Ухвала суду № 130968561, 13.10.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у роз`ясненні судового рішення

13 жовтня 2025 року 320/25229/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У провадженні судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С. перебувала адміністративна справа №320/25229/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796..

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV від 09.07.2023 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у, який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2023 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв`язку з цим провести виплату недотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2022.

Від позивача до суду надійшла заява про роз`яснення судового рішення, а саме щодо того, який саме показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, підлягає збільшенню на відповідні коефіцієнти при здійсненні індексації пенсії Позивача: той, що враховувався для обчислення пенсії позивача під час її призначення у розмірі 9118,81 грн, чи той, що враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 у розмірі 3764,40 грн при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 по справі №320/25229/24.

В обґрунтування поданої заяви зазначається, що відповідач у відповідь на запит щодо надання інформації про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 листом від 06.05.2025 № 2600-0404-8/82133 та листом від 26.05.2025 № 2600-0202-8/94716 повідомив, що внаслідок проведеного перерахунку пенсії на виконання рішення розмір пенсії зменшується починаючи з 01.03.2022 та становить 4397,68 грн, що є меншим розміру отримуваної позивачем пенсії за віком до виконання рішення суду (5248,49 грн станом на 01.05.2022). З огляду на зазначене вище, рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 зумовило неоднозначне розуміння у тій частині, яка стосується того, який саме показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні підлягає збільшенню на відповідні коефіцієнти при здійсненні індексації пенсії позивача: той, що враховувався для обчислення пенсії позивача під час її призначення у розмірі 9118,81 грн, чи той, що враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 у розмірі 3764,40 грн.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Так, оскільки рішення у справі було ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмовому провадженні), то і питання щодо роз`яснення судового рішення також вирішується судом в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та заяву позивача про роз`яснення рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.

Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим КАС України не містить, а зі змісту приписів статті 254 цього Кодексу вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

У пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013р. "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд вказує на те, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які повинні здійснювати його виконання.

Згідно пункту 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 року зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Відтак, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Стаття 254 КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду.

Отже, з системного аналізу даної норми вбачається, що роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом - відсутністю причинно-наслідкових зав`язків у межах документу, невідповідності мотивувальної частини рішення його резолютивній частині; недотриманням вимог ясності, яке полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення та визначеності рішення.

Таким чином, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановляння додаткового рішення цим же судом.

Суд зазначає, що рішення Київського окружного адміністративного суду є вмотивованим і зрозумілим. Вказані Закони України та нормативно-правові акти, якими керувався суд при вирішенні позову, містять чіткий порядок виконання, у мотивувальній та резолютивній частинах рішення суду зазначено усі обставини справи та мотиви, які суд врахував при прийнятті рішення, і положення Закону, яким він керувався з огляду на об`єкт порушеного права.

Так, у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV від 09.07.2023 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у, який враховується для обчислення пенсії.

В описовій частині рішення судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 2021 року.

У мотивувальній частині судом зазначено, що частиною 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Відтак, відповідача зобов`язано було провести перерахунок (індексацію) пенсії позивачу відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV від 09.07.2023 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у, який враховується для обчислення пенсії, а тому саме вказаний показник повинен бути врахований відповідачем при перерахунку.

При цьому суд звертав увагу у рішенні, що єдиним випадком, коли Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджено Постановою КМУ № 124 від 20.02.2019 винятково конкретизовано показник середньої заробітної плати, який підлягає збільшенню і який відрізняється від того, який застосовано при обчисленні пенсії особи є випадок, передбачений у пункті 5 Порядку, яким передбачено що у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 р.

Відтак, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (3764,40 грн.) не може бути врахований у даному випадку при перерахунку (індексації) пенсії позивача.

Суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що згідно приписів частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Отже, рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №320/25229/24 містить обґрунтування його прийняття, а резолютивна частина викладена чітко в межах вимог та не допускає неоднозначного трактування.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення від 16.09.2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам судового процесу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя Парненко В.С.