Рішення № 130976485, 14.10.2025, Корецький районний суд Рівненської області

Cправа № 563/1524/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.10.2025 року

Корецький районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді Загородько Н.А.

секретар судових засідань Миколайчук М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Корець за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

ТОВ "ФК "ЕЙС" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 19 квітня 2023 року між ТОВ "Качай Гроші" та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії №00-7612543 в електронній формі з використанням електронного підпису, на умовах строковості, зворотності та платності. Кредитний договір було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на електронну пошту відповідача. Вказує, що ТОВ "Качай Гроші" зобов`язання за вищевказаним договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти у розмірі, передбаченому умовами договору, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача в сумі 5 250 грн.

В подальшому, 30 жовтня 2023 року між ТОВ "Качай Гроші" та ТОВ "ФК "ЕЙС" було укладено договір факторингу №30102023, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача (відповідно до Реєстру боржників) за кредитним договором №00-7612543 від 19 квітня 2023 року в розмірі 17 875 грн.

ОСОБА_1 допустила виникнення заборгованості, загальний розмір якої станом на час звернення до суду становить 17 875 грн., яка складається: 5 250 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 12 625 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

За наведених обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у розмірі 17 875 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.

05 вересня 2025 року від представника відповідача адвоката Мороз Л.С. до суду надійшов відзив на позов, в якому вона просила суд в повному обсязі відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи такі необґрунтованими та безпідставними. Зокрема, зазначила, що позивачем не надано виписки по рахунку, інших первинних документів, які б свідчили про виникнення у відповідача за кредитним договором заборгованості. Вказала, що у матеріалах справи відсутня інформація про те, що кошти були зараховані саме ТОВ "Качай Гроші", а також просила взяти до уваги, що суду не надано належних доказів отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди і таке інше, а акт прийому-передачі до договору факторингу не містить дати його укладення.

12 вересня 2025 року від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких він вказує, що видача кредитних коштів відповідачу підтверджується переведенням коштів на вказану ОСОБА_1 платіжну картку в Договорі і у відповіді АТ "таскомбанк" підтвердив факт відкриття рахунку на ім`я відповідача, емітування на її ім`я платіжної картки, а також зарахування на відповідний рахунок грошових коштів у розмірі 5 000 грн. Вказав, що додана до матеріалів справи виписка з особового рахунку боржника є належним та допустимим доказом заборгованості, оскільки містить всі необхідні реквізити, включаючи підпис, печатку уповноваженої особи, що підтверджує автентичність та відповідність вимогами чинного законодавства, а таклж детально відображає структуру заборгованості ОСОБА_1 . Наголосив, що сума заборгованості, зазначена у виписці, не є результатом нарахувань, здійсненними позивачем, а вона відображає лише обсяг боргових зобов`язань, які були нараховані попередніми кредиторами, за якими позивач набув право вимоги за договором факторингу. Також вказав, що у договорі факторингу чітко визначено, що моментом набуття права вимоги є підтписання Реєстру боржників та Акту прийому-передачі реєстру і позивач не має обов`язку надавати докази здійснення оплати за відступлення права вимоги, оскільки така обставина не впливає на законність переходу права вимоги. Просив суд позовні вимоги задоволити та справу розглянути без участі їхнього представника.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, із застосуванням аналізу вимог чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 19 квітня 2023 року на офіційному веб-сайті ТОВ "Качай Гроші" (www.kachay.com.ua) ОСОБА_1 ознайомилася з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору та подала заявку на отримання кредиту, в якій вказала свої персональні дані, а також номер банківської картки для перерахування кредитних коштів. ТОВ "Качай Гроші" було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідач підтвердила прийняття умов кредитного договору №00-7612543 від 19 квітня 2023 року.

Таким чином, між ТОВ "Качай Гроші" та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір кредитної лінії №00-7612543 від 19 квітня 2023 року, згідно якого відповідачу надано кредит у розмірі 5 250 грн., строком на 120 календарних днів - до 17 серпня 2023 року (п.п.1.2, 1.3 кредитного договору).

Відповідач прийняла умови кредитного договору та підписала зазначений кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора (пароля-смс).

ОСОБА_1 було ідентифіковано позивачальником, на номер мобільного телефону НОМЕР_1 було відправлено одноразовий ідентифікатор "9233F" 19 квітня 2023 року, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 , яку було ідентифіковано ТОВ "Качай Гроші", отримала кредит в сумі 5000 грн. на свою банківську платіжну картку, що підтверджується довідкою ТОВ "ФК "Сан-Райз Фінанс" від 10 листопада 2023 року про зарахування вказаних коштів, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач прийняла пропозицію кредитодавця.

Отримання коштів в сумі 5 000 грн. 19 квітня 2023 року на платіжну картку НОМЕР_2 , яка була вказана ОСОБА_1 в п.2.2 Договору, підтверджується відповіддю АТ "Таскомбанк" від 07 квітня 2025 року та випискою про рух коштів по вказаній картці. Також вказаною відповіддю підтверджено належність вказаної картки ОСОБА_1 .

Згідно ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовій формі (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію". Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію").

Отже, підписання договору (електронного правочину) за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора є належним та допустимим доказом на підтвердження укладення сторонами такого договору.

Судом встановлено, що вищевказаний кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового пароля-ідентифікатора. Укладення між сторонами вищевказаного правочину відповідачем не оспорюється та підтверджується належними та допустимими доказами.

Тобто, підписавши договір одноразовим ідентифікатором, відповідач підтвердила, що вона погоджується виконувати його умови та розуміє його зміст.

З доводів позивача та досліджених судом доказів встановлено, що ТОВ "Качай Гроші" виконало свої зобов`язання та надало відповідачу кредитні кошти у розмірі, вказаному у кредитному договорі, шляхом перерахування коштів на банківську карту відповідача, що відповідачем не спростовано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про виникнення договірних відносин між сторонами вищевказаного правочину з приводу отримання відповідачем кредиту у ТОВ "Качай Гроші".

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З досліджених судом доказів встановлено, що 30 жовтня 2023 року між ТОВ "Качай Гроші" та ТОВ "ФК "ЕЙС" було укладено договір факторингу №30102023, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача (відповідно до Реєстру боржників) за кредитним договором №00-7612543 від 19 квітня 2023 року в розмірі 17 875 грн., що складається: 5 250 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 12 625 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Згідно ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредиторові, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

При вирішенні спору судом взято до уваги, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань своєчасно не здійснила погашення основної суми заборгованості та не повернула грошові кошти, отримані в кредит.

Відповідач не надала суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості (за тілом кредиту), а тому наданий позивачем розрахунок заборгованості в цій частині, за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний.

Відповідно до ст.1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позивач, звертаючись до суду з вимогами про погашення заборгованості, просив стягнути, окрім заборгованості за тілом кредиту, також заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.

Згідно розрахунку заборгованості борг зі сплати відсотків за користування кредитом становить 12 625 грн., який на даний час не сплачений, в зв`язку з чим вказана сума також підлягає стягненню з відповідача.

При вирішенні спору судом взято до уваги, що відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, та при цьому суд враховує, що відповідач належних доказів повернення грошових коштів за кредитним договором суду не надав.

Контррозрахунку, який би спростовував неправильність розрахунку, поданого позивачем, відповідачем також не надано.

Суд погоджується із визначеним позивачем розміром заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та відсотками, які нараховані в межах строку договору. Дана сума заборгованості встановлена судом на підставі наданих доказів, а тому підлягає стягненню з відповідача в загальній сумі 17 875 грн.

Посилання сторони відповідача на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, відсутність достатніх та допустимих доказів, не знайшло свого підтвердження та суперечать фактичним обставинам справи.

На переконання суду, факт укладення сторонами кредитного договору, отримання відповідачкою кредитних коштів, невиконання нею зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів, виникнення заборгованості за кредитним договором підтверджуються належними та допустимими доказами. Стороною відповідача не спростована дійсність і законність укладеного сторонами кредитного договору.

Зважаючи на вищезазначене, суд вважає за необхідне позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

При вирішенні вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат суд виходить з наступного.

За змістом ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позов задоволено, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати зі сплати позивачем судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Частиною другою статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Заявлені позивачем до стягнення витрати на правову допомогу у зв`язку з розглядом вищезазначеної справи становлять 6 000 грн.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч.1 ст.60, ч.4 ст.62 ЦПК України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), повноваження якого підтверджуються довіреністю або ордером.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України", від 10.12.2009 року у справі "Гімайдуліна і інші проти України", від 23.01.2014 року у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед проти України", від 26.02.2015 року у справі "Баришевський проти України" зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До матеріалів справи представником позивача долучено договір про надання правничої допомоги № 17/06/24-01 від 17.06.2024 року, додаткову угоду №1 від 17.06.2024р. до договору №17/06/24-01.

Відповідачем будь-яких клопотань про зменшення витрат на правову допомогу не направлялось.

З наданих суду доказів вбачається, що 17.06.2024 року між позивачем ТОВ "ФК "ЕЙС" та адвокатським бюро "Тараненко та партнери" було укладено договір про надання правової допомоги № 17/06/24-01 від 17.06.2024 року.

Згідно додаткової угоди №1 від 17.06.2024 р., укладеної між адвокатським бюро "Тараненко та партнери" та ТОВ "ФК "ЕЙС", адвокатське бюро зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості, зокрема, з ОСОБА_1 .

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг, виконаних адвокатським бюро "Тараненко і партнери", необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "ФК "ЕЙС" щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 адвокатським бюро було здійснено надання усної консультації з вивченням документів стосовно складання позовної заяви (1 година - 500 грн.), вивчення матеріалів справи (1 година - 500 грн.), підготовка адвокатського запиту (1 година - 500 грн.), підготовка клопотання про витребування інформації (1 година - 500 грн.), підготовка адвокатського запиту про витребування інформації (1 година - 500 грн.), складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості (2 години - 4000 грн.), та загальну вартість наданих послуг визначено в розмірі 6 000 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Окрім того, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають з відносин банківського кредитування та є одним з найбільш розповсюджених судових спорів. У спорах такого характеру, за відсутності інших позовних вимог, відсутності протиріч між наявними у справі документами, судова практика є сталою.

Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час.

Таким чином, для адвоката дана справа є звичайним спором простої складності та не потребувала значного обсягу часу для підготовки та звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості. Окрім того, суд вважає, що ознайомлення з матеріалами справи та складання позову не передбачають стільки часу та витрат, є неспівмірними зі складністю справи, а відтак повному відшкодуванню не підлягають.

Також вирішення спору було здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без участі адвоката у судовому засіданні, який подав клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача.

З огляду на викладене та беручи до уваги наведені законодавчі приписи та встановлені судом обставини справи та досліджені докази, судом не встановлено, що витрати позивача у заявленому розмірі мають характер необхідних, а їх розмір є розумним та виправданим, як обов`язкової умови для відшкодування таких витрат у повному обсязі іншою стороною, а відтак суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат за надання правничої допомоги у розмірі 4000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 76, 81, 83, 89, 141, 247, 263, 264, 265, 280-289, 353 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Договором позики №00-7612543 від 19 квітня 2023 року в загальному розмірі 17 875 (сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони по справі:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", зареєстроване місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське Шосе, 19, офіс 2005, ЄДРПОУ 42986956;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Н.А. Загородько