Рішення № 130969959, 14.10.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2025 рокусправа № 380/16065/25 м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» до Житомирської митниці про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» (далі позивач, ТОВ «БЗТ-Україна») звернулося до суду з адміністративним позовом до Житомирської митниці (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною відмову Житомирської митниці щодо нездійснення підготовки та подання висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» надміру сплачених сум митних платежів за результатами розгляду заяви №ЖМ/2025/1 від 14.01.2025;

- зобов`язати Житомирську митницю підготувати та подати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» надміру сплачених сум митних платежів в розмірі 30423794,76 грн (тридцять мільйонів чотириста двадцять три тисячі сімсот дев`яносто чотири гривні 76 копійок).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час здійснення повноважень ліквідатора ТОВ «БЗТ-Україна» арбітражним керуючим Пурієм Р. П. виявлено, що у зв`язку із оформленням товариством додаткових митних декларацій до тимчасових (у зв`язку з тим, що значення ціни товару в зовнішньоекономічному договорі визначається за формулою і на дату декларування невідоме) виникла сума надмірно сплаченого податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) в розмірі 30423794,76 грн. ТОВ «БЗТ-Україна» у встановленому законодавством порядку звернулося до Житомирської митниці із заявою від 14.01.2025 за вих. № ЖМ/2025/1 про повернення надміру сплачених коштів, за результатами розгляду якої відповідач листом від 18.02.2025 №7.19-2/15/13/1408 відмовив у поверненні надмірно сплачених коштів, мотивуючи тим, що у додатку до заяви від 14.01.2025 №ЖМ/2025/1 за двома митними деклараціями невірно зазначені реквізити, а сама заява підписана директором товариства. Крім того, підставою для відмови слугувало те, що за отриманої від правоохоронних органів інформацією здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42022100000000184 відносно ТОВ «БЗТ-Україна».

На переконання позивача, ним виконані всі вимоги, з якими чинне законодавство пов`язує обов`язок повернення надмірно сплачених сум митних платежів. Натомість, митний орган не навів обґрунтованих підстав для відмови у підготовці висновку. З метою захисту порушеного права позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

25.08.2025 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Свою позицію мотивує тим, що Житомирська митниця правомірно відмовила у поверненні коштів. Стверджує, що позивач пропустив 1095-денний строк для звернення із заявою про повернення надміру сплачених митних платежів. Крім того, відповідач заявив про необхідність зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішеннями у справах №320/1709/24 та №240/31802/23.

29.08.2025 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечив проти доводів відповідача та підтримав позицію, викладену в позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Крім того, просив відмовити у задоволенні заяви відповідача про зупинення провадження у справі №380/16065/25.

02.09.2025 відповідач подав заперечення, у яких констатував, що заява № ЖМ/2025/1 про повернення надміру сплачених митних платежів була надіслана 14.01.2025, тобто з пропуском 1095-денного строку, тому вважає, що Житомирська митниця правомірно відмовила у їх поверненні.

Ухвалою від 13.10.2025 у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішеннями у справах №320/1709/24 та №240/31802/23 відмовлено.

Частиною 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) унормовано, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутнє клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ «БЗТ-Україна» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 41076013 та з 11.07.2017 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області як платник податків. Основним видом економічної діяльності позивача за КВЕД є: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом 2021-2022 років у процесі діяльності з імпортування товару подавав митні декларації типу ТФ тимчасові митні декларації на товари, ціна яких визначається за формулою, а в подальшому після фактичного перевезення та визначення остаточної ціни товару ним подавалися митні декларації по типу ДТ додаткові декларації до тимчасової декларації. Таким чином, у ТОВ «БЗТ-Україна» виникла сума надмірно сплачених митних платежів, а саме податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) в розмірі 30423794,76 грн.

ТОВ «БЗТ-Україна» звернулось до Житомирської митниці із заявою вих. № ЖМ/2025/1 про повернення надміру сплачених сум митних платежів в розмірі 30423794,76 грн за митними деклараціями згідно з переліком та додатками, долученими до заяви. До заяви позивачем долучено копії тимчасових митних декларацій датованих з 07.11.2021 до 11.01.2022, додаткових митних декларацій датованих з 20.01.2022 до 28.03.2022, витяг з інформаційної системи ДПС щодо стану розрахунків з бюджетом та цільовими фондами станом на дату подання заяви.

Заяву ТОВ «БЗТ-Україна» 14.01.2025 вих. №ЖМ/2025/1 скеровано засобами поштового зв`язку та отримано відповідачем 17.01.2025, про що свідчить трекінг відправлення за накладною № 7902900100824. Заява зареєстрована Житомирською митницею 20.01.2025 за вх. № 484/13-15.

За результатами розгляду заяви позивача листом від 18.02.2025 №7.19-2/15/13/1408 відповідач повідомив, що у додатку до заяви від 14.01.2025 №ЖМ/2025/1 за митними деклараціями №UA101110/2022/004350 від 13.02.2022 та №UA101110/2022/004351 від 13.02.2022 помилково зазначені реквізити тимчасових митних декларацій, за якими помилково та/або надміру сплачено суми митних платежів. Крім того, митний орган вказав на те, що Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 11.08.2022 у справі №752/9451/22, в рамках кримінального провадження №42022100000000184 від 10.05.2022 накладено арешт, зокрема на майно, яке належить ТОВ «БЗТ-Україна», а саме банківські рахунки та грошові кошти, які зберігаються на них на день постановлення ухвали про арешт майна, відкритих в банківських установах, у т.ч. АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (МФО 305749), українська гривня. А також констатував, що Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.11.2024 у справі №914/2773/24 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «БЗТ-Україна», введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича. Акцентував на тому, що заява ТОВ «БЗТ-Україна» від 14.01.2025 №ЖМ/2025/1 про повернення надмірно сплачених митних, інших платежів та пені підписана директором ТОВ «БЗТ-Україна» ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, лист 18.02.2025 №7.19-2/15/13/1408 про відмову в поверненні митних платежів відповідач направив на адресу ТОВ «БЗТ-Україна» 18.03.2025 поштовим відправленням № 0601124749356 та отриманий позивачем 25.03.2025.

Вважаючи поведінку відповідача щодо відмови в підготовці та поданні висновку про повернення надміру сплачених сум митних платежів протиправною, позивач пред`явив цей позов.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з нескладенням та неподанням до органу Державної казначейської служби України висновку про повернення надміру сплачених сум митних платежів.

Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу виснувати, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно зі ст. 1 Митного Кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

За змістом ст. 24 МК України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси. Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов`язаної з помилковою та/або надмірною сплатою митних платежів. Визначення того, що належить розуміти як помилково та/або надміру сплачені митні платежі, у МК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відсутнє, але міститься в податковому законодавстві.

Так, згідно з пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі ПК України), правила якого застосовуються до відносин, пов`язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов`язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Митне та податкове законодавство не містить переліку причин, через які може статись помилкова та/або надмірна сплата сум платежів. Оскільки визначення розміру (суми) митних платежів здійснюється шляхом дій над кількісними числовими показниками (одиницями) виміру, не виключено, що операції з ними з якихось причин можуть призвести до неправильного (хибного) розрахунку чи обчислення сум платежів. Важливо, що в основі таких дій не було умисних протиправних дій суб`єктів правовідносин, діяльність яких пов`язана із визначенням і справлянням митних платежів.

Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані.

За змістом п. 43.1 ст. 43 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Приписами ст. 301 МК України унормовано, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалося в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, на день, коли відбулася їх сплата. Повернення не здійснюється: якщо сума митних платежів, що підлягає поверненню, не перевищує 20 гривень; в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 43.1 ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з п. 43.3 ст. 43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

За правилами п. 43.4 ст. 43 ПК України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Згідно з п. 43.2 ст. 43 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

До матеріалів справи позивач долучив докази відсутності податкового боргу. Зокрема, як слідує з наданих позивачем Витягів з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника ТОВ «БЗТ-Україна» з бюджетом та цільовими фондами станом на дату звернення позивача із заявою про повернення надмірно сплачених коштів та станом на дату подачі позову у ТОВ «БЗТ-Україна» податковий борг відсутній.

Пунктом 43.5 ст. 43 ПК України передбачено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/ або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку. (пункт 43.6 статті 43 Податкового кодексу України).

Процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як переплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами відповідно до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643 (далі - Порядок №643).

Відповідно до п. 1 розділу III Порядку №643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.

Згідно з п. 3 Розділу ІІІ Порядку № 643 у заяві зазначаються:

1) сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені;

2) причини виникнення такої суми коштів;

3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

4) напрям(и) перерахування суми коштів:

а) на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів;

б) для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою);

в) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава:

на депозитний рахунок 3734;

на депозитний рахунок 3734 іншої митниці;

на банківський рахунок 2603 (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою);

г) для погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету;

5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів.

До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо повернення сум відповідних митних платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

За правилами п. 6, 7 Порядку №643, якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.

На кожний сформований електронний висновок, за яким прийнято рішення про повернення, накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував електронний висновок, керівника (заступника керівника) митниці Держмитслужби та кваліфікована електронна печатка такого органу.

Сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання.

Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального), надсилають до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавством передбачено право платника податків на повернення надміру сплачених сум податкових зобов`язань та порядок реалізації такого права шляхом звернення з відповідною заявою до контролюючого органу. Водночас зазначеному праву платника кореспондує обов`язок податкового органу скласти і подати до органів Казначейства висновок про повернення заявнику відповідної суми переплати.

У разі отримання заяви платника податків на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, оформленої у порядку, встановленому законодавством, митний орган зобов`язаний не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання такої заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з п. 8 Розділу ІІІ Порядку №643 у разі якщо заявник не виконав вимог пунктів 1-3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмова, у тому числі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби.

Отже, Порядком № 643 закріплений виключний перелік підстав для відмови у наданні висновку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних та інших платежів: невиконання вимог пунктів 1-3 розділу ІІІ цього Порядку; надання недостовірних даних; наявність податкового боргу.

Перевіряючи оскаржуваний акт індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, суд, зокрема, має перевірити чи прийнятий він на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Суд установив, що 14.01.2025 позивач звернувся до Житомирської митниці із заявою про повернення надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені за вих. №ЖМ/2025/1, за змістом якої: «Відповідно до ст. 301 Митного кодексу України, ст. 43 Податкового кодексу України у зв`язку з оформленням додаткових декларацій до тимчасових декларацій (значення ціни товару в зовнішньоекономічному договорі визначалось за формулою і на дату попереднього декларування було невідоме) прошу Вас перерахувати на поточний рахунок ТОВ «БЗТ-Україна» (код ЄДРПОУ 41076013) надміру сплачену суму митних платежів, а саме податку на додану вартість (вид платежу - 028) в розмірі 30423794,76 грн за митними деклараціями згідно Додатку №1 до цієї заяви». До заяви позивач додав пакет документів, визначений Порядком № 643.

Враховуючи положення п. 43.5. ст.43 ПК України та п. 6, 7 Порядку №643, а також те, що як випливає з трекінгу поштового відправлення №7902900100824, заява отримана відповідачем 17.01.2025, відповідач зобов`язаний був розглянути заяву у 20-денний строк, тобто до 07.02.2025, та не пізніше шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби, тобто до 30.01.2025, в автоматичному режимі надіслати до Казначейства для виконання висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів у вигляді податку на додану вартість.

Натомість відповідач скерував на адресу позивача лист від 18.02.2025 за вих. №7.19-2/15/13/1408 18.03.2025, що підтверджується трекінгом Укрпошти №0601124749356, тобто із пропуском встановленого строку.

Таке порушення Житомирською митницею імперативно встановленого законом 20-денного строку розгляду заяви і підготовку та передачу на орган казначейства висновку про повернення Товариству надмірно сплачених митних платежів та невиконання у строк процедурних обов`язків щодо алгоритму дій, покладених на митний орган ПК України та Порядком №643, саме по собі вже є протиправною бездіяльністю. Вказані порушення є підставою для визнання дій (бездіяльності) відповідача протиправними.

Щодо обґрунтування відповідачем у листі №7.19-2/15/13/1408 від 18.02.2025 відмови у поверненні 30423794,76 грн надмірно сплачених митних платежів невірним зазначенням у додатку до заяви за митними деклараціями №UA101110/2022/004350 від 13.02.2022 та №UA101110/2022/004351 від 13.02.2022 реквізитів тимчасових митних декларацій, за якими помилково та/або надміру сплачено суми митних платежів, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 8 розділу III Порядку № 643 у разі якщо заявник не виконав вимог пунктів 1-3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмова.

Алгоритм дій митного органу після отримання заяви платника податків визначено у пунктах 4-8 розділу III Порядку №643.

Після реєстрації в митному органі така заява платника податку передається на опрацювання до відповідного підрозділу митного, органу, який перевіряє факт перерахування платником податків суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (п. 11 цього розділу).

Як зазначалося, виключний перелік підстав для відмови митного органу у наданні такого висновку передбачений п. 8 розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

З сукупного аналізу вказаних норм можна дійти до висновку, що обов`язковою умовою для здійснення повернення надмірно сплачених сум митних та інших платежів є наявність факту надмірної сплати коштів та подання платником податків заяви у довільній формі про таке повернення до митного органу не пізніше 1095-го від дня виникнення надміру сплаченої суми із зазначенням напрямку перерахування коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем окрім тимчасових декларацій, вказано всі додаткові декларації, за фактом подачі яких виникла переплата. Крім того, позивачем до заяви №ЖМ/2025/1 від 14.01.2025 додано копії тимчасових та додаткових декларацій, якими підтверджено наявність заявлених до повернення сум. Отже, у митного органу була необхідна інформація для ідентифікації та перевірки правильності заявлених до повернення сум. Відтак, наявність описки у зазначенні позивачем в додатку до заяви реквізитів двох з 864 тимчасових митних декларацій не унеможливлювало перевірку митним органом наявності переплати та виконання відповідачем обов`язку щодо формування висновку та направлення його до органів казначейства.

Суд також бере до уваги, що відповідач до відзиву на позовну заяву, запереченнях не додає доказів надання позивачем недостовірних даних, як і не обґрунтовує таке порушення позивачем як підставу відмови у поверненні надмірно сплачених платежів.

Отже, суд погоджується із доводами позивача про те, що наведена митницею підстава («невірно зазначені реквізити у додатку до заяви») не може вважатися недостовірними даними у розумінні Порядку №643, якщо надана документація (копії декларацій) дає змогу перевірити наявність переплати та коректність заявлених до повернення сум.

Суд критично оцінює покликання відповідача як на підставу відмови у поверненні надмірно сплачених митних платежів на те, що заява ТОВ «БЗТ-Україна» від 14.01.2025 №ЖМ/2025/1 про повернення надмірно сплачених митних платежів підписана директором ТОВ «БЗТ-Україна» ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.11.2024 відкрито провадження у справі № 914/2773/24 про банкрутство ТОВ «БЗТ-Україна» (79029, м. Львів, вулиця Окружна, будинок 57А, кімната 417; ідентифікаційний код 41076013), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном Товариства, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.

Згідно з ч. 10, 11 ст. 44 КУзПБ розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.

За правилами ч. 2 ст. 40 КУзПБ у процедурі розпорядження майном за клопотанням розпорядника майна, сторін або інших учасників справи про банкрутство, що містить підтверджені відомості про перешкоджання виконавчим органом боржника виконанню повноважень розпорядника майна, невжиття заходів щодо забезпечення збереження майна боржника, а також про вчинення ними дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, господарський суд має право припинити повноваження виконавчого органу боржника та покласти виконання його обов`язків на розпорядника майна. Про припинення повноважень виконавчого органу боржника та покладання його обов`язків на розпорядника майна господарський суд виносить ухвалу, яка є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню.

Частиною 3 ст. 40 КУзПБ унормовано, що лише з дня постановлення господарським судом ухвали про припинення повноважень виконавчого органу боржника відповідні посадові особи боржника, повноваження яких припинені ухвалою господарського суду, зобов`язані протягом трьох днів передати розпоряднику майна, а розпорядник майна - прийняти бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.

Відповідно до ст. 59 КУзПБ з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.

Судом встановлено, що заява ТОВ «БЗТ-Україна» про повернення надмірно сплачених митних платежів №ЖМ/2025/1 підписана 14.01.2025 директором Комаровим О.О.

Постанова Господарського суду Львівської області у справі №914/2773/24, якою визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ «БЗТ-Україна», призначено ліквідатором ТОВ «БЗТ-Україна» арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 159 видане 31.01.2013 р. Міністерством юстиції України; адреса: а/с 2434, м. Львів, 79057), прийнята 18.02.2025, тобто вже після звернення позивача із заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів.

У матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано доказів того, що Господарський суд Львівської області, у провадженні якого перебуває справа №914/2773/24, станом на 14.01.2025 (дата звернення Товариства із заявою до Житомирської митниці) приймав ухвали чи рішення про припинення повноважень виконавчого органу ТОВ «БЗТ-Україна», директора Комарова О.О. Крім того, відповідачем під час судового розгляду справи не надано будь-яких доказів припинення повноважень виконавчого органу боржника станом на дату звернення із заявою.

Враховуючи викладене суд виснує, що директор ТОВ «БЗТ-Україна» ОСОБА_1 станом на 14.01.2025 був уповноважений звертатися до митного органу із заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів.

Покликання відповідача під час судового розгляду на те, що додаткові митні декларації, які є підставою повернення надміру сплачених митних платежів, датуються з 07.11.2021 до 03.02.2022, а заява про повернення надміру сплачених митних платежів надіслана позивачем 14.01.2025, тобто з пропуском 1095-денного строку, з огляду на що, на переконання відповідача, Житомирська митниця правомірно відмовила у поверненні надміру сплачених митних платежів, суд оцінює критично, виходячи з такого.

Як вже згадувалося вище, розділом ІІІ Порядку №643 передбачено, що повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення. Аналогічного змісту норма викладена у п. 43.3. ст. 43 та п. 102.5 ст. 102 ПК України.

Верховний Суд у постановах від 18.06.2019 у справі № 826/3490/18 та від 27.04.2020 у справі № 640/7371/19 сформував висновок, відповідно до якого датою виникнення надміру сплаченої суми в розумінні пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України вважається саме дата подання податкової декларації за звітний період, а не дата фактичного перерахування авансових внесків до Державного бюджету (дата відповідних платіжних доручень).

З матеріалів справи суд встановив, що сума надміру сплаченого позивачем податку на додану вартість, що є предметом спору у цій справі, визначена позивачем в поданих митному органу додаткових митних деклараціях, датованих з 20.01.2022 до 28.03.2022, а не з 07.11.2021 до 03.02.2022, як помилково стверджує відповідач.

14.01.2025 позивач звернувся із заявою №ЖМ/2025/1 про повернення надміру сплачених сум податку на додану вартість.

Отже, станом на дату звернення позивача із заявою № ЖМ/2025/1 від 14.01.2025 1095-денний строк не сплинув, а відтак твердження відповідача про правомірність дій щодо відмови у поверненні надмірно сплачених митних платежів за заявою №ЖМ/2025/1 від 14.01.2025 з огляду на пропуск позивачем строку звернення є помилковими.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у листі 18.02.2025 №7.19-2/15/13/1408 відповідач не обґрунтовував відмову у поверненні надмірно сплачених митних платежів недотриманням позивачем 1095-денного строку звернення із заявою.

