Ухвала суду № 130952890, 02.10.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7499/17-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2025 року Печерський районний суд м. Києва, у складі:

головуючого судді - Ільєвої Т.Г.

за участю секретаря судового засідання - Романенко Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника Акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк» - адвоката Баранова Вадима Сергійовича про визнання неправомірними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левицької А.С., скасування постанови від 29.04.2020 про відкриття виконавчого провадження та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року у провадження судді Печерського районного суду м. Києва Підпалого В.В. надійшла скарга представника Акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк» - адвоката Баранова Вадима Сергійовича про визнання неправомірними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левицької А.С., скасування постанови від 29.04.2020 про відкриття виконавчого провадження та зобов`язання вчинити дії.

08.05.2025 дана скарга надійшла в провадження судді Печерського районного суду м. Києва Ільєвої Т.Г., на підставі розпорядження керівника апарату суду Ліннік Н.В. №226 від 08.05.2025, у зв`язку з перебуванням судді Підпалого В.В. у довгостроковій відпустці.

Скарга мотивована тим, що АТ КБ "ПриватБанк" дізналося про порушення своїх прав, свобод та законних інтересів, що полягають у діях державного виконавця з відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1, а тому Банк звернувся до суду з даною скаргою, з метою визнання таких дій державного виконавця неправомірними.

Відтак, представник Банку просить суд:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левицької А.С. з відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 про забезпечення позову у справі № 757/7499/17-ц;

- скасувати постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левицької А.С. від 29.04.2020 про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 про забезпечення позову у справі № 757/7499/17-ц;

- зобов`язати державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левицьку А.С. повернути копію ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 про забезпечення позову у справі № 757/7499/17-ц без прийняття до виконання на підставі п. 6 ч. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

- зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1 до набрання законної сили ухвали, постановленої за результатами розгляду даної скарги.

Учасники справи не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Разом з цим, представник Банку у судове засідання з`явився, подав заяву про розгляд скарги без фіксування технічними засобами.

Згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Так, згідно зі ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судовим розглядом встановлено, що 05.05.2020 Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" отримано постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 29.04.2020, винесену державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левицькою А.С. (надалі - "Державний виконавець") щодо примусового виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 у справі № 757/7499/17-ц (надалі - "постанова про відкриття ВП № НОМЕР_1").

Відповідно до постанови про відкриття ВП № НОМЕР_1 АТ КБ "ПриватБанк" є боржником у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, відкритому за заявою стягувача - LUMIL INVESTMENTS LLP (ОС372609, The Business Centre, 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, England).

Відповідно до постанови про відкриття ВП НОМЕР_1, державним виконавцем прийнято до виконання виконавчий документ, а саме ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 09.02.2017 у справі №757/7499/17-ц.

Даною ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 09.02.2017 було запебезпечно позов в рамках цивільної справи №757/7499/17-ц.

Так, представник вказує, що з автоматизованої системи виконавчого провадження по виконавчому провадженню НОМЕР_1, було встановлено документ під назвою "img20200428_11463188.pdf", в якому розміщено сканований виконавчий документ - ухвала Печерського районного суду міста Києва від 09.02.2017 у справі №757/7499/17.

З даної сканкопії, ухвала Печерського районного суду міста Києва від 09.02.2017 у справі №757/7499/17, прийнята державним виконавцем до виконання, однак, на думку представника Банку, не відповідає вимогам до виконавчого документа, визначеним в ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Державним виконавцем, в порушення імперативних положень ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 3 розділу ІІІ Інструкції з примусового виконання прийнято до виконання виконавчий документ, який не є ані оригіналом, ані дублікатом, а є копією.

Так, з пред`явленої стягувачем до виконання копії виконавчого документа - ухвали Печерського районного суду від 09.02.2017 у справі №757/7499/17, державний виконавець не міг встановити чи пред`являлася до примусового виконання та чи виконувалася раніше ухвала Печерського районного суду від 09.02.2017 у справі № 757/7499/17, в порядку Закону України "Про виконавче провадження".

Представник Банку, звертає увагу, що ухвала Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 про забезпечення позову у справі № 757/7499/17-ц вже перебувала на виконанні Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № НОМЕР_2.

Виконавче провадження № НОМЕР_2 відкрито 02.10.2019 постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кравчук А.С., невід`ємною частиною якої є постанова ВП № НОМЕР_2 від 22.04.2020 про зміну (доповнення) реєстраційних даних.

Стягувачем у виконавчому проваджені № НОМЕР_2 був LUMIL INVESTMENTS LLP (ОС372609, The Business Centre, 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, England), а боржником у ВП № НОМЕР_2 був АТ КБ "ПриватБанк".

При цьому, відповідно до постанови Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 22.04.2020 виконавче провадження № НОМЕР_2 було закінчено, на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, з відомостей з автоматизованої системи виконавчого провадження підтверджується, що під час виконавчого провадження № НОМЕР_2 державним виконавцем здійснювалося примусове виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 09.02.2017 у справі №757/7499/17 в порядку ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" та було винесено постанову від 22.04.2020 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 09.02.2017 у справі №757/7499/17, стягувачем за яким був LUMIL INVESTMENTS LLP (ОС372609, The Business Centre, 758 Ground Floor, Great Cambridge Road, Enfield, EN1 3PN, England) на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Відтак, станом на сьогоднішній день, стан виконавчого документа у ВП № НОМЕР_2 "Виконаний".

Таким чином, відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1, на підставі копії ухвали Печерського районного суду від 09.02.2017 у справі №757/7499/17 спричинило порушення імперативних приписів ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" щодо неможливості повторного примусового виконання виконавчого документа, виконавче провадження з примусового виконання якого закінчено, на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, постанова про відкриття ВП № НОМЕР_1 прийнята в порушення вимог ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», а тому підлягає скасуванню.

Окрім цього, прийнявши до виконання копію виконавчого документа ухвалу Печерського районного суду від 09.02.2017 у справі №757/7499/17, державний виконавець фактично прийняв до виконання документ, за відсутності підпису уповноваженої посадової особи, що є порушенням ч. 3 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, ухвала Печерського районного суду міста Києва від 09.02.2017 про забезпечення позову у справі №757/7499/17 відповідатиме вимогам ч. 3 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виключно за наявності підпису (який складається з назви посади особи, яка підписує документ, особистого підпису, ініціалу(-ів) і прізвища) судді, який постановив таку ухвалу, скріпленого печаткою із зображенням Державного Герба України.

Більш того, як вбачається з прийнятої до виконання Державним виконавцем копії ухвали Печерського районного суду міста Києва від 09.02.2017 у справі №747/7499/17, така копія була засвідчена з порушенням встановленого порядку (а саме без зазначення дати її засвідчення судом).

Отже, пред`явлена стягувачем копія ухвали Печерського районного суду міста Києва від 09.02.2017 у справі №747/7499/17 не відповідає вимогам встановленим ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, представник банку вказує, що копія ухвали Печерського районного суду міста Києва від 09.02.2017 у справі №747/7499/17 не відповідає вимогам, встановленим ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" (а саме, не є оригіналом (дублікатом) та не містить скріпленого печаткою із зображенням Державного Герба України підпису уповноваженою посадової особи із зазначенням її прізвища та ініціалів), а тому державний виконавець, на підставі наведеної вище норми Закону України "Про виконавче провадження" повинен був протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення такого виконавчого документа, повернути його стягувачу без виконання.

Однак, в порушення імперативних приписів п. 6 ч. 4 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець, постановою про відкриття ВП № НОМЕР_1 прийняв до виконання копію виконавчого документа.

З врахуванням зазначених підстав, представник Банку просить суд:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левицької А.С. з відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 про забезпечення позову у справі № 757/7499/17-ц;

- скасувати постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левицької А.С. від 29.04.2020 про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 про забезпечення позову у справі № 757/7499/17-ц;

- зобов`язати державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левицьку А.С. повернути копію ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 про забезпечення позову у справі № 757/7499/17-ц без прийняття до виконання на підставі п. 6 ч. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

- зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1 до набрання законної сили ухвали, постановленої за результатами розгляду даної скарги.

З врахуванням зазначеного, суд прийшов до наступного висновку.

Так, ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог ст. 2 цього ж Закону, виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною 1 ст. 157 ЦПК України визначено, що ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Так, відповідно до ст. 4 даного Закону зазначено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

У разі пред`явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.

Виконавчий документ може бути видано у формі електронного документа, на який накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

У відповідності до п. 3 ст. 4 Закону (який дія на момент звернення з даною скаргою) було визначено, що виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку.

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Інструкції з примусового виконання, заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.

Так, відповідно до ч.ч. 3,5,6,8 ст. 431 ЦПК України, виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Протягом п`яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений в частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом.

За заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходів, передбачених статтею 150 цього Кодексу.

Якщо судом вживалися заходи забезпечення позову, суд вносить до Єдиного державного реєстру виконавчих документів наявні у суді документи, що підтверджують виконання відповідної ухвали суду.

Так, статею 26 Закону передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Пуктом 5 ст. 26 Закону визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За приписами ст. 28 Закону «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Відповідно до ст. 39 Закону, виконавче провадження підлягає закінченню у разі:

1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення;

2) затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення;

3) припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника;

4) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена;

7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів;

9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

10) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;

11) надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону;

12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;

13) непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону;

14) якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв`язку з цим перераховані до Державного бюджету України;

15) якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки;

16) врегулювання (погашення, списання) відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз", оператором газотранспортної системи та операторами газорозподільних систем, за спожитий природний газ, а також послуги з його транспортування та розподілу відповідно, перед теплогенеруючими організаціями за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, перед електропостачальниками або операторами системи розподілу (як правонаступниками в частині прав та обов`язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією) за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням, яке набрало законної сили;

17) списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в повному обсязі сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа;

18) списання згідно з пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" сум недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа;

19) прийняття Фондом гарантування вкладів фізичних осіб рішення про початок процедури ліквідації банку-боржника;

19-1) якщо відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню незалежно від дати укладення такої угоди;

19-2) врегулювання (погашення, списання) відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість учасників процедури врегулювання заборгованості, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням, яке набрало законної сили;

20) врегулювання (погашення, списання) оператором газорозподільної системи заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", якщо таке виконавче провадження розпочато за рішенням про зобов`язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановити оператору газорозподільної системи економічно обґрунтований тариф на послуги з розподілу природного газу з включенням компенсацій за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2020 року включно;

21) виконання або відкликання вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", скасування рішення суду про тимчасове обмеження громадянина України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, якщо виконавче провадження розпочато за таким рішенням.

Відповідно до ст. 40 КПК України, наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

У разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Зі змісту п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» №6 від 07 лютого 2014 року, вбачається, що при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження.

Так, у відповідності до ст.ст. 76-81 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобовязати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З врахуванням зазначеного, вбачається, що постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левицької А.С. від 29.04.2020 було відкрито виконавче провадження НОМЕР_1, з примусового виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 про забезпечення позову у справі № 757/7499/17-ц.

Так, представник скаржника зазначає, що дане провадження було відкрито, на підставі копії виконавчого документу, що спричинило порушення імперативних приписів ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" щодо неможливості повторного примусового виконання виконавчого документа, виконавче провадження з примусового виконання якого закінчено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Суд, дослідивши долучені матеріали до скарги вбачає, що в автоматизованій системі виконавчих проваджень прикріплено виконавчий документ, а саме: ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 про забезпечення позову у справі № 757/7499/17-ц, на підставі якої було відкрите спірне виконавче провадження.

Разом з цим, вбачається, що дана ухвала відсканова з копії ухвали, без реальних ознак виданого належним чином виконавчого документу та без чітко проставленої гербової печатки.

Таким чином, суд вважає, що така ухвала не відповідала вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла на монент звернення з заявою про відкриття провадження.

Окрім цього, представник Банку стверджує, що ухвала Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 про забезпечення позову у справі № 757/7499/17-ц, вже перебувала на виконанні Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, яке має статус виконаний.

Також, суд бере до увагу, що станом на день розгляду скарги постановою Верховного суду від 27.03.2024 у справі №757/7499/17-ц, ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017, ухвалу Апеляційного м. Києва від 20.04.3014 та постанову Київського апеляційного суду від 10.06.2020 року було скасовано.

Згідно вимог ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника), якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

З врахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку про доведеність обставин, на які посилається Банк, оскільки вони є обґрунтованими.

Також, суд бере до уваги, що ухвала Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 є неактуальною, оскільки скасована касаційною інстанцією.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1, на підставі документа, який не відповідає вимогам законодавства на момент вчинення спірних дій, призвело до порушення прав Банку.

З врахуванням зазначеного, скарга підлягає задоволенню в частині визнання неправомірних дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левицької А.С. з відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 про забезпечення позову у справі № 757/7499/17-ц та скасування постанови державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левицької А.С. від 29.04.2020 про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 про забезпечення позову у справі № 757/7499/17-ц та поверненні виконавчого провадження.

Щодо інших вимог то вони не підлягають задоволенню, так як ухвала про забезпечення позову, яка була підставою для відкриття провадженя,скасована касаційною інстанцією, а іншого стороною не заявлось.

Таким чином, скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11-13, 89, 95, 223, 247, 258, 260-261, 351-354, 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левицької А.С. щодо відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 про забезпечення позову у справі № 757/7499/17-ц.

Скасувати постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левицької А.С. від 29.04.2020 про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2017 про забезпечення позову у справі № 757/7499/17-ц.

В іншій частині вимог - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА