Рішення № 130957959, 14.10.2025, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/7633/25

Провадження №2-а/442/86/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі - головуючої судді Курус Р.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду, за відсутності сторін, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

в с т а н о в и в:

06.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліціїу Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позов обґрунтовує тим, що 03.10.2025 постановою серії ЕНА №5853554 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП, а саме: не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п.9.2 б ПДР і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Вважає дану постанову незаконною, оскільки дана постанова не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, відеофіксацію та ін., на підставі яких поліцейським могло б бути зроблено висновок про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Зазначає, що відповідно до фактичних обставин справи, рухаючись по головній автодорозі Т 1415 в населеному пункті с. Лукавиця в напрямку м. Самбір, здійснював поворот праворуч, де кут повороту становив 90 градусів, завчасно, а саме орієнтовно не менш як за 70 м., включивши світловий покажчик повороту праворуч, здійснив маневр вправо. В`їхавши в поворот та вирівнявши кермо для продовження руху прямо, в транспортному засобі світловий покажчик повороту автоматично виключився. Проїхавши декілька метрів його зупинили поліційські. Зауважує, що вказаний поворот був з обмеженою оглядовістю, адже на самому повороті знаходиться житловий будинок з огорожею та численними деревами та кущами. Вказане підтверджується схемою руху транспортного засобу та фотографії з сервісу Google Maps. Вважає, що працівники поліції не мали об`єктивної можливості спостерігати момент увімкнення/вимкнення ним покажчика повороту. Зазначає, що, висновки, викладені в постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не відповідають фактичним обставинам справи та є необґрунтованими, а його дії відповідно не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого зазначеною нормою, оскільки вимоги Правил дорожнього руху мною ним не порушувалися, а сигнал покажчика повороту було подано у встановленому порядку.

Вказує, що сама по собі постанова у справі про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (постанова Верховного Суду від 14 травня 2020 року в справі № 240/12/17).

Просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії ЕНА №5853554 від 03.10.2025, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

08.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 14.10.2025.

14.10.2025 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому вважає позов безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає. Звертає увагу суду, що дії поліцейських при складанні протоколу були законними, що стверджується відеозаписами з боді-камер.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, суд приходить такого висновку.

Судом встановлено, що 03 жовтня 2025 року інспектором Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Савруном Василем Васильовичем було складено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення згідно постанови серіїЕНА №5853554 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Як вбачається із вказаної постанови, ОСОБА_1 , 03.10.2025 о 08.41 год., на вул. Центральна у с. Лукавиця, керуючи транспортним засобом, KIA NIRO номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим показником повороту відповідного напрямку при маневрі праворуч, чим порушив п. 9.2 б ПДР - порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом. Відповідальність за дане адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, у зв`язку з чим на нього було накладено штраф в розмірі 510 грн.

Відповідно до ч. 2ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідност.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Згідност. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція частини 2 статті 122 КУпАП України передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідно до п.п. «б» п.9.2 ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямкуперед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.

Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Водночас, ст. 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

Згідно з ч. 5 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Головне управління Національної поліції у Львівській області, заперечуючи позову, посиласться на законність дій поліцейських при винесені оскаржуваної постанови, однак, будь-яких доказів, які б підтверджували порушення позивачем Правил дорожнього руху, не надали, наведені в позові твердження не спростували.

У відзиві зазначено, що до такого додається DVD-R диск, однак згідно акту Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14.10.2025, такий диск до відзиву не додано.

З точки зору ч.2 ст.77 КАС України процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності покладено на відповідача, як на суб`єкта владних повноважень.

Оскаржувана позивачем постанова не жодних доказів, відео матеріалів, пояснень свідків, що свідчили би про наявність у позивача вини у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.

Суд вважає, що сама лише постанова, складена інспектором, не може бути об`єктивним доказом правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки така особа є представником суб`єкта владних повноважень, який виконував функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху.

Це відповідає позиції Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року в справі № 177/525/17 / провадження № К/9901/34580/18/.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Крім того, відповідно до п.2 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене вище, відсутність доказів правомірності своїх дій з боку відповідача, встановлені в судовому засіданні обставини, не спростовані відповідачами, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що даний позов слід задоволити, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. З таких підстав, суд вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення слід закрити, а постанову серії ЕНА №585554 від 03.10.2025скасувати.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.9,72,73,77,242-246,286 КАС України, ст. ст.20,247,251,252,280,283 КУпАП, суддя,

У х в а л и в:

Позов задоволити.

Скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА №585554, винесену 03 жовтня 2025 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 122 КУпАП- закрити.

Копії рішення надіслати для відома сторонам.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Курус Р.І.