Рішення № 130969951, 14.10.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2025 рокусправа № 380/15963/25Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, у якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області: від 11.04.2025 № 16330/13-01-24-08 та від 11.04.2025 № 16333/13-01-24-08.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного капіталу юридичної особи - емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права (далі - внесок до статутного капіталу), не включається до загального оподатковуваного доходу. У зв`язку з цим внесок до статутного капіталу не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. Вказує, що позивач вніс до статутного капіталу нежитлову будівлю, а в обмін отримав корпоративні права на частку у статутному капіталі. Вважає, що сума внеску платника податку до статутного капіталу юридичної особи - емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права, не включається до загального оподатковуваного доходу відповідно до пп. 165.1.44 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України та не підлягає оподаткуванню військовим збором відповідно до пп. 1.7 п 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. Просив позов задовольнити.

Ухвалою судді від 7.08.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання.

Відповідач у своїх запереченнях вказує, що перевіркою встановлено, що платник податків ОСОБА_1 з метою формування статутного капіталу ТОВ «ТЦ «Прийма» у серпні 2018 року згідно з актом прийому-передачі майна від 16.08.2018 року передав до статутного капіталу Товариства власне нерухоме майно (Нежитлова будівля кінотеатру за адресою АДРЕСА_2 ), яке належало йому на праві власності та на момент передачі загальною вартістю 3 825 000,00 грн. Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що платник податку-фізична особа ОСОБА_1 за 2018 рік отримав дохід від продажу рухомого(нерухомого) майна та подав до ГУ ДПС у Львівській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік, однак позивач не в повному обсязі задекларував доходи за 2018 рік від продажу (обміну) об`єктів нерухомого та/або рухомого майна в сумі 3 825 000 грн. Перевіркою встановлено порушення пп.172.1 п.172.2 п.172.8 ст.173, п.167.2 ст.167 ПК України донараховано податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб від операцій з продажу(обміну ) об`єктів нерухомого майна за 2018 рік на загальну суму 191 250 грн. Також, перевіркою встановлено порушення пп.1.2 п.16 прим.1 підрозд.10 розд. ХХ, пп.1.3 п.16 прим.1 підрозд.10 розд. ХХ, п.163.1 ст.163, пп.164.2.8 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями донараховано податкового зобов`язання з військового збору від операцій з продажу (обміну) об`єктів нерухомого майна за 2018 рік на загальну суму 57 375,00 грн. Головне управління ДПС у Львівській області здійснило нарахування податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб - платників податків та військовий збір та прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.04.2025 №16330/13-01-24-08, від 11.04.2025 №16333/13-01-24-08. Вважає, що відповідач діяв згідно та у відповідно до норм національного законодавства, а доводи позивача викладені у позовній заяві безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 78.1.4 п.78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України та доповідної записки управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Львівській області від 23.01.2025 № 240/13-01-24-08-08, відповідно до наказу № 643-п від 24.01.2025 Головне управління Державної податкової служби у Львівській області провело документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 року.

Під час проведення перевірки контролюючий орган встановив, що позивач не дотримав норми податкового законодавства зокрема:

1.п.167.2 ст.167, п.172.1, п.172.2, п.172.8 ст.172, п.176.1 ст.176 ПК України у зв`язку із чим донараховано податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2018 рік на загальну суму 191 250 грн;

2.пп.1.2 п.16 прим.1 підрозд.10 розд. XX, пп.1.3 п.16 прим.1 підрозд.10 розд.ХХ, п.163.1 ст.163, пп.164.2.8 п.164.2 ст.164 ПК України на підставі чого контролюючим органом донараховано податкового зобов`язання з військового збору за 2018 рік на загальну суму 57 375 грн.

За результатами перевірки Головне управління ДПС у Львівській області склало акт від 17.03.2025 №11907/13-01-24-08¬03/2127821171 та 11.04.2025 прийняло податкові повідомлення-рішення №16330/13-01-24-08 та №16333/13-01-24-08.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.56, 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до п.п. 14.1.105 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПК України «майно» вживається у значенні, наведеному в Цивільному кодексі України (далі - ЦК України).

Підпунктом 146.17.1 статті 146 ПК України передбачено, що основні засоби та нематеріальні активи, які вносяться до статутного капіталу товариства прирівнюються до продажу або іншого відчуження.

Згідно з підпунктом 146.17.2 статті 146 ПК України до придбання прирівнюються операції з отримання основних засобів та нематеріальних активів.

Пунктом 146.8 ст.146 ПК України передбачено, що первісною вартістю основних засобів, що включені до статутного капіталу підприємства, визнається їх вартість, погоджена засновниками (учасниками) підприємства, але не вище звичайної ціни.

Відповідно до п. 146.11 ст.146 ПК України первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних із ремонтом та поліпшенням об`єктів основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що приводить до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єктів у сумі, що перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року з віднесенням суми поліпшення на об`єкт основного засобу, щодо якого здійснюється ремонт та поліпшення.

Згідно з п. 164.1, 164.1.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Відповідно до пп. 165.1.44 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права - оскільки в розумінні п.170.2 ст.170 ПК України - є придбанням інвестиційного активу (придбанням вважаються операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права) тобто витратами при розрахунку інвестиційного доходу.

Згідно з п.172.1 ст.172 ПК України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об`єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.

Відповідно до п. 172.2 ст.172 ПК України дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об`єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об`єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.

Згідно з п. 172.8 ст.172 ПК України для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об`єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.

Відповідно до п.179.7 ст.179 ПК України фізична особа платник податку зобов`язаний самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій ним Податковій декларації.

Суд встановив, що 3.04.2017 між ОСОБА_1 та Новороздільською міською радою укладено Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі кінотеатру «Україна» (нежитлова будівля кінотеатру за адресою АДРЕСА_2 ). Відповідно до п. 2.1 цього Договору продаж зазначеного об`єкту вчинено за 3750000,00 грн.

4.03.2017 ОСОБА_1 сплатив 359676,00 грн за будівлю.

27.04.2017 позивач сплатив 3390324,00 грн як оплату за нежитлову будівлю згідно з Договором купівлі-продажу нежитлової будівлі кінотеатру «Україна» від 03.04.2017, що підтверджується платіжним дорученням № 1.

5.05.2017 державний нотаріус посвідчив заяву уповноваженої особи Новороздільської міської ради, якою підтверджено перерахунок в повному розмірі грошових коштів в сумі 3750000,00 грн за Договором від 3.04.2017.

3.04.2017 позивач сплатив збір з операцій купівлі-продажу нерухомого майна на суму 37500 грн та державне мито на суму 37500,68 грн.

Документально підтверджені витрати на придбання нежитлової будівлі становлять 3825000,68 грн.

14.08.2018 ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2 100 % частки у статутному капіталі ТзОВ «ТЦ «Прийма» на підставі Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЦ «Прийма», посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гавінською М. І.

ОСОБА_1 з метою формування статутного капіталу ТОВ «ТЦ «Прийма» у серпні 2018 року згідно з актом прийому-передачі майна від 16.08.2018 року передав до статутного капіталу Товариства власне нерухоме майно (Нежитлова будівля кінотеатру за адресою АДРЕСА_2 ), яке належало йому на праві власності та на момент передачі загальною вартістю 3 825 000,00 грн.

Згідно п.179.1 ст.179 ПК України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи.

Відповідно до пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК України платник податків до 1 травня року, що настає за звітним, подає річну податкову декларацію до контролюючого органу, де перебуває на обліку, в якій відображає вказаний дохід.

Згідно з п.179.7 ст.179 ПК України фізична особа платник податку зобов`язаний самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій ним Податковій декларації.

Як було вище вказано, що відповідно до п. 172.2 ст.172 ПК України дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об`єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об`єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.

Головне управління ДПС у Львівській області правомірно здійснило нарахування податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб - платників податків у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 за 2018 рік отримав дохід від продажу рухомого(нерухомого) майна.

Відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

ОСОБА_1 за 2018 рік отримав дохід від продажу рухомого (нерухомого) майна, однак в порушення пп.1.2 п.16 прим.1 підрозд.10 розд.ХХ, пп.1.3 п.16 прим.1 підрозд.10 розд.ХХ, п.163.1 ст.163, пп.164.2.8 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України не сплатив військовий збір від операцій з продажу (обміну) об`єктів нерухомого майна за 2018 рік на загальну суму 57 375,00 грн.

Головне управління ДПС у Львівській області правомірно донарахувало податкове зобов`язання з військового збору від операцій з продажу (обміну) об`єктів нерухомого майна за 2018 рік на загальну суму 57 375,00 грн.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович