Рішення № 130945249, 14.10.2025, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/17653/25

Провадження № 2/947/3425/25

РІШЕННЯ

Іменем України

14.10.2025 м. Одеса

Суддя Київського районного суду м.Одеси Цирфа К.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2025 року до Київського районного суду м.Одеси з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (далі також позивач), поданим в його інтересах представником Поповим Євгеном Васильовичем до ОСОБА_1 (далі також відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №4243793 від 01.12.2020 у розмірі 33275 грн, з яких: 5000 грн за тілом кредиту, 28275 грн за процентами.

Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі кредитного договору відповідачу надано кошти (кредит). Оскільки відповідач не виконав обов`язок з повернення тіла кредиту та процентів за користування ним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 07.07.2025 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Фактичні обставини справи

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд дійшов такого висновку.

Судом установлено, що 01.12.2020 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4243793 в електронній формі, шляхом його підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором, відповідно до якого позичальнику надано кредит у розмірі 5000 грн, шляхом перерахування на її банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності та платності. Термін надання кредиту до 14.06.2021, розмір денної процентної ставки диференційований 1,53%, 1,7%, 3 %.

Згідно наданого розрахунку ТОВ «Алекскредит» заборгованість відповідача перед позивачем становить 33275 грн, з яких: 5000 грн за тілом кредиту, 28275 грн за процентами.

Мотиви прийнятого рішення

Так, основними засадами (принципами) судочинства, визначеними ч.3 ст.2 ЦПК України є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність судового розгляду справи.

Відповідно до ч.1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Виходячи з принципу диспозитивності, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ч.1, 2 ст.13 ЦПК України).

З цього приводу суд зазначає, що факт надання/отримання кредиту, оплати за кредитом, період нарахування та сплати процентів, неустойки, комісій тощо є предметом доказування у справах цієї категорії. У разі передачі права вимоги від клієнта до фактора, окрім означеного, підлягають доказуванню обставини фактичної передачі права вимоги позивачу відносно відповідача, та підтвердження цього факту належними доказами, зокрема договором факторингу, актом приймання-передачі до нього прав вимоги, реєстру боржників та здійснення оплати фактором клієнту за цим договором.

Як установлено, позивачем до суду не надано належних доказів факту перерахування кредитних коштів на платіжну картку саме позичальника. Інформація з банку емітента платіжної картки щодо належності картки відповідачу та руху коштів за нею не надано. Інших первинних бухгалтерських документів, які підтверджували б факт перерахування коштів на платіжну картку саме відповідача до суду також не надано.

З урахуванням викладеного, суд позбавлений можливості перевірити наданий позивачем розрахунок в позові та підвередити/спростувати факт надання кредиту, наявність/відсутність заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч.1,3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись принципами змагальності сторін та диспозитивності судового розгляду суд доходить висновку, що позивачем не доведено перед судом належними, допустимими та достатніми доказами факт надання кредиту та наявної заборгованості, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 49, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К. А. Цирфа