Ухвала суду № 130941825, 09.10.2025, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/14235/17

Провадження № 1-кс/522/4523/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2025 року місто Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

заявника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження № 42017160000000043 від 16.01.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ

29.07.2025 року автоматизованою системою документообігу Приморського районного суду м. Одеси в провадження судді ОСОБА_1 розподілена заява ОСОБА_4 , а саме передано для розгляду журнал судового засідання про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження № 42017160000000043 від 16.01.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Захисник ОСОБА_4 заявила відвід судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 , мотивуючи заяву наступним.

В провадженні судді ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження на підставі обвинувального акту відносно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.366КК України. На думку ОСОБА_4 , суддя ОСОБА_6 не може розглядати справу та підлягає відводу, оскільки у сторони захисту виникають обґрунтовані сумніви щодо об`єктивності розгляду вищезазначеної справи, та упередженості судді, з наступних підстав: стороною захисту заявлялися чисельні клопотання, у тому числі про визнання доказу очевидно недопустимим та припинення його дослідження в суді, серед яких про витребування у сторони обвинувачення документів, що підтверджують набуття статусу обвинуваченого та виконання вимог ст. 290 КПК України - судом задоволено клопотання, однак не досліджено документів, які надала сторона обвинувачення та не надано їм оцінки. Також, про визнання доказу очевидно недопустимим та припинення його дослідження у суді (через не відкриття матеріалів стороні захисту та через не набуття статусу обвинуваченого) - судом відмолено у задоволенні клопотання. Окрім того, стороною захисту подавалися зауваження і заперечення на дії головуючого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 , щодо дослідження відеозапису, який надав прокурор на підтвердження виконання вимог ст. 290 КПК із підозрюваним ОСОБА_5 та вручення обвинувального акту, на що головуючий суддя повідомила, що у разі незгоди це питання вирішить суд апеляційної інстанції.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника та надав свої додаткові пояснення.

Прокурор заперечував проти задоволення заяви захисника, вважаючи, що суддя діє в рамках КПК України, а обґрунтування заяви про відвід зводиться до незгоди з процесуальними рішеннями головуючого судді.

Суддя ОСОБА_6 , в судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду заяви повідомлялась належним чином.

Представник потерпілого ОСОБА_7 , адвокат ОСОБА_8 , подав заяву про розгляд заяви про відвід за їх відсутності, зазначивши про необґрунтованість заяви.

З урахуванням положень ст. 81 КПК України, судом визнано можливим проводити розгляд заяви за відсутності судді, якому заявлено відвід, та інших учасників судового провадження.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи про відвід судді та долучені докази захисником, суд приходить висновку про таке.

Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні та є підставою для його відводу (самовідводу), встановлені статтями 75 та 76 Кримінального процесуального кодексу України, про що прямо зазначено у частини 1 статті 80 зазначеного нормативно-правового акту України.

Тобто згідно із змістом частини 1 статті 75 кримінального процесуального кодифікованого закону України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною 3 статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Отже в силу пункту 4 частини 1 вище зазначеної статті суддя може бути відведений від участі у кримінальному провадженні за наявності існування інших обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості, на що й наполягає заявник у цій справі.

Ключовим моментом відводу як цілісного інституту кримінального провадження є встановлення упередженості суб`єкта процесуальної діяльності при вирішенні поставлених перед ним питань. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості» є оціночним, і його тлумачення залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує. Як вбачається із формулювань ст. 75 КПК України, інші обставини, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості, мають бути обумовлені конкретними фактами, які можуть бути перевірені.

Так, Європейським судом з прав людини у п.66 у рішення по справі «Мироненко і Мартенко проти України» зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Так, існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого судді, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суддя достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості, відповідно до практики Європейського суду з прав людини.

Стосовно суб`єктивного критерію, суддя, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу, дійшов переконання про відсутність підстав стверджувати, що суддя виявляє особисту упередженість. У заяві про відвід не наведено відомостей про факти, які б стосувалися поведінки судді ОСОБА_6 , безпосередньо пов`язаної із здійсненням судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, які б надали підстави для констатації упередженого ставлення судді до сторони кримінального провадження. Презумпція особистої неупередженості особи діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria)

Згідно ст. ст. 6, 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Крім того, відповідно до ст. 126 Конституції України, вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.

Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи судців, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискримінації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, встановлену законом.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

Беззаперечно, інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Водночас, такий інститут не є інструментом перегляду судового рішення чи додаткового роз`яснення мотивів його ухвалення.

Зі змісту доводів оголошених на обґрунтування заяви про відвід та матеріалів справи вбачається, що фактично сторона захисту незгодна з організацією ведення судового процесу та процесуальними рішеннями судді.

Згідно роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 Постанови "Про незалежність судової влади" № 8 від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.

Суд вважає за необхідне наголосити, що до компетенції суду, який вирішує питання про відвід судді, не належить надання оцінки процесуальним рішенням або діям судді. Вирішуючи питання про відвід, суд повинен встановити, чи вказані дії можуть потягти сумніви у заявника в об`єктивності та неупередженості суду, та чи підлягають у даному випадку застосуванню правові приписи ст. 75 КПК України.

Незгода учасника кримінального провадження з прийнятим судовими рішеннями, або із правовою позицією судді, не може бути підставою для його усунення від участі в кримінальному провадженні та жодним чином не породжує об`єктивних сумнівів у неупередженості судді і не може слугувати доказом будь-якого неприязного відношення судді до учасників судового засідання.

При цьому в разі незгоди з процесуальними рішеннями судді, порушенні при їх постановленні норм процесуального чи матеріального права, КПК України визначено право сторін кримінального провадження на оскарження таких рішень в апеляційному порядку.

В іншому разі інститут відводу може стати інструментом усунення з кримінального провадження судді виключно за одним побажанням учасника кримінального провадження, а звідси і вибором таким учасником бажаного для нього судді, що не відповідає засаді змагальності сторін.

Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. При цьому нормами ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що незалежність судді забезпечується, зокрема забороною втручання у здійснення правосуддя.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід судді.

Керуючись статтями 75,76,80, 81, 369,372,376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 , - відмовити.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя ОСОБА_1