Постанова № 130951377, 14.10.2025, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/862/25

14.10.2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.10.2025 рокус-ще Краснокутськ

Суддя Краснокутського районного суду Харківської області В.А. Каліберда, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з СПД №1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої ПП Агенство комплексної безпеки « Імперія», охоронець, РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч.1ст.184КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 03.09.2025 неналежним чином виконувала свої батьківські обов`язки щодо виховання свого малолітнього сина гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме 03.09.2025 малолітній ОСОБА_2 близько 12 год 00 хвилин наніс тілесні ушкодження малолітньому ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та останнього доставлено в КНП Краснокутська ЦРЛ та надано медичну допомогу.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином та у встановлений законом строк і порядок.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованоїЗаконом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

ОСОБА_1 достовірно було відомо про складення відносно неї протоколу за ч.1 ст. 184 КУпАП, де в протоколі про адміністративне правопорушення вона зазначила, що вину визнаю, в подальшому зобов`язуюсь більше часу приділяти дитині, та не допускати подібних ситуацій, однак, вона не цікавиться про розгляд справи і до суду на виклик не з`являється, також . клопотань про відкладення справи від ОСОБА_1 не надходило .

Враховуючи викладене, суд, у відповідності зіст. 268 КУпАП, вважає розглянути справу за наявними в ній письмовими доказами.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, дійшов наступних висновків..

Факт правопорушення, окрім визнання самою правопорушницею, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №034855 від 04.09.2025, рапортом від 03.09.2025, заявою ОСОБА_4 про нанесення його синові тілесних ушкоджень, письмовими поясненням ОСОБА_4 , письмовими поясненнями правопорушниці, а також ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , та свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 .

Дії гр. ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Положеннями ч.1ст.184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно доКонституції Україниі законів України.

Тобто, якщо вказані акти передбачають обов`язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст.184 КУпАП.

Згідност.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.

Відповідно до положеньст.252 КУпАП- орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Протокол про адміністративне правопорушення, який складений з виконанням процесуальних вимог уповноваженою особою, є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій і є одним з основних джерел доказів.

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою посадовою особою, його зміст відповідає вимогам ст.256 КУпАП.

Таким чином ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, а саме ухилення матері від виконання , передбачених законодавством обов`язків , щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання малолітніх дітей.

У відповідності до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

З довідки виданої ПОГ СПД № 1 Богодухівського РВП ГУ НП в Харківській області капітаном поліції Ігорем Буцьким, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягувалася /а.с.16/.

Враховуючи вищевикладене, характер правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, обставини , що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення , суддя дійшов висновку, що факт правопорушення та вина ОСОБА_1 підтверджені повністю та до неї доцільно застосувати адміністративне стягнення умежах санкції ч.1ст.184КУпАП ,у виді попередження. Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нею нових правопорушень.

Відповідно до ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно дост. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір, який дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.

Керуючись ч.1 ст.184, ст.283,284, 285,287 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП та притягнути її до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, призначивши адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп., який зарахувати на слідуючи реквізити: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Харківського апеляційного суду шляхом подачі скарги через Краснокутський районний суд Харківської області.

Суддя В.А. Каліберда