Ухвала суду № 130949763, 14.10.2025, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/1524/25

Номер провадження № 2-з/371/24/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2025 р. м.Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Геліч Т.В., розглянувши заяву представника АТ КБ «Приватбанк» адвоката Демарчук Н.О. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування та скасування реєстрації права власност,

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування та скасування реєстрації права власності. Одночасно із позовною заявою представником позивача подано до суду заву про забезпечення позову, у якій заявник просить забезпечити позов шляхом накладення заборони відповідачу, ОСОБА_1 , та будь-яким іншим особам, державним реєстраторам, реєстраційним службам, нотаріусам, а також будь-яким іншим суб`єктам, які наділені владними повноваженнями щодо здійснення реєстраційних дій щодо нерухомого майна, відчужувати у будь-який спосіб та розпоряджатися нерухомим майном, в т.ч., але не виключно, шляхом продажу, дарування, міни, звернення стягнення, внесення до статутного капіталу юридичних осіб, шляхом передачі у спільну власність та вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна:

- квартири, Загальна площа (кв.м): 57.7, житлова площа (кв.м): 23.6, Опис: двохкімнатна, складається з: коридора 8.3 кв.м., ванної 5.5. кв.м., кухні 14.1 кв.м., житлових кімнат- 11.9 кв.м., 11.7 кв.м., балкона 08Х4.0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування, серія та номер: 1255, виданий 29.12.2016, видавник: приватний нотаріус Миронівського районного нотаріального округу Товмач О.М. Розмір частки:1, Номер відомостей про речове право: 18395406, Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1137999832229.

В обгрутнування заяви, позивач зазначає, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 (надалі - Позичальник) 18.09.2008 року уклали кредитний договір No Д 08-02-32 МК (надалі - Договір).

Згідно з договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 45000.00 дол. США на термін до 16.09.2013 р.

У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором No Д 08-02-32 МК від 18.09.2008 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом про стягнення заборгованості.

Згідно з рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15.11.2011 року, справа № 0417/2-3907/2011 стягнено з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором No Д 08-02-32 МК від 18.09.2008 року в розмірі 83750.81 дол.США, еквівалент у гривні 667293.94 грн. та судові витрати.

02.02.2012 року відкрито виконавче провадження у відношенні ОСОБА_2 на виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15.11.2011 року, справа № 0417/2-3907/2011.

30.05.2013 року прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, коштів від реалізації майна недостатньо для задоволення позовних вимог стягувача заставодержателя.

12.07.2013 року відкрито виконавче провадження у відношенні ОСОБА_3 на виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15.11.2011 року, справа № 0417/2-3907/2011.

28.11.2013 року прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв`язку з відсутністю майна та доходів у поручителя ОСОБА_3 .

16.11.2016 року згідно з рішенням Апеляційного суду Київської області у справі № 371/2044/15 стягнено з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором No Д 08-02-32 МК від 18.09.2008 року, а саме 28477.60 дол.США - відсотки за кредитом, 1258965.13 грн. - пеня, 250.08 грн. штраф (фіксована частина), 17439.91 грн. штраф (процентна складова), 11010.00 грн. комісія.

На даний час невиконаними залишаються рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15.11.2011 року, справа № 0417/2-3907/2011 та рішення Апеляційного суду Київської області у справі № 371/2044/15.

З Інформаційної довідки Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна стало відомо, що 29.12.2016 року внесено наступний запис: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 33264784 від 29.12.2016 10:22:46, приватний нотаріус Товмач Олена Миколаївна, Обухівський районний нотаріальний округ, Київська обл. З Інформаційної довідки Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна стало відомо, що 29.12.2016 року внесено наступний запис: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 33264784 від 29.12.2016 10:22:46, приватний нотаріус Товмач Олена Миколаївна, Обухівський районний нотаріальний округ, Київська обл.

Документи, подані для державної реєстрації:договір дарування, серія та номер: 1255, виданий 29.12.2016, видавник: приватний нотаріус Миронівського районного нотаріального округу Товмач О.М. Власники: ОСОБА_1 .

Заявник уважає, що з метою уникнення відповідальності за кредитним договором No Д 08-02-32 МК від 18.09.2008 року ОСОБА_2 відчужила нерухоме майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 своїй доньці ОСОБА_1 , оскільки, на момент відчуження 29.16.2016 року, вона знала про наявність рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15.11.2011 року, справа № 0417/2-3907/2011 та рішення Апеляційного суду Київської області від 16.11.2016 року по справі № 371/2044/15.

Зазначає, що існує очевидна небезпека відчуження спірного нерухомого майна іншим особам та заподіяння шкоди правам та інтересам - АТ КБ «Приватбанк», оскільки ОСОБА_1 може безперешкодно відчужувати даний об`єкт нерухомості, тому є підстави для забезпечення позову з метою не допустити подальше відчуження нерухомого майна та виконання рішення суду.

Оцінивши доводи заявника, дослідивши надані матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Умовою застосування забезпечення позову як сукупності процесуальних дій є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК Українипозов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, перелік яких визначений у статті 150 цього Кодексу, а також інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 частини першої статті 150 ЦПК України.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Відповідно до частини третьої статті 150ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відомості про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд вважає, що у разі незастосування заходів забезпечення, позивач несе ризики того, що весь судовий процес не буде мати жодного результату.

Отже, за наведених обставин відчуження спірного майна зумовлює необхідність вчинення зусиль з метою захисту порушеного права.

Такий ризик є виправданим та відповідає меті забезпечення позову.

Суд дійшов висновку, що незабезпечення позову в обраний позивачем спосіб може призвести до утруднення виконання рішення суду в майбутньому, оскільки предметом позову є стягнення значної суми грошових коштів, застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення заборони ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, державним реєстраторам, реєстраційним службам, нотаріусам, а також будь-яким іншим суб`єктам, які наділені владними повноваженнями щодо здійснення реєстраційних дій щодо нерухомого майна, відчужувати у будь-який спосіб та розпоряджатися нерухомим майном, в т.ч., але не виключно, шляхом продажу, дарування, міни, звернення стягнення, внесення до статутного капіталу юридичних осіб, шляхом передачі у спільну власність та вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна у вигляді квартири, загальною площею (кв.м): 57.7, житловою (кв.м): 23.6, Опис: двохкімнатна, складається з: коридора 8.3 кв.м., ванної 5.5. кв.м., кухні 14.1 кв.м., житлових кімнат- 11.9 кв.м., 11.7 кв.м., балкона 08Х4.0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування, серія та номер: 1255, виданий 29.12.2016, видавник: приватний нотаріус Миронівського районного нотаріального округу Товмач О.М. Розмір частки:1,, Номер відомостей про речове право: 18395406, Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1137999832229, є саме тим заходом, який унеможливить ускладнення чи невиконання рішення суду, у разі задоволення або часткового задоволення позову, та забезпечить можливість ефективного захисту прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі визнання судом прав та інтересів позивача дійсно порушеними.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 353-355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача АТ КБ «Приватбанк» адвоката Демарчук Н.О. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування та скасування реєстрації права власності задовольнити.

Заборонити ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, державним реєстраторам, реєстраційним службам, нотаріусам, а також будь-яким іншим суб`єктам, які наділені владними повноваженнями щодо здійснення реєстраційних дій щодо нерухомого майна, відчужувати у будь-який спосіб та розпоряджатися нерухомим майном, в т.ч., але не виключно, шляхом продажу, дарування, міни, звернення стягнення, внесення до статутного капіталу юридичних осіб, шляхом передачі у спільну власність та вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна у вигляді квартири, загальною площею (кв.м): 57.7, житловою (кв.м): 23.6, (Опис: двохкімнатна, складається з: коридора 8.3 кв.м., ванної 5.5. кв.м., кухні 14.1 кв.м., житлових кімнат- 11.9 кв.м., 11.7 кв.м., балкона 08Х4.0 кв.м.), за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування, серія та номер: 1255, виданого 29.12.2016, видавник: приватний нотаріус Миронівського районного нотаріального округу Товмач О.М., номер відомостей про речове право: 18395406, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1137999832229 до набрання рішенням суду у даній справі законної сили.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений та підписаний суддею 14.10.2025 року.

Боржник: ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Стягувач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (ел. пошта sud@privatbank.ua), адреса місця знаходження вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 14360570.

Суддя Тетяна ГЕЛІЧ