Ухвала суду № 130970050, 13.10.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження в частині позовних вимог

13 жовтня 2025 рокусправа № 640/21233/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні питання про закриття провадження в частині у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОМОПТТОРГ» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень.

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОМОПТТОРГ» (адреса: 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 16, ідентифікаційний код - 39529157, ел. пошта - shulga@europrom.com.ua) (далі - позивач або ТОВ «ЄВРОПРОМОПТТОРГ») подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код - 44116011, ел. пошта - kyiv.official@tax.gov.ua) (надалі - відповідач або ГУ ДПС у м. Києві), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 29.01.2021 № 783-п "Про проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання" в частині проведення фактичної перевірки TOB «ЄВРОПРОМОПТТОРГ» (код ЄДРПОУ 39529157);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 0234620902 від 30.03.2021, форма «С», про застосування штрафних санкцій у розмірі 500 000,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 0234630902 від 30.03.2021, форма «ПС», про застосування штрафних санкцій у розмірі 8 160,00 грн, скасоване рішенням про результати розгляду скарг від 25.06.2021 № 14303/6/99-00-06-03-02-06 Державної податкової служби України в частині 3 060 грн застосованих штрафних санкцій;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 1/26-15-09-02-16 від 23.03.2021 «Про результати розгляду заперечення до акту перевірки».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що проведення фактичної перевірки позивача відбулось на підставі наказу, винесеного із порушенням вимог законодавства. Наголосив, що висновки акту фактичної перевірки є необґрунтованими, відповідачем не було встановлено порушень викладених в акті. Відтак, вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення є незаконними і підлягають скасуванню.

Вирішуючи питання щодо закриття провадження у справі в частині вимог про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 29.01.2021 № 783-п «Про проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання" в частині проведення фактичної перевірки TOB «ЄВРОПРОМОПТТОРГ» (код ЄДРПОУ 39529157), суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Такі перевірки мають свої особливості щодо сфери правового регулювання, підстав для їх призначення, проведення, оформлення результатів та прийнятих за її наслідками рішень.

Підпунктом 75.1.3. пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України.

За приписами підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Разом з тим, пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 р № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Такий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17.

Велика Палата Верховного Суду закрила провадження у справі саме на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України та суд роз`яснив, що такі позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку жодного судочинства.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Повертаючись до даної справи, суд зазначає, що звернення до суду з позовом не повинно мати на меті відновлення правопорядку, як-от констатація допущення суб`єктом владних повноважень певного правопорушення.

Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Відтак, спір щодо дій посадових осіб Головного управління ДПС у м.Києві не може бути предметом адміністративного позову, а відтак і не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

При цьому поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Тлумачення поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» наведено у правових позиціях Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 22.03.2018 у справі №800/559/17, від 03.04.2018 у справі № 9901/152/18 та від 30.05.2018 у справі №9901/497/18.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» необхідно розуміти в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Згідно із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 08.09.2021 по справі № 816/228/17, якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізованого його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

За обставин розглядуваного спору, на підставі спірного наказу посадовими особами Головного управління ДПС у м.Києві було зроблений виїзд, а посадових осіб контролюючого органу було допущено до проведення перевірки, в результаті чого і була проведена фактична перевірка ТОВ «ЄВРОПРОМОПТТОРГ», за результатами якої складено акт про результат фактичної перевірки №15473/Ж5/26-15-09-02/39529157 від 25.02.2021.

Надання судом оцінки наказу, який вже реалізований, не може у такому випадку відновити порушені права та інтереси підконтрольного суб`єкта, оскільки відносного нього вже завершено контролюючий захід.

За викладених вище обставин, неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами для позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Такий спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також у порядку жодного судочинства.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі №640/21233/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОМОПТТОРГ» до Головного управління ДПС у місті Києві в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 29.01.2021 № 783-п «Про проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання» в частині проведення фактичної перевірки TOB «ЄВРОПРОМОПТТОРГ» (код ЄДРПОУ 39529157).

Частиною 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись п.1 ч.1 ст.238, ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Закрити провадження у справі №640/21233/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОМОПТТОРГ» до Головного управління ДПС у місті Києві в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 29.01.2021 № 783-п «Про проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання» в частині проведення фактичної перевірки TOB «ЄВРОПРОМОПТТОРГ» (код ЄДРПОУ 39529157).

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали.

Суддя Лунь З.І.