Ухвала суду № 130966132, 30.09.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 вересня 2025 рокуСправа №160/15270/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 року по адміністративній справі №160/15270/24, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 р. по вищезазначеній адміністративній справі позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково, а саме:

-визнано протиправними дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок;

-зобов`язано Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.11.2023 року про поновлення виплати пенсії за віком, з урахуванням висновків суду;

- у задоволенні решти позову відмовлено;

- вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суд від 29.01.2025 року апляційну скаргу Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 року в справі №160/15270/24 - залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 року в справі №160/15270/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без змін.

28.06.2024 року представником позивача отримано виконавчі листи.

До суду від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №160/15270/24 шляхом зобов`язання відповідача надати у десятиденний строк до суду звіт про виконання рішення суду від 02.09.2024 року по адміністративній справі №160/15270/24.

Обґрунтовуючи подану заяву заявник зазначає, що рішення суду від 02.09.2024 року по справі №160/15270/24, набрало законної сили 29.01.2025 року, проте відповідач не розглянув по суті її заяву про поновлення виплати пенсії. У відповідь на звернення її представника про добровільне виконання рішення суду від 04.03.2025 року повідомив, питання її пенсійного забезпечення потребує більш детального вивчення, після його розгляду буде повідомлено додатково. Пізніше, відповідач направив листа №12832-4373/М-01/8-0400/25 від 18.03.2025 року, в якому повідомлено, що на виконання рішення суду повторно розглянуто її заяву про виплату пенсії через банківську установу та змінено спосіб виплати пенсії на банківську установу АТ Акцент-Банк. Проте, станом на 21.04.2025 року, ні недоотримані пенсійні кошти за періоди з 07.10.2009 року по 16.03.2017 року та починаючи з 01.09.2022 року, ні поточна пенсія на її банківський рахунок № НОМЕР_1 не надходили. Листом від 25.06.2025 року Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області №28684-20322/М-01/8-0400/25 повідомило, що рішення суду від 02.09.2024 року у справі №160/15270/24 було виконано в повному обсязі, однак виплата пенсії припинена з 01.04.2023 року через тривалу невиплату. Крім того, зазначено про необхідність встановлення "317" особливості: "Не підлягають масовим перерахункам, призначеним за рішенням суду в твердому розмірі". Заява відповідача про повне виконання рішення суду суперечать фактичному ненадходженню коштів на її рахунок. Позначка "317" та припинення виплати через тривалу невиплату після судового рішення свідчать про те, що дії відповідача не забезпечують реальне поновлення порушеного права. Виплата пенсії має здійснюватися відповідно до актуального законодавства на момент її фактичної виплати. Тому на думку позивача наявні підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

11.09.2025 року до суду від Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області надійшли письмові пояснення викладені у вигляді звіту про виконання рішення суду від 02.09.2024 року по справі №160/15270/24, в яких вказано, що на виконання цього рішення суду позивачу поновлено виплату пенсії з 01.09.2022 року на її банківський рахунок, відкритий в АТ Акцент-Банк зазначений в заяві від 14.11.2023 року. Сума доплати пенсії за період з 01.09.2024 року по 31.05.2025 року складає 43 404,24 грн., яка виплачена в 15.06.2025 року, через ПАТ А-БАНК. Розмір пенсії в червні 2025 року 1 315,28 грн. Доказом на підтвердження виконання рішення суду є витяг із відомостей, список на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки. Отже, рішення суду від 02.09.2024 року по справі № 160/15270/24 виконано в повному обсязі.

15.09.2025 року до суду від Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: довідки про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 року по справі №160/15270/24.

До суду 25.09.2025 року від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача від 10.09.2025 року, в яких вказано, що відповідач не надав жодного пояснення чи правового обґрунтування правомірності не здійснення розрахунків та виплати її пенсії за період з 07.10.2009 року по 16.03.2017 року та починаючи з 01.09.2022 року. З довідки про розмір призначеної пенсії за період з 01.09.2022 року по 02.09.2024 року вбачається, що відповідач поновив та виплатив їй пенсію в твердому розмірі 1 315,28 грн., однак розрахунку пенсії відповідач не надав. Відповідач не довів, що він здійснив належний розрахунок, відповідно до Закону №1058-IV та виплатив пенсію за період з 07.10.2009 року по теперішній час. З наведеного випливає, що відповідач не лише не виплатив всі недоотримані позивачем суми пенсії, а й здійснив протиправний розрахунок пенсії позивача, що стало наслідком нарахування та виплати пенсії в значно меншому розмірі, ніж встановлено Законом №1058-IV. Відтак, рішення суду від 02.09.2024 року залишається невиконаним.

Згідно із ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Одним із способів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч.2 ст.382-1 КАС України).

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (ч.3 ст.382-1 КАС України).

Суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень (ч.4 ст.382-1 КАС України).

В свою чергу, Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №640/3719/18, від 04 березня 2020 року у справі №539/3406/17, та від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19.

Так, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 року по справі № 160/15270/24, позиачу поновлено виплату пенсії з 01.09.2022 року на банківський рахунок відкритий в АТ Акцент-Банк, зазначений в заяві від 14.11.2023 року, що підтверджується списком №1 (50096/4565) на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки в ПАТ Акцент-Банк на загальну суму 43 404,24 грн.

З матеріалів справи вбачається, що рішення суду у цій справі виконано, а саме: повторно розглянуто заяву позивача від 14.11.2023 року про поновлення виплати пенсії за віком, поновлено виплату пенсії та її виплата здійснюється.

Суд зазначає, що незгода позивача із не проведення будь-якого перерахунку поновленої пенсії не було предметом спору у цій справі, а тому на стадії контролю за виконанням судового рішення не може бути предметом розгляду та дослідження та фактично є новим спором між позивачем та суб`єктом владних повноважень шляхом ухвалення рішення суду за наслідком розгляду вимог у порядку позовного провадження, а не шляхом постановляння ухвали в порядку статті 382 КАС України.

Суд вказує, що вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура вирішення питання щодо встановлення судового контролю за рішення суду, виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Необхідно також зауважити, що розглядаючи заяву, подану в порядку статті 382 КАС України, суд не вирішує спір повторно, а лише усуває перешкоди на шляху виконання вже прийнятого раніше рішення.

При цьому, суд не може змінювати резолютивну частину рішення, яке виконується, надавати оцінку доказам, які не були надані суду при розгляді справи по суті, а тому, доводи позивача стосовно протиправності дій відповідача щодо невиконання рішення є необґрунтованими.

Проаналізувавши вищенаведене, суд вважає, що відповідачем виконано рішення зобов`язального характеру в межах, визначених рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 року по справі №160/15270/24, у зв`язку з чим відсутні підстави для встановлення судового контролю.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням цього рішення шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.243, 248, 382 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 року по справі №160/15270/24 відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена у строки, встановлені статті 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма