Рішення № 130965857, 14.10.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 жовтня 2025 р. Справа № 120/13230/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005)

до: Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036)

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про: визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - позивач) з позовною заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 10.09.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100, 00 грн за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні №78175593.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 10.09.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шевчук О.О. в межах виконавчого провадження №78175593 винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 ,00 грн за невиконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21.05.2025 у справі №120/8872/24 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийняти рішення про нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги. Однак позивач вважає таку постанову передчасною, безпідставною та протиправною, оскільки строк, наданий виконавцем для виконання вимоги від 08.09.2025, ще не сплинув (до 22.09.2025), а виконання судового рішення потребує виділення коштів із Державного бюджету, що підтверджується відповідними листами та нормативно-правовими актами. Наведене зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 24.09.2025 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Крім того, цією ухвалою до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (далі третя особа).

Суд зазначає, що ухвала про відкриття провадження доставлена через підсистему "Електронний суд" в електронний кабінет відповідача 24.09.2024.

Крім того, третьою особою також отримано ухвалу суду від 24.09.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, третьої особою також не надано пояснення, відтак суд, керуючись приписами КАС України, розглядає справу за наявними матеріалами.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №120/8872/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25.11.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025, в даній справі адміністративний позов задоволено, зокрема визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 06.06.2024 №2001-37812081 про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийняти рішення про нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України".

21.05.2025 Вінницьким окружним адміністративним судом у справі №120/8872/24 виписано виконавчий лист.

23.05.2025 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №78175593).

Державним виконавцем 30.06.2025, 30.07.2025 та 08.09.2025 оформлено вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про надання до відділу примусового виконання рішень документального підтвердження щодо повного та фактичного виконання рішення суду в строк до 14.07.2025, 13.08.2025, 22.09.2025 відповідно.

На виконання вищезазначених вимог державного виконавця, позивачем надано листи №0200-0802-5/78247 від 11.07.2025 та №0200-0802-5/5647188528 від 07.08.2025, якими зокрема повідомлено, що направлено листи до Пенсійного фонду України №0200-0312-5/60029 від 28.05.2025 та №0200-0312-5/75038 від 03.07.2025 про виділення коштів для виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю. 27.06.2025 Пенсійний фонд України надав відповідь №2800-030402-9/42971, що, згідно листа Міністерства соціальної політики від 28.05.2025 №5902/0/2-25/56, здійснити призначення та виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю ОСОБА_1 , на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.11.2024 у справі №120/8872/24, буде можливо після внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України твід 26.08.2021 №902.

10.09.2025 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про накладення штрафу на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області - у розмірі 5100 грн за невиконання без поважних причин рішення Вінницького окружного адміністративного суду №120/8872/24.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи суд керується такими мотивами.

У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).

Ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За змістом п.п. 1, 16 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Ст. 26 Закону № 1404-VIII передбачено, що початок примусового виконання рішення, зокрема:

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята);

- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону № 1404-VIII).

Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

За правилами ч. 1, 2 ст. 75 Закону № 1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Зі змісту процитованих положень законодавства вбачається, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Судом з`ясовано, що спір у цій справі стосується виконання рішення суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України".

Позивач зазначає, що не може виконати рішення суду у справі №120/8872/24 на цей час з підстав, що не залежать від нього, а саме: через невиділення грошових коштів з Державного бюджету у відповідності до Порядку №902.

З метою належного виконання зазначеного рішення, Головним управлінням вживалися всі можливі заходи для його реалізації у встановленому законом порядку.

Державним виконавцем 30.06.2025, 30.07.2025 та 08.09.2025 були направлені вимоги про надання документального підтвердження виконання рішення суду у строки до 14.07.2025, 13.08.2025 та 22.09.2025 відповідно.

На виконання цих вимог Головним управлінням направлено листи №0200-0802-5/78247 від 11.07.2025 та №0200-0802-5/5647188528 від 07.08.2025, якими поінформовано державного виконавця про звернення до Пенсійного фонду України з листами №0200-0312-5/60029 від 28.05.2025 та №0200-0312-5/75038 від 03.07.2025 щодо виділення коштів для виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю. Водночас, Пенсійний фонд України листом від 27.06.2025 №2800-030402-9/42971 повідомив, що згідно з роз`ясненням Міністерства соціальної політики України від 28.05.2025 №5902/0/2-25/56, виплату одноразової грошової допомоги за рішенням суду можливо буде здійснити лише після внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 №902.

Крім того, листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 15.09.2025 №0200-0802-5/105587 державного виконавця додатково поінформовано про стан виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/8872/24. У зазначеному листі повідомлено, що Кабінетом Міністрів України 13.08.2025 прийнято постанову №977, якою внесено зміни до порядків, затверджених постановами КМУ від 26.08.2021 №902 та від 27.12.2023 №1396. У зв`язку з цим виплата коштів ОСОБА_1 буде здійснена після виділення відповідних асигнувань із Державного бюджету України згідно з оновленим Порядком №902.

Тобто, реальне виконання рішення суду напряму залежить від фінансування з Державного бюджету, а не від дій Головного управління як територіального органу Пенсійного фонду.

На цей час кошти не виділені, що унеможливлює проведення виплати у межах виконавчого провадження.

В контексті наведеного суд зауважує, що відповідно до ст. ст. 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачем не було виплачено належну до виплати суму стягувачу (третій особі) у зв`язку з відсутністю державного асигнування.

Такі підстави невиконання судового рішення, на переконання суду, є поважними, оскільки грошові кошти у вигляді одноразової грошової допомоги, яке належить стягувачу, не є власністю позивача, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.

Крім того, суд зазначає, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення.

Таким чином, відсутність фінансування та об`єктивна залежність процесу виконання судового рішення від рішень центральних органів виконавчої влади (Пенсійного фонду України, Міністерства соціальної політики, Кабінету Міністрів України) свідчить про наявність поважних причин невиконання судового рішення на даний час.

Відтак судом встановлено, що позивач вжив конкретні заходи з метою виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.11.2024 у справі №120/8872/24.

У постанові від 20.05.2021 (справа № 420/5465/18) Верховний Суд вказав, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання примусове виконання його відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

При наданні оцінки вжитим позивачем заходів щодо виконання рішення суду не встановлено наявності вини та умислу на навмисне невиконання рішення у справі №120/8872/24 боржником.

Отже, невиконання судового рішення позивачем в частині виплати одноразової грошової допомоги за відсутності відповідного фінансового забезпечення, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу, у такому випадку, жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Відтак, невиконання судового рішення в даному випадку відбулось з незалежних від позивача причин, які є поважними у розумінні ст. 63, 75, Закону України № 1404, що виключає можливість накладення штрафу на боржника.

Приймаючи спірну постанову про накладення штрафу, державний виконавець не здійснив перевірку об`єктивної неможливості позивача виконати рішення суду. Державний виконавець обмежився лише констатуванням факту не виконання рішення суду у частині виплати коштів.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що постанова відповідача від 10.09.2025 ВП № 78175593 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 3 028 грн, тому, враховуючи приписи ст. 139 КАС України, ці витрати слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» та ст. 2, 6, 9, 19, 73-78, 90, 245, 246, 255, 287, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) від 10.09.2025 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області штрафу в розмірі 5100, 00 грн за невиконання рішення суду, що винесена у виконавчому провадженні №78175593.

Стягнути з Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області судовий збір у сумі 3 028 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

За змістом положень абз. 2 ч. 1 ст. 295 КАС України якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)

Відповідач: Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 43315602)

Третя особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 14.10.2025 року.

СуддяМаслоід Олена Степанівна