Рішення № 130966128, 30.09.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2025 рокуСправа №160/20630/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням її уточнень від 24.07.2025 р., просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача оформлене протоколом №12/в від 28.02.2025 р., яким відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги матері старшого солдата ОСОБА_2 у зв`язку з його смертю;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути її заяву про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її сина ОСОБА_2 , з урахуванням правової оцінки, викладеної у цьому позові та наданої судом під час розгляду справи, а також всебічно і об`єктивно перевірити всі обставини смерті без формального застосування підстав відмови.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що вона є матір`ю військовослужбовця - старшого солдата ОСОБА_2 , який проходив військову службу за контрактом у складі ВЧ НОМЕР_1 . Відповідно до відпускного квитка №1388 від 26.12.2023 р. старший солдат ОСОБА_2 перебував у частині щорічної основної відпустки з 28.12.2023 р. по 11.01.2024 р. Перебуваючи за місцем проживання дружини останнього за адресою: АДРЕСА_1 - 03.01.2024 р. ОСОБА_2 був виявлений без ознак життя. Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №40к від 04.01.2024 р., виданого Кам`янським районним відділенням КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово медичної експертизи» ДОР смерть ОСОБА_2 настала внаслідок захворювання: «гостра ішемічна хвороба серця, неуточнена», «серцево судинна недостатність». В подальшому вона звернулася до відповідача із відповідною заявою про призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю ОСОБА_2 під час проходження військової служби. Рішенням комісії Міністерства оборони України, оформленим витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат №12/в від 28.02.2025 р. їй відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги. Відмова в призначенні одноразової грошової допомоги вмотивована тим, що за результатами судово-медичного дослідження в крові старшого солдата ОСОБА_2 було виявлено етиловий спирт в концентрації 2,85%. Водночас комісія не надала жодного судово-медичного висновку, який би підтверджував, що саме стан алкогольного сп`яніння був причиною смерті або мав безпосередній причинно-наслідковий зв`язок із гострою ішемічною хворобою серця та серцево-судинною недостатністю, які є безпосередньою причиною смерті. Так, за наявними відомостями, ОСОБА_2 не притягався до адміністративної відповідальності, не мав дисциплінарних стягнень, у тому числі пов`язаних із вживанням алкогольних напоїв або перебуванням у стані алкогольного сп`яніння. Крім того, старший солдат ОСОБА_2 не вчиняв жодних дій у стані алкогольного сп`яніння, які могли би бути чи стали наслідком його загибелі (смерті) і відповідно Комісія у вищевказаному протоколі не навела жодного обґрунтування, вчинення яких саме дій у стані алкогольного сп`яніння стали наслідком його загибелі. Таким чином, висновки відповідача побудовані виключно на припущеннях про те, що наявність алкоголю в крові могла сприяти настанню смерті останнього, без достатніх і беззаперечних доказів, а тому позивач вважає таку відмову протиправною та необґрунтованою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.ст.160, 161 КАС України та запропоновано позивачу у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання уточненої позовної заяви, для суду та складу сторін, в якій зазначити поштовий індекс, відомі номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача та визначити позовні вимоги відповідно до складу сторін або уточнити коло відповідачів.

На виконання ухвали суду, 24.07.2025 року позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, а саме: надано уточнену позовну заяву.

Ухвалою суду від 29.07.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні. Залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На виконання ухвали суду 12.08.2025 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до витягу з акту службового розслідування ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер перебуваючи у черговій відпустці, тіло якого було знайдено за місцем проживання дружини останнього. Згідно із листом Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи від 28.02.2024 р. №41 під час проведення судово-токсикологічного дослідження в крові ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації 2,85%, що відповідає сильному алкогольному сп`янінню та могло спряти настанню смерті. Причиною смерті ОСОБА_2 стала серцево-судинна недостатність. Згідно із статтею 16-4 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення дій у стані алкогольного сп`яніння. 04.01.2024 року згідно із попереднього лікарського свідоцтва про смерть №40к смерть ОСОБА_2 настала внаслідок захворювання, хвороби (паталогічні стани), що призвели до смерті: а) серцево-судинна недостатність, б) гостра ішемічна хвороба серця, неуточнена.

11.05.2024 року згідно із витягом з протоколу засідання 20 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №1880 встановлено, що захворювання старшого солдата ОСОБА_2 : «Серцево-судинна недостатність. Гостра ішемічна хвороба серця, неуточнена», яке згідно із витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.01.2024 р. №29, сповіщення №06 від 04.01.2024 р. виданого командиром ВЧ НОМЕР_2 , лікарського свідоцтва про смерть №40к від 04.01.2024 р., виданого КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Кам`янським районним відділенням, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 08.01.2024 р., виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), послужило причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , - захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, так, пов`язанні з проходженням військової служби. З урахування вищевикладеного, до даних відносин підлягає застосуванню стаття 16-4 Закону №2011-XII, згідно із якої призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення дій у стані алкогольного сп`яніння що є підставою для відмови в задоволенні позову повністю.

До суду 14.08.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідачем відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця ОСОБА_2 , оскільки смерть останнього пов`язана з перебуванням у стані алкогольного сп`яніння. Посилаючись на підпункт «б» пункту 1 статті 16-4 Закону №2011-XII, відповідач вважає, що призначення і виплата одноразової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння. Таким чином, сам факт перебування військовослужбовця у стані сп`яніння на час настання смерті, на думку відповідача, виключає право сім`ї на отримання одноразової допомоги. Наведене трактування є помилковим, оскільки вимагає наявності прямого причинного зв`язку між діями військовослужбовця у стані сп`яніння та його загибеллю. Посилання відповідача на факт сп`яніння без встановлення причинного зв`язку є недостатнім та неправомірним. За таких обставин, позивач просила суд позов задовольнити з підстав викладених у ньому.

Третя особа до теперішнього часу не скористалась своїм правом надати до суду письмові пояснення щодо даного предмету спору.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив, враховуючи позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю померлого військовослужбовця старшого солдата ОСОБА_2 , який проходив військову службу за контрактом у складі ВЧ НОМЕР_1 .

Відповідно до відпускного квитка №1388 старший солдат ОСОБА_2 звільнений у частину основної щорічної відпустки за 2023 рік, з 28.12.2023 року по 11.01.2024 року.

Згідно із лікарським свідоцтвом про смерть №40к від 04.01.2024 року, виданим Комунальним закладом «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради встановлено, що хвороби (патологічні стани), що призвели до смерті: а) серцево-судинна недостатність, б) гостра ішемічна хвороба серці, неуточнена.

05.01.2024 року позивач отримала від ІНФОРМАЦІЯ_3 сповіщення сім`ї №12/104, яким сповіщено, що її син старший солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перебував у частині щорічної основної відпустки 03.01.2024 року, був виявлений без ознак життя. Попередня причина смерті: серцево-судинна недостатність.

08.01.2024 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серія НОМЕР_4 , актовий запис №54.

Згідно із витягом з протоколу засідання 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, протокол №1880 від 11.05.2024 року, захворювання старшого солдата ОСОБА_2 : «Серцево-судинна недостатність. Гостра ішемічна хвороба серця, неуточнена», яке згідно із витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.01.2024 р. №29, сповіщення №06 від 04.01.2024 р. виданого командиром ВЧ НОМЕР_2 , лікарського свідоцтва про смерть №40к від 04.01.2024 р., виданого КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Кам`янським районним відділенням, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 08.01.2024 р., виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), послужило причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , - захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, так, пов`язанні з проходженням військової служби.

З метою отримання одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , позивач звернулася з відповідною заявою.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 28.02.2025 року №12/в ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до пункту постанови КМУ від 25.12.2013 р. №975, оскільки відповідно до витягу з акту службового розслідування ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер перебуваючи у черговій відпустці, тіло якого було знайдено за місцем проживання дружини останнього. Згідно із листом Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи від 28.02.2024 р. №41 під час проведення судово-токсикологічного дослідження в крові ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації 2,85%, що відповідає сильному алкогольному сп`янінню та могло спряти настанню смерті. Причиною смерті ОСОБА_2 стала серцево-судинна недостатність. Згідно із статтею 16-4 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення дій у стані алкогольного сп`яніння.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_5 від 25.03.2025 р. №7/15708/14 позивача повідомлено, що Міністром оборони України затверджені протоколи засідання Комісії Міністерства оборони України стосовно призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Так, розглянувши подані документи, Комісія дійшла висновку про відмову в призначення одноразової грошової допомоги матері за померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 старшого солдата ОСОБА_2 .

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд доходить наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.02.1993 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII), який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

За приписами ст.41 Закону №2232-XI виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).

Згідно із п.1 ст.16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до п.2 ст.16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема:

- загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (підпункт 1);

- смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (підпункт 2).

Згідно із ст.16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Згідно із пп.«а» п.1 ст.16-2 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2статті 16 цього Закону.

Згідно із пп.1, 6, 8 ст.16-3 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Водночас, ст.16-4 Закону № 2011-ХІІ визначені випадки, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються - якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (п.9 ст.16-3 Закону №2011-ХІІ).

На виконання Закону №2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 року (далі - Порядок №975).

Пунктом 4 Порядку №975 визначено, що одноразова грошова допомога призначається у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

В силу п.5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до п.10 Порядку №975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

- заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

- заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

- витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

- витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії таких документів:

документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста;

свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);

свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);

рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста);

рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

Пунктами 15, 19 Порядку №975 визначено, що рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста є наслідком:

- вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

- вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

- подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Надаючи оцінку відмові відповідача, суд наголошує, що за змістом ч.1 ст.16-4 Закону №2011-ХІІ та п.19 Порядку №975, зазначена допомога не призначається з підстав, наведених цими нормами, а саме: якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп`яніння, вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).

Як зазначалось, старший солдат ОСОБА_2 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .

Згідно із лікарським свідоцтвом про смерть №40к від 04.01.2024 року, виданим КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР встановлено, що хвороби (патологічні стани), що призвели до смерті ОСОБА_2 : а) серцево-судинна недостатність, б) гостра ішемічна хвороба серці, неуточнена.

Згідно із витягом з протоколу засідання 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, протокол №1880 від 11.05.2024 року, захворювання старшого солдата ОСОБА_2 : «Серцево-судинна недостатність. Гостра ішемічна хвороба серця, неуточнена», яке згідно із витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.01.2024 р. №29, сповіщення №06 від 04.01.2024 р. виданого командиром ВЧ НОМЕР_2 , лікарського свідоцтва про смерть №40к від 04.01.2024 р., виданого КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Кам`янським районним відділенням, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 08.01.2024 р., виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), послужило причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , - захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, так, пов`язанні з проходженням військової служби.

Відмовляючи у призначенні спірної допомоги, відповідач виходив з того, що сильне алкогольне сп`яніння могло сприяти настанню смерті військовослужбовця, посилаючись на ст.16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Надаючи оцінку такій відмові, суд наголошує на тому, що за змістом ч.1 ст.16-4 Закону №2011-ХІІ та п.29 Порядку №975, зазначена допомога не призначається з підстав, наведених такими нормами, лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп`яніння, а саме вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).

Водночас сам факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп`яніння на час настання смерті не визначається вказаними нормами права як підстава для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.06.2022 року у справі №640/6477/19, від 18.03.2024 року у справі №120/13997/21.

Отже, у такому випадку необхідно встановити причинно-наслідковий зв`язок між станом сп`яніння військовослужбовця та його смертю (загибеллю).

Верховний Суд в постанові від 18.03.2024 року справі №120/13997/21-а зазначив, що відомості, які зазначені у зокрема, у постанові військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті військовослужбовця та довідці, що свідчить про причини та обставини смерті військовослужбовця, мають важливе значення і є вирішальними для органу, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, на якого покладено обов`язок перевірити, чи не настала смерть військовослужбовця за обставин, що виключають можливість призначення та виплати одноразової грошової допомоги, перелік яких визначений у ст.16-4 Закону № 2011-XII.

Так, у спірному рішенні відповідача, яке оформлене протоколом №12/в від 28.02.2025 р., не відображено та не зазначено, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок адміністративного правопорушення або вчинення дій у стані алкогольного сп`яніння.

Будь-які належні та достатні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_2 дій у стані алкогольного сп`яніння, що мали своїм наслідком його смерть, відсутні, та відповідачем до матеріалів справи не долучені. Тому слід зробити висновок про те, що доводи відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, членам його родини із посиланням на ч.1 ст.16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є передчасними та не підтверджуються матеріалами справи.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що за своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).

Отже, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними та достовірними засобами доказування правомірність прийнятого рішення, а тому, рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 28.02.2025 року №12/в про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги за померлого військовослужбовця ОСОБА_2 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Зобов`язання судом відповідача призначити одноразову грошову допомогу позивачу у зв`язку із загибеллю військовослужбовця може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність інших підстав для відмови у призначенні та виплаті такої допомоги, які передбачені законом.

Враховуючи, що суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки, а прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, без перевірки наявності чи відсутності усіх підстав для відмови у її виплаті, може бути необґрунтованим.

За таких обставин, належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути її заяву та додані до неї документи про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги в порядку і розмірі, передбаченому Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням висновків суду, що викладені у цьому рішенні.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити позовну заяву з викладених вище підстав.

Щодо сплаченого позивачем судового збору за подання позову, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1 211,20 грн.

Позивачем до суду подано через підсистему "Електронний суд", то в силу положень ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" позивач мала сплатити 968,96 грн.

Відтак, відповідно до положень ч.1 ст.139 КАС України, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму сплаченого судового збору в розмірі 968,96 грн.

При цьому надмірно сплачений судовий збір у розмірі 242,24 грн., згідно із положеннями п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", підлягає поверненню за клопотанням позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , викладене в протоколі засідання Комісії Міністерства оборони України з питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №12/в від 28.02.2025 року.

Зобов`язати Міністерство оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно здійснити розгляд заяви ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (пр.Повітрофлотський, буд.6, м.Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_5 ) судові витрати по справі у розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма