Рішення № 130961396, 06.10.2025, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 341/1650/24

2/214/2542/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 жовтня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Попова В.В.,

при секретарі Собченко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, між тим згодом представник позивача надав до суду заяву про заміну підстав позову, в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно набуті кошти на підставі ст. 1212 ЦК України у розмірі 4000 грн. 00 коп., сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу у сумі 13000 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що первинно позивач звернувся до Галицького районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, яка виникла на підставі договору позики, у тому числі і на умовах фінансового кредиту №0956621598/1 від 11.09.2020 року. Однак, у ході розгляду справи стало відомо, що банківська картка № НОМЕР_1 , на яку були перераховані грошові кошти за договором №0956621598/1 належить не ОСОБА_2 , а іншій особі ОСОБА_1 . Позивачем було подано до суду заяву про заміну неналежного відповідача ОСОБА_2 на належного - ОСОБА_1 , яка судом була задоволена ухвалою від 06.02.2025 року, а справу передано за підсудністю до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Ураховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти на підставі ст. 1212 ЦК України у розмірі 4000 грн. 00 коп.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 17.09.2024 року відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.

18 листопада 2024 року Галицьким районним судом Івано-Франківської області винесено ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Витребувано від АТ «Державний ощадний Банк України» виписки за рахунком за номером картки № НОМЕР_1 за період з 11 вересня 2020 року до 21 вересня 2020 року та ідентифікаційні дані власника картки № НОМЕР_1 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо) та інші відомості про власника вказаної картки.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 06.02.2025 року замінено первісного відповідача ОСОБА_2 на належного відповідача ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в справі за позовом ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

13 лютого 2025 року Галицьким районним судом Івано-Франківської області винесено ухвалу про направлення цивільної справи за позовом ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 14.04.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами та надано відповідачу 15-денний строк з дня отримання даної ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач належним чином повідомлялась про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, своїм правом не скористалась - відзив на позовну заяву до суду не надала.

За встановлених обставин суд уважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами, що відповідає положенням ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом установлено, що 11 вересня 2020 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0956621598/1, відповідно до умов якого відповідач мав отримати кредитні кошти у розмірі 4000 грн. 00 коп., зі сплатою відсотків за користування кредитом, строк користування кредитом становив 6 днів, строк дії договору 3 роки.

У Заяві-Анкеті на отримання кредиту було вказано банківську картку, на яку в подальшому мало бути перераховано кредитні кошти, як № НОМЕР_1 .

Згідно до витребуваної від АТ «Державний ощадний Банк України» інформації, банківська карта № НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_1 .

Також, 11 вересня 2020 року на банківську картку № НОМЕР_1 було зараховано грошові кошти у розмірі 4000 грн. 00 коп.

18жовтня 2021року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №18-10/21, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за Договорами позики, у т.ч. за договором позики №0956621598/1 від 11.09.2020 року, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_2 .

У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за договором позики №0956621598/1 від 11.09.2020 року, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Тобто зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Положення 83 глави ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Висновок про можливість застосування до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України викладений також Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі №910/1531/18.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2018 року у справі №910/9072/17 висловила позицію, що згідно з п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак, необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави.

Таким чином, оскільки підставою для набуття коштів відповідачем ОСОБА_1 був Договір про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0956621598/1 від 11.09.2020 року, укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_2 та судом установлено, що останній надані кошти не отримував та не користувався, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 4 000 грн. 00 коп., які вона безпідставно набула.

Відтак, зважаючи на вищевикладене, суд уважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо відшкодування понесених судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові на позивача, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3 028 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 205, 207, 512, 516,1212 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 137, 141, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) безпідставно набуті кошти на підставі ст. 1212 ЦК України у розмірі 4000 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) сплачений судовий збір у сумі 3 028 грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 13000 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Попов.