Рішення № 130961086, 13.10.2025, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/766/25

провадження № 2/179/492/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2025 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Кравченко О.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Голобородько Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , та просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 34925,60 грн., яка складається із заборгованості за кредитом 9300 грн., заборгованості по відсотках 19675,60 грн., заборгованості по комісії за видачу кредиту 950 грн., штрафних санкцій 5000 грн., а також стягнути суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7100 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №5377669 шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.1.2-1.4 договору кредиту сума (загальний розмір) кредиту становить 10000 грн. Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів з 23.07.2024 (дата надання кредиту). Строк. на який надається окрема частина кредиту, встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умова дотримання Графіку платежів): 03.07.2025.

Пунктом 1.5.1 договору кредиту передбачено, що комісія за надання кредиту 1150 грн., яка нараховується одноразово в момент видачі кредиту.

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки НОМЕР_1 (п.2.1 договору кредиту).

Пунктом 4.1 договору кредиту передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів)та/або сплати процентів за його користування та/або комісії та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та Графіку платежів. Позичальник зобов`язани1 сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 700 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 6 днів.

На виконання умов договору кредиту позикодавець надав позичальнику грошові кошти у сумі 10000 грн. шляхом перерахування на картковий рахунок, котрий надано позичальником та міститься в реквізитах договору кредиту.

В свою чергу, позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконала.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит №5377669 від 23.07.2024, заборгованість ОСОБА_1 становить 34925,60 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом: 9300 грн., заборгованості по відсотках 19675,6, грн., заборгованості по комісії за видачу кредиту 950 грн; штрафних санкцій 5000 грн.

Ухвалою від 30.05.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

У судове засідання відповідач повторно не з`явилася. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов не подала.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом встановлено, що 23.07.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №5377669, відповідно до якого відповідач отримала кредит в сумі 10 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Відповідно до п.п.1.3-1.4 договору, кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів з 23.07.2024 (дата надання кредиту). Строк, на який надається окрема частину кредиту, встановлений Графіком платежів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умова дотримання Графіку платежів): 03.07.2025.

Пунктом 1.5.1 договору кредиту передбачено, що комісія за надання кредиту 1150 грн., яка нараховується за ставкою 11,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 511,00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом (п.1.5.2. договору).

Відповідно до п.1.5.3 кредитного договору, процента за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511,00 відсотків річних від фактичного залишу кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів.

Нараховані згідно п.1.5.2 та 1.5.3 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть 38598,00 грн.

Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій та процентів, а також тіла кредиту встановлені п.п.2.2.2, 2.2.3 цього договору (п.1.6 договору).

Відповідно до п.2.1 кредитного договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_2 .

Відповідно до п.2.4.1 договору, позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту, сплачувати проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту в розмірі та у терміни, що встановлені у Графіку платежів, наведених у додатку №1 до Договору, що є невід`ємною частиною договору.

З умов п. 6.1 договору вбачається, що кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 5377669 від 23.07.2024, визначено графік платежів за вказаним договором.

Вказані умови договору також зафіксовані в анкеті-заяві на кредит №5377669 від 23.07.2024, в яких міститься інформація щодо суми кредиту, строку кредиту, суми до повернення (з врахуванням комісії та процентів), анкетні дані фізичної особи, що співпадають з відповідними даними відповідача, а також процес оформлення та розгляду заяви.

Згідно довідки ТОВ «Мілоан» про укладення договору, відповідач ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «Мілоан», як позичальник за укладеним договором №5377669 віл 23.07.2024, оскільки акцептувала, підписавши 23.07.2024 за допомогою одноразового ідентифікатора, направленого на номер телефону, відповідний договір.

ТОВ «МІЛОАН» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачці кредит в розмірі 10 000 грн., що підтверджується довідкою про укладення договору та квитанцією про перерахування коштів через платіжну систему LiqPay №2492925119 від 23.07.2024 на платіжну картку № НОМЕР_3 , зазначену у кредитному договорі.

Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 17.02.2025 заборгованість відповідача за кредитним договором №5377669 від 23.07.2024 становить 34925,50 грн., з яких: 9300 грн. заборгованість за кредитом; 19675,60 грн. заборгованість за відсотками; 950 грн. заборгованість за комісією; 5000 грн. штрафні санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг №2664-III договір про надання фінансових послуг, якщо інше не передбачено законом, повинен містити підписи сторін.

Відповідно до ст. 12 Закону "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання в тому числі "електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (абз. 3 ч. 1 ст. 12). У свою чергу згідно з визначенням одноразового ідентифікатора, наведеного у п. 6 ч. 1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

При цьому у відповідності до ч. 3 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 31.08.2022 у справі №280/4456/20, від 09.02.2023 у справі №640/7029/19, від 09.06.2023 у справі №280/4461/20.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 23.07.2024 було укладено договір про споживчий кредит №5377669, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 10 000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом та комісії.

Для підписання вказаного кредитного договорувідповідачембуло використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

За умовами кредитного договору відповідач зобов`язалася прийняти грошові кошти та повернути їх частинами у визначений договором строк, а також сплатити комісію та відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами.

В порушення умов укладеного кредитного договору, відповідач не надавала своєчасно та в повному обсязі грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, внаслідок чого утворилася заборгованість.

В позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 34925,60 грн., що складається із: 9300 грн. заборгованість за кредитом; 19675,60 грн заборгованість по відсотках; 950 грн. заборгованість по комісії за видачу кредиту; 5000 грн. -штрафні санкції.

Відповідний розмір заборгованості позивачем визначений згідно до розрахунку заборгованості, який долучений до позовної заяви. З розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом розраховані за період з 24.07.2024 по 17.02.2025, тобто у межах строку дії кредитного договору.

У свою чергу, відповідач ОСОБА_1 не надала суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед ТОВ «Мілоан», не довела відсутність заборгованості.

Враховуючи наведене, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь позивача стягненню підлягає заборгованість за кредитним договором № 5377669 від 23.07.2025 у розмірі: 9300 грн. - заборгованість за кредитом; 19675,60 грн. за відсотками; 950 грн. комісія.

Щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 5000 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, суд вважає, що нарахування штрафних санкції в сумі 5000 грн. за невиконання грошового зобов`язання є неправомірним, а відтак у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором №5377669 від 23.07.2024 у загальному розмірі 29 925,60 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом 9300 грн.. заборгованості по відсотках 19675,60 грн., заборгованості по комісії 950 грн.

Відповідно дост.141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2075,51 грн.

Щодо стягнення з відповідача витрат на праву допомогу у розмірі 7100 грн., суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1ст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3ст.133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК Українипередбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд у постанові від 03.02.2021 року (справа № 554/2586/16-ц) констатує, що при обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина другастатті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «Мілоан» та Адвокатським об`єднанням «Правовий курс» укладено Договір про надання правової допомоги №16012025 від 16.01.2025 року.

На підтвердження витрат на правничу допомогу, представник позивача надав суду договір про надання правової допомоги №16012025 від 16.01.2025 року; Додаткову угоду №1 до Договору про надання правової допомоги №16012025 від 16.01.2025 року, яка укладена між ТОВ «Мілоан» та АО «Правовий курс» 23 січня 2025 року, за умовами якої сторони дійшли взаємної згоди внести зміни в п.4.1. Договору та викласти п.4.1. Договору в наступній редакції: «4.1 За надання правничої допомоги у відповідності до положень даного Договору Клієнт оплачує Об`єднанню винагороду у нижченаведеному розміру: витрати на надання правничої (правової) допомоги у судовому порядку (в тому числі підготовка та направлення/подача позовних заяв та/або апеляційних скарг та/або касаційних скарг та/або заяв про видачу судового наказу) та на етапі виконавчого провадження у розмірі 7 100,00 грн.

Також, додано копію Акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 28.04.2025, відповідно до якого вартість наданих послуг із правової допомоги, де Боржником є ОСОБА_1 складає 7100,00 грн., яка була сплачена ТОВ «Мілоан» Об`єднанню в повному обсязі відповідно до платіжної інструкції №15888 від 29.04.2025.

Суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020 року. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Разом з цим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року (справа №922/1964/21) зроблено висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі №362/3912/18.

Враховуючи складність справи та принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи, що в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, а надана позивачу допомога здебільшого стосувалася виготовлення однакового змісту процесуальних документів (позовної заяви), виходячи з конкретних обставин справи, ціни позову, суд приходить до висновку, що розмір витрат на правничу допомогу визначений стороною позивача у сумі 7100,00 грн, є завищеним.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Близькі за змістом висновки викладено в постановах Верховного Суду від 31 липня 2020 року у справі №301/2534/16-ц, від 30 вересня 2020 року у справі №201/14495/16-ц.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн., які є співмірними із складністю справи та наданими адвокатом обсягом послуг.

Керуючись ст. ст. 12,13, 76-78, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю«Мілоан» до ОСОБА_1 простягнення заборгованості задовольнитичастково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» заборгованість за кредитним договором №5377669 від 23.07.2024 у розмірі 29 925,60 грн. (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять п`ять грн. 60 коп.), яка складається із: заборгованості за кредитом 9300 грн., заборгованості по відсотках 19675,60 грн., заборгованість по комісії 950 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» судовий збір у розмірі 2075,51 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву проперегляд заочногорішення можебути поданопротягом тридцятиднів здня йогопроголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», код ЄДРПОУ 40484607, адреса місцезнаходження: 04107, м.Київ, вул.Багговутівська, 17-21.

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 13.10.2025.

Суддя О.Ю. Кравченко