Щодо доводів відповідача про наявність арешту на майно ТОВ «БЗТ-Україна» в рамках кримінального провадження №42022100000000184, суд враховує пояснення позивача та подані ним докази. Зокрема, ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.05.2025 у справі №752/9451/22 скасовано арешт, накладений ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.08.2022 у справі №752/9451/22 в кримінальному провадженні 42022100000000184 від 10.05.2022 на майно, яке належить ТОВ «БЗТ-Україна» в частині банківських рахунків та коштів, які знаходяться на них.

Крім цього, відповідачем не надано суду доказів завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022100000000184, оголошення в межах цього провадження підозри, вручення обвинувального акту чи винесення судом вироку, які би підтверджували наявність вини у діях посадових осіб позивача. Відтак, сам факт розслідування правоохоронними органами кримінального провадження відносно посадових осіб позивача не доводить правомірності дій відповідача щодо відмови у поверненні надміру сплачених до бюджету платежів.

Суд також враховує, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.11.2024 відкрито провадження у справі №914/2773/24 про банкрутство ТОВ «БЗТ-Україна».

Згідно з ч. 1 ст. 59 КУзПБ із дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовуються арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.

Постановою суду від 18.02.2025 у справі №914/2773/24 ТОВ «БЗТ-Україна» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором ТОВ «БЗТ-Україна» призначено арбітражного керуючого Пурія Р. П. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 159 видане 31.01.2013 Міністерством юстиції України; адреса: а/с 2434, м. Львів, 79057).

Цією ж постановою скасовано всі арешти, накладені на майно ТОВ «БЗТ-Україна» чи інші обмеження щодо розпорядження його майном. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном ТОВ «БЗТ-Україна» не допускається.

18.02.2025 на офіційному вебсайті Касаційного господарського суду у складі Верховного суду оприлюднено повідомлення про визнання ТОВ «БЗТ-Україна» (код за ЄДРПОУ: 41076013, адреса: вул. Окружна, буд. 57А, кім. 417, м. Львів, 79029) банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення здійснює, серед іншого, такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, здійснює інші повноваження, передбачені КУзПБ.

Згідно з ч. 1 ст. 62 КУзПБ усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

Відтак, надміру сплачені митні платежі є активом боржника у справі про банкрутство (яким є позивач), який підлягає включенню в ліквідаційну масу і повинні бути спрямовані на погашення вимог кредиторів відповідно до КУзПБ. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 908/1671/16, від 08.12.2021 у справі №911/2498/18.

З урахуванням викладеного, у разі повернення позивачу з бюджету надміру сплачених ним митних платежів, такі кошти не можуть бути використані учасниками ТОВ «БЗТ-Україна», а включаються до складу ліквідаційної маси та будуть розподілені між кредиторами та на оплату заборгованості із заробітної плати.

При цьому, суд вкотре звертає увагу на те, що відповідно до Порядку № 643 виключний перелік підстав для відмови митного органу у наданні відповідного висновку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних та інших платежів, передбачений пунктом 11 розділу ІІІ цього Порядку, зокрема, такими підставами є: невиконання вимог пунктів 1-3 розділу ІІІ цього Порядку; надання недостовірних даних; наявність податкового боргу.

Наявності жодної із зазначених підстав для відмови у поверненні помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів відповідачем не доведено.

Суд враховує, що відповідач у листі 18.02.2025 №7.19-2/15/13/1408 та у відзиві на позовну заяву не заперечує факту сплати позивачем до бюджету податку на додану вартість під час митного оформлення імпортованого товару, а також сам розмір надміру сплаченого позивачем податку.

Тобто відповідач визнає факт надмірної сплати коштів, у зв`язку з чим у митниці виник обов`язок скласти відповідний висновок з направленням його до органу Держказначейства для виконання.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14.05.2019 у справі №810/1941/16.

Крім того суд враховує, що позивачем до заяви долучено також докази відсутності у нього податкового боргу, зокрема витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника ТОВ «БЗТ-Україна» з бюджетом та цільовими фондами станом на 14.01.2025.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем підтверджено наявність обставин, з якими чинне законодавство пов`язує обов`язок повернення надмірно сплачених сум митних платежів, однак митним органом допущено протиправну бездіяльність щодо підготовки висновків про повернення позивачу надміру сплачених до Державного бюджету України митних платежів за заявою №ЖМ/2025/1 від 14.01.2025.

За таких обставин суд виснує, що відповідач не виконав процедурних обов`язків щодо алгоритму дій, покладених на нього вищезазначеними нормами законодавства, зокрема Порядком № 643, не виконавши покладений на нього обов`язок щодо підготовки відповідного висновку з метою повернення позивачу надміру сплачених платежів.

А тому, з урахуванням приписів ст. 9 та 245 КАС України, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною відмови відповідача.

Крім того, відповідачем під час розгляду справи не спростовано факт переплати позивачем суми 30423794,76 грн, яка складається з ПДВ (вид платежу 028).

В силу пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов`язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Повернення помилково та/або надміру сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, а тому суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Водночас, рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України на користь позивача надміру сплачених митних платежів та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Вищевикладене корелюється з правовою позицією Верховного Суду, сформованою в постановах від 28.01.2020 у справі №815/4804/16, від 28.02.2019 у справі №826/4987/16.

З огляду на те, що митним органом за результатами отриманої заяви позивача не було вжито заходів та вчинено дій, визначених Порядком № 643, а тому наявні підстави для зобов`язання останнього їх вчинити.

Окрім того, суд звертає увагу, що у спірному випадку відповідач не наділений правом свободи розсуду (дискрецією) у вирішенні питання щодо повернення позивачеві надміру сплачених до бюджету митних платежів, оскільки судом встановлена протиправна відмова у поверненні таких коштів. Відтак, належним і ефективним способом захисту порушеного права є саме спонукання відповідача - суб`єкта владних повноважень вчинити такі дії, що є дотриманням гарантій того, що таке остаточне рішення суду буде виконане у відповідності до вимог статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року.

Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність своєї поведінки, пов`язаної із відмовою у підготовці висновку про повернення надміру сплачених сум митних платежів. Доводи відповідача спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, правовими позиціями Верховного Суду. Тому такі міркування суд не враховує.

За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керувався таким.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України регламентовано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом пп. 1 п. 3 ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 встановлено у розмірі 3028,00 грн.

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Системний аналіз ст. 6 Закону №3674-VI, ч. 2 ст. 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Під час звернення до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 24224,00 грн.

Водночас як видно зі змісту позовної заяви, позивач заявив одну позовну вимогу немайнового характеру, за яку має бути сплачений судовий збір, оскільки вимога про визнання протиправною відмови митного органу є передумовою для застосування інших способів захисту порушеного права.

Отже на момент звернення із позовною заявою сплаті підлягав судовий збір у розмірі 2422,40 грн (одна вимога немайнового характеру з урахуванням коефіцієнту пониження).

Такий висновок кореспондується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.10.2024 у справі № 320/32969/23.

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Заразом суд звертає увагу, що позивач має право відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» подати клопотання про повернення судового збору у зв`язку з внесенням його в більшому розмірі.

Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» до Житомирської митниці про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Житомирської митниці щодо нездійснення підготовки та подання висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» надміру сплачених сум митних платежів за результатами розгляду заяви №ЖМ/2025/1 від 14.01.2025.

3. Зобов`язати Житомирську митницю підготувати та подати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» надміру сплачених сум митних платежів в розмірі 30423794 (тридцять мільйонів чотириста двадцять три тисячі сімсот дев`яносто чотири) гривні 76 копійок.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» (місцезнаходження: вул. Окружна, буд. 57А, кім. 417, м. Львів, 79029; ЄДРПОУ: 41076013).

Відповідач Житомирська митниця (місцезнаходження: вул. Перемоги, буд. 25, м. Житомир, 10003; ЄДРПОУ: 44005610).

СуддяАндрусів Уляна Богданівна