Рішення № 13095279, 30.11.2010, Київський районний суд м. Сімферополя

Справа № 2-6391/2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2010 року м.Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:

Головуючої судді Кагітіної І.В.,

при секретарі Якушевій Г-М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», третя особа ОСОБА_2, про зміну формулювання причини звільнення, дати звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (далі СТзДВ «Гарантія») про зміну формулювання причини звільнення, дати звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди. Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.02.2009 року вона була прийнята на посаду директора Кримського відділення Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія». 14.06.2010 року нею було подано заяву про звільнення за власним бажанням на підстав ст. 38 КЗпП України, про що вона офіційно повідомила центральний офіс компанії шляхом відправлення сканованої копії заяви на офіційну електрону адресу відповідача. 15.06.2010 року оригінал заяви був направлений експрес поштою «EXMOTO». 17.06.2010 року електронною поштою позивачкою було отримано з офіційного адресу СТзДВ «Гарантія» її заяву про звільнення з резолюцією невстановленої особи та заступника генерального директора Пугача А.Г. з зазначенням умов звільнення щодо передачі документів, матеріальних цінностей, «ротаційного фонду» та погашення боргів по заробітній платі. У подальшому позивачці надавались накази №29-Д від 24.06.2010 року про передачу справ спочатку ОСОБА_4, а потім ОСОБА_5, що не можливо було зробити, оскільки ОСОБА_4 від цього відмовилась, а ОСОБА_5 в офісі не зявлялась. 30.06.2010 року було видано наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України. 10.07.2010 року нею була отримана трудова книжка. З виданим наказом не згодна, оскільки систематичного порушення трудових обовязків не допускала, до дисциплінарної відповідності не притягувалась. Вважає, що підлягає зміні формулювання причин звільнення та дати на «звільнена за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України з 28.06.2010 року», з урахуванням дати подачі заяви про звільнення від 15.06.2010 року та встановленого законодавством строку попередження роботодавця про звільнення за два тижня. Стосовно вимог про відшкодування моральної шкоди позивачка зазначає, що дії відповідача принизили її ділову репутацію, вона вимушена була додавати додаткові зусилля для відновлення порушеного права, зверталась до лікарів.

Під час розгляду справи частина позовних вимог позивача ухвалами суду від 20.10.2010 року та від 30.11.2010 року залишені без розгляду, а саме: щодо зобовязання відповідача спростувати розповсюджену негативну інформацію, як таку, що не відповідає дійсності та негайного стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 248,36 грн..

На підставі наведеного остаточно позивач просить визнати недійсним наказ про звільнення, змінити формулювання звільнення, зазначивши при цьому причину та дату звільнення «за власним бажанням, ст.38 КЗпП України, з 28.06.2010року», відшкодувати моральну шкоду, спричинену незаконним звільненням, у розмірі 30000 грн..

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Додатково зазначивши, що вона не бажає працювати у Кримському відділенні СТзДВ «Гарантія», про застосування до неї дисциплінарної відповідальності вона нічого не знала, відповідні накази не були доведені до її відома. Наполягала на розгляді справи на підставі доказів, що містяться у матеріалах.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на їх необґрунтованість, зазначивши, що дії керівництва СТзДВ «Гарантія» при оформленні процедури звільнення позивачки відповідали чинному законодавству. Порушення трудових обовязків було у тому, що ОСОБА_1 не виконала накази від 01.06.2010 року та від 21.06.2010 року. Вона у встановленому порядку двічі була притягнута до дисциплінарної відповідності, про що прийнятті накази, які не оспопорені позивачем.

Суд, заслухавши представників сторін, свідків, всебічно зясувавши обставини справи, прийшов до наступного висновку.

Наказом Генерального директора СТзДВ «Гарантія» Лагно С.Ф. №61-к від 30.06.2010 року звільнено директора Кримського відділення ОСОБА_1 у звязку з систематичним невиконанням без поважних причин трудових обовязків, за п. 3 ст. 40 КЗпП України (а.с.7).

Відповідно до п. 3 ст 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом, у тому числі у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

З аналізу зазначеної статті убачається, що підставою для звільнення є систематичне невиконання працівником трудових обовязків. При цьому, працівника слід вважати таким, що систематично порушує трудову дисципліну, якщо він має дисциплінарне стягнення за порушення трудової дисципліни та порушив її знов на протязі одного року від дня застосування стягнення за перше порушення.

