5 (Відповідачів). Коли чоловік приїжджав з рейсу, вони інколи мандрували, в тому числі - за кордон. З 2022 року, як зазначила позивачка, вона проживає в Олександрії і зареєстрована там як внутрішньо переміщена особа.

-ОСОБА_8 (свідок Відповідачів) пояснила , що ОСОБА_4 був її сусідом, вони були добре знайомі. Жили з ним в одному будинку на одній сходовій клітині (в одному тамбурі), в АДРЕСА_5 ). ОСОБА_1 вона не знає і ніколи не бачила. З відповідачами жили дружно, постійно заходили один до одного, двері між квартирами не зачинялися. ОСОБА_9 проживав в квартирі до 2024 року, він був капітаном судна, був відсутній дома по 6-9 місяців.

-ОСОБА_10 (свідок Позивача) зазначила, що була добре знайома з померлим ОСОБА_4 знає , що Позивачка з ним познайомилася в 2006 році, а з 2007 року вони почали жити разом спочатку на АДРЕСА_5 , де проживала також ОСОБА_5 . Потім, коли дочка ОСОБА_5 підросла приблизно до 7 років, вони з ОСОБА_4 переїхали в квартиру Позивачки на АДРЕСА_6 , де також проживала і свідок. Зазначила, що Позивачка з ОСОБА_6 вдень проживали там, а на ніч їхали на дачу (це було в 2014 - 2015 роках). Потім ОСОБА_11 купив квартиру в Києві на вул. Обухівській, зробили там ремонт і з 2017 року переїхали жити туди. Коли ОСОБА_6 виходив в рейс, Позивачка приїжджала в Херсон. Жили вони як чоловік і жінка. Підтвердила, що приблизно в 2012-2107 роках вони жили з Позивачкою та ОСОБА_4 разом в її квартирі.

-ОСОБА_12 (свідок Позивачки) зазначила, що перебуває у дружніх стосунках з ОСОБА_13 , знає, що вони з ОСОБА_4 познайомилися в 2006 році, а з 2007 року почали проживати разом: спочатку на в АДРЕСА_5 , а потім, після сварки ОСОБА_4 з дочкою ОСОБА_3 , вони переїхали в квартиру на АДРЕСА_6 , де жила мати Позивачки і діти. Повідомила, що вони до 2015 року міцно дружили, постійно пересікалися, святкувала свята, виїжджали на море, в ліс. Після 2015 спілкувалися менше. З 2017 року вони спілкувалися лише коли ті приїжджали з Києва в Херсон. Саме позивачка займалася ремонтом квартири в Києві.

-ОСОБА_14 (свідок Позивача) - племінниця ОСОБА_1 - зазначила. Що добре була знайома з ОСОБА_4 . Вони з Позивачкою познайомилися у 2006 році і стали жити разом з 2007 року, спочатку в квартирі на АДРЕСА_4 , а потім - в квартирі ОСОБА_1 на АДРЕСА_6 . Свідок зазначила, що вона теж тоді жила у вказаній квартирі, як і баба ОСОБА_15 , а тому добре знає ці обставини. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 тоді їздили ночувати на дачу за місто. Знає, що вони з ОСОБА_4 купили першу квартиру в м. Києві, проте коли у сина ОСОБА_6 (Відповідача-1) народилася дитини, вони надали йому можливість переїхати у цю квартиру, після чого вони купили другу квартиру в Києві. Машину також придбали разом. ОСОБА_16 - жінка з інвалідністю, Позивачка оформила над нею опікунство, її не стало в 2021 році. Коли вони з ОСОБА_6 жили в Києві, за бабою ОСОБА_17 наглядала онучка, а інколи і ОСОБА_1 з ОСОБА_6 приїжджали.

-ОСОБА_18 (свідок Відповідачів) зазначив, що ОСОБА_4 він знав раніше, але більше спілкуватися з ним вони почали коли він придбав квартиру в АДРЕСА_7 , він попросив допомогти провести ремонт в квартирі, а мене є багато знайомих, які займаються необхідними роботами. Це було приблизно 2012-2014 роках. Щодо всього, що стосувалося будівництва та ремонту, зі мною спілкувалися ОСОБА_9 та його син ОСОБА_7 . Коли ОСОБА_6 не було усім займався ОСОБА_7 . Ремонт в квартирі на ОСОБА_19 він також допомагав робити, але менше, і спілкувався з цього приводу так само лише з ОСОБА_6 та його сином ОСОБА_7 . Не виключає, що бачив і ОСОБА_1 , але вона ніколи не брала суттєвої участі в ремонті. Зазначив, що поки в квартирі на вул. Обухівській проводився ремонт, в ній було неможливо жити, умови для цього були відсутні, а ремонт там проводився до 2019 року.

-ОСОБА_21 (свідок зі сторони Відповідачів) зазначила, що Відповідач ОСОБА_2 є їх зятем, а з ОСОБА_6 вона познайомилася в 2008 році, коли він приїжджав свататись. Весілля було в 2008 році. Після цього часто з ним бачилися, він в гості приїжджав, зустрічалися на свята. З ОСОБА_1 він приїжджав у 2008-2010 роках, а після цього він приїжджав один.

-ОСОБА_23 (свідок Відповідачів) зазначила, що ОСОБА_9 - брат її кума. З ним познайомилася приблизно 15 років тому в с. Лісовичі, Київської області, мабуть в гості приходив він, скоріш за все з ОСОБА_1 . Свідок зазначила, що також робила ремонт у квартирі ОСОБА_24 в АДРЕСА_3 (шпалери клеїла), перед цим з ним обирали шпалери, а також тумбу, дзеркало, люстри. В цей період (2017-2019) в квартирі ніхто не жив. ОСОБА_1 там ніколи не бачила.

-ОСОБА_25 (свідок Відповідачів) зазначив, що Відповідачі є племінниками її чоловіка. З ОСОБА_4 стосунки були дуже добрі, познайомилися з ним в 1996 році. Зазначила, що коли ОСОБА_9 придбав квартиру АДРЕСА_7 , то вона йому допомагала з ремонтом, під час ремонту другої квартири на АДРЕСА_3 , також надавала допомогу. Знає, що ОСОБА_4 переїхав до Києва приблизно в 2019-2020 році, а до того він жив у ОСОБА_3 в Херсоні на вул. Бериславське шосе. Свідок каже, що бачила ОСОБА_1 і в Києві, і в Херсоні, проте ОСОБА_4 жив сам. Він її представляв просто як «ОСОБА_1», але казав, що одружуватися не планує. ОСОБА_6 довіряв свідку ключі від квартири на вул. Обухівській, коли він виходив у рейс.

-ОСОБА_26 , дружина Відповідача ОСОБА_2 , зазначила, що знає Позивачку, вона була її клієнткою на косметологічних процедурах, крім того, вони зустрічалися на загальних святах. Свідок зазначила, що ще на етапі будівництва квартири на вул. Борщагівській свекор ( ОСОБА_4 ) віддав квартиру її чоловікові (своєму сину), але не переоформлював документи. Квартиру на вул. Обухівській також придбав свекор. Коли робили ремонт у квартирах, йому допомагали її чоловік, ОСОБА_27 , ОСОБА_23 . З ОСОБА_1 вона познайомилася приблизно в 2009 році, на її весіллі вона точно була, проте виконувала обряди зі сторони свекрухи чисто технічно, як свою дружину ОСОБА_4 її ніколи не представляв. До 2019 року ОСОБА_4 проживав в квартирі доньки на АДРЕСА_5 , коли не був у рейсі. ОСОБА_1 говорила, що її син є моряком, і він надсилає кошти на її банківський рахунок і вона живе за його кошти. ОСОБА_4 завжди казав. Що він не одружений, а тому квартири будуть розподілені між його дітьми - ОСОБА_28 і ОСОБА_3 . Коли почалося повномасштабне вторгнення, ОСОБА_9 вже жив у АДРЕСА_3 , а іноді - в селі Лісовичі Київської області.

-ОСОБА_30 (свідок Позивачки) - зазначив, що він є головою ОСББ, створеного в будинку на АДРЕСА_3 . Знає ОСОБА_1 як сусідку. Вона разом з чоловіком ОСОБА_6 проживала в будинку десь з 2018 року. Вони проживали разом до того моменту, коки ОСОБА_6 помер. Його він не дуже часто бачив, але коли зустрічалися, то він представляв ОСОБА_31 як дружину.

III. Мотивувальна частина

III. Мотивувальна частина

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, показання свідків, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Стаття 74 цього Кодексу передбачає, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу. Обставини проживання однією сім`єю, ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, придбання майна в інтересах сім`ї, взаємних прав та обов`язків мають бути підтверджені належними і допустимими доказами. Вирішуючи питання щодо правового режиму такого майна, суди мають встановлювати факти створення (придбання) сторонами майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов`язків, з`ясовувати час придбання, джерело набуття (кошти, за які таке майно було набуте), а також мету придбання майна, що дозволяє надати йому правовий статус спільної сумісної власності.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 р. у справі № 554/8023/15-ц зробила висновок, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України). Майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об`єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб, як сім`ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об`єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними. У зв`язку із цим суд під час вирішення спору щодо поділу майна, набутого сім`єю, має установити не лише обставини щодо факту спільного проживання сторін у справі, а й ті обставини, що спірне майно було придбане сторонами внаслідок спільної праці.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказала, що згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 обов`язковими умовами для визнання членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц зробила висновок, що «вирішуючи спір про поділ майна, необхідно установити як обсяг спільного нажитого майна, так і з`ясувати час та джерела його придбання, а вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки». Обов`язковою умовою для визнання чоловіка та жінки такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Позивачка стверджувала, що її відносини з ОСОБА_4 мали всі ознаки сім`ї з 2007 року: вони познайомилися у 2006 році, а вже наступного року почали жити разом у квартирі в Херсоні, де вона допомагала з онукою дочки ОСОБА_4 , а пізніше переїхали до її матері; попри часті рейси ОСОБА_4 , вони підтримували тісний зв`язок, спільно купували квартири в Києві у 2012 і 2017 роках, надавали першу квартиру сину ОСОБА_4 на час будівництва його житла, а він переказував кошти на її рахунок для спільних потреб; вони вели спільне господарство, мандрували разом, мали взаємну підтримку, що підтверджується численними фото з весіль, подорожей і повсякденних подій, а також банківськими виписками, полісами страхування та актами ОСББ.

Відповідачі, навпаки, заперечували існування сімейних відносин, стверджуючи, що Позивач була лише знайомою ОСОБА_4 , без спільного побуту чи бюджету; вони підкреслювали, що в усіх майнових договорах з 2010 по 2017 роки ОСОБА_4 зазначав відсутність шлюбу чи співмешкання, ремонти квартир проводив з сином, проживав з дочкою в Херсоні до 2019 року, довіряв ключі та документи виключно сину, а в офіційних паперах, як медична декларація 2020 року чи трудовий договір 2023 року, вказував сина як єдину довірену особу; фото Позивачки дублюють епізодичні події, переважно свята без ознак близькості, а споживання електроенергії в квартирі на Обухівській було надто низьким для постійного проживання пари.

Аналізуючи пояснення сторін, суд відзначає, що вони суттєво розходяться в оцінці відносин між Позивачкою та ОСОБА_4 . Пояснення Позивачки про сталі сімейні відносини з спільним господарством і бюджетом хоч і здаються переконливими, але вони не підкріплені об`єктивними доказами повсякденного побуту.

Зокрема, Позивачка визнає часті переїзди до матері в м. Херсон під час рейсів ОСОБА_4 , що вказує на епізодичність спільного життя, а не на стійку сім`ю з об`єднаними ресурсами.

Перекази на рахунок Позивачки (виписки з АБ «ПІВДЕННИЙ») здійснені не особисто ОСОБА_4 , а компанією V.Ships Inc. Clipper Newarc, що не виключає правдивості тверджень Відповідачів, що ці перекази здійснювалися від імені сина ОСОБА_1 , який теж працює моряком дальнього плавання. (Том 1, а.с. 143-152)

Навпаки, пояснення Відповідачів про відсутність сімейних відносин узгоджуються з офіційними документами: в інвестиційних договорах ОСОБА_4 неодноразово підтверджував самотність, ключі від квартири та автомобіля довіряв сину, а не Позивачці, що свідчить про пріоритет родинних зв`язків; низьке споживання електроенергії в квартирі в період з 2017 по 2020 роки роблять малоймовірним постійне проживання пари в квартирі на АДРЕСА_3 , з 2017 року, як про те стверджує Позивачка.

Свідки Позивачки - ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_30 - описують відносини як подружні, але їх свідчення базуються переважно на словах самої Позивачки чи епізодичних спостереженнях. Такі показання суб`єктивні і не додають об`єктивності, особливо зважаючи на постанову Великої Палати ВС від 22 серпня 2018 р. у справі № 644/6274/16-ц, де вказано, що одних показань свідків недостатньо для встановлення факту проживання однією сім`єю - потрібні об`єктивні докази.

Навпаки, свідки Відповідачів - ОСОБА_8 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 - послідовно описують самостійне життя ОСОБА_4 . Радицька, як сусідка в Херсоні, не бачила Позивачку взагалі; Старунський підтверджує виконання ОСОБА_4 ремонтних робіт в квартирах з сином і неможливість проживання в квартирі на АДРЕСА_3 до закінчення ремонту в 2019 році; ОСОБА_32 також описує той факт, що квартира на АДРЕСА_3 , залишалася порожньою під час ремонту; ОСОБА_26 згадує, що Позивачка казала про те, що живе за рахунок сина-моряка, а ОСОБА_4 у спілкуванні з нею запевняв у відсутності шлюбу.

Щодо матеріалів справи, суд відзначає, що докази Позивачки не утворюють повної картини сімейних відносин.

Сукупно матеріали, з урахуванням, в тому числі великої кількості спільних фотографій ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , змісту та обсягу їх переписки, хоч і підтверджують близькі та тривалі стосунки між ними, проте достовірно не доводять наявності ознак спільного сімейного життя, спільного побуту та бюджету, ведення господарства чи взаємної допомоги як у сім`ї, спільної праці Позивачки та ОСОБА_4 , для можливості встановлення факту набуття ними майна (квартири в 2012 році, квартири в 2017 році, автомобіля в 2012 році та коштів, розміщених на банківських рахунках померлого) у спільну сумісну власність.

За таких обставин позов слід визнати необґрунтованим та у його задоволенні відмовити.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 30, 57-60, 84, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд вирішив:

1.У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

2.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

3.Позивачка: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_8 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_9 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;

Відповідачка: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_10 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя: