Рішення № 130942527, 16.07.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/10946/25

провадження № 2-о/753/454/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.,

при секретарі ВОЛОДЬКО С.С.,

за участю сторін: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Перша київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин

ВСТАНОВИВ:

До Дарницького районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Перша київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин.

Вказана заява обгрунтована тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною донькою ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Так, 14.04.2025 заявниця звернулася до Першої київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, після чого державним нотаріусом було відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_2 №388/2025. В подальшому, листом від 17.04.2025 №1974/02-14 нотаріус повідомила заявницю, що з доданих до заяви про прийняття спадщини документів неможливо встановити факт родинних відносин ОСОБА_1 з померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , зокрема неможливо встановити зміну прізвища заявниці з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 , у зв`язку із чим останній було запропоновано звернутись до суду задля встановлення факту родинних відносин, а саме, що померлий ОСОБА_2 є рідним батьком ОСОБА_1 .

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 10.06.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її в судове засідання.

В судове засідання, яке відбулося 16.07.2025, сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. При цьому, представником заявниці - адвокатом Хорошайло Наталією Вікторівною через загальну канцелярію суду було подано заяву, у якій вона заявлені вимоги підтримала та прохала суд задовольнити їх в повному обсязі, а також вказала здійснювати розгляд справи без її участі та без участі заявниці. Окрім того, 14.07.2025 останньою було подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Від представника заінтересованої особи - завідувача Першої київської державної нотаріальної контори Супліченко Марини за допомогою поштового відправлення «Укрпошта» надійшла заява, у якій вона прохала суд здійснювати розгляд справи без її участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_1 , копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №80832861 від 14.04.2025, Першою київською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №388/2025 щодо майна померлого ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

Задля прийняття спадщини за померлим, ОСОБА_1 звернулась до вищевказаної державної нотаріальної контори з відповідною заявою, проте завідувач Першої київської державної нотаріальної контори Супліченко Марина відмовила їй, оскільки з наданих до заяви про прийняття спадщини документів неможливо встановити факт родинних відносин ОСОБА_1 з померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , зокрема неможливо встановити зміну прізвища заявниці з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 .

В матеріалах справи міститься свідоцтво про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого ЗАГСОМ Красноярського краю міста Ужур, серії НОМЕР_2 від 12.04.1974, актовий запис №93, де в графі «Батько» зазначено « ОСОБА_2 », національність «Українець».

Відповідно до експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз НАН України №056/804-а/2 від 06.05.2025: «Запис українською мовою імені та по батькові ОСОБА_6 (свідоцтво про смерть, запис ОСОБА_2 ) та запис російською мовою ОСОБА_7 (свідоцтво про народження ОСОБА_5 , запис в графі «Батько» зазначено « ОСОБА_2 ») у документах, наданих для експертизи, є ідентичними. Розбіжності в записах виникли внаслідок документальної фіксації форм імені та по батькові, утворених від варіантів особового імені: офіційного українського Пантелеймон і розмовного російського ОСОБА_7 . Субнормативний запис патронімічної форми ОСОБА_7 зумовлений впливом розмовної словотвірної моделі, поширеному в діалектному ареалі, де зроблено цей запис».

У змісті даної заяви представник заявниці вказує, що з метою підтвердження родинних відносин між ОСОБА_1 та померлим її батьком ОСОБА_2 , остання направила запит до Оболонського відділу Центрального МУ ДМС у м. Києві та Київської області щодо підтвердження документування паспортом громадянина України, за результатами розгляду якого отримала відповідь, у якій повідомлено, що за обліками Єдиної інформаційної-аналітичної системи управління міграційними процесами Державної міграційної служби України на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було оформлено паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , дата видачі - 08.05.2019, строком дії до 08.05.2029, орган що видав - 8025, в зв`язку з непридатністю до користування на підставі паспорта громадянина України зразка 1994 року серія НОМЕР_4 , виданий Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві від 08.12.2009, в зв`язку з непридатністю до користування на підставі паспорта громадянина України зразка 1994 року серії НОМЕР_5 , виданого Мінським РУ ГУ МВС України в місті Києві 22.06.1995 року, в зв`язку зі зміною прізвища з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 на підставі паспорта громадянина України зразка 1974 року серії НОМЕР_6 , виданого Мінським ВВС України в м. Києві від 15.03.1990 року. Копія вказаної відповіді міститься в матеріалах справи.

Відповідно до відповіді від 09.06.2025 на адвокатський запит від 06.06.2025 №15, Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області повідомило, що за даними картотек заяв про видачу паспорта громадянина СРСР зразка 1974 року, які передані територіальними органами ДМС України на централізоване зберігання до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, виявлено заяву про видачу паспорта громадянина СРСР зразка 1974 року на ім`я ОСОБА_8 (рос. мова), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий 15.03.1990 року Мінським ВВС м. Києва, де в графі «паспорт выдать на основании (рос. мова)» вказано: свид. о рождении НОМЕР_2 Красноярский край, город Ужур, загс, ІНФОРМАЦІЯ_4 (рос. мова).

Окрім того, у змісті даної заяви представник заявниці вказує, що 04.12.1994 року ОСОБА_9 вийшла заміж за громадянина Індії ОСОБА_10 . Шлюб було зареєстровано в країні Індія С.Блок 513, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 за традиціями та обрядами Хінду. Зміна прізвища ОСОБА_5 на ОСОБА_4 підтверджується афідевітом від 08.12.1994 року, у якому зазначено, що громадянин Раджат ОСОБА_4 одружений з пані ОСОБА_13 , дочкою ОСОБА_14 , яка є власницею паспорта № НОМЕР_7 , виданого в Україні (Київ), дійсного до 22.07.1998 року. Копія вказаного закордонного паспорту №40 №8506952 зразка Радянського союзу на ім`я ОСОБА_5 міститься в матеріалах справи.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 29.08.2002 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 , оформлений реєстрацією 04.12.1994 року в ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 за традиціями та обрядами Хінду, розірвано.

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_8 , актовий запис №46 від 23.01.2003, ОСОБА_1 дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 » не відновлювала.

В матеріалах справи також міститься архівна довідка №010-17/350 від 22.04.2025, видана Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка з якої вбачається, що 01.09.1990 ОСОБА_5 була зарахована до складу студентів першого курсу денного відділення факультету журналістики Київського ордена Леніна і ордена Жовтневої Революції державного університету ім. Т.Г. Шевченка (наказ №1119-33 від 01.08.1990). З 27.06.1995 ОСОБА_5 , у зв`язку з укладенням шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_4 » (наказ №766-33 від 27.06.1995).

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи немайнових прав.

За змістом п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частина 1 ст. 315 ЦПК України містить перелік юридичних фактів, які встановлює суд, зокрема родинних відносин між фізичними особами.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. А в п. 7 даної постанови зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідно заявникові для одержання в державних органах певних документів.

За загальним правилом, визначеним ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, що є одним із основоположних його принципів. За змістом частини третьої зазначеної норми, обов`язок доведення обставин, які мають значення для справи і на які посилається особа як на підставу своїх вимог або заперечень, покладається на кожну із сторін.

Згідно чч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, з викладеного вище вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка Красноярського краю м. Ужур, до укладення в країні Індія 1994 року з ОСОБА_10 шлюбу, мала дошлюбне прізвище ОСОБА_3 , що підтверджується з долучених до заяви вищевказаних документів, а відтак, суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність, а також достатній зв`язок доказів у їх сукупності, вважає, що заявницею доведено факт родинних відносин, зокрема, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною донькою померлого ОСОБА_2 , у зв`язку із чим заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись стст. 3, 10, 76-81, 293-294, 315, 319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Перша київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, зокрема те, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною донькою померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.