Тобто після притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності потрібно встановлення факту невиконання ним без поважних причин трудових обовязків.

Зі змісту наказу, що оспорюється, не убачається, які саме трудові обовязки були систематично невиконанні без поважних причин позивачем, що стало підставою для звільнення. Трудовий договір з ОСОБА_1 при прийнятті на роботу не укладався, посадові обовязки не складались, до відома позивача не доводились, що визнано сторонами.

Як убачається з пояснень представника відповідача систематичне невиконання трудових обовязків мало місце у наслідок невиконання ОСОБА_1 наказу від 01.06.2010 року №18-Д та від 21.06.2010 року №26-Д.

Так, наказом №18-Д від 01.06.2010 року на д иректора Кримського відділення СТзДВ «ГАРАНТІЯ» ОСОБА_1 були покладені обовязки: забезпечити введення в програму 1-С «Бухгалтерія» та у «Щоденний реєстр-3-СВ» (Додаток № 1) інформації щодо укладених нею та/або працівниками Кримського відділення, договорів страхування та виписаних полісів страхування у наступні терміни: при готівковій оплаті - до моменту здійснення оплати; при безготівковій оплаті - до 12 години дня, наступного за днем зарахування коштів; забезпечити надання у електронному вигляді «Подекадних реєстрів-3-СВ» (Додаток№1) протягом перших двох робочих днів наступної за звітною декади. «Подекаднийреєстр-3-СВ» по полісах обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів подати окремо у той же самий термін; забезпечити надання начальнику управління контролю процесу страхування Герман К.М. оригіналів укладених нею та/або працівниками Кримського відділення договорів страхування та виписаних полісів страхування, включених у «Подекадний реєстр-3-СВ», протягом пяти робочих днів наступної за звітною декади. (а.с.65).

Наказом №26-Д від 21.06.2010 року на д иректора Кримського відділення СТзДВ «ГАРАНТІЯ» ОСОБА_1 покладено обовязок в строк до 24.06.2010р. передати ОСОБА_7, провідному фахівцю зі страхування Кримського відділення СТзДВ «ГАРАНТІЯ», усі матеріальні цінності, документи, передані Кримському відділенню, працівникам Кримського відділення, Директору Кримського відділення, за актом приймання - передачі, в тому числі бланки суворої та не суворої звітності, печатку СТзДВ «ГАРАНТІЯ» з відтиском „м.Київ * Україна * Страхове товариство з додатковою відповідальністю „Гарантія", ідентифікаційний код 21130899, Для договорів, №18"; забезпечити введення в програму «1-С Бухгалтерія» коректної та повної інформації щодо усіх укладених за участю Кримського відділення СТзДВ «1АРАНТІЯ» договорів страхування та виписаних полісів страхування за період з 04.02.2009р. по 23.06.2010р., а також сформувати за вказаний період подекадні реєстри та зареєструвати їх у відділі договорів страхування СТзДВ «ГАРАНТІЯ» у встановленому порядку (а.с.69).

Наказом №50-1-к від 21.06.2010 року з а порушення трудової дисципліни (за невиконання трудових обов'язків, а саме: вимог наказу №18-Д від 01.06.2010 року в частині незабезпечення введення в програму 1-С «Бухгалтерія» та у «Щоденний реєстр-3-СВ» інформації щодо укладених договорів страхування та виписаних полісів, незабезпечення надання у електронному вигляді «Подекадних звітів-3-СВ», ненадання оригіналів укладених договорів страхування та виписаних полісів страхування) на підставі ст. 147 КЗпПУ застосовано до директора Кримського відділення ОСОБА_1 захід дисциплінарного стягнення догану (а.с.63) .

Наказом №53-1-к від 24.06.2010 року за систематичне порушення трудової дисципліни (за невиконання трудових обов'язків, а саме: вимог наказів №18-Д від 01.06.2010 року та№2б-Д від 21.06.2010 року в частині незабезпечення введення в програму 1-С «Бухгалтерія» та у «Щоденний реєстр-3-СВ» інформації щодо укладених договорів страхування та виписаних полісів, незабезпечення надання у електронному вигляді «Подекадних звітів-3-СВ», ненадання оригіналів укладених договорів страхування та виписаних полісів страхування, не передання провідному фахівцю зі страхування Кримського відділення ОСОБА_7 усіх матеріальних цінностей, документів, в тому числі бланків суворої та не суворої звітності: полісів, договорів страхування; печатки СТзДВ «ГАРАНТІЯ») на підставі ст. 147 КЗпПУ застосовано до директора Кримського відділення ОСОБА_1 захід дисциплінарного стягнення - догану (а.с.67).

Таким чином, з аналізу викладених обставин убачається, що за невиконання вимог наказів №18-Д від 01.06.2010 року та №2б-Д від 21.06.2010 року до ОСОБА_1 були застосовані заходи дисциплінарного стягнення.

Після цього будь - якого порушення трудових обовязків з боку ОСОБА_1 матеріалами справи не встановлено, не повідомлено відповідачем.

Можливість застосування дисциплінарного стягнення та подальше розірвання трудового договору за п. 3 ст. 40 КЗпП України за вчинення одних і тих самих дій не можливо.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що наказ №61-к від 30.06.2010 року підлягає визнання незаконним та скасуванню.

Щодо позовних вимог позивача про зміну формулювання звільнення на ст. 38 КЗпП України та дати на 28.06.2010 року, то суду виходить з наступного.

З матеріалів справи не встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до роботодавця з заявою про звільнення за власним бажанням 15.06.2010 року.

Так, з інформації, наданої відповідачем від 02.11.2010 року, убачається, що до СТзДВ «Гарантія» заяви ОСОБА_1 про звільнення не надходило (а.с.72).

Позивачем доказів на підтвердження отримання її заяви про звільнення відповідачем суду не надано. Сам по собі факт направлення заяви експрес поштою про це не свідчить (а.с.24). Не може суд взяти до уваги і надану копію заяви ОСОБА_1, на якій міститься резолюція та підпис Пугача, іншої невстановленої особи, оскільки зазначений документ не містить вхідного або вихідного номеру СТзДВ «Гарантія». Показання свідка ОСОБА_8 про те, що вона отримувала документацію про звільнення з посади ОСОБА_1 по електронній пошті з головного офісу м. Києва буд-якими іншими доказами не підтверджено.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не можу ґрунтуватись на припущеннях.

Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 продовжувати трудові відносини з відповідачем не бажає.

Зі змісту ч. 3 ст. 235 КЗпП України убачається, що у разі визнання звільнення таким, що не узгоджується із чинним законодавством, суд на прохання працівника, який у звязку з допущеними щодо нього порушеннями законодавства про працю не бажає продовжувати трудові відносини з відповідачем може визнати звільнення незаконним і, не поновлюючи працівника на роботі, змінити дату звільнення та формулювання його причини з посиланням на відповідну статтю ( пункт) закону.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним визнати ОСОБА_1 звільненою з посади на підставі ст. 38 КЗпП України та зобовязати відповідача внести зміни в запис про звільнення до трудової книжки позивача.

Аналогічне розуміння щодо застосування зазначеної норми трудового законодавства міститься в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 15.04.2009 року.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то вони на підставі ст. 237-1 КЗпП України є обґрунтованими, оскільки права ОСОБА_1 у сфері трудових відносин були порушені. Позивачка була змушена переживати незручності, приниження ділових якостей у звязку із звільненням з ініціативи роботодавця за порушення трудової дисципліни та додавати значні зусилля для відновлення порушеного права. З медичних документів убачається, що вона зверталась до невропотолага, проходила лікування (а.с. 26-27).

Виходячи з засад розумності та справедливості, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2000,00грн.

На підставі ст.ст. п. 3 ст. 40, ч. 3 ст. 235, ст. 237 -1 КЗпП України, керуючись статями 10, 11, 15, 60, 88, 209, 211-215, 218 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» №61-к від 30.06.2010 року про звільнення ОСОБА_1

Вважати ОСОБА_1 звільненою з посади директора Кримського відділення Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» на підставі ст. 38 КЗпП України.

Зобовязати Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Гарантія» внести зміни в запис про звільнення до трудової книжки ОСОБА_1.

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» у дохід держави судовий збір у розмірі 8,50 (вісім) гривень 50 копійок.

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37,00 (тридцять сім) гривень 00 копійок на розрахунковий рахунок 31218259700002, МФО 824026, ОКПО 34740405 в ГУ Казначейства України в АР Крим; призначення платежу: код 2205000 у місцевий бюджет за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: