Рішення № 130976219, 13.10.2025, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1569/25

Провадження № 2/542/703/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2025 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Афанасьєвої Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Чиж Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селище Нові Санжари цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

04.09.2025 року до суду звернувся представник Акціонерного товариства «Таскомбанк»з позовом до ОСОБА_1 , просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 53812,86 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 30841,23 грн., заборгованості за щомісячними відсоткам в сумі 22971,63 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 17.06.2021 року між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №7945474686 за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит в сумі 42049 грн. строком на 24 місяці. Річні проценти 0,01% від суми боргу за договором, щомісячні проценти 2,49% від суми кредиту.

Кредитодавець свої зобов`язання перед відповідачем виконав в повному обсязі. Умови кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті.

Позивач зазначає, що відповідач станом на 01.07.2024 року має заборгованість у загальному розмірі 53812,86 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 30841,23 грн., заборгованості за щомісячними відсоткам - 22971,63 грн.

Вказану суму заборгованості, а також понесені судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 09.09.2025 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання, в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.44).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с.46), в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності (а.с.3 на звороті).

Відповідач в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 47), та не повідомив суд про причини неявки, заяви про розгляд справи без його участі чи відзиву на позов не надав.

Ухвалою суду від 13.10.2025 року встановлено заочний розгляд справи.

За вказаних обставин, відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Так, судом встановлено, що 17 червня 2021 року ОСОБА_1 підписав заяву-анкету на отримання послуг в ТОВ «ФК «ЦФР» (а.с.7 на звороті).

17.06.2021 між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №7945474686, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Своїм підписом позичальник погодив, що сума кредиту становить 42049,00 гривень, а строк, на який його надано, визначено як 24 місяці.

Відповідно до п.1.4 Договору позичальник доручив кредитодавцю виплатити/сплатити в рахунок отриманого кредиту такі суми грошових коштів за наступними реквізитами: 30000,00 грн переказ на поточний рахунок ОСОБА_1 за рахунок кредиту зг кд № 7945474686 від 17.06.2021 року; 7200,00 грн оплата страхового платежу за договором страхування № 7945474686-С від 17.06.2021 року; 650,00 грн - оплата за пакет послуг «Охоронець кредитмаркет 48» за рахунок кредиту кд № 7945474686 від 17.06.2021 року; 600,00 грн оплата за електронний ключ доступу до додатку «Support.ua».; 599,00 грн - оплата за електронний ключ доступу до додатку «RADAR.Screen».

Згідно з п. 1.3. Кредитного договору Позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених в Паспорті кредиту №5474686, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору всі інші умови кредитного договору, викладені в Паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР» (а.с.6).

Так, в паспорті кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» №5474686 від 17 червня 2021 року вбачається, що кредит в розмірі 42049 грн надається безготівковим шляхом, протягом 3 (трьох) банківських днів від дня укладення договору зі строком на 24 місяців (п. 4 Паспорта кредиту).

Відповідно до розділу 5 Паспорта кредиту розмір щомісячних процентів складає 6 %, загальні річні проценти 0,01%.

Пунктом 5 Паспорта кредиту передбачено графік платежів, зокрема загальний щомісячний платіж в розмірі 4275,17 грн (а.с.6 на звороті).

Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору № 7945474686 від 17 червня 2021 року вбачається, що станом на 03.06.2025 року заборгованість позичальника становить 53812,86 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 30841,23 грн; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) 22971,63 грн (а.с.28-30).

Доказів на спростування факту укладення вказаного договору та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.

Так, відповідач в судове засідання не з`явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних доказів, які спростовують доводи позивача щодо укладення кредитного договору та розміру заборгованості.

При цьому свої зобов`язання по кредитному договору банк виконав у повному обсязі, відповідач свої зобов`язання по кредитному договору належним чином не виконав, не сплачував своєчасно та в повному обсязі щомісячні платежі, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Надавши оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами та наявним у справі доказам, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до розрахунку заборгованості по кредитному договору №7945474686 від 17.06.2021, станом на 03.06.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 53812,86 грн. з яких: заборгованість по тілу кредиту 30841,23 грн., заборгованість за щомісячними процентами 22971,63 грн. (а.с.28-30).

Відповідач заперечень щодо правильності наданого розрахунку сум заборгованості не заявляв; належних та допустимих доказів того, що заборгованість розрахована невірно та має менший розмір, ніж зазначено позивачем, не надав; власний розрахунок не надавав.

Оскільки матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем отриманої за вказаним договором суми позики у строки, передбачені договором, вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується відсотків за користування кредитними коштами, суд виходить з наступного.

Зі змісту кредитного договору №7945474686 від 17 червня 2021 року вбачається, що сторонами під час його укладення та підписання не визначено розмір відсотків за користування кредитом, які повинен сплачувати позичальник.

Такі відсотки визначено в паспорті кредиту від 17.06.2021 року, на який, а також на Умови отримання кредитів та інших послуг, посилався позивач, на що суд зазначає таке.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц (провадження № 14-131цс19) вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першоїстатті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим банком в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Роздруківка із сайту позивача не є належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме вказані позивачем«Умови отримання кредитів та інших послуг ТОВ «ФК «ЦФР»розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг ТОВ ФК «ЦФР», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та саме у зазначеному в цих документах, що додані позивачем до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Тому, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору із відповідачем первісний кредитор дотримався вимог, передбачених частиною другоюстатті 11 Закону № 1023-XII, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц (провадження № 14-131цс19), у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 229/1953/16-ц (провадження № 61-32390св18), від 21 серпня 2019 року у справі № 643/5386/17-ц (провадження № 61-2699св18), від 16 серпня 2019 року у справі № 595/290/17-ц (провадження № 61-29972св18), від 03 лютого 2021 року у справі № 333/36/18 (провадження № 61-11081св19) тощо.

Підписання відповідачем паспорту споживчого кредиту також не підтверджує укладення договору на зазначених у позові умовах.

Так, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 23.05.2020 по справі № 393/126/20 відступив від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц (провадження № 61-13569св20), від 18 листопада 2020 року у справі № 313/346/20 (провадження № 61-14573св20) та у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 467/555/19 (провадження № 61-17707св19), про те, що паспорт споживчого кредиту є невід`ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом.

Згідно висновку Верховного Суду зробленого у вищезазначеній постанові ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

При цьому суд також зазначає, що відповідно до змісту п.8 Паспорту кредиту умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятись від інформації, наведеній в цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо(а.с.6-7).

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що до укладення договору про споживчий кредит, кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

З огляду на ці приписи паспорт споживчого кредиту є довідкою для споживача про умови кредитування, з якими банк зобов`язаний його ознайомити для прийняття споживачем усвідомленого рішення про наступне укладення кредитного договору. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, підписання такого паспорта не означає укладення кредитного договору. Паспорт споживчого кредиту не є тим документом, який Закон № 1734-VIII включає до форми договору про споживчий кредит (стаття 13).

Таким чином, факт підписання відповідачем паспорту кредиту не може безумовно свідчити, що між сторонами погоджено істотні умови договору про розмір відсотків за кредитним договором. Крім того, у паспорті кредиту зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної у цьому паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої інформації про майновий стан та сімейний стан, розмір доходів тощо, про що йшлося.

Отже, зазначений паспорт кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту та має передувати укладенню кредитного договору з позичальником і сам по собі не може вважатися умовами кредитного договору чи його частиною до укладення основного договору про споживчий кредит. Та інформацію викладену у паспорті споживчого кредиту не слід вважати умовами договору, а виключно інформацією про орієнтовні, приблизні, попередні умови договору (попередній проект договору), що мав бути укладений в майбутньому.

Таким чином, оскільки в кредитному договорі, підписаному відповідачем, розмір відсотків не встановлений; Умови отримання кредитів та інших послуг ТОВ «ФК «ЦФР» відповідачем не підписані, то відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді нарахування відсотків, про стягнення яких просить позивач, тому вимоги про стягнення з відповідача відсотків в розмірі 22971,63 грн задоволенню не підлягають.

Оскільки ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором від 17 червня 2021 року, суд дійшов висновку про те, що у позивача виникло право вимагати повернення суми кредиту в судовому порядку та стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі заявлених позовних вимог, враховуючи здійснені оплати відповідачем (а.с. 29-30), в сумі 30841,23 грн.

Згідно частини першої статті 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1077ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно статті 514ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Так, судом встановлено, що 07 жовтня 2016 року між ПАТ «Таскомбанк», правонаступником якого є АТ «Таскомбанк» (Новий кредитор) (а.с. 32-34) та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (Первісний кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016, згідно якого первісний кредитор передає новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором (а.с.11-14).

Відповідно до п. 2.2. Договору про відступлення права вимоги сторони погодили, що первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов`язаний набувати такі права вимоги, шляхом підписання відповідних Реєстрів прав вимог із зазначенням ціни договору та розміру заборгованості позичальників. Підписані реєстри прав вимоги є невід`ємною частиною цього Договору. Розмір заборгованостей позичальників, права вимоги до яких відступається згідно Реєстру прав вимог, вказуються у кожному окремому Реєстрі до цього договору.

Відповідно до п. 3.1.1 цього Договору первісний кредитор протягом кожного робочого дня передає захищеними каналами зв`язку новому кредитору дані по позичальнику, за яким згідно даного договору відбудеться відступлення прав вимоги, які були оформлені первісним кредитором того ж робочого дня.

Відповідно до п. 3.4. Договору відступлення права вимоги, право вимоги переходить до Нового кредитора з моменту підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог та зарахування коштів у розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора, після чого новий кредитор стає новим кредитором по відношенню до позичальників стосовно їх заборгованостей по кредитним договорам, а також по відношенню до поручителів стосовно їх зобов`язань за договорами забезпечення. Разом із правами вимоги новому кредитору переходять всі інші пов`язані з ним права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно з наданим позивачем Реєстром прав вимоги до Договору про відступлення права вимоги, 18.06.2021 ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» відступило, АТ «Таскомбанк» прийняло право вимоги до ОСОБА_1 по кредитному договору №7945474686 від 17.06.2021 на суму заборгованості 42127 грн 85 коп. (а.с.18). Реєстр підписано сторонами та скріплено печатками.

Вказаний Договір відступлення права вимоги відповідачем не оскаржувався, а тому є дійсним, правомірність якого відповідно до положень ст. 204 ЦК України презюмується.

Отже, надані позивачем докази підтверджують отримання прав вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями по кредитному договору №7945474686 від 17.06.2021.

Таким чином, оскільки відповідач не виконує умов кредитного договору, добровільно та в визначені строки не сплачує визначені договором платежі, а позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно доч.1ст.141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог.З відповідачана користьпозивача підлягаєстягненню 30841,23 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із позовних заяв майнового характеру, поданих юридичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалівсправи вбачається,що призверненні досуду позивачембув сплаченийсудовий збіру сумі2422,40грн.З відповідачана користьпозивача слідстягнути судовівитрати посплаті судовогозбору пропорційнодо розмірузадоволених позовнихвимог (позовнівимоги підлягаютьзадоволенню на57,31%з розрахунку:30841,23 грн. (сума задоволених позовних вимог) х 100% : 53812,86 грн. (сума заявлених позовних вимог) = 57,31% (відсоток задоволених позовних вимог). Сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача складає 1388,28 грн. з розрахунку: 2422,40 грн. (сума сплаченого судового збору) х 57,31% (відсоток задоволених позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Акціонерного товариства «Таскомбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк», код ЄДРПОУ 09806443, заборгованість за кредитним договором №7945474686 від 17 червня 2021 рокув розмірі 30841 грн 23 коп. (тридцять тисяч вісімсот сорок одну гривню двадцять три копійки), а також понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 1388 грн 28 коп. (одна тисяча триста вісімдесят вісім гривень двадцять вісім копійок).

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційн ого перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Таскомбанк», ЄДРПОУ 09806443, місце знаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032;

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 13 жовтня 2025 року.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Ю.О.Афанасьєва